30 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 640/1790/20
адміністративне провадження № К/9901/12950/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А. розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2020 у справі № 640/1790/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юмджи Ресурс" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень,
Головне управління ДПС у м. Києві 07.04.2021 (згідно відбитку поштового штемпеля на рекомендованому поштовому відправленні № 0411632686323) направило до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2020 у справі № 640/1790/20.
Крім того, скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що ухвалою Верховного Суду від 09.03.2021 вдруге подану касаційну скаргу було повернуто скаржнику.
Суд приходить до висновку про поважність підстав пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки касаційну скаргу подано втретє без зайвого зволікання.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає поверненню, виходячи з такого.
Відповідно до частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Підставою касаційного оскарження відповідач зазначає пункт 3 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах щодо питання застосування підпункту 57.11.2, пункту 57.11 статті 57, пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України.
Разом з тим, правова позиція щодо застосування вказаних норм права викладена у постанові Верховного Суду від 23.07.2020 №П/811/1766/16. Отже, посилання скаржника на пункт 3 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України є необґрунтованим.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно , а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Разом з тим, відповідач раніше реалізовував своє право на касаційне оскарження у цій справі, проте скарга повернута ухвалами Верховного Суду від 21.01.2021 та від 09.03.2021, як така, що не містила підстав касаційного оскарження. Втретє подана касаційна скарга так і не усуває недоліків, на які було вказано Верховним Судом, додаткових обґрунтувань не містить. Скарга фактично дублює зміст касаційних скарг, які вже було повернуто судом.
Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз'яснень, які надавалися йому Верховним Судом щодо вимог до змісту касаційної скарги в частині визначення підстав касаційного оскарження судових рішень.
Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені
Керуючись пунктом 4 частини 5 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2020 у справі № 640/1790/20 повернути скаржнику.
Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами - скаржнику.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя: І.А. Васильєва