21 квітня 2021 року Справа № 926/15/21
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Родничок”
до Акціонерного товариства “Чернівціобленерго”
про визнання рішення комісії по розгляду акту порушення ПРРЕЕ № 124579, оформлене протоколом № 27 від 14 червня 2019 року незаконним та скасування його
Суддя Тинок О.С.
Секретар судового засідання Дроздек А.Я.
Представники:
від позивача - Марчук Д.П.
від відповідача - Ільїна О.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Родничок” звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Акціонерного товариства “Чернівціобленерго” про визнання недійсним Протоколу №27 засідання комісії про розгляду Акту про порушення ПРРЕЕ №124579 від 14 червня 2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що акт про порушення №124579 від 16 січня 2019 року складено без уповноваженого представника ТОВ “Родничок” та в ньому не міститься підпису уповноваженого представника та/або інших осіб передбачених п. 8.2.5 ПРРЕЕ; акт збереження пломб від 27 лютого 2017 року не відповідає вимогам визначеним діючими на момент складання п. 3.32. Правил користування електричною енергією; АТ “Чернівціобленерго” порушило терміни розгляду акту про порушення №124579 від 16 січня 2019 року на засіданні комісії.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 січня 2021 року позовну заяву передано судді Тинку О.С.
Провадження у справі відкрито ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 05 січня 2021 року, якою встановлено, що дану справу слід розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, яке призначив на 26 січня 2021 року. Також даною ухвалою було зобов'язано сторін надати суду для огляду у судовому засіданні оригінали Акту про порушення ПРРЕЕ № 124579 від 16.01.2019 року та Протоколу № 27 засідання комісії з розгляду Акту про порушення ПРРЕЕ № 124579 від 14.06.2019 року.
26 січня 2021 року, до початку судового засідання, представником відповідача надано суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач вимоги позивача вважає безпідставними, належним чином не обґрунтованими, а тому такими, що не підлягають задоволенню.
В обґрунтування поданого відзиву на позовну заяву відповідач зазначає, що процедура складання Акту про порушення ПРРЕЕ № 124579 відповідає вимогам ПРРЕЕ. Також відповідач стверджує, що всі твердження позивача з приводу невідповідності Акту збереження пломб від 27.02.2017 року нормам законодавства є безпідставними, оскільки даний Акт містить всю необхідну інформацію. Відповідач вказує, що ним дотримано норми чинного законодавства під час складання Акту про порушення ПРРЕЕ № 124579, проведення комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕ та нарахування вартості необлікованої електричної енергії позивачу.
Ухвалою від 26 січня 2020 року суд відклав підготовче засідання на 10 лютого 2020 року. Також зобов'язано сторін надати суду для огляду у судовому засіданні оригінали Акту про порушення ПРРЕЕ № 124579 від 16.01.2019 року та Протоколу № 27 засідання комісії з розгляду Акту про порушення ПРРЕЕ № 124579 від 14.06.2019 року.
09 лютого 2021 року позивач на виконання вимог ухвали суду від 26 січня 2021 року подав суду клопотання з додатками.
10 лютого 2021 року відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки не повідомив, вимоги ухвали суду від 26 січня 2021 року не виконав. У зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 15 лютого 2021 року та зобов'язано відповідача в строк до 15 лютого 2021 року, а саме до початку судового засідання, виконати вимоги ухвали суду від 26 січня 2021 року.
11 лютого 2021 року на адресу суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, яке було призначено на 10 лютого 2021 року, а тому залишено судом без розгляду.
15 лютого 2021 року відповідач на виконання вимог ухвали суду від 26 січня 2021 року подав суду оригінал Акту про порушення ПРЕЕ № 124579 від 16 січня 2019 року та документи, що підтверджують повноваження Тимофійчука Л.М. на право представлення відповідача у даній справі.
Однак, сторонами не виконано вимоги ухвали сулу від 26 січня 2021 року в частині надання суду для огляду у судовому засіданні оригіналу Протоколу № 27 засідання комісії з розгляду Акту про порушення ПРРЕЕ № 124579 від 14.06.2019 року.
При цьому, у поданому відповідачем 15 лютого 2020 року супровідному листі, останнім зазначено, що оригінал Протоколу № 27 засідання комісії з розгляду Акту про порушення ПРРЕЕ № 124579 від 14.06.2019 року був загублений, у зв'язку з чим не може бути наданий для огляду в судовому засіданні. На підтвердження втрати оригіналу Протоколу № 27 засідання комісії з розгляду Акту про порушення ПРРЕЕ № 124579 від 14.06.2019 року відповідачем надано суду службову записку №46/06 від 03.02.2021 року.
Як вбачалося із наданої відповідачем суду службової записки №46/06 від 03.02.2021 року, в останній зазначено, що оригінал Протоколу № 27 засідання комісії з розгляду Акту про порушення ПРРЕЕ № 124579 від 14.06.2019 року у комерційній дирекції відсутній.
Отже, відповідачем не було подано суду належних доказів, які підтверджують втрату останнім оригіналу Протоколу № 27 засідання комісії з розгляду Акту про порушення ПРРЕЕ № 124579 від 14.06.2019 року.
15 лютого 2021 року позивач подав суду клопотання про призначення по справі судової технічної експертизи.
Ухвалою суду від 15 лютого 2021 року продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання на 03 березня 2021 року. Відкладено розгляд клопотання позивача про призначення по справі судової технічної експертизи. Повторно зобов'язано сторони надати суду для огляду у судовому засіданні оригінал Протоколу № 27 засідання комісії з розгляду Акту про порушення ПРРЕЕ № 124579 від 14.06.2019 року.
02 березня 2021 року відповідач надіслав на адресу суду лист, в якому повідомив суд про те, що через втрату оригіналу протоколу № 27 засідання комісії з розгляду Акту про порушення ПРРЕЕ № 124579 від 14 червня 2019 року, відповідач не може виконати вимоги ухвали суду від 15 лютого 2021 року та надати оригінал вказаного документу для огляду у судовому засіданні.
Однак, належних та допустимих доказів витрати відповідачем вказаного вище протоколу суду не надано.
02 березня 2021 року позивач надіслав на адресу суду клопотання про долучення доказів та уточнення позовних вимог.
В зазначеному клопотанні позивач просить суд визнати рішення комісії по розгляду акту порушення ПРРЕЕ № 124579, оформлене протоколом № 27 від 14 червня 2019 року незаконним та скасувати його. Також просить долучити до матеріалів справи копію з журналу реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення завірену представником АТ “Чернівціобленерго”.
Однак, з наданої копії журналу реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення не вбачалося з якого саме журналу вона здійснена (відсутня титульна сторінка) та відсутні відомості, що вказаний журнал прошито, пронумеровано та скріплено печаткою.
03 березня 2021 року, в ході підготовчого засідання, представник позивача уточнив та просив суд розглядати подане ним клопотання про уточнення позовних вимог відповідно до статті 46 Господарського процесуального кодексу України, а саме як зміну предмета позову.
Ухвалою суду від 03 березня 2021 року відкладено підготовче засідання на 24 березня 2021 року. Прийнято та задоволено клопотання позивача від 02 березня 2021 року про зміну предмету позову. Зобов'язано відповідача в строк до 24 березня 2021 року, а саме до початку засідання, надати суду: належні та допустимі докази (складений акт; висновки за наслідками проведення службового розслідування, тощо...) втрати оригіналу Протоколу № 27 засідання комісії з розгляду Акту про порушення ПРРЕЕ № 124579 від 14.06.2019 року; надати для огляду в судовому засіданні оригінал журналу реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення, в якому містяться дані з розгляду 14 червня 2019 року відповідачем Акту про порушення ПРРЕЕ № 124579 щодо ТОВ “Родничок”; надати суду належним чином завірений витяг з вказаного вище журналу де містяться дані з розгляду 14 червня 2019 року відповідачем Акту про порушення ПРРЕЕ № 124579 щодо ТОВ “Родничок” з титульною сторінкою вказаного журналу та відомостями, що вказаний журнал прошито, пронумеровано та скріплено печаткою.
24 березня 2021 року представник відповідача, на виконання вимог ухвали суду від 03 березня 2021 року, в ході судового засідання надав для огляду оригінал Журналу реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ Новоселицького РЕМ та просив долучити до матеріалів справи копію витягу з даного журналу.
Судом в ході підготовчого засідання 24 березня 2021 року оглянуто оригінал Журналу реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ Новоселицького РЕМ та встановлено, що відповідач надав суду копію лише першої сторінки вказаного журналу, в той час, як на другій сторінці журналу продовжуються графи, які в свою чергу не заповнені та копії яких не надано суду.
Також представник відповідача пояснив, що вимоги ухвали суду від 03 березня 2021 року в частині надання суду доказів втрати оригіналу Протоколу № 27 засідання комісії з розгляду Акту про порушення ПРРЕЕ № 124579 від 14.06.2019 року, ними не виконано, оскільки такі докази відсутні.
Ухвалою від 24 березня 2021 року суд відмовив у задоволенні поданого позивачем 15 лютого 2021 року клопотання про призначення по справі судової технічної експертизи. Закрив підготовче провадження. Призначити справу до судового розгляду по суті на 05 квітня 2021 року. Зобов'язав відповідача в строк до 05 квітня 2021 року, а саме до початку судового засідання, надати суду належним чином завірений витяг з Журналу реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ Новоселицького РЕМ, де містяться дані з розгляду 14 червня 2019 року Акту про порушення ПРРЕЕ № 124579 щодо ТОВ “Родничок” з наявністю всіх колонок (граф), які містяться у вказаному журналі.
05 квітня 2021 року відповідач на виконання вимог ухвали суду подав витяг з Журналу реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ Новоселицького РЕМ, де містяться дані з розгляду 14 червня 2019 року Акту про порушення ПРРЕЕ № 124579 щодо ТОВ “Родничок” з наявністю всіх колонок (граф), які містяться у вказаному журналі.
У судовому засіданні 05 квітня 2021 року суд розпочав розгляд справи по суті, заслухав вступне слово учасників справи, перейшов до з'ясування обставин справи та дослідження доказів. При цьому, у судовому засіданні було оголошено перерву до 21 квітня 2021 року.
У судовому засіданні 21 квітня 2021 року представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити; представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Так, розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
11 жовтня 2006 року між TOB «РОДНИЧОК» (споживач) та ВАТ «ЕК «Чернівціобленерго», Новоселицький РЕМ (постачальник) було укладено договір №268 про постачання електричної енергії (далі договір), відповідно до розділу 1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з загальною приєднаною (дозволеною) потужністю 400 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком «Графік зняття показів лічильників та подання їх до Електропостачальної організації», а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не умовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) (п. 2.1. договору).
Постачальник зобов'язується виконувати умови цього договору (п. 2.2.1. договору).
Споживач зобов'язується: виконувати умови цього договору; дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановок, відповідно додатків «Графік зняття показів лічильників та подання їх до електропостачальної організації» і в додатку «Перелік струмоприймачів, цехів, площадок Споживача» та «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу»; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків «Графік зняття показів лічильників та подання їх до електропостачальної організації»; здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатками «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії»; забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника за пред'явленням службового посвідчення до засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників (п. 2.3.1., п. 2.3.3., п. 2.3.5., п 2.3.6. договору).
Постачальник має право: отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим договором; вимагати відшкодування збитків, завданих постачальнику внаслідок порушення споживачем умов цього договору (п. 3.1.1. та п. 3.1.4. договору).
Відповідно до п. 4.2.3. договору споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої унаслідок порушення споживачем - юридичною особою ПКЕЕ, затвердженої постановою НКРЕ від 5 грудня 2001 року № 1197, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням (далі Методика) у разі таких дій споживача:
- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;
- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку;
- споживання електроенергії поза засобами обліку;
- інших умов, визначених ПКЕЕ та Методикою.
Споживач несе відповідальність за технічний стан розрахункових приладів обліку, які знаходяться на його території, забезпечує їх охорону та збереження (п. 4.2.4. договору).
Пунктом 4.4 договору визначено, що у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитися від складання та підписання акта. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта в ньому має бути запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони договору, що складали акт.
Облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ (п. 7.1. договору).
Відповідно до п. 9.4 договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2006 року; договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
У відповідності до п. 2 і 4 постановляючої частини Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року №312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" - AT "Чернівціобленерго", як оператором системи розподілу було ініційовано укладення публічного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з позивачем шляхом надання заяви-приєднання до зазначеного договору. Надання такої заяви-приєднання є пропозицією споживачу про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про користування або постачання електричної енергії.
23 листопада 2018 року TOB "Родничок" було підписано заяву-приєднання (додаток №1) тим самим виявлено бажання та засвідчено волевиявлення щодо приєднання до умов Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, розміщеному на сайті оператора системи розподілу AT "Чернівціобленерго". З моменту акцептування цієї заяви-приєднання споживач та оператор системи розподілу набувають всіх прав та обов'язків за Договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами такого Договору та чинним законодавством.
Пунктом 2.1.4 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року №312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі ПРРЕЕ) (в редакції чинній на момент складання Акту про порушення ПРРЕЕ) передбачено, що за ініціативою однієї із сторін договір споживача про розподіл електричної енергії оформлюється в паперовій формі.
В подальшому, 01 червня 2020 року сторонами було вирішено оформити Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії в паперовій формі
Пунктом 6 Постанови НКРЕКП від 14 березня 2018 року N 312 Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії визначається, що до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб'єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства. В іншій частині договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії припиняють свою дію.
Відносини щодо регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі- продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються Постановою від 14 березня 2018 року N 312 Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії із змінами і доповненнями, внесеними постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 21 грудня 2018 року N 2002 (далі по тексту ПРРЕЕ). Дана редакція ПРРЕЕ діяла на момент виникнення спірних правовідносин.
Так, 16 січня 2019 року представниками постачальника (інспекторами енергоінспекції АТ «Чернівціобленерго» та Новоселицького РЕМ) проведена перевірка об'єкта споживача - Лижна ТП-193 Д-268 за адресою - с. Бояни, за результатами якої складено Акт про порушення ПРРЕЕ №124579.
В Акті про порушення ПРРЕЕ №124579 від 16 січня 2019 року зазначено, що споживачем при користуванні електричною енергією порушено п.п. 8, п. 5.5.5. ПРРЕЕ, а саме: допущення зриву пломб AT "Чернівціобленерго" та повторне їхнє навішування (пошкодження цілісності пломбувального дроту на пломбах R20075780, R20075781, які попередньо були встановлені на приводах роз'єднувачів в положенні "відключено" в РУ 10 кВ ТП 193 в напрямку сек ції шин до силового трансформатора №1. Акт складено на підставі п. 8.2.5. ПРРЕЕ.
В Акті зазначено, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного акта про порушення буде проводитися 06.02.2019 року з 10:00 до 12:00 за адресою м. Новоселиця, вул. Комарова, 5 Б.
Акт про порушення ПРРЕЕ №124579 від 16 січня 2019 року підписаний чотирьома представниками постачальника електричної енергії.
В акті також зазначено, що представник споживача від підпису відмовився.
Акт про порушення ПРРЕЕ №124579 від 16 січня 2019 року було відповідачем надіслано позивачу поштою.
Також, поштовим відправленням було направлено запрошення на засіданні комісії з розгляду актів про порушення вих№28 від 21.01.2019 року.
Засідання комісії по розгляду акту про порушення ПРРЕЕ №124579 було проведене 25 лютого 2019 року за відсутності представника позивача.
На засіданні комісії 25 лютого 2019 року було прийнято рішення, а саме: згідно п. 2.1. Методики направити вилучені пломби на експертне дослідження для встановлення факту порушення. Методику не застосовувати та зупинити термін розгляду Акту про порушення до отримання результатів експертизи згідно п. 8.2.6 ПРРЕЕ. Після отримання результатів експертного дослідження пломб повідомити споживача та провести засідання комісії з розгляду актів про порушення.
Дане рішення затверджено протоколом №25 засідання комісії по розгляду Акту ПРРЕЕ №124579, який було надіслано позивачу.
28 травня 2019 року AT "Чернівціобленерго" від Херсонського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру було отримано висновок експертного дослідження №13-ТР/Д від 20.05.2019 року.
Листом вих.№172 від 31 травня 2019 року відповідачем повідомлено позивача про місце, час і дату засідання комісії у зв'язку з отриманням висновку експертного дослідження №13-ТР/Д від 20.05.2019 року, а саме 14 червня 2019 року.
Засідання комісії по розгляду акту про порушення ПРРЕЕ №124579 було проведене 14 червня 2019 року за відсутності представника позивача.
На засіданні комісії 14 червня 2019 року по розгляду акту про порушення ПРРЕЕ №124579 від 16.01.2019 року було прийнято рішення, а саме: в зв'язку з тим, що споживач причетний до порушення ПРРЕЕ, що підтверджується висновком експертизи, здійснити визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії відповідно п.п. 2 п. 2.1. та п. 2.5 Методики (за формулою 2.4 Методики) та з урахуванням п. 2.4. методики за кількістю робочих днів після останнього контрольного огляду до дня виявлення порушення (Д = 85 днів). Wp = 697498 кВт*год. (обсяг необлікованої електричної енергії). Сума до сплати = 1916652,13 грн.
Вказане рішення комісії затверджено протоколом № 27 від 14 червня 2019 року.
Протокол засідання комісії № 27 від 14.06.2019 року, розрахунок вартості за «Актом про порушення ПРРЕЕ №124579» та рахунок на оплату були направлені відповідачем позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення у зв'язку із його неявкою на засідання комісії.
Позивач у поданому позові та в судових засіданнях вказував, що не отримав надіслані йому відповідачем протокол засідання комісії № 27 від 14.06.2019 року, розрахунок вартості за «Актом про порушення ПРРЕЕ №124579» та рахунок на оплату, а тому звернувся до відповідача з адвокатським запитом 03.09.2019 року щодо надання означених документів.
Як вбачається з матеріалів справи, на адвокатський запит позивача відповідач 12.09.2019 року надіслав останньому копії акту про порушення ПРРЕЕ від 16.01.2019 року, протоколу засідання комісії № 27 від 14.06.2019 року, розрахунок вартості за «Актом про порушення ПРРЕЕ №124579».
Так, суд досліджуючи подані сторонами матеріали справи, а саме надані суду копії протоколу № 27 засідання комісії з розгляду акту про порушення ПРРЕЕ №124579 від 14.06.2019 року встановив наступне.
Як вбачається з наданої відповідачем суду копії протоколу № 27 засідання комісії з розгляду акту про порушення ПРРЕЕ №124579 від 14.06.2019 року та з наданої позивачем суду копії протоколу № 27 засідання комісії з розгляду акту про порушення ПРРЕЕ №124579 від 14.06.2019 року, яка завірена печаткою відповідача, в графі «Представники енергетичної організації» містяться підписи голови комісії ОСОБА_1 та членів комісії Попович М.В., Бушила І.Г.
При цьому, зазначені в графі «Представники енергетичної організації» підписи члена комісії Бушила І.Г. є різними та не схожими за візуальною ознакою.
Враховуючи дану обставину, суд неодноразово зобов'язував сторони надати для огляду у судовому засіданні оригінал Протоколу № 27 засідання комісії з розгляду Акту про порушення ПРРЕЕ № 124579 від 14.06.2019 року.
Так, у поданих відповідачем 15 лютого 2020 року та 02 березня 2021 року листах, останнім зазначено, що оригінал Протоколу № 27 засідання комісії з розгляду Акту про порушення ПРРЕЕ № 124579 від 14.06.2019 року був загублений, у зв'язку з чим не може бути наданий для огляду в судовому засіданні. Втрату оригіналу вказаного протоколу та не можливість надання його суду для огляду у судовому засіданні підтвердили також представники відповідача у судових засіданнях.
Представник відповідача у судових засіданнях вказував, що не може надати суду оригінал Протоколу № 27 засідання комісії з розгляду Акту про порушення ПРРЕЕ № 124579 від 14.06.2019 року, оскільки відповідачем йому надано лише завірену копію вказаного протоколу.
Отже, суд констатує, що не має можливості надати правову оцінку наданим сторонами копіям Протоколу № 27 засідання комісії з розгляду Акту про порушення ПРРЕЕ № 124579 від 14.06.2019 року, так як останні різняться в графі «Представники енергетичної організації» щодо підпису члена комісії Бушила І.Г., а оригінал вказаного протоколу був загублений відповідачем.
Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 911/1010/19 зазначив, що вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установлених законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акту про порушення ПРРЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов'язки відповідного суб'єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.
При цьому вимога про оскарження рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом з розгляду акту про порушення ПРРЕЕ, має розглядатися як вимога про визнання повністю або частково недійсним акту постачальника електричної енергії відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 по спраі № 910/17955/17.
Так, у відповідності до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. ОСОБА_5 користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику визначена ст. 27 цього Закону, відповідно до якої за порушення законодавства про електроенергетику встановлено законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.
Статтею 235 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.
Статтею 236 Господарського кодексу України встановлено види оперативно-господарських санкцій, зокрема встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо. Перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним; сторони можуть передбачити у договорі й інші оперативно-господарські санкції.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Частиною 6 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.
Як встановлено судом, на момент укладення між сторонами договору про постачання електричної енергії діяли Правила користування електричною енергією (ПКЕЕ).
Однак, станом на 16 січня 2019 року (під час перевірки, виявлення порушення та складення Акта про порушення ПРРЕЕ №124579) діяли Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312 (далі ПРРЕЕ).
Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), зокрема, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженої постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 року, які набрали чинності 11.06.2018 року.
Відповідно до пункту 1.1.1 ПРРЕЕ ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Згідно з підпунктами 1, 4, 19, 20 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Пунктом 8.2.4 ПРРЕЕ передбачено, що у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.
Відповідно до пункту 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача. У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.
Відповідно до п. 8.2.6. ПРРЕЕ, на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.
Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.
Оператор системи повинен вести журнал реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення, в якому зазначаються дата проведення засідання; номер протоколу; склад комісії; склад запрошених на засідання комісії (представники Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів); відмітка про присутність або відсутність споживача; перелік питань, які розглядалися на засіданні комісії; час розгляду кожного з питань, зміст окремої думки учасників комісії (у разі її наявності) та стислий зміст рішення.
Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.
У разі відмови споживача або представника споживача від отримання повідомлення про місце, час і дату засідання комісії або відсутності споживача або його представника за адресою, визначеною у даних щодо споживача, наявних в оператора системи, оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну.
Акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи.
Комісія з розгляду актів про порушення може повторно розглянути акт про порушення в порядку, встановленому цими Правилами, на підставі звернення споживача, на вимогу Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, або за рішенням суду. За рішенням оператора системи у зв'язку з отриманням результатів експертизи чи інших даних, які не були відомі на момент ухвалення рішення комісією, але мають суттєве значення, рішення комісії може бути переглянуте у порядку, встановленому цими Правилами, протягом 1 року, починаючи з дня, наступного за днем його прийняття.
Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.
У разі причетності споживача до порушення цих ОСОБА_5 у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
Згідно з п. 8.2.7. ПРРЕЕ кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.
Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.
У разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення, при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку.
За змістом ч.1 ст. 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.
Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням (ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Акт про порушення ПРРЕЕ №124579 від 16 січня 2019 року містить відмітку про відмову споживача (представника) підписати даний акт та в порушення п. 8.2.5. ПРРЕЕ підписаний лише представниками постачальника електричної енергії.
Таким чином, в силу приписів п. 8.2.5. ПРРЕЕ, вказаний акт є недійсним та не може слугувати підставою для нарахування споживачу вартості необлікованої електричної енергію за порушення, зафіксоване таким актом.
Також суд вважає за необхідне вказати, що відповідачем при веденні журналу реєстрації засідань комісії з розгляду Акта про порушення ПРРЕЕ №124579 від 16 січня 2019 року, не зазначено: склад комісії; склад запрошених на засідання комісії (представники Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів); відмітка про присутність або відсутність споживача; перелік питань, які розглядалися на засіданні комісії; час розгляду кожного з питань, зміст окремої думки учасників комісії (у разі її наявності) та стислий зміст рішення.
У відповідності до статті 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до вимог частитни 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч.2 ст.74 ГПК України).
Відповідно до приписів частини 3 та 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.
Керуючись Рішенням ЄСПЛ від 18.07.2006 року у справі "Проніна проти України", аналізуючи повноту дослідження судами обставин справи, колегія суддів зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов'язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає з статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).
Також Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Решта доводів учасників процесу, їх пояснень, поданих до матеріалів справи документів та наданих усних пояснень представників сторін були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.
Судові витрати зі сплати судового збору з урахуванням положень статті 129 ГПК України покладаються судом на відповідача.
Керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 129, 130, 220, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Родничок” (60321, Чернівецька обл., Новоселицький р-н, с. Бояни, вул. Індустріальна, 1, код 14270565) до Акціонерного товариства “Чернівціобленерго” (58008, м. Чернівці, вул. Прутська, 23 А, код 00130760) про визнання рішення комісії по розгляду акту порушення ПРРЕЕ № 124579, оформлене протоколом № 27 від 14 червня 2019 року незаконним та скасування його, задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати незаконним та скасувати рішення Акціонерного товариства “Чернівціобленерго” з розгляду акту про порушення ПРРЕЕ № 124579 від 16 січня 2019 року, оформлене протоколом засідання комісії № 27 від 14 червня 2019 року.
3. Стягнути з Акціонерного товариства “Чернівціобленерго” (58008, м. Чернівці, вул. Прутська, 23 А, код 00130760) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Родничок” (60321, Чернівецька обл., Новоселицький р-н, с. Бояни, вул. Індустріальна, 1, код 14270565) 2270,00 грн судового збору.
У судовому засіданні 21 квітня 2021 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 233 ГПК України, повне рішення складено та підписано 30 квітня 2021 року.
Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).
Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/
Суддя О.С. Тинок