ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 квітня 2021 року м. Київ № 640/12169/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТіоФаб, ЛТД» (18002, м.Черкаси, вул.Дашковича, 20) до Державної служби геології та надр України (03057, м.Київ, вул.Антона Цедіка, 16, код ЄДРПОУ 37536031) про визнання протиправним та скасування наказу,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариства з обмеженою відповідальністю «ТіоФаб, ЛТД» (далі також - позивач) із позовною заявою до Державної служби геології та надр України (далі також - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу №440 від 28.11.2019 в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами.
В обґрунтування позову зазначило, що спірний наказ Державної служби геології та надр України видано з грубим порушенням діючого законодавства та всупереч інтересам держави, відтак підлягає скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.06.2020 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що висновки, викладені в акті перевірки №17/4335-Ч від 27.03.2019, підтверджують перелік порушень, допущених позивачем у сфері надрокористування.
Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив.
Держгеонадра наказом №440 від 28.11.2019 зупинила дію спеціального дозволу на користування надрами Носачівського родовища апатит-ільменітовних руд з метою видобування корисних копалин №4335 від 20.08.2007, наданого ТОВ «ТіоФаб, ЛТД», у зв'язку з неусуненням порушень, виявлених під час проведення перевірки Південним міжрегіональним відділом Держгеонадра, про що складено акт №14/4335-Ч від 27.03.2019 та надано товариству 30 календарних днів для усунення порушень в листі від 04.12.2019 №23961/01/14-19.
Порушення, на які посилається відповідач в спірному наказі, пов'язані з порушенням товариством строків виконання робіт, що передбачені у Програмі робіт з видобування корисних копалин від 23.12.2015. Товариство неодноразово зверталось до Держгеонадра з пропозицією підписати відкориговану програму робіт, що передбачено п.3.2. Угоди про умови користування надрами №4335 від 23.12.2015. На думку позивача, порушення строків виконання робіт, допущені з об'єктивних причин, не можуть бути підставою для зупинення дії Дозволу.
Надаючи правову оцінку спірним правовим відносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 1 ст. 19 Кодексу України про надра встановлює, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.
Повноваження Держгеонадра України у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, Кодексом України про надра, Положенням про Державну службу геології та надр України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1174 (далі - Положення №1174), Порядком №615.
Статтею 15 Кодексу України про надра встановлено, що надра надаються у постійне або тимчасове користування. Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.
Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу (частина перша статті 19 Кодексу України про надра).
Зі змісту частини другої статті 24 Кодексу України про надра вбачається, що користувачі надр зобов'язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.
Статтею 60 Кодексу України про надра встановлено, що державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов'язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України.
Згідно з положеннями частини першою статті 61 Кодексу України про надра державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Відповідно до підпункту 12 пункту 4 Положення №1174 Державна служба геології та надр України, згідно із покладеними на неї завданнями, здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр та раціональним і ефективним використанням надр України.
Пунктом 22 Порядку №615 встановлено, що дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів державної фіскальної служби, зокрема, у разі порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр.
Після зупинення дії дозволу надрокористувач зобов'язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом.
При цьому, зупинення дії дозволу не звільняє надрокористувача від обов'язку проводити на ділянці надр роботи, пов'язані із запобіганням виникненню аварійної ситуації або усуненням її наслідків. Також, зупинення дії дозволу не є підставою і для переривання строку його дії.
Дія дозволу поновлюється органом з питань надання дозволу після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії.
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що однією з підстав зупинення дії дозволу на спеціальне використання надр є порушення надрокористувачем умов та порядку користування надрами, невиконання обов'язків, визначених статтею 24 Кодексу України про надра.
Підстави для зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами передбачені Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою КМУ №615 від 30.05.2011 (в редакції на час видання спірного наказу, далі - Порядок).
Так, п.22 Порядку передбачає, що Дія дозволу зупиняється у разі порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр.
З матеріалів справи вбачається, що порушення, на які посилається відповідач в спірному наказі, пов'язані з порушенням позивачем строків виконання робіт, що передбачені у Програмі робіт з видобування корисних копалин від 23.12.2015. При цьому, Товариство неодноразово зверталось до Держгеонадра з пропозицією підписати відкориговану програму робіт, що передбачено п.3.2. Угоди про умови користування надрами №4335 від 23.12.2015, однак відповідач залишив поза увагою зазначене питання.
Також, вище зазначеним Порядком не передбачено зупинення дії дозволу в частині порушення строків виконання робіт, допущене Товариством.
Крім того, матеріали справи підтверджують, що між учасниками спору підписано нову Угоду №4335 ід 02.12.2020 про користування надрами, а також нову програму робіт на Носачівському родовищі апатит-ільменітових руд (додаток 2 до Угоди).
Вище зазначене підтверджує про відсутність підстав для припинення права користування надрами шляхом зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 20.08.2007 №4335.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача у розмірі 2102,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, як то відповідача у справі.
Керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТіоФаб, ЛТД» (18002, м.Черкаси, вул.Дашковича, 20) - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати наказ, прийнятий Державною службою геології та надр України (03057, м.Київ, вул.Антона Цедіка, 16, код ЄДРПОУ 37536031) №440 від 28.11.2019, в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТіоФаб, ЛТД» (18002, м.Черкаси, вул.Дашковича, 20) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України (03057, м.Київ, вул.Антона Цедіка, 16, код ЄДРПОУ 37536031) понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТіоФаб, ЛТД» (18002, м.Черкаси, вул.Дашковича, 20);
Відповідач: Державна служба геології та надр України (03057, м.Київ, вул.Антона Цедіка, 16, код ЄДРПОУ 37536031)
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.В. Смолій