ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
30 квітня 2021 року м. Київ № 640/6120/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шулежко В.П., розглянувши позовну заяву з доданими до неї матеріалами ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправними дії відповідача щодо необ'єктивного складання на позивача скороченої оцінної картки військовослужбовця за 2018 рік;
зобов'язати відповідача скласти на позивача об'єктивну скорочену оцінну картку військовослужбовця за 2018 рік;
зобов'язати відповідача публічного вибачення перед позивачем за необ'єктивне складання на нього скороченої оцінної картки військовослужбовця за 2018 рік.
У зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвалою суду від 23.03.2021 її залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Підставою для залишення позовної заяви без руху стало невідповідність позовної заяви вимогам частини 6 статті 161 КАС України, а саме не подано заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів в підтвердження наявності поважних причин його пропуску.
На виконання вимог ухвали суду від 23.03.2021 позивачем подано пояснення з приводу строків звернення до суду, в яких, зокрема, зазначено, що у відповідь на свій запит 16.04.2019 позивач отримав лист-відповідь Міністра оборони України разом із завіреною копією оцінної картки. В подальшому, як зазначив позивач, 26.04.2019 надіслав на ім'я Міністра оборони України скаргу на необ'єктивне складання скороченої оцінної картки військовослужбовця за 2018 рік, за результатами якої отримав лист від 20.05.2019 за №300/5/146, із якого зробив висновок, що складати нову об'єктивну скорочену оцінну картку на нього ніхто не буде.
Поряд з цим, позивач посилається на те, що ним уже подавались позовні заяви з даного спору.
Розглянувши клопотання про поновлення строків, подані позивачем документи, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач не погоджується із складенням відносно нього оцінної картки військовослужбовця за період з 01.11.2017 по 30.11.2018.
Як зазначає сам позивач, зі змістом оцінної картки військовослужбовця за 2018 рік його ознайомлено на засіданні атестаційної комісії 08.01.2019. Не погоджуючись із вказаною характеристикою, позивач на цьому ж засідання зачитав свої заперечення на текст оцінної картки військовослужбовця.
На власний запит від 09.04.2019, адресованого Міністру оборони України, щодо надання витягу з протоколу засідання атестаційної комісії від 08.01.2019 та копії його скороченої оцінної картки військовослужбовця за 2018 рік, позивач отримав вказані документи 16.04.2019, у тому числі оцінну картку, яка була залишена без змін.
На вказані обставини позивач посилається й у поданому клопотанні про поновлення строку.
Будь-яких інших належних доказів щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач на виконання вимог ухвали суду від 23.03.2021 не подав.
Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Установлений Кодексом адміністративного судочинства України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, відповідно після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При вирішенні процесуального питання щодо дотримання строків звернення до суду, суд звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини. У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії», суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У Справі «Пономарьов проти України» Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа «Мельник проти України») погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також указав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
При визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Суд наголошує, що зауваження позивача стосовно оформлення оцінної картки чи порядку його ознайомлення з такою карткою не є підставою для поновлення строку звернення до суду, оскільки про оцінну картку військовослужбовця за 2018 рік, яка стала підставою для звернення до суду, як зазначено у позові, позивач дізнався на засіданні атестаційної комісії 08.01.2019, а в квітні 2019 року він власне отримав листом таку картку.
Тобто, починаючи з квітня 2019 року позивач дізнався про порушення, на його думку, своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом з тим, з даним позовом позивач звернувся до суду лише 05.03.2021.
Окрім того, судом встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2021 року у справі №640/24971/19 позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій відповідача щодо необ'єктивного складання на позивача скороченої оцінної картки військовослужбовця за 2018 рік, зобов'язання відповідача щодо необ'єктивного складання на позивача скороченої оцінної картки військовослужбовця за 2018 рік залишено без розгляду з підстав, передбачених пунктом 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вказана ухвала позивачем не оскаржена.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Згідно пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Встановлені судом обставини свідчать про те, що позивач знав і мав можливість знати про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, в тому числі вжити своєчасних заходів щодо їх захисту в межах встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку звернення до адміністративного суду, але не скористалася такою за відсутності поважних причин.
Враховуючи викладене, вказані позивачем причини для поновлення строку звернення до суду є неповажними, отже недоліки позовної заяви не усунуті, відтак позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст. 123, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст.256 КАС України. Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 293-297 КАС України.
Суддя В.П. Шулежко