29 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/14638/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Стратієнко Л.В. - головуючий, судді - Кібенко О.Р., Кондратова І.Д.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства «Науково - виробниче підприємство «Технолог»
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя -Грєхова О.А.)
від 25.11.2020,
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Коротун О.М., судді - Сулім В.В., Майданевич А.Г.)
від 05.04.2021,
у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»
до Приватного підприємства «Науково - виробниче підприємство «Технолог»
про стягнення 36 821,04 грн,
У вересні 2020 року ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ПП «Науково-виробниче підприємство «Технолог» про стягнення грошових коштів за скид стічних вод без умов на скид стічних вод в розмірі 36 821,04 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва № 1879, затверджених розпорядженням від 12.10.2011 Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), здійснює скид стічних вод без отримання Умов на скид стічних вод, у зв'язку з чим позивачем було здійснено нарахування відповідачу плати за скид стічних вод без Умов на скид за період з 01.09.2017 по 29.02.2020 на загальну суму 36 821,04 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ПП «НВП «Технолог» на користь ПрАТ «АК «Київводоканал» плату за скид стічних вод без умов на скид стічних вод у розмірі 36 821, 04 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 у справі № 910/14638/20 скасовано в частині задоволення позову про стягнення 6 073,63 грн розміру плати за скид стічних вод без умов на скид стічних вод та судового збору, з ухваленням нового рішення у вказаній частині - про відмову ПрАТ «АК «Київводоканал» у задоволенні позову в цій частині та з новим розподілом судових витрат. Стягнуто з ПП «НВП «Технолог» на користь ПрАТ «АК «Київводоканал» 30 747, 41 грн за скид стічних вод без умов на скид стічних вод.
26.04.2021 ПП «НВП «Технолог» звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2021 у справі №910/14638/20, в якій просив вказані рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд до місцевого суду.
Дослідивши матеріали касаційної скарги, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
08.02.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460 - ІХ, згідно з яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забез-печення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом спору у цій справі є стягнення 36 821,04 грн, що значно менше, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 (227 000,00 грн), а тому у розумінні Господарського процесуального кодексу України справа № 36 821,04 грн є малозначною. При цьому, касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
У касаційній скарзі скаржник зазначає про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, передбачених пп. "а", "в" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
В обґрунтування вказаного, скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення у справі №910/14638/20 винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки скаржник зазначив ряд судових рішень Верховного Суду та Верховного Суду України, які по-різному застосували відповідні норми права.
Однак такі доводи скаржника колегією суддів не приймаються, оскільки правові висновки у цих справах, свідчать про наявність у них різних істотних обставин, підтверджених/непідтверджених належними та допустимими доказами, в залежності від яких і були постановлені відповідні судові рішення, а тому не доводять наявності неоднакового застосування судом одних і тих самих норм матеріального права.
Крім того, скаржник зазначає, що справа №910/14638/20 становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для ПП «НВП «Технолог», оскільки станом на сьогоднішній день, підприємство перебуває у скрутному фінансовому становищі. ПП «НВП «Технолог» може збанкрутувати, що призведе до звільнення працівників, що може слугувати причиною погіршення і так складної соціально - економічної ситуації в країні.
Проте, незгода із рішенням суду попередньої інстанції не свідчить про його незаконність, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цього рішення, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь відповідача є звичайним передбаченим процесом.
Подана касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності переглянути зміст рішення, ухваленого судом апеляційної інстанції, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду тільки через те, що таке рішення скаржник вважає незаконним.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, Верховний Суд, розглянувши доводи, викладені у касаційній скарзі не вбачає підстав передбачених пп. "а", "в" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України для перегляду у касаційному порядку малозначної справи, а тому дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного за касаційною скаргою Приватного підприємства «Науково - виробниче підприємство «Технолог» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2021 у справі №910/14638/20, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтею 234, пунктом 2 частини 3 статті 287, статтею 293 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №910/14638/20 за касаційною скаргою Приватного підприємства «Науково - виробниче підприємство «Технолог» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2021.
2. Касаційну скаргу Приватного підприємства «Науково - виробниче підприємство «Технолог» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2021 у справі №910/14638/20 надіслати скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Л. Стратієнко
Судді О. Кібенко
І. Кондратова