27 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 911/3039/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О. Р. - головуючого, Кондратової І. Д., Стратієнко Л. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП АСУ"
на рішення Господарського суду Київської області від 27.10.2020
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2021
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП АСУ"
до Приватного акціонерного товариства "Факел"
про стягнення 10 092 556,66 грн,
та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Факел" (далі - ПрАТ "Факел")
до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП АСУ" (далі - ТОВ "НВП АСУ")
про визнання договору недійсним,
1. ТОВ "НВП АСУ" звернулося в Господарський суд Київської області з первісним позовом до ПрАТ "Факел" про стягнення 10 092 556,66 грн за договором поставки від 05.02.2019 № 05/02-2019, з яких: 8 846 537,40 грн заборгованості, 1 151 391,77 грн пені та 94 627,49 грн 3% річних.
2. Первісні позовні вимоги про стягнення заборгованості обґрунтовані порушенням ПрАТ "Факел" грошового зобов'язання за договором від 05.02.2019 № 05/02-2019 в частині повної та своєчасної оплати товару.
3. ПрАТ "Факел" подало зустрічний позов до ТОВ "НВП АСУ" про визнання недійсним укладеного сторонами договору від 05.02.2019 № 05/02-2019.
4. Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що оспорюваний правочин укладений за відсутності у генерального директора ПрАТ "Факел" повноважень на підписання договору, оскільки згоди на його укладення наглядова рада товариства не надавала; ТОВ "НВП АСУ" був обізнаний зі встановленими статутом обмеженнями директора на укладення такого правочину.
5. Господарський суд Київської області рішенням від 27.10.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2021, зустрічні позовні вимоги задовольнив; у задоволенні первісних позовних вимог відмовив.
6. 12.03.2021 ТОВ "НВП АСУ" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 27.10.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2021, в якій просить їх скасувати й ухвалити нове рішення про задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову.
7. Верховний Суд ухвалою від 29.03.2021 касаційну скаргу залишив без руху на підставі ч. 2 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), як таку, що оформлена з порушенням вимог, встановлених п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК.
8. 22.04.2021 до Верховного Суду від скаржника надійшла подана цього ж дня заява про усунення недоліків касаційної скарги з урахуванням вимог ухвали Верховного Суду від 29.03.2021.
9. На виконання вимог ч. 4 ст. 290 ГПК скаржник додав платіжне доручення від 22.04.2021 № 369, яким підтверджується сплата судового збору у розмірі 306 980,70 грн.
10. Таким чином, скаржник усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом.
11. На виконання вимог п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК скаржник посилається на п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 287 ГПК та стверджує, що:
- суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми ст. ст. 92, 145, 203, 215, 241 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), ст. ст. 59, 41, 62 Закону "Про господарські товариства" (чинного на момент виникнення правовідносин) без урахування висновку щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 668/13907/13-ц, від 23.01.2020 у справі № 915/1734/18, від 29.01.2020 у справі № 924/678/18, від 18.02.2021 у справі № 924/658/20 щодо визначення та тлумачення компетенції органу юридичної особи, а також визначення належної особи, яка має повноваження наступного схвалення правочину, укладеного з перевищенням компетенції;
- необхідно відступити від висновку щодо застосування норм ст. ст. 3, 7, 92, 237, 238, 239, 241 ЦК у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 910/22198/17, який врахували суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.
12. Також скаржник зазначає, що:
- суди взяли до уваги правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 906/100/17, від 12.06.2018 у справі № 927/976/17, від 26.02.2019 у справі № 925/1453/16, від 02.04.2019 у справі № 904/2178/18, від 02.10.2019 у справі № 910/22198/17, відповідно до якої якщо договір містить умову про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента; посилання судів першої та апеляційної інстанцій на вищезазначені судові рішення, як аналогічну судову практику, є безпідставним, оскільки в даних справах суди виходили з інших фактичних обставин встановлених судами, ніж ті, що були встановлені при розгляді цієї справи;
- для визнання недійсним договору з тієї підстави, що його було укладено представником юридичної особи з перевищенням повноважень, необхідно встановити: 1) наявність підтверджених належними і допустимими доказами обставин, які свідчать про те, що контрагент такої юридичної особи діяв недобросовісно або нерозумно; 2) що дії сторін такого договору свідчать про відсутність реального наміру його укладення і виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 668/13907/13-ц);
- висновок про добросовісність поведінки третьої особи залежить від того, чи відповідало укладення договору її внутрішній волі, чи бажала третя особа реального настання правових наслідків, що обумовлені договором, і чи настали такі наслідки насправді; підлягає оцінці не лише поведінка третьої особи до та в момент укладення оспорюваного договору, але й після його укладення (постанови Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 915/1622/16, від 11.12.2018 у справі № 910/22627/17, від 17.10.2018 у справі № 910/16391/17, від 22.08.2018 у справі № 920/1175/17, від 01.08.2018 у справі № 910/21409/17, від 05.06.2018 у справі № 916/2084/17);
- схвалення стороною правочину, вчиненого від її імені з перевищенням повноважень або без повноважень (ст. 241 ЦК), має юридичне значення також для інших заінтересованих осіб, а сторона оспорюваного правочину, дії якої вказують на її волю зберегти дійсність правочину, не може надалі оспорювати правочин з підстав, про які вона знала або повинна була знати при виявленні цієї волі, що випливає із вказаної норми та засад добросовісності, на яких ґрунтується зобов'язання (ч. 3 ст. 509 ЦК; постанова Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 910/19179/17);
- наступним схваленням правочину законодавець не вважає винятково прийняття юридичного рішення про схвалення правочину; схвалення може відбутися також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину (наприклад, здійснення чи прийняття оплати за товар за договором купівлі-продажу; постанови Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 910/18812/17, від 08.07.2019 у справі № 910/19776/17);
- поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанова Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 904/3315/18);
- суди попередніх інстанцій під час дослідження питання щодо схвалення правочину, а саме здійснення ПрАТ "Факел" оплати за товар після звільнення генерального директора та направлення листа по гарантійних зобов'язаннях по оспорюваному договору після прийняття рішенням наглядової ради про відмову у схвалені правочину, не застосували принцип "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), який досліджувався Верховним Судом у постановах від 06.12.2019 у справі № 910/353/19, від 07.11.2019 у справі № 910/12484/18, від 14.05.2020 у справі № 910/7515/19, від 19.02.2020 у справі № 915/411/19.
13. ПрАТ "Факел" подало до Верховного Суду клопотання-заперечення проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "НВП АСУ", доводи якого будуть розглянуті судом під час касаційного розгляду справи.
14. Скаржник усунув недоліки касаційної скарги у встановлений судом строк. Відповідно до ч. 3 ст. 174 ГПК якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього кодексу.
15. Оскільки суд касаційної інстанції має застосовувати вказані вимоги до касаційних скарг, то з огляду на те, що скаржником усунуто недоліки касаційної скарги в строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання та є такою, що відповідає вимогам ст. 290 ГПК, у зв'язку з чим відповідно до правил ст. 294 ГПК необхідно відкрити касаційне провадження у справі.
16. Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 23.02.2018 у справі № 910/1396/16 дійшла висновку про необхідність прийняття скарг до розгляду зі стадії відкриття, які подані безпосередньо до Верховного Суду, з урахуванням того, що у касаційного суду наявна можливість прийняти касаційну скаргу у паперовій формі, яка подана безпосередньо до Верховного Суду, у зв'язку з тим, що з 05.02.2018 у суду наявний доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань для перевірки представництва сторін та доступ до єдиної системи діловодства спеціалізованого суду, що забезпечує можливість отримання касаційним судом електронної копії судового рішення, і касаційний суд наділений повноваженнями, відповідно до ч. 1 ст. 294 ГПК, щодо витребування паперових справ з судів нижчих інстанцій.
Керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 287, 288, 290, 294, 301 ГПК України, Верховний суд
1. Відкрити касаційне провадження у справі № 911/3039/19 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП АСУ".
2. Призначити до розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП АСУ" на рішення Господарського суду Київської області від 27.10.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 у справі № 911/3039/19 на 26 травня 2021 року о 14:30 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 328.
3. Надати відповідачу строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 18.05.2021.
4. Явка представників учасників справи не є обов'язковою.
5. Витребувати з Господарського суду Київської області та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 911/3039/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді І. Кондратова
Л. Стратієнко