30.04.2021
Справа № 642/2607/21
Провадження № 1-кс/642/1077/21
30 квітня 2021 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_3 , розглянувши внесене клопотання у кримінальному провадженні № 42021220750000017 від 02.02.2021 за ч. 1 ст. 368 КК України, про накладення арешту,-
до Ленінського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого Другого слідчого відділ Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_4 , погоджене заступником керівника Харківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42021220750000017 від 02.02.2021 за ч. 1 ст. 368 КК України.
Як зазначено у клопотанні, досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України (військовослужбовець) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 14 листопада 2020 року уклав контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, який діє й на теперішній час.
Відповідно до контракту громадянин України ОСОБА_6 ознайомившись із законами та іншими нормативно-правовими актами України, які регулюють порядок проходження громадянами України військової служби в Держаній прикордонній службі України, добровільно вступає на військову службу за контрактом і бере на себе зобов'язання додержуватись Конституції України, законів України, Статутів ЗС України, Кодексу професійної етики військовослужбовця ДПС України та інших нормативно-правових актів з питань, що регламентують проходження військової служби, а також виконувати накази старших начальників; виконувати службові обов'язки військовослужбовця, вимоги посадової інструкції; не використовувати своє службове становище з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб; не допускати впливу членів сім'ї або інших осіб на виконання своїх службових обов'язків, якщо їх інтереси не збігаються з покладеними завданнями та/або суперечать їм, а також не вчиняти інших корупційних правопорушень; дотримуватись вимог військової дисципліни, визначеного в органі Державної прикордонної служби України розпорядку дня; не допускати вчинення злочинів та адміністративних правопорушень, у тому числі корупційних правопорушень; дотримуватись обмежень визначених для військовослужбовців законодавством.
Окрім того, ОСОБА_6 склав військову присягу на вірність народу України. ОСОБА_6 , вступаючи на військову службу, присягнув завжди бути вірним і відданим народу України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, накази командирів, неухильно дотримуватися Конституції і законів України, зберігати державну і військову таємницю.
Наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_2 №302-ОС від 28.07.2020 старшину ОСОБА_6 призначено на посаду інспектора прикордонного контролю 3 категорії 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » І категорії (тип Б).
Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Посадової інструкції інспектора прикордонного контролю 3 категорії 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » І категорії (тип Б) ОСОБА_6 , як інспектор прикордонного контролю 3 категорії 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » І категорії (тип Б), залучений до несення служби з охорони державного кордону України під час здійснення прикордонного контролю і пропуску через державний кордон осіб, транспортних засобів та вантажів в пункт пропуску, а також до виконання інших завдань, пов'язаних із забезпеченням надійної охорони державного кордону України.
Крім того, ОСОБА_6 , як інспектор прикордонного контролю 3 категорії 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » І категорії (тип Б), зобов'язаний: твердо знати в обсязі, необхідному для виконання службових обов'язків, законодавство України і міжнародні договори України, накази і вказівки, що регламентують порядок організації несення служби на державному кордоні, перетинання державного кордону та інші правила пропуску через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна; знати обов'язки всіх видів прикордонних нарядів, що призначаються в пункті пропуску через державний кордон, уміти організовувати службу та керувати нею; знати порядок перевірки документів, види і способи підроблення документів, мати стійкі навички розпізнавання підроблених документів; знати будову, конструктивні особливості, порядок огляду транспортних засобів і вантажів, місця можливого обладнання в транспортних засобах і вантажах тайників, сховищ та вміти їх виявляти; знати технічні засоби прикордонного контролю, вміти правильно використовувати їх під час проведення прикордонного контролю осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна, що прямують через державний кордон; знати режим державного кордону і суворо дотримуватись лінії поведінки на кордоні; знати напрямки, на яких відбувалися порушення кордону, здійснювалися провокації; вміти виявляти правопорушників, сліди та інші ознаки їх перебування на місцевості; активно вести пошук і переслідування правопорушників.
Крім того, ОСОБА_6 , як інспектор прикордонного контролю 3 категорії 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » І категорії (тип Б), має право: вимагати від осіб припинення правопорушень і дій, що перешкоджають здійсненню повноважень Державної прикордонної служби України; перевіряти в осіб, які прямують через державний кордон України, документи на право в'їзду в Україну або виїзду з України, робити в них відповідні відмітки і у випадках, передбачених законодавством, тимчасово їх затримувати або вилучати.
Інспектор прикордонного контролю 3 категорії несе відповідальність згідно з Дисциплінарним статутом Збройних Сил України за неякісне або несвоєчасне виконання посадових завдань та обов'язків, бездіяльність або невикористання наданих йому прав, порушення норм поведінки та обмежень, пов'язаних з проходженням військової служби.
На військовослужбовців Державної прикордонної служби України, крім військовослужбовців строкової служби, курсантів військових повчальних закладів, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки, відповідно до Закону України «Про державну прикордонну службу України», поширюються інші вимоги та обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції» відповідно.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3 ст. 18 КК України спеціальним суб'єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, злочин, суб'єктом якого може бути лише певна особа.
Службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Відповідно до примітки 1 статті 364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Тобто, старший прапорщик ОСОБА_6 , обіймаючи посаду інспектора прикордонного контролю 3 категорії 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » І категорії (тип Б), є службовою особою.
В той же час, відповідно до ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» дія даного Закону поширюється, з-поміж іншого, на військових посадових осіб Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки.
Згідно ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» військовим посадовим особам Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
Корупція, відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», - це використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», неправомірна вигода - це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи не грошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.
У ході виконання своїх службових обов'язків, 05.03.2021 приблизно о 19 год. 30 хв., ОСОБА_6 , під час перебування на службі, знаходячись на території міжнародного автомобільного пункту пропуска «Гоптівка» (далі МАПП «Гоптівка»), всупереч вимогам Конституції України, Закону України «Про запобігання корупції», Закону України «Про Державну прикордонну службу України», посадової інструкції, контракту, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, не відмовившись від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень, вирішив вступити у позаслужбові відносини з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 для одержання від нього неправомірної вигоди у виді грошових коштів за вчинення ним, ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , дій у вигляді - сприяння у позачерговому проїзді на територію міжнародного автомобільного пункту пропуска «Гоптівка», як службовою особою, з використанням наданої йому влади та службового становища.
Так, під час особистої бесіди ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_7 , який знаходився в автомобільній черзі у напрямку до території МАПП «Гоптівка», про можливість безперешкодного позачергового виїзду до території МАПП «Гоптівка». При цьому, ОСОБА_6 пред'явив ОСОБА_7 пропозицію про те, що за безперешкодного позачергового виїзду до території МАПП «Гоптівка» йому необхідно надати ОСОБА_6 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 2500 гривень.
Надалі, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_6 , близько 19 год. 30 хв. 05.03.2021, перебуваючи на території МАПП «Гоптівка», який знаходиться у Дергачівському районі Харківської області, отримав від ОСОБА_7 , на пропозицію, яку ОСОБА_6 пред'явив за вищевказаних обставин, неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 1500 гривень та 2500 рублів Російської Федерації (що еквівалентно 950 гривням) за вчинення ним, ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , дій у вигляді - сприяння у позачерговому проїзді на територію міжнародного автомобільного пункту пропуска «Гоптівка», як службовою особою, з використанням наданої йому влади та службового становища.
Таким чином, старший прапорщик ОСОБА_6 , будучи інспектором прикордонного контролю 3 категорії 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » І категорії (тип Б), тобто службовою особою, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, діючи умисно, близько 19 год. 30 хв. 05.03.2021, перебуваючи на території МАПП «Гоптівка», який знаходиться у Дергачівському районі Харківської області, одержав для себе, від ОСОБА_8 , неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 1500 гривень та 2500 рублів Російської Федерації (що еквівалентно 950 гривням), за вчинення ним, ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , дій у вигляді - сприяння у позачерговому проїзді на територію міжнародного автомобільного пункту пропуска «Гоптівка», як службовою особою, з використанням наданої йому влади та службового становища.
28.04.2021 за вищевикладеними обставинами ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.
29.04.2021 ОСОБА_6 звернувся із заявою долучити до матеріалів кримінального провадження №42021220750000017 від 02.02.2021, незаконно отриману неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів, які останній отримав за викладеними вище обставинами та в подальшому обміняв у іноземну валюту отримавши при цьому 75 Євро, а саме - грошові знаки Євро у кількості 3 штуки із наступними номіналами та серіями:
-купюра номіналом 50 Євро у кількості 1 штука, із серією WA7567312636;
-купюра номіналом 20 Євро у кількості 1 штука, із серією SB6010359448;
-купюра номіналом 5 Євро у кількості 1 штука, із серією VA1840984823.
29.04.2021 долучені ОСОБА_6 грошові кошти оглянуті та визнані речовим доказом, оскільки набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди його вчинення, тобто є речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України.
В обгрунтування клопотання слідчий посилається на те, що вказані грошові кошти, відповідно до положень ст. 98 КПК України можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є предметом протиправних дій та відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що зазначене майно є доказом злочину.
Під час судового засідання слідчий клопотання підтримав та просив задовольнити.
Від підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника адвоката ОСОБА_9 подано заяви про розгляд клопотання про арешт майна за їх відсутності.
Неприбуття в судове засідання власника майна, які повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотань. Більш того, володілець майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.
Слідчий суддя, вислухавши пояснення слідчого, розглянувши клопотання, дослідивши додані до клопотання документи матеріалів кримінального провадження вважає, що клопотання підлягає задоволенню.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Вказане у клопотанні майно було добровільно надано підозрюваним ОСОБА_6 29.04.2021 року та проведено слідчим огляд речей. Постановою від 29.04.2021 року надані грошові купюри були визнані речовими доказами.
Стороною обвинувачення доведено, що вищевказане майно, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Добровільно надані підозрюваним ОСОБА_6 грошові купюри, підлягають арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий, прокурор довели слідчому судді необхідність арешту майна у вказаній частині, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна, вказаного в клопотанні сторони обвинувачення, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 131-132, 171-173, 376 КПК України, -
Клопотання- задовольнити.
Накласти арешт на майно, добровільно надане підозрюваним ОСОБА_6 29.04.2021, а саме: грошові знаки Євро у кількості 3 штуки із наступними номіналами та серіями:
-купюра номіналом 50 Євро у кількості 1 штука, із серією WA7567312636;
-купюра номіналом 20 Євро у кількості 1 штука, із серією SB6010359448;
-купюра номіналом 5 Євро у кількості 1 штука, із серією VA1840984823.
Місцем зберігання майна визначити Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Полтаві, за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 37.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1