29 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/4431/13
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Васьковського О. В.
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.
за участю представників
заявників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 : Алієв В. В.
третьої особи ОСОБА_3 : ОСОБА_4 , ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 до якої приєдналась ОСОБА_2
про ухвалення додаткового рішення до постанови Верховного Суду від 25.03.2021
у справі за позовом Організації орендарів орендної фірми "Екста"
до:
1) Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради
2) Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна"
3) Фонду державного майна України
4) Приватного акціонерного товариства "Центр моди "Екста"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_3
та за участю Київської місцевої прокуратури № 6
про визнання права власності
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2017 у справі № 910/4431/13 відмовлено у прийнятті заяви ОСОБА_6 та ОСОБА_1 про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 07.03.2014 за нововиявленими обставинами.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2017, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 27.03.2018, апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.10.2017 у справі № 910/4431/13 - без змін.
За результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 та заяви ОСОБА_2 про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_1 постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2019 ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.10.2017 у справі № 910/4431/13 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 25.03.2021 касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково, скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2019, справу № 910/4431/13 направлено до Північного апеляційного господарського суду на новий розгляд.
14.04.2021 ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення до постанови Верховного Суду від 25.03.2021 у справі № 910/4431/13.
Вказана заява мотивована тим, що за результатом розгляду справи у касаційному порядку невирішеним залишились питання чинності ухвали Господарського суду міста Києва від 06.10.2017 залишеною без змін постановою від 19.11.2019, якою відмовлено у прийнятті заяви ОСОБА_6 та ОСОБА_1 про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 07.03.2014 за нововиявленими обставинами та спрямування справи для подальшого розгляду до суду першої інстанції.
Оскільки розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здійснювався у судовому засіданні, керуючись приписами частини третьої статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) Верховний Суд ухвалою від 21.04.2021 призначив до розгляду заяву про ухвалення додаткового рішення також у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи на 26.04.2021 з одночасним витребуванням з Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/4431/13.
23.04.2021 до Верховного Суду надійшла заява від Організації орендарів орендної фірми "Екста" зокрема щодо підтримання заяви ОСОБА_1 щодо ухвалення додаткового рішення до постанови Верховного Суду від 25.03.2021.
26.04.2021 до Верховного Суду (сформовано 25.04.2021 в системі "Електронний суд") від представника ОСОБА_1 надійшло уточнення заяви про ухвалення додаткового рішення, зокрема щодо помилкових посилань заявника у поданій заяві.
Також, 26.04.2021 до Верховного Суду (сформовано 25.04.2021 в системі "Електронний суд") від представника ОСОБА_2 надійшли додаткові пояснення у справі, в яких, зокрема, підтримано заяву ОСОБА_1 щодо ухвалення додаткового рішення до постанови Верховного Суду від 25.03.2021.
26.04.2021 у зв'язку з ненадходженням з Північного апеляційного господарського суду до Верховного Суду матеріалів справи № 910/4431/13, її розгляд було відкладено до 29.04.2021 з одночасним повторним витребуванням матеріалів зазначеної справи.
У судове засідання 29.04.2021 з'явились представники заявників ОСОБА_1 та ОСОБА_7 та третьої особи ОСОБА_3 .
У судовому засіданні представником заявників підтримано доводи та вимоги, викладені в заяві про ухвалення додаткового рішення до постанови Верховного Суду від 25.03.2021, в тому числі щодо направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Представник третьої особи ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення вимог заяви про ухвалення додаткового рішення до постанови Верховного Суду від 25.03.2021, зазначивши, що вказана заява є об'єктивно необґрунтованою, а відтак відсутні підстави для її задоволення, оскільки фактично заявник просить повторно розглянути касаційну скаргу та направити справу на розгляд суду першої інстанції.
Крім того, представником третьої особи ОСОБА_3 у судовому засіданні в усній формі заявлено клопотання щодо встановлення судом факту зловживання процесуальними правами заявником та залишення без розгляду поданої заяви на підставі частини третьої статті 43 ГПК України.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши подану заяву, врахувавши її зміст та нормативне обґрунтування, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Під час розгляду справи у касаційному порядку судом встановлено з матеріалів справи таку хронологію її розгляду.
В 2013 році Організація орендарів орендної фірми "Екста" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", Фонду державного майна України та Закритого акціонерного товариства "Центр моди "Екста", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_3 та за участю прокуратури Печерського району міста Києва про визнання права власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю загальною площею 3 333,0 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.07.2013 у справі № 910/4431/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 05.11.2013 провадження у справі в частині позовних вимог до ЗАТ "Центр моди "Екста" припинено; позовні вимоги ОООФ "Екста" задоволено; визнано за ОООФ "Екста" право власності на нежитлову будівлю загальною площею 3 333,0 кв. м.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.03.2014 у справі № 910/4431/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 16.06.2014, заяву ОСОБА_3 про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2013 у справі № 910/4431/13 за нововиявленими обставинами задоволено; рішення від 09.07.2013 у цій справі скасовано; прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено; провадження у справі в частині позовних вимог до ЗАТ "Центр моди "Екста" припинено.
07.04.2017 до місцевого господарського суду надійшла заява ОСОБА_6 та ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 07.03.2014 у справі № 910/4431/13.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2017 у справі № 910/4431/13 відмовлено у прийнятті заяви ОСОБА_6 та ОСОБА_1 про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 07.03.2014 за нововиявленими обставинами.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2017, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 27.03.2018, апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.10.2017 у справі № 910/4431/13 - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками місцевого господарського суду, вказавши на правомірність відмови у прийнятті такої заяви ОСОБА_6 та ОСОБА_1 відповідно до положень статей 62, 113 ГПК України, позаяк заявники не є стороною, третіми особами або правонаступниками ліквідованого позивача, отже не входять до кола осіб наділених правом на звернення із такою заявою.
Залишаючи без змін зазначені вище судові рішення першої та апеляційної інстанції Верховний Суд у постанові від 27.03.2018 визнав постанову апеляційного господарського суду від 06.12.2017 законною та обґрунтованою, прийнятою з дотриманням приписів статті 43 ГПК України, вказавши, зокрема, що суд апеляційної інстанції, діючи в межах повноважень визначених приписами статей 99, 101, 103 ГПК України (в редакції Закону №1798-ХІІ від 06.11.1991 зі змінами), користуючись правами суду першої інстанції під час розгляду апеляційної скарги з питань перегляду ухвали місцевого господарського суду від 06.10.2017, дотримуючись балансу принципів права на суд, доступу до правосуддя (ріш. ЄСПЛ у справі "Мельник проти України" № 23436/03 від 28.03.2006), справедливості (ріш. ЄСПЛ у справах "Проніна проти України", заява 6566/00, п. 25, від 18.07.2006 та "Нечипорук і Йонкало проти України", заява № 42310/04, п. 280, від 21.04.2011) та принципу юридичної визначеності "res judicate" (ріш. ЄСПЛ у справі "Рябих проти Росії" від 03.12.2003, у справі "Науменко проти України" від 09.11.2004, у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004, у справі "Христов проти України" від 19.02.2009, у справі "Понамарьов проти України" від 03.04.2008), заслухавши пояснення всіх учасників судового процесу, безпосередньо дослідивши матеріали та обставини цієї справи, надав належну правову оцінку всім доводам та вимогам скаржників.
Не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2017 у справі № 910/4431/13 ОСОБА_1 також звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, до якої згодом приєдналась ОСОБА_2 .
За результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 та заяви ОСОБА_2 про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_1 постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2019 ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.10.2017 у справі № 910/4431/13 залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду надійшла від осіб, які не були стороною у спорі, за результатами розгляду якого було прийняте рішення у даній справі та не навели переконливих аргументів на користь своїх тверджень про правонаступництво, отже апеляційний суд визнав правомірними висновки місцевого суду про відмову у прийнятті заяви ОСОБА_6 та ОСОБА_1 про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 07.03.2014 за нововиявленими обставинами, вважаючи, що місцевий господарський суд діяв в межах чинного (на момент прийняття ухвали) процесуального законодавства, з дотриманням рекомендацій пленуму Вищого господарського суду України.
Постановою Верховного Суду від 25.03.2021, додаткове рішення до якої просить ухвалити заявник, постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2019 скасовано повністю, справу № 910/4431/13 направлено до Північного апеляційного господарського суду на новий розгляд.
Верховним Судом у постанові від 25.03.2021 зазначено, що суду апеляційної інстанції першочергово належало вирішити питання щодо наявності/відсутності підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 частини першої статті 261 ГПК України, із урахуванням положень процесуального закону та висновків Верховного Суду щодо положень ГПК України в редакції, чинній на момент розгляду справи (чинній до 15.12.2017) стосовно повторного апеляційного перегляду судових рішень, які були переглянуті в апеляційному порядку за правилами ГПК України (у редакції, яка була чинною до 15.12.2017), чого апеляційним судом здійснено не було.
Так, скасовуючи в касаційному порядку постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2019, Верховним Судом було встановлено, що судом апеляційної інстанції не було вирішено питання щодо неможливості повторного апеляційного перегляду судового рішення, переглянутого в апеляційному порядку за правилами Господарського процесуального кодексу України (у редакції, яка була чинною до 15.12.2017), з урахуванням чого, колегією суддів касаційної інстанції прийнято рішення про направлення справи до суду апеляційної інстанції на новий розгляд із врахуванням правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.04.2019 у справі № 922/765/15, від 17.09.2019 у справі № 20/5007/101/11, від 05.02.2021 у справі № 42/254 та висновків суду касаційної інстанції у цій справі.
З прохальної частини заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення до вказаної постанови Верховного Суду від 25.03.2021 вбачається, що заявник просить суд ухвалити додаткове рішення, яким задовольнити касаційні скарги щодо скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 06.10.2017 якою відмовлено у прийнятті заяви ОСОБА_6 та ОСОБА_1 про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 07.03.2014 за нововиявленими обставинами та спрямувати справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.
Водночас, суд акцентує, що правові підстави прийняття додаткового рішення у справі визначені нормами статті 244 ГПК України. При цьому, перелік підстав, за яких суд ухвалює додаткове судове рішення, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Так, відповідно до частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
З урахуванням зазначеного, суд зазначає, що судом касаційної інстанції прийнято рішення про скасування постанови суду апеляційної інстанції з огляду на невстановлення останнім наявності визначених процесуальним законом підстав для повторного апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції.
Відтак, до вирішення судом апеляційної інстанції питання можливості повторного апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції, суд касаційної інстанції позбавлений можливості приймати рішення щодо чинності ухвали Господарського суду міста Києва від 06.10.2017 у справі № 910/4431/13.
З наведеного суд робить висновок, що заява про ухвалення додаткового рішення до постанови Верховного Суду від 25.03.2021 у справі № 910/4431/13 задоволенню не підлягає.
Щодо клопотання представника третьої особи ОСОБА_3 про залишення заяви про ухвалення додаткового рішення без розгляду
Згідно із статтею 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Тлумачення приписів вказаної норми приводить до висновку, що визнання зловживання процесуальними правами учасником судового процесу є правом суду, застосування якого здійснюється на розсуд суду в залежності від конкретних обставин справи та не перебуває в залежності від наявності окремих клопотань інших учасників судового процесу з цього приводу.
Оскільки подання заяви, в тому числі і про ухвалення додаткового рішення, є процесуальним правом учасників справи та з матеріалів справи не вбачається безумовних та беззаперечних ознак для кваліфікації таких дій заявників як зловживання процесуальними правами суд не вбачає підстав для застосування до заявників заходів, визначених частиною третьою статті 43 ГПК України,
Керуючись статтями 234, 235, 244, 326 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
1. Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 до якої приєдналась ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення до постанови Верховного Суду від 25.03.2021 у справі № 910/4431/13.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Банасько
Судді В. В. Білоус
О. В. Васьковський