29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"28" квітня 2021 р. Справа № 924/223/21
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., при секретарі Сарело Р.О., розглянувши матеріали справи
за позовом акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", м. Київ
до 1. приватного підприємства "ПАКТ", м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька обл.
2. ОСОБА_1 , м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька обл.
про стягнення грошей
представники сторін:
від позивача - Москалюк С.А. згідно довіреності
від відповідачів - не з'явились
встановив:
Позивач у позовній заяві просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість, яка виникла через неналежне виконання кредитного договору № HMVKLON93507 від 30.04.2020р. в розмірі 2 523 683, 21 грн., з яких 2 166 973, 91 грн. - заборгованість за кредитом; 356 106, 22 грн. - заборгованість за процентами; 603, 08 - пеня.
Обгрунтовуючи позов, позивач вказує на порушення ПП „ПАКТ” умов кредитного договору щодо строків повернення кредиту та сплати процентів. Нарахування пені обумовлено наявністю відповідної умови договору щодо її застосування в разі порушення умов договору.
Пред'явлення вимог до відповідача - ОСОБА_1 зумовлено тим, що вказана особа відповідає перед позивачем за виконання зобов'язань ПП „ПАКТ” за кредитним договором № HMVKLON93507 від 30.04.2020р. в тому ж розмірі, згідно договору поруки від 30.04.20 № НМVKLON93507/DP. При цьому, факт неналежного виконання кредитного договору є підставою для застосування положень договору поруки.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні.
Представник відповідача - ПП „ПАКТ” до суду не з'явився, письмового відзиву, а також будь-яких клопотань не подав. Належність повідомлення вказаного відповідача про дату, місце і час судового засідання підтверджується наявним у справі поштовим повідомленням про вручення йому ухвали суду від 08.04.21 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, яка містить відповідні відомості.
Відповідач - ОСОБА_1 до суду не з'явився, свого представника не направив, письмового відзиву на позов не подав. Повідомляючи даного відповідача про дату, час та місце судового засідання, йому направлено ухвалу від 08.04.21 про призначення справи до судового розгляду по суті (з відповідними відомостями) за адресою, вказаною у позові. Дана ухвала повернута поштою з відміткою - „адресат відсутній за вказаною адресою”. Проте, суд виходить з того, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, оскільки вищевказана адреса (за якою направлялась ухвала суду) згідно витягу з ЄДРПОУ є реєстраційною. При цьому, суд прийняв до уваги положення ч. 7 ст. 120 ГПК України де вказано, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. В даному разі слід вказати, що останньою відомою суду адресою відповідача є адреса, зазначена в витягу з ЄДРЮОФОПГФ, зробленого судом 11.03.21., за якою і повідомлявся відповідач про розгляд справи.
Також, в силу п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення (в силу п. 1 ч. 1 ст. 232 ГПК України ухвала є одним з видів судового рішення) є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, суд, в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України, розглядає справу за наявними матеріалами.
Матеріалами справи встановлено.
30.04.20 між АТ КБ „Приватбанк” (банк) та ПП „ПАКТ” (позичальник) укладено кредитний договір № HMVKLON93507, в силу якого банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2. цього договору, в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни.
Згідно п. А1. договору вид кредиту - не відновлювальна кредитна лінія; ліміт цього договору - 2 166 973, 91 грн. (п. А.2); поточний ліміт встановлюється згідно з графіком зменшення поточного ліміту, зазначеним у додатку № 1 до цього договору (п. А.2.1.); термін повернення кредиту - 31.12.20 (п. А.3).
Згідно пункту 2.2. договору позичальник зобов'язується: сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1, 4.3. цього договору; сплатити проценти відповідно до п.п. 4.2, 4.3.1. цього договору; сплатити проценти відповідно до п.п. 4.2.1., 4.3.1. цього договору; повернути кредит у терміни, встановлені п.п. А.3, 1.2, 2.3.2 цього договору; погасити заборгованість за кредитом у терміни, встановлені п.п. А.2.1, 2.2.16, 2.2.17 цього договору.
Відповідно з розділом 4 договору (порядок розрахунків):
(п. 4.1.) за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.3.1, 2.2.16, 2.2.17, 2.3.2., 2.4.1 цього договору позичальник сплачує проценти у розмірі зазначеному у п.п. А.6, А.6.1. цього договору;
(п. 4.2) відповідно до ст. 212 ЦКУ у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених п.п. 2.2.3.1, 2.2.16, 2.2.17 цього договору, позичальник сплачує банку проценти у розмірі, зазначеному у п.п. А.?Ю А7.1 цього договору;
(п. 4.2.1) відповідно до ст. 212 ЦКУ у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених п.п. 1.2, 2.2.3, 2.3.2, 2.4.1 цього договору, позичальник сплачує банку проценти, відповідно до ст. 625 ЦКУ у розмірі, зазначеному у п. А.7.2. цього договору. При цьому, проценти передбачені п.п. 4.1, 4.2. цього договору не нараховуються;
(п. 4.3.1.) сплата процентів, передбачених п.п. 4.2, 4.2.1 цього договору здійснюється щоденно;
(п. 4.10) розрахунок процентів здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунку. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту.
Згідно п. 5.1. договору у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань зі сплати процентів, передбачених п.п. 2.2.2, 2.2.2.1, 4.1, 4.2, 4.3 цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.3.1, 2.3.2 цього договору, винагороди, передбаченої п.п. 2.2.5, 4.4., 4.5, 4.6 цього договору, позичальник сплачує банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу.
Додатком № 1 до договору є графік зменшення поточного ліміту.
Договір та додаток підписані ПП „ПАКТ” електронним ключем, що підтверджується витягом з файла відносно перевірки підписів, де вказано, що підпис ОСОБА_1 (директор ПП „Пакт”, про що зазначено у договорі) є вірним, час накладення - 30.04.20.
Цього ж 30.04.20 між ОСОБА_1 (поручитель) та АТ КБ „Приватбанк” (кредитор) укладено договір поруки № НМVKLON93507/DP, предмет якого - надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ПП „ПАКТ” (код ЄДРПОУ 21332137 - боржник) зобов'язань за кредитним договором № HMVKLON93507 від 30.04.2020р. з:
- повернення кредиту з лімітом 2 166 973, 91 грн., наданого у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з кінцевим терміном повернення 31.12.20;
- сплати процентів за користування кредитом у розмірі 18% річних (на відповідних умовах); сплати процентів у випадку порушення боржником термінів погашення заборгованості за кредитом, встановлених п.п. А.2.1, 2.2.16, 2.2.17 кредитного договору у розмірі 36% річних від суми залишку непогашеної заборгованості по кредиту у відповідності до п. А.7 кредитного договору (також вказано умови, за яких проценти сплачуються у розмірі 42%); сплати процентів у випадку порушення боржником термінів повернення кредиту, встановлених п.п. А.3, 1.2, 2.3.2 кредитного договору у розмірі 36% річних від суми залишку непогашеної заборгованості, у відповідності до п. А. 7.2. кредитного договору.
Згідно п. 1.2. поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.
У випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Підписання даного договору ОСОБА_1 електронним підписом підтверджується витягом з файла відносно перевірки підписів, де вказано, що підпис ОСОБА_1 є вірним, час накладення - 30.04.20.
Також до справи подано: виписку банку по рахунку ПП „ПАКТ” за період з 01.01.00 по 18.02.21 з відображенням суми залишку по кредиту; меморіальні ордери № 173608329 від 04.05.20 на суми 1 000 000 грн. та 1 166 973, 91 грн.; виписка банку по рахунку ПП „ПАКТ” за період з 01.01.00 по 18.02.21 з відображенням нарахування відсотків; виписка банку по рахунку ПП „ПАКТ” за період з 01.01.00 по 18.02.21 з відображенням суми пені; виписка банку по рахунку ПП „ПАКТ” з відображенням винагороди за відкриття рахунку; копію паспорта серії НОМЕР_1 , виданого ОСОБА_1 ; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_1 .
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку в сукупності, здійснивши аналіз норм діючого законодавства, що регулює спірні відносини, суд враховує таке.
Стосовно відповідача у цій справі ОСОБА_1 , яка уклала договір поруки як фізична особа, суд приймає до уваги позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові № 415/2542/15-ц, де розглядалось питання юрисдикції судів відносно позовних вимог кредитора до боржника за кредитним договором та поручителів, якими є як юридичні особи, так і фізичні особи.
В цій постанові, в пунктах 21, 22, 23 зокрема вказано, що:
- Господарський процесуальний кодекс (далі - ГПК) України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій (попередня редакція), встановлював юрисдикцію господарських судів у вирішенні, зокрема, спорів, що виникають при виконанні господарських договорів, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин і віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів (пункт 1 частини другої статті 12).
- ГПК України у редакції, що набрала чинності 15 грудня 2017 року, передбачає, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають, зокрема, при виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці (пункт 1 частини першої статті 20).
- Тобто, з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду: спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, якщо сторонами цього основного зобов'язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб'єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи. Така юрисдикція визначається, враховуючи суб'єктний склад основного зобов'язання.
Враховуючи вказану позицію Великої Палати Верховного Суду, а також те, що сторонами основного кредитного договору є юридичні особи (АТ КБ „Приватбанк” та ПП „ПАКТ”), відсутність у ОСОБА_1 , як сторони договору поруки статусу фізичної особи-підприємця не перешкоджає визначенню її в якості відповідача у даній справі, оскільки вона є стороною договору, укладеного на забезпечення основного господарського договору.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин (в даному випадку спір виник через невиконання основного договору, що є господарським), регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач та ПП „ПАКТ” уклали кредитний договір, визначивши права та обов'язки, які є обов'язковими для них.
В відповідності із ст. 1054 ЦКУ за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами.
З позовних матеріалів вбачається, що позивач на виконання умов кредитного договору № HMVKLON93507 від 30.04.2020р. надав ПП „ПАКТ” кредит у розмірі 2 166 973, 91 грн., що підтверджується меморіальними ордерами № 173608329 від 04.05.20 на відповідну суму та банківською випискою по рахунку ПП „ПАКТ” на цю ж суму.
Згідно п. 2.2.3. кредитного договору позичальник зобов'язаний повернути кредит у терміни, встановлені п.п. А. 3, 1.2., 2.3.2. договору. В силу пункту А.3 договору термін повернення кредиту 31.12.20.
Таким чином, станом на 01.01.21 вся сума отриманого кредиту ПП „ПАКТ” мала бути повернута позивачу. Проте, докази такого повернення у справі відсутні. Крім того, з банківської виписки, яка відображає залишок заборгованості вбачається наявність заборгованості по кредиту на суму 2 166 973, 91 грн.
Отже, доводи позивача щодо наявності заборгованості за кредитом документально підтверджені.
Також суд зазначає, що згідно п. А. 6 кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 18% річних. Пункт А. 6.1. передбачає - у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених п. 2.2.13. цього договору, банк за користування кредитом встановлює позичальнику проценти у розмірі 21 % річних. Згідно п. А.7 договору у випадку порушення позичальником термінів погашення заборгованості за кредитом, встановлених п.п. А.2.1, 2.2.16, 2.2.17 цього договору позичальник сплачує банку проценти у розмірі 36 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. Пункт А.7.2. передбачає - у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту, встановлених п.п. А.3, 1.2, 2.3.2 цього договору позичальник сплачує банку проценти у розмірі 36% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
Датою сплати процентів є 25-е число кожного поточного місяця, починаючи з 25.07.20, проценти нараховані за період з дати підписання цього договору по 24.06.20 включно сплачуються рівними частинами починаючи з 25.07.20 по 25.10.20, якщо інше не передбачено п. 7.3 цього договору. У випадку несплати процентів у зазначений термін вони вважаються простроченими.
Як вбачається з матеріалів справи, останні не містять доказів належної оплати процентів у зазначені періоди. Крім того, з наявної у справі виписки банку вбачається наявність залишку по процентах в розмірі 356 106, 22 грн.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи, що строки повернення кредиту і сплати процентів пропущено (докази оплати відсутні), у відповідача виникла заборгованість, розмір якої підтверджується документально та становить: по кредиту - 2 166 973, 91 грн., по процентах - 356 106, 22 грн.
Отже, позовні вимоги щодо стягнення кредиту та процентів підлягають задоволенню.
Згідно ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Враховуючи вказані законодавчі положення, пеня є договірним (законодавчим) способом забезпечення зобов'язання, а тому наявність у кредитному договорі пункту 5.1., що передбачає застосування пені (у тому числі за порушення умов договору щодо повернення кредиту і оплати процентів) свідчить про обґрунтованість твердження позивача відносно наявності боргу по пені за кредитним договором.
В свою чергу, наявність заборгованості за кредитним договором № HMVKLON93507 від 30.04.2020р. є підставою для застосування банком своїх прав за договором поруки від 30.04.20 № НМVKLON93507/DP, як кредитора. Зокрема, предметом даного договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ПП „ПАКТ” (код ЄДРПОУ 21332137 - боржник) зобов'язань за кредитним договором № HMVKLON93507 від 30.04.2020р. з: повернення кредиту з лімітом 2 166 973, 91 грн., наданого у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з кінцевим терміном повернення 31.12.20; сплати процентів за користування кредитом у розмірі 18% річних (на відповідних умовах); сплати процентів у випадку порушення боржником термінів погашення заборгованості за кредитом, встановлених п.п. А.2.1, 2.2.16, 2.2.17 кредитного договору у розмірі 36% річних від суми залишку непогашеної заборгованості по кредиту у відповідності до п. А.7 кредитного договору (також вказано умови, за яких проценти сплачуються у розмірі 42%); сплати процентів у випадку порушення боржником термінів повернення кредиту, встановлених п.п. А.3, 1.2, 2.3.2 кредитного договору у розмірі 36% річних від суми залишку непогашеної заборгованості, у відповідності до п. А. 7.2. кредитного договору; сплати винагороди, штрафів, пені та інших платежів.
Згідно п. 1.2. договору поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.
У випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
В силу ст. 553 ЦК У за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
За ст. 554 ЦК у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Враховуючи дані норми ЦК, а також встановлений судом факт порушення боржником (ПП „ПАКТ”) своїх зобов'язань за кредитним договором, вимоги до поручителя ОСОБА_1 також обгрунтовані.
Отже, позов обґрунтований та підлягає задоволенню, з покладенням судових витрат на відповідачів у рівній мірі.
Керуючись ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути солідарно з приватного підприємства „ПАКТ” (32300, Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, Проспект Грушевського, буд. 43, код ЄДРПОУ 21332137) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).
Повний текст рішення складено 30.04.21.
Суддя Ю.В. Гладюк
Віддрук. 4 прим.:
1- до справи
2 - позивачу (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50)
3 - відповідачу 1 (32300, Хмельницька обл., м. Кам'янець - Подільський, проспект Грушевського, буд. 43)
4- відповідачу 2 ( АДРЕСА_1 )
Всім рекомендованим з повідомленням