ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 квітня 2021 року м. Київ № 640/4416/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністра інфраструктури України, Міністерства інфраструктури України про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) з позовом до Міністра інфраструктури України (далі - відповідач-1), у якому позивач просить суд:
- визнати дії і бездіяльність Міністра з 25.11.2019 по 25.02.2020 протиправними;
- зобов'язати відповідача розглянути і надати ОСОБА_1 відповіді на заяву № 1, заяву № 2 і заяву №3;
- зобов'язати відповідача відновити ОСОБА_1 поштове обслуговування за місцем його постійного місця проживання і реєстрації, тобто через ВПЗ Київ-59.
На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Міністр інфраструктури України протиправно не надав відповіді на заяви позивача №1, №2 та №3, чим порушив право позивача на отримання відповіді та право на отримання запитуваної інформації. Стверджує про те, що позивачу заблоковано право поштового обслуговування за адресою постійного місця проживання та реєстрації, що створює позивачу перешкоди у доступі до правосуддя.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2020 позовну заяву було повернуто позивачу.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2021 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2020 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі № 640/4416/20 без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2021 відмовлено у задоволення заяви представника Міністерства інфраструктури України про вступ у справу Міністерства інфраструктури України у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; залучено Міністерство інфраструктури України до участі у справі в якості другого відповідача (далі - відповідач-2).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2021 повернуто без розгляду заяву позивача про відвід судді ОСОБА_2 .
Відповідач-1 правом надати відзив на позовну заяву не скористався.
Відповідач-2 проти позову заперечив, зазначивши, що заяви позивача №1, №2 та №3 було розглянуто Міністерством інфраструктури України належним чином, відповіді на вказані звернення були надані позивачу відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» листами від 19.12.2019 №14436/32/10-19, від 20.01.2020 № 701/32/10-20, від 30.01.2020 № 1212/32/10-20. Тому, факти бездіяльності, що полягають у не розгляді звернень позивача у даному випадку відсутні. Також відповідач вказав на те, що у Міністерства інфраструктури відсутні повноваження щодо відновлення поштового обслуговування за місцем реєстрації позивача.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
17.12.2019 ОСОБА_1 звернувся до Міністра інфраструктури України із заявою про службове розслідування, у якій зазначив, що йому заблоковано отримання поштової кореспонденції у ВПЗ Київ-59, зокрема, рекомендованих листів від Дарницького районного суду міста Києва, Дніпровського районного суду міста Києва, Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, Апеляційної Палати Вищого антикорупційного суду, Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, Окружного адміністративного суду міста Києва, Прокуратури міста Києва, Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, Городоцького районного суду Хмельницької області, Старосинявського районного суду Хмельницької області, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з метою створення перешкод у доступі до правосуддя, з огляду на що заявник просив призначити службове розслідування у Міністерстві інфраструктури України та притягнути до відповідальності винних службових осіб за зловмисне приховування від заявника у ВПЗ Київ-59 двадцяти чотирьох рекомендованих листів судової кореспонденції та притягнути до відповідальності винних осіб за не звернення до виконання тридцяти чотирьох рішень та за відсутність контролю за їх виконанням.
15.01.2020 ОСОБА_1 звернувся до Міністра інфраструктури України із заявою про службове розслідування, у якому вказав на те, що простий лист Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду він отримав із затримкою більше місяця, тому враховуючи наведене, та те, що з 25.11.2019 за явно злочинним замовленням службових осіб Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та співвідповідачів припинено поштове обслуговування заявника ВПЗ Київ-59 просив призначити службове розслідування по Міністерству інфраструктури України та притягнути до відповідальності службових осіб Міністерства за протиправне блокування доступу до правосуддя з врученням йому актів службового розслідування.
24.01.2020 ОСОБА_1 звернувся до Міністра інфраструктури України із заявою (до матеріалів розгляду інших звернень) про те, що заради протиправного блокування заявнику доступу до правосуддя службові особи Міністерства дали злочинне розпорядження службовим особам ВПЗ Київ-59 припинити обслуговування заявника, а тому з 25.11.2019 йому припинено вручення поштової, у тому числі судової кореспонденції, у звязку з чим заявник просив тимчасово направляти кореспонденцію за зверненнями до Міністра інфраструктури України від 17.12.2019 та від 15.01.2020 за адресою 02091, Київ-91, ОСОБА_1 до запитання.
Як зазначено у позовній заяві, відповідь на звернення від 17.12.2019, від 15.01.2020 та від 24.01.2020, позивач не отримав.
Відсутність відповіді на звернення від 17.12.2019, від 15.01.2020 та від 24.01.2020, а також створення позивачу з перешкод в отриманні поштової кореспонденції, слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що стосуються розгляду відповідачем звернень позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Статтею 5 Закону України «Про інформацію» встановлено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Згідно з статтею 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Заява (клопотання) - це звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Частиною 1 статті 15 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Згідно з статтею 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:
- об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
- у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;
- на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
- скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
- забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;
- письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
- вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;
- у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
- не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
- особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев'ятого частини першої цієї статті.
Статтею 7 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Отже звернення, які за формою і змістом відповідають вимогам Закону України «Про звернення громадян», мають бути об'єктивно і всебічно розглянуті підприємством, установою, організацією, яким воно адресоване.
При цьому, суд зауважує, що надання відповіді на звернення громадянина має здійснюватись тим органом, якому адресовано це звернення і в межах компетенції якого знаходиться вирішення порушених у ньому питань. Разом з цим, якщо до повноважень відповідного державного органу не належить вирішення питань, порушених у зверненні, він пересилає звернення за належністю.
Як убачається з матеріалів справи, Міністерством інфраструктури України було розглянуто та надано відповідь на звернення позивача від 17.12.2019 листом від 19.12.2019 №14436/32/10-19, на звернення позивача від 15.01.2020 листом від 20.01.2020 № 701/32/10-20, та на звернення позивача від 24.01.2020 листом від 30.01.2020 № 1212/32/10-20.
Зазначені листи направлено до відома ОСОБА_1 , про що свідчить реєстр вихідної кореспонденції Управління документообігу та інформаційно-технічного забезпечення Міністерства інфраструктури України від 24.01.2020 та від 04.02.2020.
Слід зазначити, що додатково у листі від 30.01.2020 № 1212/32/10-20 Міністерством інфраструктури України було повідомлено, що враховуючи зміну адреси для листування, вказану заявником у зверненні від 24.01.2020, позивачу повторно даним листом направлено копії листів Мінінфраструктури України від 19.12.2019 №14436/32/10-19, від 20.01.2020 № 701/32/10-20 на означену адресу.
Суд звертає увагу, що відповідно до статті 7 Закону України «Про звернення громадян» якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
У листах від 19.12.2019 №14436/32/10-19, від 20.01.2020 № 701/32/10-20 та від 30.01.2020 № 1212/32/10-20 ОСОБА_1 роз'яснено, що діяльність АТ «Укрпошта» регламентується Законом України «Про поштовий зв'язок» проводиться оператором поштового зв'язку згідно з вимогами Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, здійснюється на основі Статуту АТ «Укрпошта», затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 14.12.2018 № 611, та іншими актами законодавства на принципах повної господарської самостійності та самоокупності, у зв'язку з чим, звернення ОСОБА_1 направлені за належністю АТ «Укрпошта».
Суд зауважує, що бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити.
У даному випадку суд не вбачає допущення з боку Міністерства інфраструктури України протиправної бездіяльності щодо ненадання відповіді на звернення позивача, оскільки відповідач вчинив дії по направленню заяв ОСОБА_1 до АТ «Укрпошта» для опрацювання і надання відповіді, про що повідомив позивачу у своїх листах, тобто, триваюча пасивна поведінка відсутня.
Що стосується позовних вимог про відновлення позивачу поштового обслуговування за місцем постійного місця проживання і реєстрації, через ВПЗ Київ-59, суд зазначає, позивачем у позові не наведено нормативного обґрунтування позовних вимог в цій частині, рівно як і не надано жодних доказів на підтвердження фактів порушення прав та законних інтересів позивача шляхом блокування позивачу поштового обслуговування у ВПЗ Київ-59.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню також не підлягають.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 194, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Міністра інфраструктури України (місцезнаходження: 01135, просп. Перемоги, 14), Міністерства інфраструктури України (місцезнаходження: 01135, просп. Перемоги, 14) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Т.П. Балась
Повний текст судового рішення виготовлено та підписано 30.04.2021.