ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
28 квітня 2021 року м. Київ № 640/13772/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі також - позивач) із позовною заявою до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (далі також - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову відповідача у зарахуванні пільгової вислуги років майору поліції ОСОБА_1 головному оперуповноваженому-інспектору відділу протидії тяжким та особливо тяжким злочинам, учиненим службовими особами управління протидії корупції Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України до його календарної вислуги років та до стажу служби в поліції;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та зарахувати майору поліції ОСОБА_1 відповідно до ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та п.3 постанови КМУ від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за період з 16.06.2007 до 10.04.2015 у загальній кількості 03 роки 10 місяців 27 днів;
- здійснити майору поліції ОСОБА_1 відповідно до ст.78 Закону України «Про Національну поліцію» перерахунок стажу служби в поліції, яка дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, із зарахуванням періоду пільгової вислуги років, сформованої за період з 16.06.2007 до 10.04.2015 у загальній кількості 03 роки 10 місяців 27 днів та встановити надбавку за стаж служби з урахуванням періоду пільгової вислуги років.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2020 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
Представником відповідача подано клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача від 29.07.2020 вх.№03-14/107080/20, у якому останній просить прийняти рішення за наявними в матеріалах справи документами, відзив на адміністративний позов матеріали справи не містять.
Відповідно до частини 4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Згідно частини 6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив.
Позивач з 01.09.2003 по 06.11.2015 проходив службу в ОВС та з 07.11.2015 відповідно до п.9 та п.12 Закону України «Про Національну поліцію» призначений, як такий, що прибув до МВС, з присвоєнням спеціального звання «майор поліції» порядку переатестування.
З 18.07.2007 по 01.08.2009 позивач обіймав посади в підрозділах державної служби боротьби з економічною злочинністю ОВС, з 01.08.2009 по 07.08.2015 позивач обіймав посади в спеціальних підрозділах по боротьбі з організованою злочинністю ОВС.
Вислуга в пільговому обчисленні сформована за період з 16.06.2007 по 10.04.2015 та складає 03 роки 10 місяців 27 днів.
28.05.2020 позивач звернувся до начальника Департаменту внутрішньої безпеки НПУ із рапортом, в якому просив:
- зарахувати до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислуги в пільговому обчисленні, сформованої за період з 16.06.2007 по 10.04.2015 та складає 03 роки 10 місяців 27 днів;
- здійснити перерахунок відповідно до ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та п.3 постанови КМУ від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислуги в пільговому обчисленні, сформованої за період з 16.06.2007 по 10.04.2015 та складає 03 роки 10 місяців 27 днів;
- здійснити відповідно до ст.78 Закону України «Про Національну поліцію» перерахунок стажу служби в поліції, яка дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, із зарахуванням періоду пільгової вислуги років, сформованої за період з 16.06.2007 до 10.04.2015 у загальній кількості 03 роки 10 місяців 27 днів;
- встановити відповідно до п.5 постанови КМУ від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» надбавку за стаж служби в поліції із зарахуванням періоду пільгової вислуги років, сформованої за період з 16.06.2007 до 10.04.2015 у загальній кількості 03 роки 10 місяців 27 днів.
Листом від 03.06.2020 №Г-142 о/п/42-02/04-20 позивачу відмовлено у задоволенні його рапорту та зазначено, що станом на 02.06.2020 вислуга складає 16 календарних років 08 місяці 21 день та 03 роки 10 місяців на пільгових умовах, які обчислені відповідно до посад. Оскільки відповідно до п. «а» абз.1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у п.п. «б», «д», «ж» ст..1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у ч.3 ст.5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 01.10.2019 до 30.09.2020 і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше, то підстави для призначення пенсії за вислугу років наразі відсутні.
Не погоджуюсь із такою відмовою відповідача, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України у своїх рішеннях від 13.05.1997р. №1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001 та від 13.03.2012 № 6-рп/2012 висловив позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів: закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Таким чином, зміст правовідносин, зокрема, прав та обов'язків особи, не може змінюватися зі зміною законодавчих норм.
З урахуванням наведеного, право позивача на зарахування при обчисленні вислуги років на пільгових умовах часу проходження служби в спеціальних підрозділах по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ та підрозділах Державної служби боротьби з економічною злочинністю органів внутрішніх справ визначаються за тими правилами, які були чинними на момент виникнення відповідного права.
Абзацом 3 пункту 1 Порядку №393 встановлено, що установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховуються служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
Згідно з абзацом дев'ятим підпункту «в» пункт 3 Порядку №393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця у підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ з охорони дипломатичних і консульських представництв іноземних держав, у підрозділах Управління державної охорони, що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, установ виконання покарань органів внутрішніх справ, воєнізованих формуваннях Державної кримінально-виконавчої служби, у частинах і підрозділах спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств.
Відповідно до п. «в» абз.3 Порядку №393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці.
Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 розділу 4 Порядку №393 стаж роботи працівників спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю обчислюється з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби у вищезазначених підрозділах згідно з переліком посад, визначених Міністром внутрішніх справ України.
Відповідно до наказу МВС України від 20.07.2006 №722 «Про затвердження Переліку посад начальницького складу підрозділів боротьби з економічною злочинністю органів внутрішніх справ, за якими зараховується час проходження служби на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяці» затвердженого в МЮУ 31.07.2006 за №896/12770, з 18.07.2007 по 01.08.2009 позивач обіймав посаді в підрозділах державної служби з економічною злочинністю ОВС, стаж роботи яких обчислюється із розрахунку один місяць служби за півтора місяці за вказаний період.
Відповідно до наказу МВС України від 14.11.2007 №431 «Про затвердження Переліку посад працівників спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ, стаж роботи яких обчислюється із розрахунку 1,5 роки за кожен рік служби», затвердженого в МЮУ від 05.12.2007 за №1350/14617, з 01.08.2009 по 07.08.2015 позивач обіймав посади в спеціальних підрозділах по боротьбі з організованою злочинністю ОВС, стаж роботи яких обчислюється із розрахунку 1,5 роки за кожен рік служби за вказаний період.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку про те, що вказаний вище період проходження позивачем служби на посадах підлягає зарахуванню до вислуги років на пільгових умовах відповідно до пункту 3 Порядку №393 з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби або 1 місяць служби за 1,5 місяці.
Відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», «ж» статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби:
по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше;
з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше;
з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше;
з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше;
з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше;
з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Відповідно до статті 171 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Аналіз наведених правових норм у поєднанні з положеннями Порядку №393 дає підстави для висновку, що визначальною підставою у питанні можливості пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певної категорії для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, чи інших соціальних виплат.
Основним актом, на підставі якого здійснюється таке регулювання є, зокрема, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов'язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію за вислугу років, а зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу. Така можливість передбачена Порядком №393.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 27 червня 2018 року у справі №750/9775/16-а. Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що до актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать і ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.
Суд також звертає увагу, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).
Таким чином, пільгова вислуга має враховуватися при призначенні пенсій згідно з пунктом «а» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».
Листом від 03.06.2020 №Г-142о/п/42-02/04-20 відповідач повідомив позивача про неможливість вирішити позитивно питання щодо зарахування до календарної вислуги років, яка дає право на призначення йому пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за період з 16.06.2007 по 10.04.2015 та здійснення відповідного перерахунку наразі неможливо. Тобто фактично відповідачем відмовлено позивачу у зарахуванні до календарної вислуги років, яка дає право на призначення йому пенсії, вислуги в пільговому обчисленні, сформовану за відповідний період та здійснення відповідного перерахунку.
Відзиву на адміністративний позов відповідачу суду надано не було.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частині щодо визнання протиправною відмови відповідача у зарахуванні пільгової вислуги років позивача до його календарної вислуги років та до стажу служби в поліції та зобов'язання здійснити відповідний перерахунок.
Відповідно до статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки. До стажу служби в поліції зараховуються, зокрема: служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду. Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення. Порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.
З огляду на зазначене, оскільки стаж служби позивача підлягає зарахуванню до вислуги років відповідно до пункту 3 Порядку №393, то він, відповідно до статті 78 Закону України «Про Національну поліцію», мав бути врахований до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки.
У рапорті від 28.05.2020 та позовній заяві позивач просить, у тому числі, здійснити перерахунок відповідно до статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» його стажу служби в поліції, який дає право на встановлення йому надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки із зарахуванням періоду пільгової вислуги років, сформованої за період з 16.06.2007 по 10.04.2015 в пільговому обчисленні у розмірі 03 роки 10 місяців 27 днів та встановити йому, відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» надбавку за стаж служби в поліції із урахуванням періоду пільгової вислуги років, сформованої за період з 16.06.2007 по 10.04.2015 у загальній кількості 03 роки 10 місяців 27 днів.
У листі від 03.06.2020 №Г-142о/п/42-02/04-20, яким надано відповідь на вказаний рапорт, відповідачем вказане питання розглянуто не було, водночас, відповідачем пільгову вислугу років, сформовану за вказаний період у загальній кількості 03 роки 10 місяців 27 днів до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової відпустки, враховано не було.
З огляду на зазначене, враховуючи те, що відповідач мав врахувати до стажу служби позивача в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки період пільгової вислуги років, сформованої за період з 16.06.2007 по 10.04.2015 у загальній 03 роки 10 місяців 27 днів, водночас навіть після подання позивачем рапорту відповідного зарахування не здійсним та не надав належної відповіді, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та зарахувати позивачу відповідно до статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» стаж служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, із зарахуванням періоду пільгової вислуги років, сформованої за період з 16.06.2007 по 10.04.2015 у загальній кількості 03 роки 10 місяців 27 днів та встановити надбавку за стаж служби з урахуванням періоду пільгової вислуги років.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, адміністративний суд, здійснюючи судовий розгляд справи, перевіряє оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність вищенаведеним закріпленим процесуальним законом критеріям.
Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних дій з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 72-77, 139, 242-243, 245-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 40116086) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною відмову Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України у зарахуванні пільгової вислуги років майору поліції ОСОБА_1 головному оперуповноваженому-інспектору відділу протидії тяжким та особливо тяжким злочинам, учиненим службовими особами управління протидії корупції Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України до його календарної вислуги років та до стажу служби в поліції.
3. Зобов'язати Департамент здійснити перерахунок та зарахувати майору поліції ОСОБА_1 головному оперуповноваженому-інспектору відділу протидії тяжким та особливо тяжким злочинам, учиненим службовими особами управління протидії корупції Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (далі по тексту - Порядок №393) та підпункту 4.1.6 пункту 4.1 розділу 4 Положення про порядок комплектування, матеріально-технічного, військового, фінансового та соціально-побутового забезпечення спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 16 грудня 1993 року №3720-ХІІ (далі по тексту - Положення) до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за період з 16.06.2007 по 10.04.2015 у загальній кількості 03 роки 10 місяців 27 днів.
4. Зобов'язати Департамент здійснити майору поліції ОСОБА_1 головному оперуповноваженому-інспектору відділу протидії тяжким та особливо тяжким злочинам, учиненим службовими особами управління протидії корупції Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України перерахунок відповідно до статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, із зарахуванням періоду пільгової вислуги років, сформованої за періоди з 16.06.2007 по 10.04.2015 у загальній кількості 03 роки 10 місяців 27 днів, та встановити надбавку за вислугу років з урахуванням періоду пільгової вислуги років.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач: Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 40116086).
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.В. Смолій