ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 квітня 2021 року м. Київ № 640/11176/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1
доНаціонального агенства України з питань державної служби
провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національного агенства України з питань державної служби (далі по тексту - відповідач, Агенство), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства України з питань державної служби, прийнятого та оформленого листом від 14.04.2021 за результатами перевірки документів, поданих ОСОБА_1 13.04.2021 та які відповідають Умовам проведення конкурсу, для участі у конкурсі на заняття посади державного секретаря Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, яким документи були повернені та ОСОБА_1 не допущено до участі у конкурсі на заняття посади державного секретаря Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства;
- визнати протиправними дії Національного агентства України з питань державної служби з проведення конкурсу на посаду державного секретаря Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, оголошеного відповідно до Розпорядження КМУ від 07.04.2021 року №278-р та визнати результати конкурсу недійсними;
- зобов'язати Національне агентство України з питань державної служби провести повторний конкурс на посаду державного секретаря Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2021 року відкрито спрощене провадження без повідомлення учасників справи.
29 квітня 2021 року ОСОБА_1 до суду подано заяву по забезпечення позову шляхом
заборони Національному агентству з питань державної служби України (01601, м. Київ, вул. Прорізна, 15) вчиняти будь-які дії з визначення кандидатур, які набрали найбільшу загальну кількість балів відповідно до загального рейтингу кандидатів для внесення пропозицій суб'єкту призначення для визначення переможця конкурсу на зайняття посади державного секретаря Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, заборонити вносити пропозиції суб'єкту призначення для визначення переможця конкурсу на зайняття посади державного секретаря Міністерства розвитку економіки, а також оголошувати результати конкурсу на зайняття посади державного секретаря Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, який оголошений Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.04.2021 року №278-р, відповідно до частини другої статті 23 Закону України «Про державну службу».
В обґрунтування заяви про забезпечення позову, позивач зазначив, що відповідачем було протиправно прийнято рішення щодо недопущення позивача до участі у конкурсі на посаду державного секретаря Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Завершення конкурсу на посаду державного секретаря Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та оприлюднення його результатів до вирішення вказаного спору зробить неможливим у подальшому виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк
Суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також немає необхідності для призначення її розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін.
Дослідивши матеріали справи, виходячи з меж заявленого клопотання, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до наступних висновків.
Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладена у постанові від 19.06.2018 у справі 826/9263/17, зводиться до того, що підстави щодо наявності очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Виходячи із змісту поданої заяви та доводів, наведених позивачем на її обґрунтування, суд приходить висновку, що позивачем не наведено обставин та не надано доказів, за яких в разі невжиття заходів забезпечення позову буде істотно ускладнено чи унеможливлено виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась до суду.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
У випадку, якщо особа має намір звернутися до суду з немайновою вимогою, судам необхідно застосовувати та досліджувати таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Крім того, об'єднана палата дійшла висновку, що в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивачем зазначено, що відповідачем було протиправно прийнято рішення щодо недопущення позивача до участі у конкурсі на посаду державного секретаря Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.
Суд звертає увагу на те, що наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Враховуючи зазначене, виходячи із змісту поданої заяви та доводів, наведених заявником на його обґрунтування, суд дійшов висновку про її необґрунтованість, тому не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Враховуючи вищевикладені обставини справи та положення законодавства, керуючись ст.ст. 150, 151, 154 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову.
Ухвала суду, відповідно до ч. 2 статті 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Є.В. Аблов