ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
28 квітня 2021 року м. Київ № 640/25260/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі також - ОСОБА_1 , позивач) з позовом до головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (надалі також - ГУ ПФУ в м.Києві, Управління, відповідач), в якому просить:
-визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії позивача за віком з 12.09.2019 з урахуванням вимог ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовуючи показник середньої заробітної плати по Україні за три календарних роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії, тобто 2016-2018 роки;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії за віком позивачу відповідно до вимог ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовуючи показник середньої заробітної плати по Україні за три календарних роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії, тобто 2016-2018 роки, з 12.09.2019 з урахуванням раніше виплачених сум.
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає правомірними дії ГУ ПФУ в м.Києві у незастосуванні до пенсії позивача показника середньої заробітної плати по країні за 2016 та 2018 роки відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Ухвалою суду від 21.10.2020 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
31.12.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідачем правомірно застосовано показник середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Тому вважає, що дії відповідача щодо спірних правовідносин є правомірними.
Відповідно до ч.8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м.Києві та отримує пенсію за віком згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (надалі також - Закон №1058-IV) з 12.09.2019.
18.06.2020 позивач звернувся до Управління із заявою про проведення перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (2016, 2017, 2018), застосувавши величину оцінки страхового стажу 1,0%, з 12.09.2019.
Листом від 06.08.2020 №17344-17412/Ш-02/8-2600/20 ГУ ПФУ в м.Києві повідомило, що ОСОБА_1 отримував раніше пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», проте згідно із поданою заявою від 17.10.2019 був переведений на пенсію за віком, розмір якої обчислено відповідно до Закону Україну «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зі змінами відповідно Закону України «Про заходи щодо забезпечення реформування пенсійної системи», відповідно до якого показник середньої заробітної (доходу), залишається таким, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії, тобто за 2017 рік в розмірі 3764,40 грн.
Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 визначено, що у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року (3764,40 грн.) проводиться з урахуванням коефіцієнту 1,17, тобто із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні 4404,35 грн. (3764,40x1,17).
Згідно вищевказаного Порядку постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251 встановлено, що у 2020 році перерахунок пенсій проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11.
Враховуючи вищевикладене, з 12.09.2019 розмір пенсії ОСОБА_1 перераховано і збільшено з урахуванням заробітку із застосуванням показника зарплати 4888,83 грн.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо застосування у 2019 році при призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в 2017 році, позивач звернувся до суду.
Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
З матеріалів адміністративної справи встановлено, що позивачу до призначення пенсії за віком призначалась пенсія за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Згідно з вимогами ч.1 ст.9 Закону України №1058-IV за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
За змістом абз.4 ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» середня заробітна плата (дохід) в Україні (Зс), з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Тимчасово, з 01.01.2018 по 31.12.2018, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки); Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Частиною 3 ст.45 Закону №1058-IV установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З аналізу зазначених вище норм законодавства слідує, що ч.3 ст.45 Закону № 1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 577/2457/17 та від 12.06.2020 у справі №400/293/19.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що при призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2019 році мав застосовуватись показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017 та 2018 роки, а не здійснюватися перерахунок пенсії у зв'язку з переходом з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із застосуванням середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2017 рік.
Враховуючи те, що позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком 12.09.2019, то відповідно до чинного законодавства України пенсію позивачу слід нараховувати із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за останні три роки, що передують року звернення за призначенням цієї пенсії, тобто 2016, 2017 та 2018 роки.
Отже, підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату призначеної пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017 та 2018 роки з 12.09.2019.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Згідно положень ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, на користь позивача належить стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Керуючись вимогами ст.ст.2, 5- 11, 19, 72- 77, 90, 139, 241- 246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м.Києва, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в перерахунку пенсії за віком з 12.09.2019 з урахуванням вимог ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовуючи показник середньої заробітної плати по Україні за три календарних роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії, тобто 2016-2018 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити перерахунок пенсії за віком позивачу відповідно до вимог ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовуючи показник середньої заробітної плати по Україні за три календарних роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії, тобто 2016-2018 роки, з 12.09.2019 з урахуванням раніше здійснених виплат.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві судові витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80 грн.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368)
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення КАС України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.В. Смолій