29 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 140/10357/20
адміністративне провадження № К/9901/13341/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13.11.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2021 у справі №140/10357/20 за адміністративним позовом фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, адвоката ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області, Головного управління Державної казначейської служби у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
Фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, адвоката ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області, Головного управління Державної казначейської служби у Волинській області про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби у Волинській області щодо неповернення фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, адвокату ОСОБА_1 помилково сплаченого єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.03.2020 в сумі 31371,56грн та зобов'язання Головного управління Державної податкової служби у Волинській області підготувати висновок та вчинити інші необхідні дії, визначені Порядком зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів від 16.01.2016 за №6, щодо повернення фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, адвокату ОСОБА_1 помилково сплаченого у 2018-2019 роках єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.03.2020 в сумі 31371,56грн.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13.11.2020, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2021, адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління Державної податкової служби у Волинській області 12.04.2021 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом розгляду у справі №140/10357/20 є вимоги про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби у Волинській області щодо неповернення фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, адвокату ОСОБА_1 помилково сплаченого єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.03.2020 в сумі 31371,56грн та зобов'язання Головного управління Державної податкової служби у Волинській області підготувати висновок та вчинити інші необхідні дії, визначені Порядком зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів від 16.01.2016 за №6, щодо повернення фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, адвокату ОСОБА_1 помилково сплаченого у 2018-2019 роках єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.03.2020 в сумі 31371,56грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що ОСОБА_1 з 01.03.2013 по теперішній час є найманим працівником та перебуває у трудових відносинах з АТ Ощадбанк, у цей період роботодавець сплачував за нього єдиний внесок у розмірі, визначеному Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», що не заперечується відповідачем, а відтак відбувалася подвійна сплата єдиного соціального внеску.
Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, не вбачається.
Суд за результатами оцінки елементів спору у справі №140/10357/20 дійшов висновку про те, що така справа є справою незначної складності.
Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин третьої та четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також випадки, які б виключали можливість застосування положень частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Отже, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2021, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13.11.2020 у справі щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 2 частини п'ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13.11.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2021 у справі №140/10357/20 за адміністративним позовом фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, адвоката ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області, Головного управління Державної казначейської служби у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова