Справа № 947/7629/21
Провадження № 2-з/947/620/21
28.04.2021 року
Київський районний суд м. Одеси:
головуючого судді Маломуж А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одеса заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» (м. Дніпро, вул. Автотранспортна, 2, оф. 205), Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Гашової В.В., (м. Одеса, вул. Рішельєвська, 65) ПАТ «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи на ліквідацію Матвієнко А.А. (м. Київ, бульвар Дружби Народів, 38) про визнання недійсними кредитного та іпотечного договору,-
В провадженні Київського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» (м. Дніпро, вул. Автотранспортна, 2, оф. 205), Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Гашової В.В., (м. Одеса, вул. Рішельєвська, 65) ПАТ «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи на ліквідацію Матвієнко А.А. (м. Київ, бульвар Дружби Народів, 38) про визнання недійсними кредитного та іпотечного договору.
26.04.2021 до суду надійшла заява від позивача про забезпечення позову, у якій вона просить заборони ТОВ ФК «Дніпрофіиансгруп» та третім особам вчиняти будь-які дії будь-які дії з володіння, користування та розпорядження житловим будинком, житловою площею 36,2 кв.м., земельної ділянки площею 0,0634 га. які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1714096651101, втому числі знімати з реєстрації мешканців будинку, вселяти інших осіб до вказаного будинку, вчиняти дії по вторгненню в житловий будинок, проникати га входити до вкачаного будинку; заборонити будь-яким особам та суб'єктам державної реєстрації прав вчиняти (здійснювати) будь-які реєстраційні дії та вносити будь-які відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, приймати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, та їх обтяжень та проводити будь-які інші дії з державної реєстрації прав щодо нерухомого майна, житлового буднику, житловою площею 36,2 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1714096651101. земельної ділянки площею 0,0634 га, за адресою: АДРЕСА_1 . 5110136900:38:002:0051, право власності на яке зареєстроване за ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» до набрання законної сили рішенням суду по суті спору.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заяву слід залишити без задоволення, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є заборона вчиняти певні дії.
Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Відповідно до п. 6 ст. 431 ЦПК України, за заявою особи, на користь якої ухвалено рішення, суд з метою забезпечення виконання рішення суду може вжити заходів, передбачених ст. 150 цього кодексу.
Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз'яснив, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605цс16 від 25 травня 2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову, по суті, це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову, згідно з цією постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачеві реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Відповідно до ч.1, ч.3 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.
Згідно з ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити в подальшому неможливим виконання рішення суду.
Частиною 2 ст. 152 ЦПК України передбачено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для розгляду заяви судом.
Тобто, законодавець вказує лише на можливість, а не обов'язок суду забезпечити позов, при чому, відповідно до вимог законодавства, це можливо за умови, що з матеріалів справи чи самої заяви про забезпечення позову вбачається, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
До матеріалів заяви заявницею не надано жодного доказу, який би підтверджував, що відповідач чи будь які інші особи намагаються відчужити майно чи перешкоджати володіти користуватись, розпоряджатись чи знищити спірне майно та що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
У зв'язку з викладеним, суд вважає, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, і, враховуючи обставини справи, характер правовідносин, предмет та підстави позову, обсяг позовних вимог, суд вважає, що на теперішній час відсутні достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову, може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, тому в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.150, 151, 153 Цивільного процесуального кодексу України, -
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» (м. Дніпро, вул. Автотранспортна, 2, оф. 205), Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Гашової В.В., (м. Одеса, вул. Рішельєвська, 65) ПАТ «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи на ліквідацію Матвієнко А.А. (м. Київ, бульвар Дружби Народів, 38) про визнання недійсними кредитного та іпотечного договору відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 28.04.2021 року.
Суддя Маломуж А. І.