30 квітня 2021 року м. Житомир справа № 240/461/21
категорія 111020300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Романченка Є.Ю.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ ІМПЕКС" про стягнення податкової заборгованості,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ ІМПЕКС" податкову заборгованість у сумі 493480,47 грн з рахунків у банку, що обслуговують такого платника.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується податковий борг у сумі 493480,47 грн, який складається із адміністративного штрафу у розмірі 480000,00 грн та суми штрафних санкцій щодо податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 13480,47 грн.
Враховуючи, що відповідач не сплатив застосовані до нього штрафні санкції, позивач, з метою виконання своїх функцій як територіального органу ДФС України, просить стягнути вказаний податковий борг у судовому порядку.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 19.01.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Ухвалу направлено учасникам справи.
Відповідач своїм правом подати відзив на позовну заяву не скористався.
Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними ст.ст. 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позовну заяву, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з таких підстав.
Статтею 67 Конституції України проголошено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України (далі-ПК України) встановлено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. встановлено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.п.20.1.24. п.20.1. ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частки.
Згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган ( п.п.54.3.3 п.54.3 статті 54 ПК України)
За змістом п.58.1 статті 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).
Судом встановлено, що 11.05.2019 контролюючим органом на підставі акту перевірки № 238/06-30-14-04-32986043 від 04.04.2019, встановлено порушення п.п. 39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0011851404. Вказаним рішенням позивач, на підставі на підставі п.п. 54.3.3 п.54.3 ст.54 і п. 120.3 ст.120 ПК України, застосував до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ ІМПЕКС" штраф у розмірі 480000,00 грн.
Дане податкове повідомлення-рішення направлено відповідачу. Доказів оскарження вказаного рішення контролюючого органу матеріали справи не містять.
Крім того, із матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ ІМПЕКС" було застосовано штрафи за порушення податкового законодавства України на загальну суму 13480,47 грн, а саме:
- 24.04.2019 на підставі акту перевірки № 2103/06-30-51-12 від 19.02.2019, встановлено порушення пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 ПК України та, на підставі прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0057205112, застосовано штраф у розмірі 170,00 грн;
- 13.03.2019 на підставі акту перевірки № 3578/06-30-51-12 від 27.03.2019, встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 та згідно зі статтею 120.1 ПК України за затримку реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 92304,72 грн та, на підставі прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0064805112, застосовано штраф у розмірі 9230,47 грн;
- 26.07.2019 на підставі акту перевірки № 7129/06-30-51-12 від 19.06.2019, встановлено порушення пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 ПК України та, на підставі прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0099085112, застосовано штраф у розмірі 1020,00 грн;
- 15.08.2019 на підставі акту перевірки № 7721/06-30-51-12 від 04.07.2019, встановлено порушення пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 ПК України та, на підставі прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0108285112, застосовано штраф у розмірі 1020,00 грн;
- 01.08.2019 на підставі акту перевірки № 6059/06-30-51-12 від 20.05.2019, встановлено порушення пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 ПК України та, на підставі прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0102745112, застосовано штраф у розмірі 1020,00 грн;
- 23.10.2019 на підставі акту перевірки № 318/06-30-51-04 від 12.09.2019, встановлено порушення пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 ПК України та, на підставі прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0139565112, застосовано штраф у розмірі 1020,00 грн;
Вказані податкові повідомлення-рішення направлено відповідачу. Доказів оскарження вказаних рішень контролюючого органу матеріали справи не містять.
У відповідності до положень пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Позивачем на адресу відповідача надсилалася податкова вимога форми "Ф" від 03.05.2019 року №7-17, що підтверджується наявною у матеріалах справи копіэю корінця податкової вимоги та конвертом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
В силу норм п.59.3., 59.5. ст.59 та ст.60 ПК України податкова вимога на момент розгляду справи по суті є невідкликаною (чинною).
Пунктом 59.5 статті 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до п.п. 95.1, 95.3 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВ ІМПЕКС" суму боргу не оспорило, доказів погашення заборгованості в сумі 493480,47 грн відповідачем у добровільному порядку суду також надано не було.
Згідно зі ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надані позивачем докази свідчать про невиконання платником податків у добровільному порядку обов'язків, передбачених вимогами Податкового кодексу України, в частині сплати податкової заборгованості у сумі 493480,47 грн.
З огляду на викладене та на те, що наявність податкового боргу підтверджена матеріалами справи, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити.
В силу приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 77, 90, 241-246, 250, 255, 257-262, 292-293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, буд. 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 43142501) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ ІМПЕКС" (вул. Ольжича, буд.9, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 32986043) про стягнення коштів з рахунків у банку задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ ІМПЕКС" на користь Держави податкову заборгованість в сумі 493480,47 грн, з рахунків, у банку, що обслуговують такого платника податків.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.Ю. Романченко