Справа № 522/5051/21
Провадження № 3/522/4493/21
29 квітня 2021 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Лонський І.В., за участю адвоката Чернієнко О., розглянувши матеріали, які надійшли з Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого: АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175-1 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №573684 від 03.03.2021 року, 03.03.2021 року о 11.20 годин вживав тютюнові вироби на зупинці громадського транспорту за адресою: м. Одеса, вул. Тіниста, 1,
На підтвердження обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, суду надані наступні документи: протокол про адміністративне правопорушення, копія паспорту ОСОБА_1 , пояснення ОСОБА_1 та характеризуюча довідка відносно ОСОБА_1 .
В судовому засіданні адвокат Чернієнко О. надав клопотання щодо закриття адміністративної справи відносно ОСОБА_1 у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку адвоката Чернієнко О., приходжу до наступного.
Стаття 9 КУпАП регламентує, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, виходячи зі змісту ст. ст. 7, 254, 279 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст. 251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.
Статтею 256 КУпАП визначені вимоги до протоколу про адміністративне правопорушення та відомості, які у ньому мають бути зазначеними.
Згідно вимог ст. 280 КУпАп, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 175-1 КУпАП України, відповідальність за цією статтею настає у разі куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради.
Як вбачається з матеріалів, наданих на підтвердження обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме пояснень неповнолітнього ОСОБА_1 та заперечень адвоката Чернієнко О.В., опитування неповнолітнього ОСОБА_1 проходило без участі батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.
Проте, згідно ст. 33 Закону України «Про Національну поліцію», проведення опитування неповнолітніх допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.
Таким чином, суд визнає неналежним доказом пояснення неповнолітнього ОСОБА_1 , оскільки вони були відібрані із порушенням вимог ст. 33 Закону України «Про Національну поліцію».
Окрім того, в порушення ст. 256 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення при описі складу адміністративного правопорушення зазначено: 03.03.2021 року о 11.20 годин вживав тютюнові вироби на зупинці громадського транспорту за адресою: м. Одеса, вул. Тіниста, 1. Проте, особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення не зазначено хто саме вчинив зазначені дії.
Під час розгляду справи встановлено, що особою, яка склала протокол про вчинення адміністративного правопорушення, не надані будь-які достатні та належні докази на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.175-1 КУпАП.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вирішуючи питання щодо належності, допустимості та достатності доказів на підтвердження факту скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175-1 КУпАП, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».
Таким чином, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні достатні докази на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 куріння тютюнових виробів у заборонених місцях при викладених в протоколі про адміністративне правопорушення обставинах.
Згідно вимог ст. 62 Конституції України та передбаченій у ній принципу презумпції невинуватості, згідно якого обвинувачення особи не може ґрунтуватись на припущеннях. В силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
У п.1 ст.11 Загальної декларації прав людини, п.2 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, у п.2 ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, у принципі 36 Зводу принципів захисту всіх осіб, у ст. 62 Конституції України закріплено одне з найважливіших положень демократичної, правової держави презумпцію невинуватості, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд приходить до висновку що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175-1 КУпАП, а тому останній не підлягає адміністративній відповідальності за ч. 1 ст. 175-1 КУпАП і, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175- 1 КУпАП України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 175-1, 245, 251, 252, 283, 284, 247 КУпАП, суд -
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175-1 КУпАП, - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І.В. Лонський
29.04.21