ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
29 квітня 2021 року м. Київ № 640/26441/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свої Хлібороби»
до 1. Головного управління Державної податкової служби у Київській області,
2. Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, зобов'язання вчинити дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Свої Хлібороби» (далі - позивач, Товариство, ТОВ «Свої Хлібороби») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач 1, ДПС України), Головного управління Державної податкової служби у Київській області (залучене до участі у справі ухвалою суду від 20 січня 2021 року, далі - відповідач 2, ГУ ДПС у Київській області) з вимогами про:
- визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.08.2020 року №1822536/42828908 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 30.07.2020 року;
- визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.08.2020 року №1834987/42828908 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 31.07.2020 року;
- зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «Свої Хлібороби» №1 від 30.07.2020 року;
- зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «Свої Хлібороби» №2 від 31.07.2020 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що реєстрацію зазначених податкових накладних зупинено, про що повідомлено електронними квитанціями, у зв'язку з відповідністю ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків (пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій), зазначено також, що виявлено відсутність на той час кодів у таблиці даних відповідачів УКТ/ДКПП товару 1001, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Позивач звертає увагу, що запропоновано надати не конкретні документи, а пояснення, які було надано, з додаванням таких документів: копії договору, первинних документів щодо постачання/придбання, транспортування товару, видаткові та товарно-транспортні накладні; копії рахунків, копії платіжних доручень оплати за пшеницю контрагентом - ТОВ «Куншт», інформацію про основні засоби, копії документів про статистичну та фінансову звітність.
Позивач стверджує, що у даному випадку для здійснення господарських операцій не потрібні документи щодо зберігання, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі разрахунки-фактури/інвойси, оскільки товариство здійснює операції на внутрішньому ринку, а не зовнішньоекономічного спрямування, а також не потрібні акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, оскільки зібрана пшениця приймалася прямо на полі безпосередньо з комбайну в транспорт Покупця, про що зазначалося в поясненнях.
Проте, відповідачі не звернули уваги на зміст пояснень, не розібралися у даній ситуації та безпідставно відмовили у реєстрації податкових накладних, водночас, інші податкові накладні, як-то: №3 від 31.07.2020 р., №4 від 02.08.2020 року, №5 від 03.08.2020 року, №6 від 03.08.2020 року, №7 від 05.08.2020 року, які стосуються аналогічних операцій за тим самим Договором, внесені відповідачем 2 до Реєстру без зауважень, зупинень та надання додаткових документів.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2020 року відкрито провадження у справі №640/26441/20, вирішено провадити розгляд суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, запропоновано відповідачу у визначений судом строк подати відзив на позовну заяву та усі наявні докази.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2021 року задоволено клопотання представника ГУ ДПС у Київській області, залучено ГУ ДПС у Київській області в якості відповідача 2, запропоновано останньому надати відзив на позовну заяву та усі наявні докази.
Відповідачем 2 через відділ діловодства суду 15 лютого 2021 року подано відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що оскаржувані рішення винесені на підставі вимог чинного законодавства, оскільки зміст поданих позивачем документів не дозволяє однозначно з'ясувати фактичні обставини здійснення фінансово-господарської операції, за якою складено податкові накладні.
Отже, відповідач 2 стверджує, що фактичне здійснення господарських операцій не підтверджено позивачем належними доказами, посилається на практику Верховного Суду у подібних спорах, у зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині ГУ ДПС у Київській області.
У свою чергу позивачем 23 лютого 2021 року подано відповідь на відзив, у якій підтримано первинну позицію стосовно заявлених позовних вимог, додатково зазначено, що відповідачем 2 у відзиві викладено лише витяги з положень законодавства, які стосуються реєстрації податкових накладних, а наведена судова практика та правові позиції Верховного Суду не можуть бути застосовані під час розгляду даної справи, оскільки стосуються інших обставин та умов, за яких особам було відмовлено у реєстрації податкових накладних.
Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
За таких обставин суд завершує розгляду справи по суті за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Оцінивши наявні у справі документи і матеріали, належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, зокрема з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом економічної діяльності ТОВ «Свої Хлібороби» є (01.11) вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
Відповідно до даних витягу №1910064500015 з реєстру платників податку на додану вартість ТОВ «Свої Хлібороби» зареєстровано платником податку на додану вартість 01.04.2019 року.
Товариство має відкритий рахунок в АТ «Державний ощадний банк України».
Між ТОВ «Свої Хлібороби» як Постачальником та ТОВ «Куншт» як Покупцем 29.07.2020 року укладено Договір поставки №29/07/20, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити Товар - пшеницю 2 та/або 3 та/або 4 класу, врожаю 2020 року українського походження (код УКТ ЗЕД 1001). Кількість та якість товару, порядок поставки, ціна й загальна сума договору, порядок розрахунків та відповідальність сторін визначені Договором та Додатковими угодами до нього №1 та №2 від 29.07.2020 року.
Під час реалізації укладеного Договору, позивачем складно та подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: №1 від 30.07.2020 року та №2 від 31.07.2020 року.
Оскаржуваними рішеннями Комісії ГУ ДПС у Київській області від 30 та 31 липня 2020 року реєстрацію поданих податкових накладних зупинено, про що направлено позивачу електронні квитанції №9188547734 від 05.08.2020 року та №9193907808 від 11.08.2020 року, у яких зазначено, що податкові накладні відповідають пункту 1 Критеріїв оцінки ризиковості здійснення операцій, визначених у Додатку 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року. Зазначено також, що виявлено відсутність на той час кодів у таблиці даних УКТ ЗЕД/ДКПП товару 1001 та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
На зазначену пропозицію ТОВ «Свої Хлібороби» в електронному вигляді надано пояснення, а також у додатках: Договір поставки від 29.07.2020 року та Додаткові угоди до нього, платіжні доручення: №49 від 3007.2020 року, №54 від 31.07.2020 року видаткову накладну №2 від 31.07.2020 року, повідомлення про об'єкти оподаткування, товарно-транспортну накладну №2 та №3 від 31.07.2020 року.
Зауважень від відповідача 2 стосовно поданих документів до Товариства не надходило.
Проте, рішеннями Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.08.2020 року №1822536/42828908 та від 13.08.2020 року №1834987/42828908 відмовлено у реєстрації податкових накладних №1 від 30.07.2020 року та №2 від 31.07.2020 року у зв'язку з ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Позивачем 11 та 13 серпня 2020 року подано скарги на рішення Комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних, які за результатами розгляду залишено без задоволення, а рішення Комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації - без змін.
Такі обставини зумовили звернення позивача до адміністративного суду.
Розглядаючи позовні вимоги та оцінюючи доводи сторін, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду справи суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) рішення:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частинами першою та другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341) (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200. 1.3 і 200. 1.9 статті 200. 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Пунктом 13 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Відповідно до приписів пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 1165).
Згідно з пунктів 10 та 11 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).
Положеннями пункту 6 Порядку №1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.
Додатком 4 до Порядку № 1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
У Додатку 3 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості здійснення операцій.
Пунктом 1 зазначених Критеріїв визначено такі критерії ризиковості здійснення операцій - відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС..
Водночас, належної мотивації підстав та причин віднесення поданих для реєстрації податкових накладних до категорії ризиковості здійснення операцій відповідачем 2 не надано упродовж розгляду справи.
Також, наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).
Пунктами 2-7 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС, тобто Комісією регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно пунктів 9-11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Отже, з урахуванням положень наведених норм, комісією регіонального рівня приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку.
Тобто, контролюючий орган має запропонувати платнику податків надати документи та пояснення на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.
Також аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Натомість, в квитанціях №9188547734 від 05.08.2020 року та №9193907808 від 11.08.2020 року відсутній конкретний перелік документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, що призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.
Факт зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем подавались до контролюючого органу пояснення з відповідними первинними документами щодо наявності підстав реєстрації податкової накладної, що підтверджено повідомленням щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрації якої зупинена, та письмовими поясненнями.
Проте, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, незважаючи на зазначене повідомлення та додані до нього документи про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація яких зупинена, прийняті оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних №1 від 30.07.2020 року та №2 від 31.07.2020 року.
При цьому, оскаржувані рішення містять лише загальне твердження: «ненадання платником податку копій документів: «первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладних (документи, які не надано підкреслити)» проте не вказано, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Отже, позиція ГУ ДПС у Київській області щодо ненадання платником податку копій документів, згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, є необґрунтованою, а в оскаржуваних рішеннях не наведено обґрунтувань причин відмови в реєстрації податкових накладних, складених позивачем.
Суд приймає до уваги доводи позивача в тій частині, що у даному випадку під час здійснення господарських операцій за Договором поставки від 29.07.2020 року не складалися документи щодо збереження, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури, інвойси, оскільки здійснювалися операції внутрішнього, а не зовнішньоекономічного спрямування, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), оскільки зібрана пшениця приймалася безпосередньо на полі з комбайну в транспорт Покупця, про що зазначено позивачем у поясненнях, наданих відповідачу 2.
Виходячи з наведеного, а також оцінивши оскаржувані рішення відповідача 2 про відмову у реєстрації податкових накладних позивача на предмет дотримання положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що відповідач 2 діяв необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку з чим оскаржувані рішення підлягають скасуванню як протиправні.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні ТОВ «Свої Хлібороби» №1 від 30.07.2020 року та №2 від 31.07.2020 року, суд зазначає, що відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:
а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому, відповідно до п. 19, п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі по тексту - Порядок № 1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:
прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).
Проте, встановлена протиправність рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних сама по собі не свідчить про наявність законних підстав для зобов'язання відповідача зареєструвати податкові накладні ТОВ «Свої Хлібороби» № 1 від 30.07.2020 року, № 2 від 31.07.2020 року в ЄРПН, так як такій реєстрації має передувати проведення належної перевірки наданих первинних документів, що не входять до предмету судового дослідження в межах розгляду даної справи.
За наведених обставин позовні вимоги в частині зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ «Свої Хлібороби» №1 від 30.07.2020 року та №2 від 31.07.2020 року задоволенню не підлягають.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), N 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
З урахуванням викладеного та встановлених під час розгляду обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якими судові витрати підлягають поверненню позивачу, який не є суб'єктом владних повноважень при задоволенні позову.
Згідно частини третьої зазначеної статті при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивач - ТОВ «Свої Хлібороби» не є суб'єктом владних повноважень, звертаючись до суду сплатило 4 204,00 грн. судового збору згідно платіжного доручення №399 від 27 жовтня 2020 року, суд, задовольняючи позовні вимоги частково, відшкодовує судові витрати позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів у сумі 2 102,00 грн.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свої Хлібороби» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень про відмову у реєстрації податкових накладних - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 11.08.2020 року №1822536/42828908 та від 13.08.2020 року №1834987/42828908 про відмову в реєстрації податкових накладних №1 від 30.07.2020 року та №2 від 31.07.2020 року.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свої Хлібороби» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області сплачений судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.).
4. В решті позовних вимог відмовити.
За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свої Хлібороби», адреса: 07415, Київська область, Броварський район, с. Зазім'є, вул. Радгоспна, 2, каб. 5, код ЄДРПОУ 42828908, ІПН 428289010067, тел. 0989944440.
Відповідач 1: Державна податкова служба України, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393.
Відповідач 2: Головне управління Державної податкової служби у Київській області, адреса: 03151, м. Київ, вулиця Народного ополчення, будинок 5а, код ЄДРПОУ 43141377.
Суддя В.І. Келеберда