ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
28 квітня 2021 року м. Київ № 640/11341/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Арсірій Р.О., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
за позовом ОСОБА_1
до Приватного виконавця ОСОБА_2
про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовною заявою в якій просить суд :
1. Визнати протиправними дії приватного виконання ОСОБА_2 щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та стягнення основної винагороди від 19.02.2018, постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 19.12.2019, постанови про арешт коштів боржника від 19.12.2019 та постанови про арешт коштів боржника від 14.01.2020.
2. Визнати протиправними та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження та стягнення основної винагороди від 19.02.2018, постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 19.12.2019, постанову про арешт коштів боржника від 19.12.2019 та постанову про арешт коштів боржника від 14.01.2020.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" у рішенні від 12.10.1978 вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною 1 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дії, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно ч. 5 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.
Суд зазначає, що на примусовому виконанні приватного виконавця виконавчого округу м.Києва ОСОБА_2 знаходиться виконавче провадження №55836129 щодо виконання виконавчого листа №2-24/11, виданого 28.02.2012 Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області, про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен банк Аваль" у розмірі 1 416 420,03 грн.
У вказаному виконавчому провадженні приватним виконавцем було винесено :
- постанову про відкриття виконавчого провадження від 19.02.2018;
- постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 19.12.2019;
- постанову про арешт коштів боржника від 19.12.2019;
- постанову про арешт коштів боржника від 14.01.2020.
Як вбачається з позовної заяви, предметом даного спору є дії державного виконавця по виконанню вищезазначеного виконавчого листа, виданого Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області в порядку Цивільно - процесуального кодексу України.
Законом встановлений порядок оскарження дій або бездіяльності державної виконавчої служби під час виконання рішень у цивільних справах.
Статтею 447 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Статтею 448 ЦПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби.
Скарга подається до суду, яким було постановлено рішення, на підставі якого винесено оскаржувані постанови.
Про подання скарги суд повідомляє відповідний відділ державної виконавчої служби не пізніше наступного дня після прийняття її судом.
З позовної заяви вбачається, що позивач є стороною виконавчого провадження ВП №55836129 з примусового виконання виконавчого листа №2-24/11, виданого 28.02.2012 Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області в порядку Цивільно - процесуального кодексу України.
Відповідно ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Таким чином, законом встановлений інший порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби при виконанні ними рішень ухвалених згідно з ЦПК України, на підставі виконавчого документу, виданого загальним судом, при зверненні до суду сторони відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників, в зв'язку з чим вказаний позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження по справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З огляду на викладене слід відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.
Керуючись ст. ст. 170, 243, 248, 256, 293, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, скасування постанов.
Роз'яснити позивачу, що розгляд заявлених позовних вимог належить до юрисдикції Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області в порядку цивільного судочинства.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.О. Арсірій