ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
28 квітня 2021 року м. Київ № 640/28601/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аблова Є.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
провизнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ у м. Києві), в якому просить:
1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 під час її перерахунку відповідно до постанови КМУ №103 від 21.02.2018, з 89 % відповідних сум грошового забезпечення до 70% від відповідних сум грошового забезпечення та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 виходячи з 89 % від відповідних сум грошового забезпечення;
2) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо виплати пенсії ОСОБА_1 в неповному розмірі відповідно до постанови КМУ №103 від 21.02.2018, а саме - 50 % суми підвищення пенсії з 01 січня 2018 року і 75% суми підвищення пенсії з 01 січня 2019 року та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 у розмірі 100 % перерахованої пенсії з 01 січня 2018 року до 31 грудня 2019 року;
3) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, у разі ухвалення рішення на користь позивача.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем безпідставно не здійснювалась виплата пенсії з 01 січня 2018 року в повному її розмірі (з урахуванням 100 відсотків суми підвищеної пенсії). Також, після проведення відповідачем перерахунку пенсії позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам» її розмір зменшився з 89% до 70%.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.
04 лютого 2021 року від ГУ ПФУ в м. Києві надійшов відзив на позовну заяву у якому зазначено, що перерахунок та виплата пенсії здійснювалась позивачу у відповідності до вимог чинного на той час законодавства, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ОСОБА_1 перебуває на обліку у ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі по тексту - Закон №2262-ХІІ).
З 01 січня 2018 року, на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року №103 (далі по тексту - Постанова №103), та на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, 01 березня 2018 року ГУ ПФУ в м. Києві було здійснено перерахунок пенсії позивача з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсотковою надбавки за вислугу років.
На виконання пункту 2 Постанови №103 виплату перерахованої відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищеної пенсії позивача ГУ ПФУ в м. Києві проводило наступним чином: з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року щомісячно 50 % від підвищення; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року щомісячно 75 % від підвищення; з 01 січня 2020 року щомісячно 100 % від підвищення.
Також, після проведення відповідачем перерахунку пенсії позивача відповідно до Постанови №103 її розмір зменшився з 89% до 70%.
24 липня 2020 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою про здійснення перерахунку та виплати пенсії у належному розмірі.
ГУ ПФУ в м. Києві листом від 28 серпня 2020 року №19299-19837/К-02/8-260/20 повідомило позивача, що перерахунок та виплата пенсії здійснювалась позивачу у відповідності до вимог чинного на той час законодавства.
Не погоджуючись із зазначеними діями відповідача, позивач звернувся до адміністративного суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі по тексту - Закон №2262-ХІІ).
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі - Порядок №45).
Згідно з пунктом 1 Порядку №45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону №2262-XII пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом (далі - особи), або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі по тексту - Постанова №704), якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до пункту 10 Постанови №704 ця постанова набирає чинності з 1 січня 2018 року.
Отже, з набранням чинності Постановою №704, якою змінені (збільшені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103, відповідно до пункту 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до Постанови КМУ №704.
Відповідно до пункту 2 Постанови №103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01 січня 2018 року у таких розмірах:
з 01 січня 2018 року - 50 відсотків;
з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків;
з 01 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Матеріалами справи встановлено, що з 01 січня 2018 року позивачу здійснено перерахунок пенсії відповідно до Постанови №103.
Разом з тим, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам звільнених з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Тобто, вказане рішення, відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набрало законної сили з 05 березня 2019 року.
Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Отже, з 05 березня 2019 року у позивача виникло право на отримання пенсії у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.
Правова позиція з цього питання висловлена Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду у рішенні від 06 серпня 2019 року у зразковій справі №160/3586/19 (провадження №Пз/9901/12/19).
Поряд з цим, така підстава знов виникла 04 вересня 2019 року - з моменту набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» №804 від 14 серпня 2019 року (далі по тексту - Постанова №804), якою встановлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01 січня 2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до Постанови №704, здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01 березня 2018 року.
Водночас, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2020 року у справі №640/19133/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2020 року, було визнано Постанову №804 протиправною та нечинною повністю.
Таким чином, Постанова №804, як нормативно-правовий акт відповідно до статей 255, 265, 325 Кодексу адміністративного судочинства України втратила чинність з 31 березня 2020 року.
Отже, до вищевказаної дати ці норми права правомірно застосовувались суб'єктом владних повноважень.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що до 31 березня 2020 року Постанова №804 була чинною, до моменту втрати останньою чинності відповідач правомірно виплачував підвищення до пенсії у 2019 році у розмірі у розмірі 75 % з 04 вересня 2019 року до 31 грудня 2019 року.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що дії ГУ ПФУ в м. Києві з приводу виплати у період з 05 березня 2019 року по 04 вересня 2019 року підвищення до пенсії позивача у розмірі 75% є протиправними, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Щодо проміжку часу до та після зазначеного періоду дії відповідача з приводу виплати пенсії заявника відповідають приписам Постанови №103 та Постанови № 804.
Також суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 13 Закону №2262-XII (в редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії), загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2 - 95 процентів.
Позивачу при призначенні пенсія була обчислена в розмірі 89% грошового забезпечення.
У статтю 13 Закону №2262-XII вносились зміни Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 07 липня 2011 року № 3668-VI та Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VII, внаслідок яких максимальний розмір пенсії при її призначенні змінено з 90% до 80%, а з 01 травня 2014 року до 70%.
Тобто, зміна встановленого максимального розміру пенсії здійснювалась вже після призначення позивачу пенсії.
Частиною першою статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, зміна максимального розміру пенсії, що відбулася у частині другій статті 13 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення розміру призначеної позивачу пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку з 01 січня 2018 року.
Всупереч наведеному, при здійснені перерахунку пенсії позивача, відповідач безпідставно керувався положеннями Постанови №103 та застосував норми, які регулюють питання призначення пенсії, а не її перерахунку.
Так, відповідно до статті 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).
Виходячи з вищевикладеного у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.
Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 10 грудня 2013 року у справі №21-420а13.
Окремо суд акцентує увагу відповідача на тому, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами та встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 89%, а потім 70 % грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії. Відтак, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Аналогічного висновку дійшла колегія Верховного Суду в постанові від 24 квітня 2018 року у справі № 686/12623/17 (провадження №К/9901/849/17).
Крім того, в рішенні від 04 лютого 2019року у зразковій справі №240/5401/18 Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалось при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року рішення Верховного Суду від 04 лютого 2019 року залишено без змін.
За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.
Поряд із цим, суд застосовує принцип верховенства права також з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні від 26 червня 2014 року по справі «Суханов та Ільченко проти України» судом зроблено висновок, що стаття 1 Першого протоколу не встановлює жодних обмежень свободи Договірних держав вирішувати, мати чи ні будь-яку форму системи соціального забезпечення та обирати вид або розмір виплат за такою системою. Проте, якщо Договірна держава має чинне законодавство, яке передбачає виплату в якості права на отримання соціальної допомоги (обумовлене попередньою сплатою внесків чи ні), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу щодо осіб, які відповідають її вимогам.
Щодо підстав втручання у право власності на визначені соціальні виплати з огляду на їх розмір суд виклав свою позицію у пунктах 52, 53 вказаного рішення, згідно яких, зокрема, суд зазначає, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.
Оскільки нормативно-правові акти, на підставі яких позивачу зроблено розрахунок розміру пенсії, визнані в судовому порядку протиправними, втручання у право власності позивача не може бути визнано законним.
Суд також зазначає, що хоча відповідач, як суб'єкт владних повноважень, починаючи з 01 січня 2018 року, керувався чинними нормативно-правовими актами для розрахунку розміру пенсії позивача, проте, з огляду на наступне визнання їх протиправними позивачу має бути проведено перерахунок пенсії без врахування передбачених вказаними нормативно-правовими актами обмежень.
За таких підстав, суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо перерахунку пенсії позивача та зменшення відсотку основного розміру пенсії з 89% на 70% від сум грошового забезпечення на підставі Постанови №103.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, ГУ ПФУ в м. Києві, не проводячи перерахунок та виплату пенсії позивача з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії з 05 березня 2018 року по 04 вересня 2019 року, а також зменшуючи відсотковий розмір пенсії позивача з 89% до 70%, діяло поза межами повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.
За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2 Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року по 04 вересня 2019 року пенсії з урахуванням 75 відсотків підвищення.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням 100 відсотків підвищення за період з 05 березня 2019 року по 04 вересня 2019 року, з урахуванням виплачених сум.
4. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії з 89 відсотків до 70 відсотків сум грошового забезпечення.
5. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 89% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
6. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 681, 60 грн (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня шістдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, 16).
Суддя Є.В. Аблов