Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 квітня 2021 р. Справа№200/10736/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
21 вересня 2020 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просив визнати дії відповідача протиправними за результатами необґрунтованого розгляду заяви від 07 жовтня 2020 року №3807 в частині прийнятого рішення №2228 від 09 жовтня 2020 року про відмову у призначення пенсії за віком на пільгових умовах, за частиною 3 статті 114 Закону України №1058, і зобов'язати відповідача скасувати це рішення та повторно розглянути заяву про призначення пенсії, з зарахуванням до пільгового та страхового стажу безпідставно не зарахованих періодів, з 01 вересня 1990 року по 28 травня 1994 року навчання в Селидівському гірничому технікумі за спеціальністю «підземна розробка вугільних родовищ - 03 року 08 місяців 28 дні, з 21 травня 1997 року по 20 травня 1998 року в «Частное предприятие «Плутон» за професією «горнорабочий очистного забоя 5 разряда с полным рабочим днем в шахте» (мовою оригіналу) - 01 рік 00 місяців 00 днів, з 01 червня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 червня 2018 року по 23 вересня 2019 року, на ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» - майстер дільничний підземний на дільниці КТ з повним робочим днем під землею - 01 рік 10місяців 22 дні, з 01 березня 2020 року 31 серпня 2020 року на ДП «Шахта ім. М.С. Сургая», за професією «гірник підземний 3 розряду з повним робочим днем в шахті» - 00 років 06 місяців.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач протиправно прийняв рішення, яким відмовив позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах, посилаючись на відсутність необхідного пільгового стажу. Позивач вважає спірне рішення протиправним та таким, що грубо порушує його конституційні права.
У відповідь на відзив позивач заперечував проти доводів відповідача, та вважав їх безпідставними з огляду на те, що ним було надано усі необхідні документи для призначення пенсії, але відповідач безпідставно та не обґрунтовано прийняв спірне рішення про відмову в призначенні пенсії.
Відповідач подав відзив на адміністративний позов, у якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні з наступних підстав.
07 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з заявою про призначення пенсії відповідно до пункту 3 статті 114 Закону України від 07 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058). Відповідно до наданих документів страховий стаж позивача склав 26 років 02 місяці 04 дні, в тому числі стаж підземної роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно з частиною 1 пункту 3 статті 144 Закону №1058 складає 23 роки 08 місяців 02 дні. До пільгового стажу не зараховано період з 21 травня 1997 року по 20 травня 1998 року на підприємстві ПП «Плутон», оскільки відсутні підтверджуючі документи про пільговий характер роботи. До страхового та пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 01 червня 2010 року по 31 грудня 2010 року, та з 01 червня 2018 року по 23 вересня 2019 року на підприємстві ВП «Шахта Курахівська» ДП «Селідввугілля», з 01 березня 2020 року по 31 серпня 2020 року на підприємстві ДП «Шахта ім. М.С. Сургая», оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків до ДПС України. З урахуванням вищевикладеного, рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії є законним та обґрунтованим.
20 листопада 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та її розгляд призначений за правилами загального позовного провадження.
23 грудня 2020 року підготовче засідання відкладено 03 лютого 2021 року.
16 лютого 2021 року внаслідок повторного автоматизованого розподілу справа була передана на розгляд судді Циганенку А.І.
22 лютого 2021 року справа прийнята до провадження суддею Циганенком А.І.
23 лютого 2021 року від відповідача витребувані докази.
01 квітня 2021 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 16 квітня 2021 року.
У судове засідання, призначене на 16 квітня 2021 року,представник позивача не з'явився, просив розглянути справу без його участі.
Відповідач у судове засідання, призначене на 16 квітня 2021 року, не з'явився,про причини неявки суд не повідомив, про дату час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.
Дослідивши письмові заяви по суті спору та докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт НОМЕР_1 (а.с.11-16).
07жовтня 2020 року позивач звернувся до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з заявою №3807про призначення пенсії.
До вищевказаної заяви були додані наступні документи: паспорт та НОМЕР_2 , трудова книжка серії НОМЕР_3 від 20 серпня 1996 року, військовий квиток серії НОМЕР_4 від 05 січня 1995 року, диплом про навчання серії НОМЕР_5 від 28 травня 1994 року, довідки що підтверджують пільговий характер роботи на ВП «Шахта Курахівська» ДП «Селідввугілля» №196 від 01 червня 2020 року та на ДП «Шахта імені М.С.Сургая» №186 від 11 червня 2020 року, довідки про підземні спуски які видані ДП «Селидіввугілля» ВП шахта «Курахівська» №197, 198 від 01 червня 2020 року, №318 та довідки про підземні спуски які видані ДП «Шахта імені М.С.Сургая» №1-1186 від 04 червня 2020 року (а.с.127-142).
09 жовтня 2020 року рішенням Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №2228 позивачу відмовлено в призначенні пенсії. Рішення обґрунтовано тим, щодо пільгового стажу не зараховано період з 21 травня 1997 року по 20 травня 1998 року на підприємстві ПП «Плутон», оскільки відсутні підтверджуючі документи про пільговий характер роботи. Крім того, до страхового стажу не зараховано період роботи на підприємстві ВП «Шахта Курахівська» ДП «Селідввугілля» з 01 червня по 31 грудня 2010 року, та з 01 червня 2018 року по 23 вересня 2019 року, з 01 березня 2020 року по 31 серпня 2020 року на підприємстві ДП «Шахта імені М.С.Сургая», оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків за цей період до ДПС України (а.с.36).
У трудовій книжці позивача НОМЕР_3 (а.с.26-35) за спірний період містяться наступні відомості:
робота на Приватному підприємстві «Плутон»:
- 21травня 1997 року прийнятий гірником очисного вибою 5-го роз розряду на дільницю №4 з повним робочим днем у шахті (наказ №13/к від 22 травня 1997 року);
- 20 травня 1998 року звільнений за станом здоров'я на третю групу інвалідності відповідно пункту 2 статті 40 та статті 44 КЗпП України (наказ №67-к від 12 червня 1998 року).
Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу (форма ОК-5) до страхового стажу ОСОБА_1 не зарахований період роботи на ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» за період з 01 червня по 31 грудня 2010 року, та з 01 червня 2018 року по 23 вересня 2019 року, та період роботи на ДП «Шахта імені М.С.Сургая» з 01 березня 2020 року по 31 серпня 2020 року (а.с.44-47).
При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ) та Законом України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закону №1058-ІV).
Закон №1788-ХІІ був ведений в дію з 01 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 01 квітня 1992 року - в повному обсязі.
Згідно статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно з пунктом 1.1 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29 липня 1993 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110, в редакції наказу Міністерства соціальної політики №720/1642/5 від 06 жовтня 2014 року (далі - Інструкція), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідно до пункту 2.14 Інструкції якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
01 січня 2004 року набув чинності Закон №1058-ІV.
Відповідно до частини 2 статі 24 Закону №1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Система персоніфікованого обліку була введена в дію 01 січня 2004 року на виконання Указу Президента України від 4 травня 1998 року № 401 «Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов'язкового державного пенсійного страхування» згідно постанов Кабінету Міністрів України №1854 від 12 грудня 2002 року та №303 від 12 березня 2003 року.
Таким чином, при обчисленні пільгового стажу позивача за період роботи до впровадження системи персоніфікованого обліку, відповідач мав керуватися документами та порядком, визначеним законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-ІV.
Відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058-ІV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року №202, в редакції постанови КМ №341 від 10.05.2018, затверджений «Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років»
Пунктом 3 «Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383), передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Комплексний аналіз норм дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058-ІV є перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку, з урахуванням проведеної атестації робочих місць, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
Згідно з Порядком №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (пункт 1 Порядку).
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Отже, за приписами наведених пунктів уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.
За результатами судового розгляду встановлено, що у трудовій книжці НОМЕР_3 , поданій позивачем, відомості про роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, внесені відповідно до вимог Інструкції, крім того, містяться всі необхідні оформлені належним чином відомості про займану посаду і період виконуваної роботи для підтвердження стажу роботи на Приватному підприємстві «Плутон».
Щодо не зарахування до страхового та пільгового стажу періодів роботи з 01 червня по 31 грудня 2010 року, з 01 червня 2018 року по 23 вересня 2019 року на підприємстві ВП «Шахта Курахівська» ДП «Селідввугілля», з 01 березня по 31 серпня 2020 року на підприємстві ДП «Шахта ім.. М.С. Сургая», суд зазначає наступне.
Згідно із частиною 1 статті 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (частина 2 статті 20 Закону №1058-IV).
Як передбачено частинами 4 -6, 9, 10 статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.
При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків (у зв'язку із чим утворилася заборгованість зі сплати таких внесків) тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески.
Таким чином, спірні періоди підлягають зарахуванню до пільгового стажу роботи позивача.
Позивач помилково вважає, що відповідач вчинив протиправні дії, якими порушив його права. Правові наслідки для позивача має спірне рішення, а не дії по виданню такого рішення.
Отже, «Рішення №2228 про відмову в перерахунку пенсії», прийняте відповідачем 09 жовтня 2021 року, є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зарахування до пільгового періоду навчання в Селидовському гірничому технікумі за спеціальністю «підземна розробка вугільних родовищ, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що у спірному рішенні відповідачем не зазначено ані про зарахування, ані про відмову у зарахуванні до страхового та пільгового стажу періоду навчання з 01 вересня 1990 року по 28 травня 1994 року.
Оскільки спірне рішення не містить посилання на зарахування або відмову у зарахуванні до страхового та пільгового стажу вищевказаних періодів навчання позивача, суд доходить висновку, що ця вимога є передчасною, оскільки рішення, на даний час, з цього питання відповідачем не прийнято.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Пунктом 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України) передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача прийняти (вчинити) певні дії, і це прямо вбачається з пункту 4 частини 1 статті 5 та пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що ефективним засобом правого захисту у даній справі буде зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 07 жовтня 2020 року про призначення пенсії, із зарахуванням до пільгового страхового стажу періодів роботи з 21 травня 1997 року по 20 травня 1998 року на Приватному підприємстві «Плутон», з 01 червня по 31 грудня 2010 року, з 01 червня 2018 року по 23 вересня 2019 року на підприємстві ВП «Шахта Курахівська» ДП «Селідввугілля», з 01 березня 2020 року по 31 серпня 2020 року на підприємстві ДП «Шахта ім. М.С. Сургая».
Судовий збір, сплачений позивачем, підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 47, 72-77, 90, 132, 139, 143, 215, 241-246, 250, 251, 255, 263, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_6 ) до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, буд. 6; код ЄДРПОУ 41247274) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасування рішення Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 09жовтня 2020 року №2228 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву про призначення пенсії, подану ОСОБА_1 07 жовтня 2020 року, із зарахуванням до пільгового страхового стажу періодів роботи з 21 травня 1997 року по 20 травня 1998 року на Приватному підприємстві «Плутон», з 01 червня по 31 грудня 2010 року, з 01 червня 2018 року по 23 вересня 2019 року на підприємстві ВП «Шахта Курахівська» ДП «Селідввугілля», з 01 березня по 31 серпня 2020 року на підприємстві ДП «Шахта ім. М.С. Сургая».
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Повний текст рішення складено 30 квітня 2021 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Донецького окружного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Суддя А.І. Циганенко