Справа № 946/2350/21
Провадження № 3/946/929/21
Іменем України
30 квітня 2021 року м. Ізмаїл
Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Яковенко І.І., розглянув справу про адміністративне правопорушення у відношенні
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
встановив:
ОСОБА_1 25 березня 2021 року о 05:50 годині на 232 км автодороги М-15 Одесса - Рені (на Бухарест) керував транспортним засобом «Hyundai i30» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, але відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відповідно до встановленого порядку, порушивши п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Притягуваний ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, судом були вжиті вичерпні засоби для повідомлення притягуваного про дату, час та місце розгляду справи. Так, існуюча практика судів України, в тому числі і практика Верховного Суду, визначає, що неотримання стороною провадження судового виклику, надісланого на її адресу у визначеному законом порядку, зокрема повернення такого виклику за закінченням терміну зберігання у поштовому відділенні або відмова від отримання, вважається належним повідомленням сторони про виклик.
Також, згідно рішенню від 08.11.2005 р. у справі «Смірнов проти України» в силу ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. В своїх рішення Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
На адресу проживання ОСОБА_1 , яка була повідомлена ним самим при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, що був ним підписаний, неодноразово направлялися судові повітки про виклик до суду у судові засідання на 15 та 30 квітня 2021 року, однак повідомлення про вручення поштових відправлень повернулися до суду з відміткою про закінчення терміну зберігання. Крім того, засобом телефонного зв'язку, а саме телефонограмою, ОСОБА_1 був повідомлений про те, що справа розглядатиметься Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області 30 квітня 2021 року о 08:45 годині. Зазначені обставини дають змогу суду дійти висновку про наявність даних про своєчасне сповіщення притягуваного ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи.
Таким чином, слід констатувати, що неотримання притягуваним судових викликів, які були здійснені у відповідності до положень закону та направлялися на адресу, яка була зазначена самим притягуваним під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, його подальша неявка в судову засідання до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області може свідчити про недобросовісне користування ним своїми процесуальними правами та неналежне виконання процесуальних обов'язків. За таких умов неявка притягуваного не перешкоджає проведенню розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Справу може бути розглянуто під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (ч. 1 ст. 268 КУпАП).
Оскільки є дані про своєчасне сповіщення притягуваного ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи і від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, суд у відповідності до ч. 1 ст. 268 КУпАП вважає за можливе розглянути справу у його відсутності.
Вина ОСОБА_1 у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння повністю підтверджується дослідженими судом доказами.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 25 березня 2021 року о 05:50 годині керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, але відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відповідно до встановленого порядку. Суд визнає цей доказ таким, що складений повноважною особою, а саме поліцейським ОСОБА_2 , який відповідно до абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП є уповноваженою особою органів внутрішніх справ (Національної поліції) на складання протоколів про адміністративні правопорушення, у тому числі за ст. 130 КУпАП.
Суд визнає зазначені докази допустимими, оскільки вони зібрані з дотриманням вимог ст.266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. № 1103, а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (далі - Інструкція).
Зі змісту ч. 1 ст. 266 КУпАП випливає, що оглядові на стан алкогольного сп'яніння підлягають особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 2 Розділу І «Загальні положенні» Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У п. 3 Розділу І «Загальні положення» Інструкції визначені ознаки алкогольного сп'яніння, які дають підстави поліцейському вважати, що особа перебуває у стані сп'яніння, серед яких різкий запах алкоголю з порожнини рота, яка була виявлена поліцейським у притягуваного ОСОБА_1 , а тому була підставою для проведення його огляду.
Відповідно до п. 2.5. ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Однак, ОСОБА_1 в порушення вказаного п. 2.5. ПДР відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Таким чином, аналіз сукупності усіх досліджених у суді доказів дозволяє суду дійти висновку про наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, та про доведеність винності ОСОБА_1 в його вчиненні.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу притягуваного, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Суд враховує те, що ОСОБА_1 вчинив умисне правопорушення, характер якого вказує на те, що воно є грубим.
Обставин, які відповідно до ст. ст. 34, 35 КУпАП пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, суд не вбачає.
Відповідно до даних довідки начальника САП Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 від 14.07.2015 р.
Отже, враховуючи зазначені обставини справи, беручи до уваги особу ОСОБА_1 , а також безальтернативну санкцію ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд дійшов висновку, що з метою його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень на нього необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів.
В силу ч. 1 ст. 401 КУпАП, з ОСОБА_1 має бути стягнутий судовий збір в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2021 року, що складає 454 грн.
Керуючись ст. ст. 283 - 285 КУпАП, суд -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. (сімнадцять тисяч гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 454 грн. (чотириста п'ятдесят чотири гривні).
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Ізмаїльського міськрайонного суду І.І. Яковенко