ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 квітня 2021 року місто Київ №640/7746/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомМіністерства оборони України
доДепартаменту державної виконачої служби Міністерства юстиції України
провизнання дій протиправними та скасування постанови про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн від 26.02.2021 у виконавчому провадженні №63468571,
Міністерство оборони України звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції, в якій просить суд визнати незаконними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В.С. та скасувати постанову Відділу ДВС, в рамках виконавчого провадження (ВП№63468571) про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн від 26.02.2021.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 04.05.2020 у справі №140/1424/20, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2020, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , а саме:
- визнано протиправним та скасовано рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом від 01 листопада 2019 року №143, про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ;
- зобов'язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням інвалідності, відповідно до ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та згідно Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме 10.06.2019 з урахуванням виплачених сум.
На виконання судового рішення, як вказує позивач, комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум було розглянуто наявні документи ОСОБА_1 та прийнято рішення про скасування попереднього рішення та повернення документів позивача на доопраацювання, оскільки подані документи не завірені належним чином, чим порушено п. 10 Порядку №975.
Департаментом юридичного забезпечення Міністерства оборони України подано до відповідача заву від 03.11.2020 №63468571 про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з повним та фактичним виконанням рішення суду.
Постановою 26.02.2021 на позивача державним виконавцем накладено штраф у розмірі 5100,00 грн за невиконання без поважних причин виконавчого листа від від 19.10.2020 №140/1424/20.
При цьому, в мотивувальній частині цієї ж постанови державним виконавцем зазначено, що боржником прийнято протилежне рішення, аніж те, яке необхідно для виконання рішення суду. Крім того, останнім протиправно здійснюється витребування від стягувача додаткових документів, які вже є в його володінні (копії судових рішень), незважаючи на наявність відкритого виконавчого провадження. Вказані дії свідчать про зухвале та злісне невиконання рішення суду та вимог державного виконавця.
На переконання позивача, ним рішення суду було виконано в повному обсязі, а тому у державного виконавця були відсутні правові підстави для накладення на позивача штрафу у розмірі 5100,00 грн.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.03.2021 позовну заяву залишено без руху. Позивач у встановлені судом строки усунула недоліки позовної заяви.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.04.2021 відкрито провадження в адміністративній справі №640/7746/21 з урахуванням приписів статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, призначено справу до судового розгляду та запропоновано відповідачеві надати відзив на позовну заяву, а також зобов'язано останнього надати суду належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження №56180276.
На виконання вимог ухвали суду від 13.04.2021 від відповідача надійшли витребувані матеріали виконавчого провадження №63468571.
У судовому засіданні 28.04.2021, з урахуванням заяв представників сторін, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розгляд справи здійснено із урахуванням особливостей розгляду даної категорії спорів, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 04.05.2020 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Cуд вирішив:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом від 01 листопада 2019 року №143, про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням інвалідності відповідно до ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та згідно Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме 10.06.2019 з урахуванням виплачених сум.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2020 апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишено без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року у справі №140/1424/20 - без змін.
На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04.05.2020 останнім видано виконавчий лист від 19.10.2020 №140/1424/20.
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В.С. від 03.11.2020 відкрито виконавче провадження №63468571 щодо виконання виконавчого листа №140/1424/20, виданого Волинським окружним адміністративним судом 19.10.2020, про зобов'язанння Міністерства оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням інвалідності, відповідно до ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та згідно Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме 10.06.2019 з урахуванням виплачених сум.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 03.11.2020 №63468571, в якій просив останнього закінчити виконавче провадження №63468571 у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі судового рішення та винести відповідну постанову та не здійснювати інших заходів примусового характеру (накладення штрафів) по зазначеному виконавчому провадженню.
Однак, постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В.С. від 26.02.2021 ВП№63468571 за невиконання без поважних причин рішення суду на позивача, який є боржником у виконавчому провадженні №63468571, накладено штраф.
Позивач, вважаючи дії відповідача щодо виненсення постанови від 26.02.021 ВП№63468571 про накладення штрафу у розмірі 5 100,00 грн та саму постанову протиправними, звернувся з даним позовом до суду.
Правовідносини, що виникли між сторонами у справі регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (надалі - Закон від 02.06.2016 №1404-VIII).
У відповідності до пункту 1 частини першої статті 26 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Як вбачається з наданої суду копії матеріалів виконавчого провадження №63468571, 02.10.2020 на адресу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшла заява ОСОБА_1 про примусове виконання рішення суду з примусового виконання виконавчого листа №№2195/2020, виданого Волинським окружним адміністративним судом 19.10.2020.
Як вбачається з наявної копії вказаного вище виконавчого листа, останній був виданий Волинським окружним адміністративним судом на підставі рішення суду від 04.05.2020 №140/1424/20, яке набрало законної сили 16.09.2020, яким зобов'язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням інвалідності, відповідно до ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та згідно Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме 10.06.2019 з урахуванням виплачених сум.
Абзацом 1 частини шостої статті 26 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Суд наголошує, що згідно з частинами 1-3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Виходячи зі змісту виконавчого листа, в даному випадку під фактичним виконанням рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі №140/1424/20 є прийняття рішення Міністерством оборони України саме щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, а не повторно розглянути заяву останньої.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було направлено на доопрацювання документи ОСОБА_1 , проте, не призначено та не виплачено одноразову грошову допомогу, що, відповідно, свідчить про невиконання зобов'язальної частини рішення суду.
Наведене в сукупності спростовує твердження позивача в частині, що рішення суду було виконано, оскільки, як вже зазначалось судом, вказаним рішенням суду Міністерство оборони України було зобов'язано призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, а не повторно розглянути питання щодо її виплати.
Таким чином, Міністерством оборони України не доведено, а судом не встановлено фактичного виконання в повному обсязі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04.05.2020 у справі №140/1424/20 згідно з виконавчим листом, виданим судом 19.10.2020, оскільки Міністерством оборони України не призначено та не виплачено ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу на виконання рішення суду.
Згідно з частиною першою статті 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частин першої, другої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Так, постановою дежравного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В.С. від26.02.2021 на Міністерство оборони України накладено штраф за невиконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04.05.2020 у справі №6120/1424/20 у розмірі 5100,00 грн.
Враховуючи вищевикладені обставини, а також з урахуванням того, що судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами факт невиконання Міністерством оборони України рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04.05.2020 у справі №140/1424/20, на виконання якого судом було видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження №63448571, зокрема, щодо не призначення та не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомогу у зв'язку із встановленням інвалідності, відповідно до ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та згідно Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме 10.06.2019 з урахуванням виплачених сум, суд приходить висновку про правомірність постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про накладення штрафу від 26.02.2021 та відсутність правових підстав для її скасування.
Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На переконання суду, відповідачем доведено правомірність вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Зважаючи, що у задоволенні позову позивача відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255,287 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Міністерства оборони України відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Іщук І.О.