26 квітня 2021 року Справа № 280/331/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справ
за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області
до ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу
Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області, позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Фізичної особи ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на користь бюджету податковий борг у сумі 47947,70 грн., із яких: з орендної плати з фізичних осіб у сумі 2832,03 грн., з орендної плати з фізичних осіб у сумі 44345,60 грн., з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 770,07 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) та зазначає, що згідно облікової картки платника у відповідача наявна заборгованість, яка виникла в результаті несплати узгоджених сум податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2020 рік, донарахованих контролюючим органом на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 та п. 286.5 ст. 286 ПК України шляхом винесення податкових повідомлень-рішень, а також суми податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, самостійно визначеної платником податків шляхом подання відповідної декларації. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачено. На час розгляду справи у суді заборгованість відповідачем не погашена, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у сумі 47947,70 грн.
Ухвалою судді від 21.01.2021 позовна заява залишена без руху та позивачу надано строк для усунення зазначених судом недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви позивачем було усунуто.
На виконання приписів частини 3 статті 171 КАС України судом на адресу Центру надання адміністративних послуг Оріхівської міської ради Запорізької області направлений запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача, на який 19 лютого 2021 року отримано відповідь.
Ухвалою судді від 24.02.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ст. 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відзив на позовну заяву на адресу суду не надходив.
На підставі частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
20 лютого 2020 року Головним управлінням ДПС у Запорізькій області прийняті податкові повідомлення-рішення, якими ОСОБА_1 згідно з 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України та відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПК України визначено суми податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2020 рік, у т.ч.: №806-5301-0814 у розмірі 4565,63 грн., №791-5301-0814 у розмірі 16189,63 грн., №790-5301-0814 у розмірі 28155,97 грн., які було вручено під підпис відповідачу, про що свідчить його підпис у відповідній графі корінців вказаних рішень.
22 червня 2020 року ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Запорізькій області (Оріхівське управління) подано податкову декларацію (вх. №7425) про майновий стан і доходи за 2019 рік, відповідно до якої відповідачем визначена сума податку, що підлягає сплаті самостійно, з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 841,86 грн.
Згідно із розрахунком податкової заборгованості у ОСОБА_1 з урахуванням часткової сплати/існуючої переплати наявна заборгованість з орендної плати з фізичних осіб у сумі 2832,03 грн. (23), з орендної плати з фізичних осіб у сумі 44345,60 грн. (10), з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 770,07 грн., що саме відповідачем не спростоване.
Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме на адресу відповідача направлена податкова вимога від 11.09.2020 № 65062-53 на суму 47177,63 грн., яка вручена поштою йому особисто 19.09.2020, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення.
У зв'язку з несплатою відповідачем податкової заборгованості у добровільному порядку ГУ ДПС у Запорізькій області звернулась із позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 даного Кодексу).
Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (підпункт 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України).
Відповідно до статті 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності (стаття 270 ПК України).
Згідно із статтею 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
За нормами пункту 286.5 статті 286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.
В силу пункту 287.5 статті 287 ПК України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.
При цьому, згідно із пунктом 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до п. 58.2 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
Із матеріалів справи вбачається, що податкові повідомлення-рішення, якими відповідачу визначені суми грошового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2020 рік, вручені особисто ОСОБА_1 . Указані рішення відповідачем ні у адміністративному, ні у судовому порядку оскаржені не були, а отже суми визначеного податкового зобов'язання є узгодженими, доказів протилежного відповідачем суду не надано.
Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
За приписами п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Підпунктом 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.
За змістом п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 ПК України).
За приписами п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пп.162.1.1.п.162.1 ст.162 платниками податку (на доходи фізичних осіб) є, зокрема фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (п.164.1 ст.164 ПК України).
За приписами пп.168.2.1 п. 168.2 ст.168 ПК України платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 самостійно визначено податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2019 рік, які в установлені законодавством строки повністю сплачені не були.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (пункт 59.3 статті 59 ПК України).
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 ПК України).
Із матеріалів справи вбачається, що на адресу відповідача направлена податкова вимога від 11.09.2020 № 65062-53 на суму 47177,63 грн., яка вручена поштою йому особисто 19.09.2020, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення. Враховуючи положення пункту 58.3 статті 58 ПК України, вказана податкова вимога вважається врученою відповідачу належним чином.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Суму податкового боргу відповідачем повністю погашено не було, у зв'язку із чим податкова вимога повторно не надсилалась.
За змістом підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Тобто виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку.
Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 87.11 ст. 87 ПК України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до п. 95.1 - 95.2 ст. 95 ПК контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
На момент розгляду справи в суді заборгованість з орендної плати з фізичних осіб у сумі 2832,03 грн., з орендної плати з фізичних осіб у сумі 44345,60 грн., з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 770,07 грн. відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена, доказів протилежного відповідач суду не надав. Проти позову відповідач не заперечив, доводи позивача не спростував.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як встановлено частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки відповідно до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246 КАС України, суд
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 47947,70 грн. (сорок сім тисяч дев'ятсот сорок сім гривень 70 копійок), у тому числі:
з орендної плати з фізичних осіб у сумі 2832,03 грн. (дві тисячі вісімсот тридцять дві гривні 03 копійки) на р/р UA368999980334109815000008383, код платежу 18010900(23), отримувач: УК у Оріхівському районі/ОТГ с. Преображенка/18010900, код отримувача 38025629, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998;
з орендної плати з фізичних осіб у сумі 44345,60 грн. (сорок чотири тисячі триста сорок п'ять гривень 60 копійок) на р/р UA298999980334179815000008397, код платежу 18010900(10), отримувач: УК у Оріхівському районі/ОТГ с. Преображенка/18010900, код отримувача 38025629, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998;
з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 770,07 грн. (сімсот сімдесят гривень 07 копійок) на р/р UA508999980333119341000008369, код платежу 11010500, отримувач: УК у Оріхівському районі/с. Преображенка/11010500, код отримувача 38025629, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І.В. Батрак