30 квітня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/433/21
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Федоренко Ю.В., розглянувши заяву Приватного підприємства «Дружба-Агро 2010» про забезпечення позову від 26.04.2020 №14-04/20
за позовом: Приватного підприємства «Дружба-Агро 2010»
вул.Українська,7, с.Хотинівка, Носівський р-н, Чернігівська обл,17110
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Верітас-Агро 2015»
вул.Українська,7, с.Хотинівка, Носівський р-н, Чернігівська обл,17110
про стягнення 789 969,29 грн
Приватним підприємством «Дружба-Агро 2010» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Верітас-Агро 2015» про стягнення заборгованості в сумі 645 716,00 грн, відсотків за користування кредитними коштами в сумі 111 098,53 грн, 3% річних в сумі 7 003,26 грн та інфляційних нарахувань в сумі 26 151,50 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем умов договору грошової позики від 26.05.2020.
Разом з вказаною позовною заявою Приватним підприємством «Дружба-Агро 2010» до Господарського суду Чернігівської області подано заяву про забезпечення позову від 26.04.2020 №14-04/20 в якій просить суд накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Верітас-Агро 2015» (ідентифікаційний код юридичної особи 40154755) розміщені на рахунку НОМЕР_1 в АТ «Райффайзен банк Аваль».
В обґрунтування заяви про забезпечення позову Приватне підприємство «Дружба-Агро 2010» посилається на те, що позивач втратив зв'язок з відповідачем і останній відсутній за юридичною адресою, що в Автоматизованій системі виконавчого провадження наявна інформація про відкриті і не завершені відносно відповідача виконавчі провадження, що у реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про зареєстроване за відповідачем право власності на нерухоме майно і такі обставини свідчать про умисне ухилення відповідача від виконання грошових зобов'язань і дають підстави для висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити ефективний захист і поновлення порушених прав і інтересів позивача.
Розглянувши заяву Приватного підприємства «Дружба-Агро 2010» про забезпечення позову, суд встановив таке.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням вимог ст.74 ГПК України саме заявник повинен надати суду докази про існування обставин, з якими пов'язуються застосування запропонованих ним заходів по забезпеченню позову.
З огляду на положення ст. 13, 74, 80 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Втім, Приватним підприємством «Дружба-Агро 2010» не подано належних і допустимих доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання чи призвести до невиконання рішення суду, а твердження позивача про наявність відкритих і не завершених виконавчих проваджень та відсутність відомостей про зареєстроване за відповідачем право власності на майно не може вважатися безумовною і достатньою підставою для забезпечення позову.
При цьому, слід зазначити, що заходи забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Верітас-Агро 2015» розміщені на рахунку НОМЕР_1 в АТ «Райффайзен банк Аваль» є неспівмірними із заявленими позивачем вимогами, оскільки заявником не доведено недостатності коштів на рахунку відповідача для погашення боргу, витрачання коштів відповідачем для ухилення розрахунків з позивачем.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, а саме ненадання заявником належних та допустимих доказів на підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, недоведеність того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, неспівмірність заходів забезпечення позову, суд відмовляє в задоволені заяви Приватного підприємства «Дружба-Агро 2010» про забезпечення позову.
Керуючись ст. 86, 136-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Відмовити у задоволенні заяви Приватного підприємства «Дружба-Агро 2010» про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 30.04.2021 та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання в порядку ст.256 Господарського процесуального кодексу України та підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Ю.В. Федоренко