Справа № 502/87/21
(заочне)
30 квітня 2021 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
у складі:
головуючого судді Масленикова О.А.,
за участю секретаря судового засідання Новицької А.І.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
Вилківської міської ради
про
визнання права власності на спадкове майно,
21.01.2021 року до Кілійського районного суду Одеської області надійшла позовна заява, яка від імені позивача по справі ОСОБА_1 , підписана її представником - ОСОБА_2 до Вилківської міської ради про визнання права власності на спадкове майно.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача ОСОБА_3 , яка на день смерті проживала в АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_3 , 28.07.2005 року робила заповіт на все своє майно на ім'я своєї доньки, матері позивача - ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, яке складається з 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , яку вона успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Рішенням Кілійського районного суду Одеської області по справі № 2-1293/06 від 21.06.2006 року, яке було зареєстроване в КП «РБТІ» в книзі 11 стор.126 за номером 126. Інша 1/2 частина вказаного житлового будинку належала ОСОБА_3 , як власнику, оскільки ОСОБА_5 та ОСОБА_3 збудували вказаний житловий будинок, ввели його в експлуатацію, але право власності належним чином не реєстрували, що підтверджується Планом на забудову, Договором відведення в безстрокове користування земельної ділянки від 25.12.1967 року, Дозволом на виконання робіт від 24.10.1967 року, Рішенням виконкому Вилківської міської ради № 193 від 28.09.1967 року, Актом про закінчення будівництва, Рішенням виконкому Вилківської міської ради №135 від 28.12.2004 року про затвердження Акту про закінчення будівництва.
Після смерті ОСОБА_3 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , яку вона успадкувала після смерті свого чоловіка, успадкувала за заповітом ОСОБА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 07.04.2016 року, а оскільки інша 1/2 частина житлового будинку АДРЕСА_1 оформлена на ОСОБА_3 не була, то мати позивача право власності на неї не оформила, відповідний факт необхідно встановити судовим рішенням.
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивача ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно, яке складається з житлового будинку АДРЕСА_1 , з якого 1/2 частину вона успадкувала після ОСОБА_3 , згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07.04.2016 року, а іншу 1/2 частину вона успадкувала відповідно до того ж заповіту, однак через відсутність права власності на неї, не змогла оформити відповідним свідоцтвом.
Перед смертю ОСОБА_4 27.02.2013 року робила заповіт на все своє майно на ім'я позивача. Після смерті ОСОБА_4 була відкрита спадкова справа №96/2017 і нотаріусом позивачу було видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 24.07.2020 року на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , яку ОСОБА_4 успадкувала після смерті ОСОБА_3 , а остання успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідним Свідоцтвом, Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі від 12.07.2017 року. Право власності на вказану 1/2 частину житлового будинку підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав від 24.07.2020 року. Відповідно до технічного паспорта від 24.11.2015 року, житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 - житловий будинок (загальна площа 70,1 кв. метра, житлова площа 37,1 кв. метра), літ. «Б»- літня кухня, літ. «В» - сарай, літ. «Г» - літня кухня, літ. «Д» -навіс, літ. «Е» - убиральня, № 1-2, I надвірні споруди. Оскільки правовстановлюючі документи на іншу Ѕ частину житлового будинку відсутні, то оформити право власності в нотаріальному порядку позивач не має змоги. Жодного спору у неї з будь-якою фізичною особою стосовно спадкового майна не має.
На підставі вищезазначеного, позивач просить суд:
- встановити факт належності 1/2 частини житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
- визнати право власності за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 на 1/2 частину житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , який складається з: літ. «А»- житловий будинок (загальна площа 70,1 кв. метра, житлова площа 37,1 кв. метра), літ. «Б» - літня кухня, літ. «В» - сарай, літ. «Г»- літня кухня, літ. «Д» - навіс, літ. «Е» - убиральня, № 1-2, I - надвірні споруди, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась.
Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність та у відсутність позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача Вилківської міської ради, сповіщений належним чином про час, місце та дату судового засідання, в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, письмових клопотань не надав.
На підставі письмової заяви представника позивача, суд ухвалює рішення за наявності для того законних підстав, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст. ст. 223, 247, 280 ЦПК України.
Дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно договору від 25.12.1967 року, зареєстрованого за реєстровим № 982, укладеного між виконкомом Вилківської міської ради в особі голови та ОСОБА_5 і ОСОБА_3 встановлено, що останнім надано право на безстрокове користування земельною ділянкою, площею 338, 70 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , /а. с. 23/.
Рішенням виконкому Вилківської міської ради № 193 від 28.09.1967 року, дозволено ОСОБА_5 та ОСОБА_3 знести аварійний будинок в АДРЕСА_1 , /а. с. 26/.
Відповідно до дозволу на проведення робіт від 24.10.1967 року, встановлено, що виконкомом Вилківської міської ради надано дозвіл ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на будівництво індивідуального житлового будинку на земельній ділянці АДРЕСА_1 на підставі рішення № 193 від 28.09.1967 року, /а. с. 25/.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 06.12.2004 року, Вилківською міською радою Кілійського району Одеської області встановлено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , /а. с. 10/.
Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 21.06.2006 року по справі № 2-1293/06, заяву задоволено, визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого на земельній ділянці площею 338, 7 кв. м. в АДРЕСА_1 , /а. с. 16/.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 09.09.2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції в Одеській області встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис № 567 від 09.09.2015 року, /а. с. 9/.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07.04.2016 року, виданого приватним нотаріусом Кілійського районного нотаріального округу Одеської області та зареєстрованого в реєстрі за № 446, встановлено, що на підставі заповіту, посвідченого Кілійською районною державною нотаріальною конторою Одеської області, 28.07.2005 року, зареєстрованого у реєстрі за № 3023, спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків: НОМЕР_4 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: однієї другої частки житлового будинку під номером двадцять четвертим, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , взагалі складеного з: «А» - житловий будинок (житловою площею 37,1 кв.м., загальною площею 70,1 кв.м.), літ. «Б, Г» - літня кухня, літ. «В» - сарай, літ. «Д» - навіс, літ. «Е» - убиральня, № 1-2,1 - надвірні споруди, розташований на земельній ділянці площею 339,0 кв.м. Вказана частка житлового будинку належала Спадкодавцю на підставі, рішення Кілійського районного суду Одеської області 21.06.2006 року, справа № 2-1293/06, зареєстрованого в Комунальному підприємстві «Районне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» Одеської області в книзі 11 стор. 126 за номером 126, /а. с. 17/.
Відповідно до заповіту від 27.02.2013 року, посвідченого секретарем Вилківської міської ради за реєстровим № 19, встановлено, що ОСОБА_4 , що народилась ІНФОРМАЦІЯ_9 в м. Вилкове Одеської області, що постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , перебуваючи при здоровому розумі та світлій пам'яті, розуміючи значення своїх дій та діючи добровільно без будь - якого примусу як фізичного так і морального, на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: усе своє майно нерухоме та рухоме майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , /а. с. 29/.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 01.02.2017 року Виконавчим комітетом Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 14 від 01.02.2017 року, /а. с. 11/.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24.07.2020 року за реєстровим № 792, виданого приватним нотаріусом Кілійського районного нотаріального округу Одеської області встановлено, що на підставі заповіту, посвідченого Вилківською міською радою Кілійського району Одеської області, 27.02.2013 року за реєстровим № 19, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , є її донька - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: - 1/2 (однієї другої) частки житлового будинку під номером двадцять четвертим, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , взагалі складеного з: А - житловий будинок житловою площею 37,1 кв.м., загальною площею 70,1 кв.м., Б,Г - літня кухня, В - сарай, Д - навіс, Е убиральня, 1-2,1 - надвірні споруди, розташований на земельній ділянці площею 339,0 кв.м. Вказана частка житлового будинку належала Спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого Юрченком М.Є., приватним нотаріусом Кілійського районного нотаріального округу Одеської області, 07.04.2016 року за реєстровим номером 446, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 899087151223, /а. с. 31/.
Відповідно до повідомлення приватного нотаріуса Кілійського районного нотаріального округу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за вих. № 47/01-16 від 25.02.2021 року встановлено, що приватним нотаріусом Юрченко М.Є., 17.12.2015 року відкрита спадкова справа № 198/2015 на ім'я ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . З заявою про прийняття спадщини звертались: ОСОБА_4 , яка мешкала за адресою: АДРЕСА_1 . З заявою про прийняття спадщини зверталась - ОСОБА_1 . З заявою про відмову від обов'язкової частки у спадщині звертався ОСОБА_6 , /а. с. 53/.
Згідно технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , складений 24.11.2015 року Кілійським районним бюро технічної інвентаризації, встановлено, що житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 - житловий будинок (загальна площа 70,1 кв. метра, житлова площа 37,1 кв. метра), літ. «Б»- літня кухня, літ. «В» - сарай, літ. «Г» - літня кухня, літ. «Д» -навіс, літ. «Е» - убиральня, № 1-2, I надвірні споруди, /а. с. 19-21/.
При розгляді і вирішенні справи судом враховано наступні положення законодавства:
У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до роз'яснення Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.02.2005 року, у випадку смерті власника нерухомого майна, реєстрацію якого належним чином проведено не було і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення цього майна померлому та спадкоємцю повинно вирішуватись в судовому порядку. Як вказано в листі Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.03.2009 року № 12/5-126, по об'єктах нерухомого майна, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будівлі, що складається бюро технічної інвентаризації.
Згідно ст. ст. 293, 315 ЦПК України, встановлення фактів, що мають юридичне значення віднесено до компетенції суду.
Виходячи з наведеного, враховуючи відсутність правовстановлюючого документу на 1/2 частину вищезазначеного житлового будинку, суд вважає доведеним факт належності 1/2 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 - ОСОБА_3 .
Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять, усі права, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті. Не підлягає задоволенню вимога спадкоємця про визнання за ним права власності на самочинно зведені спадкодавцем будівлі, або споруди, оскільки згідно ч. 2 ст. 376 УК України останній не може набути права власності на таке майно.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
Згідно ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до п.п 4.20 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.
Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право власності на житловий будинок в нотаріальному порядку через відсутність правовстановлюючого документу на частину спадкового майна, в зв'язку з чим суд приходить до висновку, що право позивача на спадщину підлягає судовому захисту в порядку ст. 16 ЦК України шляхом його визнання, а позов - задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 328, 1218, 1233 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Вилківської міської ради про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити повністю.
Встановити факт належності 1/2 частини житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
Визнати право власності за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 на 1/2 частину житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , який складається з: літ. «А»- житловий будинок (загальна площа 70,1 кв. метра, житлова площа 37,1 кв. метра), літ. «Б» - літня кухня, літ. «В» - сарай, літ. «Г»- літня кухня, літ. «Д» - навіс, літ. «Е» - убиральня, № 1-2, I - надвірні споруди, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников