Справа № 947/18295/20
Провадження № 2/947/269/21
29.04.2021 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Гниличенко М.В.
при секретарі - Шпак К.Д., Намазовій К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Одесміськелектротранс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТДВ "Страхова компанія "Гардіан" про стягнення матеріальної та моральної шкоди, суд -
У липні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Київського районного суду міста Одеси з позовною заявою до Комунального підприємства «Одесміськелектротранс», в якій просить витребувати з ГУНП в Одеській області матеріали стосовно ДТП, яка сталася 12.11.2019 року на пр.Небесної Сотні в м.Одесі, скоєної водієм трамвая № 13; стягнути з Комунального підприємства «Одесміськелектротранс» на користь ОСОБА_1 суму матеріальної шкоди в розмірі 2018,24 грн. та суму моральної шкоди в розмірі 20000 грн.; стягнути з Комунального підприємства «Одесміськелектротранс» на користь ОСОБА_1 судові витрати.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2020 року вказану справу передано судді Гниличенко М.В.
Відповідно до ч.2 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство у порядку позовного провадження здійснюється за правилами загального та спрощеного провадження.
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 13.07.2020 року справа була відкрита за правилами спрощеного позовного провадження, передбаченого ст.ст.274-279 ЦПК України, оскільки підпадає під ознаки малозначної справи, з повідомленням /викликом/ сторін за наявними у справі матеріалами.
Вищевказана ухвала була направлена сторонам по справі та відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства відповідачу був наданий строк для подання відзиву на позовну заяву, заперечень, подання зустрічного позову або клопотання про слухання справи у судовому засіданні з викликом сторін.
17.08.2020 року відповідачем КП "Одесміськелектротранс" було подано відзив на позов, яким просили відмовити у позовних вимогах у повному обсязі. До відзиву було надано клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача страхову компанію - ТДВ "Страхова компанія "Гардіан", оскільки цивільно-правова відповідальність трамваїв застрахована в цій компанії на підставі Договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів № Т-У-У/2018/534 від 01.11.2018 року./а.с.58/.
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 05.11.2020 року клопотання представника КП "Одесміськелектротранс" було задоволено та залучено до участі у справі ТДВ "Страхова компанія "Гардіан" у якості третьої особи.
05.11.2020 року до суду від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Найда Д.І. надійшло клопотання про забезпечення позову шляхом витребування від ГУНП в Одеській області матеріалів щодо дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 12 листопада 2019 року на проспекті Небесної Сотні у м.Одеса за участю трамвая № 13, внаслідок ДТП трамвай зійшов з рейок та врізався у електроопору, а також з міської станції Швидкої медичної допомоги довідку про факт госпіталізації позивачки.
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 05.11.2020 року клопотання представника позивача було задоволено та витребувано вищевказані докази.
14.12.2020 року від представника третьої особи Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гардіан" надійшло письмове пояснення третьої особи на позов, яким просили відмовити у позову в повному обсязі/а.с.111/
14.04.2021 року на адресу суду надійшли копії матеріалів дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 12.11.2019 року в м.Одесі, напроти будівлі 4/7 по пр.Небесної Сотні, за участю трамвая 3257 під керуванням водія ОСОБА_2 ,1991 року народження, внаслідок якої пасажир трамваю ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження. Оскільки сторонами не заперечувався факт госпіталізації позивача, то необхідність у витребуванні довідки про факт госпіталізації відпала.
Позивач ОСОБА_1 - до судового засідання не з'явилась, належним чином повідомлялась, причини неявки суду невідомі.
До судового засідання з'явився представник позивача адвокат Найда Д.І., який позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача Комунального підприємства «Одесміськелектротранс» - Зуєва І.І. до судового засідання з'явилась, позовні вимоги не визнала, просила відмовити у повному обсязі. Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТДВ "Страхова компанія "Гардіан" ОСОБА_3 до судового засідання не з'явився, належним чином повідомлявся, надав суду письмову заяву про розгляд справи без участі представника третьої особи./а.с.147/
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача та представника відповідача, приходить до наступного.
Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках.
Позивач в обґрунтування позовних вимог в позові посилалась на те, що 12.11.2019 року водієм трамвая № 13 було скоєно ДТП на пр.Небесної Сотні в м.Одеса, в результаті ДТП трамвай зійшов з рейок та врізався у електроопору. Дана пригода сталася в результаті перевищення швидкості водієм трамвая. Під час руху трамваю позивач знаходилась в сидячому положенні. В момент зіткнення трамваю з електроопорою позивача відкинуло на сидіння, які знаходилися на протилежному боці салону транспортного засобу, що призвело до сильного удару спиною о металеві конструкції сидіння. Внаслідок чого, позивач ОСОБА_1 була госпіталізована каретою швидкої допомоги до Одеської міської клінічної лікарні № 1. Після проведення клінічних досліджень, а саме КТ, рентгену, була отримана довідка зазначеної лікарні від 12.11.2019 року № 8575 з діагнозом забій м'яких тканин грудного відділу хребта, закрита травма грудної клітини зліва та рекомендації щодо звернення для подальшого лікування до сімейного лікаря, хірурга за місцем проживання у поліклініку № 20 Київського району м.Одеси.
Позивач, у зв'язку з отриманими травмами внаслідок ДТП, знаходилась на лікарняному, що підтверджується копією медичної карти та копією листів непрацездатності. Під час обстеження у хірурга ОСОБА_4 був поставлений додатковий діагноз - інфікована рана спини і запропоновано лікування. Під час лікування з'явились ускладнення, у зв'язку з чим виникла необхідність хірургічного втручання. За час лікування позивачем було зроблено багато досліджень та затрачено багато часу та грошей на лікування.
У зв'язку з винними діями водія відповідача у ДТП, окрім майнової шкоди, заподіяна моральна шкода, яка викликана самим фактом ДТП та отриманими травмами, що завдало позивачу підвищеного психологічного навантаження, моральних страждань, порушились звичайні життєві зв'язки, позивач змушена була тривалий час лікуватися, отримала тілесні пошкодження, тривалу втрату працездатності і негативний емоційний вплив, і як наслідок у позивача погіршився не тільки фізичний стан здоров'я, но і психологічний стан. Внаслідок стресу та негативного емоційного стану після ДТП позивач перенесла гіпертонічний криз та серцевий напад.
При зверненні до відповідача в усній формі з приводу отримання компенсації на лікування позивачу було відмовлено, тому позивач змушена була звернутись до суду з даним позовом та просить стягнути на її користь матеріальну шкоду у розмірі 2018,24 грн. та моральну шкоду у розмірі 20000 грн., а також судові витрати у вигляді сплати судового збору.
Представник позивача адвокат Найда Д.І. у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача Комунального підприємства «Одесміськелектротранс» - Зуєва І.І. у судовому засіданні, посилаючись на доводи вказані у відзиву, просила відмовити у позові у повному обсязі, мотивуючи тим, що позивач у позові детально зазначає про наявність у неї тілесних пошкоджень та перенесених захворювань, проте жодного доказу про причинно-наслідковий зв'язок між тілесними ушкодженнями та дорожньо-транспортною пригодою не надано. Позивачем не доведено існування складу цивільного правопорушення, що є необхідною умовою для покладання на особу, яка завдала шкоду, заходів цивільно-правової відповідальності. Крім того, матеріальна відповідальність лежить на страховій компанії ТДВ "Страхова компанія "Гардіан", з якою у підприємства застрахована цивільно-правова відповідальність на підставі договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів. Отже, відшкодування завданих збитків в результаті дорожньо-транспортної пригоди покладається саме на страхову компанію. Крім того, представник відповідача вважає, що позивачем не доведено належними доказами розмір відшкодування як матеріальної так і моральної шкоди, тому просить відмовити у повному обсязі.
Із письмових пояснень третьої особи ТДВ "Страхова компанія "Гардіан" вбачається, що 01.11.2018 року між КП «Одесміськелектротранс» та ТДВ "СК"Гардіан" було укладено Договір добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів № Т-У-У/2018/534 від 01.11.2018 року, яким забезпечено транспортний засіб Трамвай № 3257, зі строком дії з 01.12.2018 р. до 31.12.2019 р. Страхова сума за вказаним трамваєм складає 150000,00 грн., з яких 50000 грн. за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю третіх осіб, 100000 грн. за збитки майну третіх осіб, франшиза не встановлювалась.
13.11.2019 року на адресу ТДВ "СК"Гардіан" надійшло повідомлення КП «Одесміськелектротранс» про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 12.11.2020 року в м.Одеса, пр.Небесної Сотні 4/7, а саме зіткнення трамваю з перешкодою, у результаті чого відбулося падіння пасажира ОСОБА_1 /а.с.117/
За умовами Договору страхування для встановлення причин, наслідків, обставин настання події, що може бути визнана страховим випадком, прийняття рішення про здійснення виплати або відмову у здійсненні виплати страхового відшкодування та визначення розміру заподіяної шкоди або завданого збитку, страхувальник або потерпіла третя особа /одержувач страхового відшкодування/ зобов'язаний надати страховику відповідні документи, перелік яких передбачений пунктом 9.1.Договору, зокрема письмову заяву про виплату страхового відшкодування.
Однак, із пояснень третьої особи, вбачається, що ОСОБА_1 до ТДВ"СК"Гардіан" не зверталась ані з повідомленням про страховий випадок, ані з заявою про виплату страхового відшкодування. Позивачем також не було додано до позовної заяви ні постанови слідчого чи прокурора або рішення суду, якими було б підтверджено вину відповідача.
Також, в письмових поясненнях є посилання на правову позицію, викладену в постанові Великої палати Верховного Суду від 05.06.2018 року про те, що кожна особа має право обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий, однак заява про виплату страхового відшкодування не є досудовою претензією, а є обов'язковим елементом юридичного складу, за наявності якого у третьої особи /страховика за договором страхування/ настає обов'язок з виплати страхового відшкодування. Оскільки, позивач не зверталась до страховика з заявою про виплату компенсації, то порушення його права третьої особою відсутнє, крім того вважають недоведеним розмір матеріальної та моральної шкоди, зазначений позивачем у позові.
До того ж, звертають увагу на те, що відповідно до п.3.4.2 та п.6.5 Договору страхування страховик не відшкодовує збитки у вигляді моральної шкоди, тому на підставі викладеного зазначають, що у ТДВ "СК "Гардіан" відсутні будь-які зобов'язання перед позивачем.
На підставі наявних у справі, наданих її учасниками та досліджених судом доказів встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Між сторонами виникли правовідносини щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної транспортним засобом внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Судом встановлено та визнано сторонами, що 12.11.2019 року близько 10.45 годин в м.Одесі, біля будинку № 4/7 по пр.Небесної Сотні трамвай № 3257 під керуванням водія ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зійшов з трамвайних коліїв та скоїв наїзд на електроопору. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир трамваю ОСОБА_1 , 60 років, отримала тілесні ушкодження.
За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно з п.8 ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
За загальними правилами, визначеними ст.ст.1166,1167,1187, 1190 ЦК України, тягар цивільної відповідальності має нести винна у завданні шкоди особа, якою є водій автомобіля чи особа, яка на відповідній правовій підставі керувала автомобілем та з вини якої сталась ДТП. Відповідно до частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України ) шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно із частиною першою статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Аналіз норм статей 1187 та 1172 Цивільного кодексу України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових(службових) обов'язків на підставі трудового договору(контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі(право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб'єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.
Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено статтею 1166 ЦК України. При цьому у спорах про відшкодування шкоди діє презумпція вини заподіювача шкоди, а на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Вина заподіювача шкоди не вимагається. Тобто особа, яка завдала шкоди джерелом підвищеної небезпеки, відповідає й за випадкове її завдання (незалежно від вини).
Суд вважає, що позивачем доведено факт завдання її шкоди в результаті ДТП 12.11.2019р., протиправність дій відповідача та причинний зв'язок між ними.
Відповідно Висновку слідчого СВ Київського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області ст.лейтенанта поліції Каліушко І.О. про обгрунтованість невнесення інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25.01.2020 року, погодженого начальником відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Одеській області майором поліції Баранівським В.О. вбачається, що розглянувши матеріали за фактом дорожньо-транспортної пригоди за № 32653 від 12.11.2019 року встановлено, що 12.11.2019 року близько 10.45 годин в м.Одесі, біля будинку № 4/7 по пр.Небесної Сотні трамвай № 3257 під керуванням водія ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зійшов з трамвайних коліїв та скоїв наїзд на електроопору. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир трамваю ОСОБА_1 , 60 років, отримала тілесні ушкодження у вигляді: забій м'яких тканин грудного відділу, закрита травма грудної клітки зліва. В ході дослідчої перевірки, інформація про те, що окрім ОСОБА_1 із числа пасажирів вказаного вагону звертався за лікарської допомогою, не надходила.
В діях водія трамваю ОСОБА_2 відсутній склад злочину, передбачений ч.1 ст.286 КК України, оскільки кримінальна відповідальність настає за умови заподіяння наслідків у вигляді фізичної шкоди потерпілому, яка є середньої тяжкості або тяжке тілесне ушкодження. В матеріалах справи відсутні відомості про притягнення водія ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, оскільки вказану подію зазначено як нещасний випадок та матеріали списано до справи.
При цьому, суд зауважує, що відсутність постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності або закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що законом не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен довести факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.
Цивільно-правова відповідальність власника трамвая -КП «Одесміськелектротранс» застрахована в ТДВ «Страхова компанія «Гардіан».
За правилами, передбаченими статтями 979, 980, 999 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону).
За приписами статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Вказані висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, від 03 листопада 2018 року у справі № 760/15471/15-ц), у постанові Касаційного цивільного суду від 15.04.2020 року у справі № 153/1565/18.
Як зазначалось вище, цивільно-правова відповідальність власника наземного транспорту трамвая, номерний знак НОМЕР_1 застрахована ТДВ "Страховая Компанія "Гардіан".
Відповідно до умов договору добровільного страхування цивільної відповідальності від 01.11.2018 року КП "Одесміськелектротранс" на ім'я в.о.Генерального директора ТДВ "СК"Гардіан" своєчасно направило повідомлення від 13.11.2019 року про дату, місце та обставини ДТП, вказавши транспортний засіб, власника трамвая, водія, потерпілу особу, медичний заклад та інше, що відповідає обставинам справи/а.с.117/.
Відшкодування шкоди особою, яка завдала шкоду, можливе лише за умови, що згідно з Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування на підставі ст.37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,
Зокрема, п.37.1.4. передбачено, що у страховика не виникає обов'язок з виплати страхового відшкодування у разі неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Проте, у даному випадку у страховика виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, оскільки ДТП мало місце 12.11.2019 року, потерпіла особа заяву про страхове відшкодування не подавала, шкода заподіяна здоров'ю позивача та трирічний строк, передбачений законом не сплинув.
Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. Відмова потерпілого від звернення до страхової компанії на одержання страхового відшкодування не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні та звернення до суду з позовом.
Судом було досліджено Договір добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів Т-У-У/2018/534 від 01.11.2018 року, з якого вбачається, що предметом даного Договору є страхування майнових інтересів, що не суперечать закону і пов'язаних з відшкодуванням Страхувальником /особою, відповідальність якої застрахована/ шкоди, заподіяної ним третій особі, а саме: фізичній особі або її майну та /або/ майну юридичної особи, внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу. Страховик бере на себе зобов'язання здійснити страхову виплату, на умовах, що регулюються цим Договором. Страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільна відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за Договором. До страхових випадків відноситься настання цивільної відповідальності за заподіяння шкоди життю та здоров'ю третіх осіб внаслідок ДТП з вини особи, відповідальність якої застрахована. Ліміт відповідальності страховика за заподіяння шкоди життю та здоров'ю третіх осіб становить 50000 грн. Моральна шкода, заподіяна третім особам, страховою компанією не відшкодовується. /а.с.119/.
Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди з КП "Одесміськелектротранс" задоволенню не підлягають з огляду на помилковість покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника - КП «Одесміськелектротранс», який в даному випадку є неналежним відповідачем.
Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Проте, клопотання сторони позивача про заміну неналежного відповідача або про залучення до участі у справі у якості співвідповідача страхової компанії, до суду не надходило.
Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Позивачка по даній справі, скориставшись наданими їй правами, пред'явила позовні вимоги щодо стягнення майнової шкоди, які, як зазначалось вище, є такими, що не підлягають задоволенню до відповідача - КП«Одесміськелектротранс».
З урахуванням вищенаведеного, КП«Одесміськелектротранс» не є належним відповідачем щодо вимог позову про стягнення матеріальної шкоди, оскільки КП«Одесміськелектротранс» не є особою, яка повинна відповідати за цими вимогами позову. Належним відповідачем у справі, за вищевказаного обґрунтування, є страхова компанія, а саме - Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гардіан".
Стосовно позовних вимог про стягнення з КП «Одесміськелектротранс» на користь позивача моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди та інше.
Сторонами не заперечується, що на час дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_2 перебувала у трудових відносинах з КП «Одесміськелектротранс».
Згідно ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.1167 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4 із змінами і доповненнями, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Прецедентною практикою Європейського суду з прав людини і на законодавчому рівні в України, у тому числі частиною другою статті 1166 ЦК України, згідно з якою особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини, закріплено дію презумпції моральної шкоди. Тобто, моральна шкода вважається завданою позивачу, якщо відповідачем не доведено належними доказами відсутність його вини у завданні такої шкоди.
Відповідач не довів належними та допустимими доказами відсутність його вини в спричиненні позивачеві моральної шкоди. А отже наявні підстави для відшкодування відповідачем по справі моральної шкоди позивачу.
Позивачка в обґрунтування вимог за позовом в частині відшкодування моральної шкоди зазначає, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, які остання, будучи людиною похилого віку, зазнала внаслідок отримання травми при ДТП, при цьому позивач знаходилась в салоні трамвая, в сидячому положенні, фактично трамвай № 13 рухався на кінцеву зупинку та позивач не очікувала, що під час руху буде зіткнення трамвая з електроопором, внаслідок чого позивача відкинуло на сидіння, які знаходились на протилежному боці салону транспортного засобу, що призвело до шоку, гіпертонічного та серцевого кризу та фізичної болі від сильного удару спиною о металеві конструкції сидіння. У позивача було порушено звичайний образ життя, оскільки була госпіталізована каретою швидкої допомоги до Одеської міської клінічної лікарні № 1, у подальшому змушена була проходити лікування, проводити клінічні дослідження, в зимовий період витрачати гроші на таксі та лікування, більше місяця знаходилась на лікарняному, затрачено багато часу на відновлення стану здоров'я, що завдало позивачу підвищеного психологічного навантаження. У подальшому позивачем було потрачено значний час на підготовку позову до суду, збір документів, оскільки відповідач у добровільному порядку відмовився відшкодувати шкоду, спричинену його працівником.
Суд частково погоджується з розміром заподіяної позивачу моральної шкоди та вважає за можливе стягнути з КП «Одесміськелектротранс» на користь позивача моральну шкоду в сумі 5000 грн.
Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довеститі обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як вбачається з положень ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ст.141 ЦПК України - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, враховуючи відсутність належних доказів на підтвердження сум завданої шкоди, які необхідно відшкодувати, суд задовольняє позовні вимоги частково та частково стягує судові витрати.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.15-16, 22-23, 979, 980, 988, 989, 1166,1167,1172,1187 ЦК України, ст.ст.12,13,51,76-81,89,141,258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України "Про страхування", суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Одесміськелектротранс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТДВ "Страхова компанія "Гардіан" про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Одесміськелектротранс» /65007, м.Одеса, вул.Водопровідна, буд.1, код ЄДРПОУ 03328497/ на користь ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 / моральну шкоду у розмірі 5000 /п'ять тисяч/ гривень та судові витрати в розмірі 840,80 грн.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м.Одеси шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення /виклику/ учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 30.04.2021 року.
Суддя Гниличенко М. В.