Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 квітня 2021 р. Справа№200/2934/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шувалової Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови від 25.02.2021 року по ВП № 63611113 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн,
Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Добропільського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 25.02.2021 року у розмірі 5100,00 грн по ВП № 63611113.
В обґрунтування позовної заяви зазначив, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03.03.2020 року по справі №200/1365/20-а за позовом ОСОБА_1 до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, позовні вимоги задоволено повністю. За заявою стягувача ОСОБА_1 видано виконавчий лист, який звернуто до виконання за постановою державного виконавця Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). Постановою державного виконавця Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 25.02.2021 року у ВП № 63611113 накладено на боржника Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області штраф у розмірі 5100,00 грн за невиконання без поважних причин рішення суду. Вважає, що спірна постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки управлінням в межах своєї компетенції виконано рішення суду в межах функціональних повноважень.
Відповідачем до суду надано відзив, в якому зазначено, що на виконання до відділу надійшов виконавчий лист № 200/1365/20-а від 03.03.2020 року, виданий Донецьким окружним адміністративним судом про зобов'язання Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з 01.04.2017 року по 31.05.2019 року в сумі 76648,49 грн. 24.06.2019 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття ВП № 59407779. Копію постанови було направлено сторонам. Листом, який надійшов до відділу ДВС 26.11.2020 року боржник повідомив, що фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення органом Пенсійного фонду України можливе лише за наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі. Виплата пенсій здійснюється Добропільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області виключно за рахунок Фонду та інших джерел, визначених законодавством, інших фінансових можливостей, крім зазначених для здійснення виплат управління не має. Боржник повідомив, що станом на 24.02.2021 року виплату пенсії не проведено у зв'язку з відсутністю фінансування на виконання рішення суду та Кабінетом Міністрів України. 25.02.2021 року державним виконавцем було винесено рішення про накладення штрафу на боржника Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Отже, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.03.2020 року по справі № 200/1365/20-а боржником не виконується. Ураховуючи вищевикладене, при винесенні постанови про накладення штрафу державний виконавець керувався виключно статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження». У зв'язку з чим, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (а.с.62-66).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Донецького адміністративного суду від 12 квітня 2021 року процесуальний строк, встановлений судом для усунення недоліків позовної заяви у справі продовжено на сім днів з дня вручення позивачу даної ухвали.
Ухвалою суду від 22 квітня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 30.04.2021 року.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, засобами електронного зв'язку надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи без участі представника.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність.
Відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, на підставі статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03.03.2020 року по справі №200/1365/20-а визнано протиправною бездіяльність Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період з 01.04.2017 року по 31.05.2019 року в сумі 76648,49 грн (сімдесят шість тисяч шістсот сорок вісім гривень сорок дев'ять копійок); зобов'язано Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з 01.04.2017 року по 31.05.2019 року в сумі 76648,49 грн (сімдесят шість тисяч шістсот сорок вісім гривень сорок дев'ять копійок) (а.с.7-10).
Постановою старшого державного виконавця Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Проценко К.Д. відкрито виконавче провадження ВП №63611113 з примусового виконання виконавчого листа №200/1365/20-а від 26.10.2020 року, який видано Донецьким окружним адміністративним судом про зобов'язання Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області виплатити пенсію ОСОБА_1 01.04.2017 року по 31.05.2019 року в сумі 76648,49 грн (а.с.11 зв.бік)
Боржником зазначено Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, а стягувачем ОСОБА_1 .
У п. 2 постанови вказано про те, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Листом від 25.11.2020 року № №0573-09-8/9756Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, повідомило Добропільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про те, що відповідно до протоколів призначення від 14.09.2020 року та протоколу індивідуального перерахунку від 17.09.2020 року, рішення суду було виконано в повному обсязі 17.09.2020 року, оскільки нараховану суму пенсії включено до потреби у коштах на виплату за рішенням суду, про що повідомлено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області як розпорядника бюджетних коштів. Таким чином, Управлінням вжито конкретні заходи з метою виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.03.2020 року у справі № 200/1365/20-а та виплати будуть здійснені Добропільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством після отримання фінансування. Станом на 24.11.2020 року виплату пенсії не проведено у зв'язку з відсутністю фінансування на виконання рішення суду та Кабінетом Міністрів України не визначений окремий порядок виплати пенсій. Отже, невиконання управління судового рішення в частині виплати коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин (а.с.12-13).
Постановою старшого державного виконавця Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Проценко К.Д. від 25.02.2021 року за невиконання рішення суду накладено на Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Донецькій області штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн. Зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду (а.с.14 зв.бік).
Таким чином, судом встановлено, що підставою виникнення даного спору є накладення відповідачем на позивача штрафу в розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення суду (ВП №63611113).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
При вирішенні спору суд виходить із того, що спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404)
Відповідно до статті 1 Закону №1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з п. 1, 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404 виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Статтею 26 Закону № 1404 визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п'ята), за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).
Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 1404 за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону № 1404).
Згідно з частиною третьою статті 63 Закону № 1404 виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до частини другої статті 74 Закону № 1404 рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Частинами першою та другою статті 75 Закону № 1404 визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України “Про виконавче провадження”. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону України “Про виконавче провадження”, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
З вищевикладеного слідує, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 10 вересня 2019 року у справі № 0840/3476/18, від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19.
Судом встановлено, що позивачем рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.03.2020 року №200/1365/20-а у встановлений державним виконавцем строк не виконано.
Позивач зазначає, що часткове невиконання рішення суду сталося з незалежних від нього причин, а саме через відсутність відповідних бюджетних асигнувань. Позивачем нараховано заборгованість з пенсії згідно рішення суду з 01.04.2017 року по 31.05.2019 року у сумі 76648,49 грн.
Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду.
За приписами статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно статті 116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України; здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України.
Суд приймає до уваги те, що позивачем вчинялися заходи з метою виконання рішення суду, а саме: нараховано пенсію ОСОБА_1 у період з 01.04.2017 року по 31.05.2019 року у розмірі 76648,49 грн, спрямовувався лист до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 27.10.2020 року про необхідність виділення коштів для виконання рішення суду по справі №200/1365/20-а у розмірі 76648,49 грн.
Однак, вжиті позивачем заходи не призвели до надходження коштів на виплату ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період з 01.04.2017 року по 31.05.2019 року у розмірі 76648,49 грн.
Таким чином, рішення суду в частині виплати заборгованості не виконано боржником з поважних та незалежних від нього причин, що унеможливлює застосування такої міри відповідальності, як накладення державним виконавцем штрафу за невиконання судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно приписів частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, письмові докази, суд вважає, що адміністративний позов Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Таким чином, судові витрати у даній справі позивачу не відшкодовуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 47, 72-77, 90, 132, 139, 143, 205, 241-246, 250, 251, 255, 287, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 37755477, місцезнаходження: Донецька область, м. Добропілля, вулиця Незалежності, 28А) до Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (код ЄДРПОУ: 34550933, місцезнаходження: Донецька область, м. Добропілля, вулиця Першотравнева, 83) про визнання протиправною та скасування постанови від 25.02.2021 року по ВП № 63611113про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 25.02.2021 року у розмірі 5100,00 грн у ВП №63611113, прийняту державним виконавцем Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) при примусовому виконанні виконавчого листа №200/1365/20-а, виданого 26.10.2020 року Донецьким окружним адміністративним судом.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 30 квітня 2021 року.
Суддя Т.О. Шувалова