22 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/16276/20 пров. № А/857/4958/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Кухтея Р.В.,
Онишкевича Т.В.,
секретаря судового засідання Смолинця А.В.,
розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Волинського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Дмитрук В.В.), ухвалене у порядку письмового провадження в м.Луцьку 06 січня 2021 року у справі №140/16276/20 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафу,
24.11.2020 Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області звернулось в суд з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , просило стягнути штраф за порушення законодавства про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції у розмірі 306 000 грн.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06 січня 2021 року позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що примірники постанов про накладення штрафу направлялись позивачем на адресу відповідача, однак, у встановлений Законом строк накладений штраф відповідачем не сплачено, доказів оскарження постанов про накладення штрафу до суду не надано. Суд першої інстанції, зважаючи на те, що нормами Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено обов'язок суб'єкта господарювання сплатити накладений на нього штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання відповідного рішення, що відповідачем зроблено не було, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення штрафних санкцій у судовому порядку.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 представник Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 січня 2021 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що зауваження на акт перевірки були подані наступного дня після підписання такого. Скаржник вказує, що відповідач виконала рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів у повному обсязі та надані докази виконання рішення. Скаржник зазначає, що у діях відповідача відсутні порушення, а тому, вважає, що судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального права.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, представники позивача щодо апеляційної скарги заперечили, просили залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.
З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець 02.08.2016, основний вид економічної діяльності - інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, (код КВЕД 47.19).
На підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області від 10.06.2020 №1247-адм «Про проведення планової перевірки характеристик продукції» та направлення на проведення перевірки №1218 від 11.06.2020, посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області у період з 11.06.2020 по 16.06.2020 проведено перевірку характеристик продукції суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_2 за адресою фактичного розповсюдження продукції: Магазин «ТМ мережа магазинів 37 плюс», АДРЕСА_1 .
Предмет перевірки: електричне та електронне обладнання у тому числі низьковольтне, іграшки, що знаходяться у розповсюджувача/виробника за адресою: Магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », АДРЕСА_1 .
За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки характеристик продукції від 11.06.2020 №000024 (а.с.8-9), в якому вказано, що предметом перевірки були іграшки, та зафіксовано виявлені порушення вимог Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 №151.
З вказаним актом 16.06.2020 ознайомлено ОСОБА_3 та надано один примірник такого під підпис.
16.06.2020 Головним управлінням Держпродспоживслужби у Волинській області прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №000024/001, №000024/002, №000024/003, №000024/004, №000024/005, №000024/006, №000024/007, №000024/008, №000024/009, якими обмежено ФОП ОСОБА_2 надання продукції на ринку.
Повідомлення щодо виконання вказаних рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 16.06.2020 від ФОП ОСОБА_2 не надходило.
З метою перевірки стану виконання зазначених рішень, Наказом Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області від 12.08.2020 №1777-адм «Про проведення позапланової перевірки стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів» доручено провести позапланову перевірку стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 16.02.2020 у магазині «ТМ Мережа магазинів 37 плюс» за адресою розміщення продукції АДРЕСА_1 , та видано направлення на проведення перевірки №1688 від 12.08.2020.
14.08.2020 ФОП ОСОБА_2 надала повідомлення про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у якому вказала, що всі іграшки усунуто від представлення на ринку, а також про відсутність можливості виконання рішення у частині усунення невідповідностей іграшок, що зазначені в акті перевірки від 11.06.2020 №000024 (а.с.55)
З 14.08.2020 по 19.08.2020 посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області проведено перевірку характеристик продукції суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_2 за адресою фактичного розповсюдження продукції: Магазин «ТМ Мережа магазинів 37 плюс», АДРЕСА_1 , за результатами якої складено акт перевірки стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 14.08.2020 №000002, в якому в графі «Результативність виконання» зазначено «не може бути визнане результативним».
У вказаному акті ФОП ОСОБА_2 зазначила, що зауважень та претензій до перевірки не має, з актом ФОП ОСОБА_2 ознайомлена 19.08.2020 та примірник такого отримала під підпис.
На підставі частини 6 статті 27, статей 33, 34 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», Порядку здійснення контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.2011 №1017 та акта перевірки стану виконання суб'єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 14.08.2020 №000002, рішення від 16.06.2020 №000024/001 та №000024/007 були скасовані рішеннями від 19.08.2020 №000024/001 та №000024/007 (а.с.58, 64).
19.08.2020 рішеннями про внесення змін до рішень від 16.06.2020 №000027/002, №000027/003, №000027/004, №000027/005, №000027/006, №000027/008, №000027/009: «заборонено надання продукції на ринку», «вжити заходів щодо заборони надання продукції на ринку та повернення усіх одиниць цієї продукції постачальнику» та встановлено нові терміни повідомлення та виконання цих рішень суб'єктом господарювання до 30.09.2020 (а.с.59-63, 65-66).
19.08.2020 посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області складено протокол про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» № НОМЕР_1 (а.с.67), в поясненнях до якого відповідачем зазначено, що продукція яка не відповідає встановленим вимогам буде знята з реалізації та повернена постачальнику.
Також, 19.08.2020 ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області складено протокол №000013 про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контролю нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
За результатами розгляду акта перевірки стану виконання суб'єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 14.08.2020 №000002, рішення про обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність до встановлених вимог від 16.06.2020 №000024/002, №000024/004, №000024/006, №000024/008, №000024/009, протоколу про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 19.08.2020 №000013, ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області винесено:
- постанову про накладення штрафу від 31.08.2020 №013, якою до ФОП ОСОБА_2 застосовано штраф у розмірі 68 000,00 грн.;
- постанову про накладення штрафу від 31.08.2020 №014, якою до ФОП ОСОБА_2 застосовано штраф у розмірі 68 000,00 грн.;
- постанову про накладення штрафу від 31.08.2020 №015, якою до ФОП ОСОБА_2 застосовано штраф у розмірі 68 000,00 грн.;
- постанову про накладення штрафу від 31.08.2020 №016, якою до ФОП ОСОБА_2 застосовано штраф у розмірі 68 000,00 грн.;
- постанову про накладення штрафу від 31.08.2020 №017, якою до ФОП ОСОБА_2 застосовано штраф у розмірі 34 000,00 грн.
Вказані постанови направленні на поштову адресу ОСОБА_2 .
Оскільки ФОП ОСОБА_2 вказані штрафи у встановлений 15-денний строк не сплачено, ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області звернулось в суд з позовом про стягнення таких.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлено Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 №2735-VI, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №2735-VI) відповідно до статті 1 якого державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №2735-VI метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 15 Закону №2735-VI посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право складати акти перевірок та застосовувати в установленому законом порядку адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу до суб'єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та встановлених вимог.
Відповідно до положень статті 34 Закону №2735-VI з метою контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів органи ринкового нагляду проводять перевірки стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень. Суб'єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб'єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення. Під час проведення перевірки стану виконання рішення орган ринкового нагляду встановлює ступінь виконання суб'єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та результативність їх виконання.
У разі якщо за результатами аналізу повідомлення суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або перевірки стану виконання цього рішення встановлено факт невиконання чи часткового виконання суб'єктом господарювання відповідного рішення або виконання рішення не може бути визнано результативним, орган ринкового нагляду невідкладно приймає рішення про внесення змін до зазначеного рішення. Такі зміни можуть передбачати вжиття нових обмежувальних (корегувальних) заходів.
Відповідно до частини 1, пунктів 2, 3 частини 4 статті 44 Закону №2735-VI відповідальність за порушення вимог цього Закону встановлюється цим та іншими законами України.
До суб'єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі: невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених статтею 29 цього Закону, крім усунення формальної невідповідності, передбаченої частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів; невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, визначених частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.
Згідно з частиною 5 статті 44 Закону № 2735-VI адміністративно-господарські санкції накладаються на особу, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, та/або на розповсюджувача за кожну модель, артикул чи партію продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, незалежно від кількості одиниць такої продукції та/або місць її реалізації.
Частиною 6 статті 44 Закону № 2735-VI встановлено, що постанова надсилається суб'єкту господарювання не пізніше наступного робочого дня за днем її оформлення. Суб'єкт господарювання має сплатити штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення. У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.
Суб'єкт господарювання має право оскаржити рішення органу ринкового нагляду про накладення штрафу до керівника органу ринкового нагляду, а також у судовому порядку. У разі оскарження рішення у суді суб'єкт господарювання сплачує штраф після прийняття відповідного рішення керівником органу ринкового нагляду або судом.
Аналіз зазначених норм Закону № 2735-VI дозволяє суду апеляційної інстанції дійти висновку, що норма, згідно з якою суб'єкт господарювання зобов'язаний сплатити накладений на нього штраф у 15 (п'ятнадцятиденний) строк з дня отримання постанови, якою такий штраф накладено, є імперативною, а несплата штрафу у встановлений строк є підставою для стягнення суми штрафу у судовому порядку.
Разом з тим, нормами Закону № 2735-VI передбачено, що постанова про накладення штрафу може бути оскаржена.
Також, пунктами 7,8 частини 1 статті 7 Закону № 2735-VI встановлено право суб'єктів господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції оскаржувати в установленому законом порядку будь-які рішення, приписи, дії та бездіяльність органів ринкового нагляду, митних органів та їх посадових осіб, звертатися за захистом своїх прав та інтересів до суду.
Згідно з статтею 36 Закону № 2735-VI рішення, приписи, дії чи бездіяльність органів ринкового нагляду або їх посадових осіб можуть бути оскаржені до суду відповідно до чинного законодавства України.
Постановами від 31.08.2020 №013, №014, №015, №016, №017 на відповідача за порушення вимог законодавства про державний ринковий нагляд і контроль продукції накладено штраф у загальному розмірі 306 000,00 грн.
Відповідно до інформації з офіційного сайту АТ «Укрпошта» лист, яким скеровано зазначені постанови від 31.08.2020 на поштову адресу відповідача отримано «Особисто» 03.09.2020.
Факт отримання вказаних постанов відповідачем підтверджено представником відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
Водночас, як встановлено з матеріалів справи судом першої інстанції та підтверджено представником відповідача жодні рішення, приписи, дії та бездіяльність посадових осіб ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області, які стали підставою для винесення вказаних постанов про накладення штрафу, як і самі постанови, відповідачем не оскаржувались.
Враховуючи, що дії позивача з приводу підстав та порядку проведення перевірки, а також прийняті за їх результатами рішення не оскаржувалися відповідачем ані в адміністративному, ані в судовому порядку, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанови про накладення штрафу від 31.08.2020 набули юридичної сили та є обов'язковими до виконання.
Оскільки відповідач у встановлений законодавцем строк не сплатив нараховані суб'єктом владних повноважень штрафи, доказів оскарження постанов про накладення штрафу до суду не надано, тому останні підлягають стягненню в судовому порядку.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З врахуванням вказаного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо обґрунтованості позовних вимог щодо стягнення штрафних санкцій з відповідача у судовому порядку.
Щодо аргументів скаржника в частині поданих ним зауважень до акта перевірки від 14.08.2020, недостовірності зафіксованої актом інформації, відсутності в діях відповідача порушень законодавства про безпечність нехарчової продукції, то суд апеляційної інстанції вважає, що такі не можуть слугувати підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки до предмета доказування за вище встановлених судом обставин не входять, мають досліджуватись судом в рамках іншого судового процесу за умов оскарження відповідних рішень, приписів, дії та/чи бездіяльності посадових осіб позивача відповідачем в установленому законом порядку.
Щодо аргументів скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині неналежного повідомлення про відкриття провадження та розгляд справи, то з матеріалів справи вбачається, що до позовної заяви долучені докази надіслання позовної заяви з додатками відповідачу, а в матеріалах справи наявна телефонограма від 02.12.2020, згідно з якою відповідача повідомлено про відкриття провадження у справі №140/16276/20, складення такої зумовлено відсутністю коштів у судах на відправку поштової кореспонденції, що є загальновідомою інформацією. В свою чергу, сторона має проявляти розумну зацікавленість у розгляді своєї справи, не ухилятись від отримання процесуальних документів, повідомлень про час і місце розгляду справи, а тому вказані скаржником обставини та наведені мотиви, на переконання суду апеляційної інстанції, не можуть бути самодостатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
Частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
З огляду на викладене, враховуючи положення стаття 316 КАС України прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що судом першої інстанції у рішенні викладено мотиви правомірності стягнення штрафних санкцій з відповідача у судовому порядку, на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Керуючись статтями 229, 241, 243, 308, 310, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 січня 2021 року у справі №140/16276/20 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач Т. І. Шинкар
судді Р. В. Кухтей
Т. В. Онишкевич
Повне судове рішення оформлене суддею-доповідачем 30.04.2021 згідно з ч.3 ст.321 КАС України