Справа №521/22278/20
Провадження №2/521/1862/21
22 квітня 2021 року місто Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді Тополевої Ю.В.,
за участю секретаря Черненко Я.О.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ квартири, -
ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси із позовом до ОСОБА_2 про поділ квартири, в якому просив визнати квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка в цілому складається з двох кімнат, загальною площею 44,3 кв. м, у т.ч. житловою площею 26.3 кв.м. об'єктом спільної сумісної власності; Розділити квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка в цілому складається з двох кімнат, загальною площею 44,3 кв. м, у т. . житловою площею 26.3 кв. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частинах.
Позов обґрунтований такими обставинами. Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Позивач зазначає, що ним було подано позовну заяву про поділ сумісного майна подружжя та визнання права особистої приватної власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 23 листопада 2020 року у справі №521/8342/19 визнано 205/1000 часток квартири АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 та автомобіль Peugeot 307, 2004 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 об'єктами спільної сумісної власності подружжя. Розділено між сторонами вищевказане майно в рівних частках. У задоволенні вимог в частині визнання права особистої приватної власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 відмовлено. Вказує, що наразі виникла необхідність в поділі вищезазначеної квартири. Крім того зазначив, що вказана квартира була придбана за його особисті кошти, які були отримані 13 листопада 2014 року на підставі продажу спадкового майна - житлового будинку в м. Миколаїв. Відразу після продажу будинку в м. Миколаєві було придбано квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку було зареєстровано за відповідачем.
Відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач не заперечувала проти факту того, що спірна квартира є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а також її поділу в рівних частинах. Разом із цим, відповідач категорично не погодилась з доводами позивача про придбання квартири АДРЕСА_4 за особисті кошти позивача, оскільки даним обставинам вже було надано оцінку в рішенні Малиновського районного суду м. Одеси від 23 листопада 2020 року у справі №521/8342/19. Так, вищевказаним рішенням встановлено, що спадкового майна, яке могло б бути відчужене, фактично на момент продажу не існувало, в період шлюбу сторін на місці спадкового будинку було побудовано новостворене майно, яке не було введено в експлуатацію. Однак зазначене майно було відчужено за старим правовстановлюючим документом.
Представник позивача подала до суду клопотання про розгляд справи у відсутність позивача та його представника.
Відповідач подала заяву, в якій просила розгляд справи проводити у її відсутність.
Суд, дослідивши заяви по суті справи, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності вважає, що позов належить задовольнити зважаючи на такі обставини.
Як встановлено судом, та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 31 жовтня 1998 року по 23 липня 2019 року.
В період шлюбу, 03 грудня 2014 року ОСОБА_2 придбала квартиру АДРЕСА_4 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 03 грудня 2014 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2399, та посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Пашичевою Г.Л.
Із договору купівлі-продажу спірної квартири вбачається, що він вчинений за згодою чоловіка покупця - ОСОБА_1 , справжність підпису якого, на заяві, засвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Пашичевою Г.Л. 03 грудня 2014 року, за реєстровим № 2398.
Як вбачається із копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 30407181 від 03 грудня 2014 року право власності на вказану квартиру зареєстровано за відповідачем - ОСОБА_2 .
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає, що вони виникли в зв'язку із здійсненням права на поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, а тому регулюються Главою 8 СК України.
У статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України.
Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц.
Щодо доводів позивача, стосовно придбання спірної квартири за його особисті кошти, суд вважає їх такими, що не підлягають встановленню при розгляді справи, оскільки даним обставинам вже було надано оцінку в рішенні Малиновського районного суду м. Одеси від 23 листопада 2020 року у справі №521/8342/19, копія якого наявна в матеріалах справи.
В силу ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Тому суд, враховуючи викладені обставини та визнання відповідачем позову, яке прийняте судом, вважає встановленим той факт, що квартира АДРЕСА_4 , яка в цілому складається з двох кімнат, загальною площею 44,3 кв. м, у т. ч. житловою площею 26.3 кв. м. є об'єктом права спільної сумісної власності, набуте за час шлюбу сторін, а тому підлягає поділу в рівних частках.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Судовий збір по справі складає 4900,00 гривень, які сплачено позивачем при зверненні до суду.
Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи те, що відповідач до початку розгляду справи по суті повністю визнала позовні вимоги, суд вважає за необхідне повернути з державного бюджету на користь позивача 50% судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.
Керуючись ст. ст. 15, 16, 368, 369, 370, 372 ЦК України, ст. ст. 57, 60, 68, 69, 70 СК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 258-259, 267, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Центральним РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 про поділ квартири - задовольнити.
Визнати квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка в цілому складається з двох кімнат, загальною площею 44,3 кв.м, у т.ч. житловою площею 26.3 кв.м. - об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
Розділити квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка в цілому складається з двох кімнат, загальною площею 44,3 кв.м, у т.ч. житловою площею 26.3 кв.м. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках по Ѕ частці кожному.
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області, адреса місцезнаходження: м. Одеса, вул. Черняховського 6, код ЄДРПОУ: 38016923, повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Центральним РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору у розмірі - 2450 (дві тисячі чотириста п'ятдесят) гривень 00 копійок, який було сплачено на р/р UA028999980313141206000015757, отримувач: ГУК в Од.обл./Малиновськ. р-н/22030101, Код отримувача 38016923, МФО 899998, згідно квитанції № 0.0.1961402884.1 від 29 грудня 2020 року, та на р/р UA138999980313121206000015007, отримувач: ГУК в Од.обл./Малиновськ. р-н/22030101, Код отримувача 38016923, МФО 899998, згідно квитанції від 28 січня 2021 року.
Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 30 квітня 2021 року.
Суддя Ю.В. Тополева