ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 квітня 2021 року м. Київ № 640/6794/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»
до Головного управління ДПС у м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 13.01.2020р. № 0017380410 про сплату штрафу у розмірі 20 % у сумі 43 332 060, 62 грн. з податку на прибуток підприємств.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що жодних підстав для нарахування позивачу податкового боргу зі сплати податку на прибуток підприємств або зарахування поточних платежів із вказаного податку в рахунок погашення такої заборгованості немає, а відтак і нарахування штрафу за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням є незаконним. З огляду на вказане, просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідачем подано відзив на адміністративний позов в якому зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було частково скасовано ДПС України за результатом адміністративного оскарження, з огляду на що відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.05.2020р. № 048074410. На підставі вищевикладеного вважає, що предмет спору з оскарження податкового повідомлення-рішення від 13.01.2020р. № 0017380410 відсутній.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати суми (зобов'язання) по податку на прибуток за результатом якої складено акт від 10.12.2019р. № 5815/26-15-04-10-20-153117 у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем термінів сплати (перерахування) самостійно узгодженої суми грошового зобов'язання по податку на прибуток задекларованої в податковій декларації з податку на прибуток підприємства. (а.с. 43-44)
На підставі висновків вищезазначеного акта відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 13.01.2020р. № 0017380410, яким відповідно до акта перевірки від 10.12.2019р. № 5815/26-15-04-10-20-153117 встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств визначеного п. 57.1 ст. 57 ПК України та на підставі ст. 126 ПК України до позивача застосовано штраф у розмірі 20 % (43 332 363, 67 грн.) від суми грошового зобов'язання у розмірі 216 661 818, 35 грн. (а.с. 45)
Позивач вважаючи вищезазначене податкове повідомлення-рішення відповідача протиправним звернувся до ДПС України зі скаргою.
Рішенням ДПС України від 23.03.2020р. № 10496/6/99-00-08-05-05-06 про результати розгляду скарг податкове повідомлення-рішення від 13.01.2020р. № 0017380410 скасовано частково в частині суми штрафу на суму 43 213 359, 07 грн. (а.с. 48-49)
На підставі вищезазначеного рішення Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 06.05.2020р. № 048074410 за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств визначеного п. 57.1 ст. 57 ПК України та на підставі ст. 126 ПК України до позивача застосовано штраф у розмірі 20 % (119 004, 60 грн.) від суми грошового зобов'язання у розмірі 595 023, 00 грн. (а.с. 50)
Однак, позивач вважаючи податкове повідомлення-рішення від 13.01.2020р. № 0017380410 протиправним та таким, що порушує його права звернувся з позовом до суду із вимогами про його скасування.
Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства, ознайомившись із доводами представників сторін, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України встановлений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктами 36.1, 36.5 статті 36 ПК України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Разом з тим, відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному додатковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 Податкового кодексу України).
Пунктом 75.1 та підпунктом 75.1.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Згідно з п. 76.1 ст. 76 ПК України, Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Відповідно до пункту 60.3 статті 60 ПК України у випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги.
Згідно з пунктом 60.4 статті 60.4 ПК України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.
При цьому, форму та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків визначає Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015р. № 1204 (далі - Порядок № 1204).
Відповідно до п. 5, 7 Порядку № 1204, якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня в тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації підрозділів правової роботи щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені в тому числі за порушення норм іншого законодавства.
Податкові повідомлення-рішення згідно з пунктами 4-6 цього розділу складаються контролюючим органом, який склав попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного, судового оскарження або іншого рішення про скасування раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення. При цьому у разі отримання вищезазначених рішень структурним підрозділом, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції контролюючого органу, або відповідальною особою, визначеною керівником (виконуючим його обов'язки, його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу для виконання таких функцій, забезпечується надання такого рішення структурному підрозділу, яким складалось попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 1 робочого дня, що настає за днем його отримання.
З аналізу вищевикладеного вбачається, що у разі, якщо за результатами адміністартивного оскарження грошове зобов'язання, визначене платнику податків оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, зменшується, платникові податків направляється нове податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким органом рішення за результатами адміністративного оскарження.
З матеріалів справи вбачаться, що 13.01.2020р. відповідачем на підставі висновків акта перевірки від 10.12.2019р. № 5815/26-15-04-10-20-153117 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0017380410.
Позивач вважаючи вищезазначене податкове повідомлення-рішення протиправним звернувся до ДПС України зі скаргою.
Рішенням ДПС України від 23.03.2020р. № 10496/6/99-00-08-05-05-06 про результати розгляду скарг, податкове повідомлення-рішення від 13.01.2020р. № 0017380410 скасовано частково, а саме в частині суми штрафу на суму 43 213 359, 07 грн. (а.с. 48-49)
На підставі вищезазначеного рішення Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 06.05.2020р. № 048074410 за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств визначеного п. 57.1 ст. 57 ПК України та на підставі ст. 126 ПК України до позивача застосовано штраф у розмірі 20 % (119 004, 60 грн.) від суми грошового зобов'язання у розмірі 595 023, 00 грн. (а.с. 50)
Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що станом на момент розгляду і вирішення справи у суді, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 13.01.2020р. № 0017380410 не підлягало виконанню позивачем, оскільки за результатом адміністративного оскарження, сума грошового зобов'язання зменшена, а відтак на виконання вимог Порядку № 1204 Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 06.05.2020р. № 048074410.
Більше того, судом встановлено, що позивач звернувся до суду із адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.05.2020р. № 048074410 та ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.08.2020р. відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/17279/20.
З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Одночасно, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.
Суддя Я.І. Добрянська