29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"26" квітня 2021 р. Справа № 924/180/21
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О. за участю секретаря судового засідання Мізика М.А., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтраст" с.Шаровечка Хмельницького району Хмельницької області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілєс" м. Хмельницький
про стягнення 63630,00 грн
Представники сторін:
позивач: Вороновська Н.В. - адвокат, діє на підставі ордеру серія ВХ № 1009462 від 26.02.2021
відповідач: Клюка В.Ф. - адвокат, діє на підставі довіреності № 1 від 16.03.2021,
Смірнов В.В. - директор ТОВ "Вілєс"
Рішення приймається 26.04.2021, оскільки в судових засіданнях 29.03.2021 та 12.04.2021 оголошувалась перерва.
В судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Хмельницької області 26.02.2021 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтраст" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілєс" про стягнення 63630,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 01.05.2018 між сторонами укладено договір оренди нежитлового приміщення №ОР-01/05/18, за умовами якого позивач передав в користування відповідачу приміщення, що розташовані за адресою Хмельницький район, село Шаровечка, вул. Центральна, 2, а саме: офісні приміщення, загальною площею 25,1 м. кв., виробничі приміщення площею 330 м. кв. та прилеглу територію площею 156 м. кв. Зазначає, що 01.10.2019 сторони уклали додаток до договору, яким змінили орендовану площу і встановили з 01.10.2019: офісні приміщення - 8,8 м. кв., виробничі приміщення - 230,2 м. кв. та прилегла територія - 156 м. кв. Розмір та порядок сплати орендних платежів передбачений розділом 3 договору, зокрема у п. 3.4 встановлено, що відповідач зобов'язувався сплачувати орендну плату щомісячно на протязі 10 календарних днів від дати виставлення рахунку на оплату. Позивач вказує, що орендні відносини між сторонами не припинялись і тривають станом на час звернення до суду із даним позовом, що підтверджується сплатою відповідачем протягом травня 2018 року - жовтня 2020 року орендної плати, листом відповідача від 06.11.2020 та підписанням акту надання послуг №67 від 30.10.2020 та акту на відшкодування спожитої електроенергії №69 від 30.10.2020. Відповідач оплатив орендну плату по 31.10.2020 включно. Позивач стверджує, що протягом 2020 року відповідач поступово самовільно займав додаткову (не передбачену договором оренди) прилеглу територію. Загальна площа займаної відповідачем прилеглої території становила 1200 м. кв., про що позивачем було складено акт обстеження території від 02.10.2020. Самовільно зайнята територія становить 1000 м.кв. Таким чином, як вказує позивач, з 01.10.2020 між сторонами виникли, крім орендних, позадоговірні (кондикційні) зобов'язання щодо користування прилеглою територією, загальною площею 1000 м. кв. Позивач зазначає, що відповідач не передав позивачу орендоване майно. Після виїзду з приміщень, останні перебувають у стані, який потребує проведення ремонтних робіт, про що складено акт обстеження від 31.01.2021, тому до вирішення питання про усунення недоліків майна, припинення орендних відносин та прийняття майна орендодавцем неможливе. В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення №ОР-01/05/18 від 01.05.2018 в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів, позивач просить стягнути з відповідача 45888,00 грн щомісячної орендної плати за період з 01.11.2020 по 28.02.2021. Крім того, посилаючись на приписи ч. 1 ст.1212 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідача 17742,00грн заборгованості, що виникла з позадоговірних зобов'язань за користування прилеглою територією площею 1000 м. кв. за період з 01.11.2020 по 25.12.2020.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 26.02.2021 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Субботіній Л.О.
Ухвалою суду від 01.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 924/180/21 та призначено судове засідання на 10:00 год. 29 березня 2021 року. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та наявних у нього доказів, а позивачу строк для подання відповіді на відзив та наявних у нього доказів.
На адресу суду 16.03.2021 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказує, що між сторонами дійсно 01.05.2018 укладено договір оренди нежитлового приміщення, який діяв до 30.04.2019. В подальшому договір продовжений не був, а господарські відносини продовжувались на усних домовленостях керівників. Для необхідності проведення через бухгалтерію відповідача коштів, сторони 01.10.2019 уклали додаток до договору, яким зменшили площу орендованого приміщення та змінили із щомісячної сплати орендної плати на одноразову і зокрема визначили, що загальна сума за договором становить 11472,04 грн, тобто встановили тверду суму, яка не залежить від щомісячних платежів. Відповідач зазначає, що позивач з незрозумілих причин намагався збільшити площу орендованої прилеглої території до 1200 кв.м. та направив на адресу відповідача додаткову угоду. Відповідач не погодився на укладення додаткової угоди. В той же час з метою отримання дозволу на вивезення матеріалів та обладнання 30.10.2020 між сторонами підписано компромісні акти надання послуг, згідно яких відповідач визнав остаточну суму 22201,02 грн та 3442,18 грн відшкодування за електроенергію за весь період, на що погодився і позивач. Тому, як вказує відповідач, будь - які питання по сплаті орендної плати за попередній період станом на 30.10.2020 були погоджені сторонами. Відповідач зазначає, що протягом 5 днів він звільнив орендовані приміщення та територію. 05.11.2020 позивач направив відповідачу листа, в якому підтвердив припинення договірних відносин, на що відповідач погодився та того ж дня передав приміщення та ключі від них. Вказує, що 06.11.2020 відповідач звертався до позивача з пропозицією припинити договір з 21.11.2020, однак позивач на вказану пропозицію не відреагував. Відповідач зазначає, що починаючи з 02.11.2020 він використовує зовсім інші приміщення. На його думку, умовами додаткової угоди від 01.10.2019 договір оренди від 01.05.2018 був змінений, як площею, розміром, сумою та строками сплати. Строк дії договору визначений не був. Тому згідно з п. 2 ст. 763 ЦК України сторони мають право відмовитись від договору в будь - який час, попередивши іншу сторону письмово. Вважає, що припинення договору відбулось 06.11.2020. Відповідно до ст. 762 ЦК України, наймач звільняється від плати за весь час протягом якого майно не могло бути використано ним через обставини, за які він не відповідає. Такими обставинами є припинення будь - яких договірних відносин за вимогою орендодавця і за погодженням із відповідачем: припинення використання майна шляхом його звільнення, забороною завезення і вивезення матеріалів, проведення не допуску працівників до використання майна, припинення подачі електроенергії. Із вказаних підстав вважає, що відсутні підстави для сплати коштів позивачу.
В судовому засіданні 29.03.2021 суд постановив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про оголошення перерви у судовому засіданні до 14:10 год. 12 квітня 2021 року.
На адресу суду 06.04.2021 надійшла від позивача відповідь на відзив, в якій останній вказує, що додатковою угодою №1 до договору сторони змінили орендовану площу, усі інші умови договору оренди, у тому числі строк оренди та порядок сплати орендної плати, не змінювались. Посилаючись на ст. 764 ЦК України, зазначає, що договір оренди продовжувався двічі: з 01.05.2018 - 30.04.2019 (строк, передбачений договором), з 01.05.2019 по 30.04.2020, з 01.05.2020 по 30.04.2021. Представник вказує, що поняття загальна сума договору основним договором не визначалась. А тому, з огляду на зміст змін, що вносились до договору, відповідно до п. 4.2 додатку від 01.10.2019, під загальною сумою за договором - 11472,04 грн розуміється щомісячна сума орендної плати, яка складається із оплати за користування офісним приміщенням, виробничим приміщенням та за користування прилеглою територією. В додатку до договору від 01.10.2019 сторони не змінювали порядок оплати орендної плати, який був встановлений п.3.4 договору, відповідно до якого оплата орендної плати повинна здійснюватись щомісячно на протязі 10 календарних днів від дати рахунку на оплату. Тому твердження відповідача про встановлення одноразової суми для сплати орендної плати не відповідає фактичним обставинам справи. Крім того, з жовтня 2019 року по жовтень 2020 року, відповідачу помісячно проводилось нарахування орендної плати, яку він частково сплатив як грошовими коштами, так і іншими способами. Оплата орендної плати за листопад 2020 року - лютий 2021 року не здійснювалась. Представник позивача не погоджується із твердженнями відповідача, що договір оренди було розірвано за ініціативою позивача та з погодженням із відповідачем з огляду на те, що після отримання відповідачем листів позивача з вимогою погасити заборгованість, була проведена оплата заборгованості за договором оренди. Таким чином, у позивача відпадали підстави для розірвання договору. Крім того, зазначає, що пропозиція відповідача припинити договір оренди з 21.11.2020 (лист від 06.11.2020) був направлений позивачу лише 10.12.2020 та отриманий позивачем 14.12.2020, тобто на бажану дату припинення договору оренди (21.11.2020) односторонній правочин відповідача щодо припинення орендних відносин вчинено не було. Розірвання або зміна умов договору "заднім числом" не допускається. Крім того, з огляду на зміст листа відповідача від 06.11.2020, він не скористався своїм правом на односторонню відмову від виконання договору, що передбачена п. 2.5 договору, а просив позивача припинити дію договору за домовленістю сторін. Проте така згода досягнута не була. Навпаки, позивач не припиняв надавати приміщення та прилеглу територію в оренду, а відповідач не припиняв користуватись ними. Звертає увагу, що до цього часу відповідач не повернув орендоване майно, що свідчить про продовження орендних відносин між сторонами.
Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив додатково вказує, що він не погоджував нової орендної плати чи площі, починаючи з 01.11.2020, тому у нього відсутні зобов'язання по додатковій угоді № 2. Будь-які питання по сплаті орендної плати за попередній період станом на 30.10.2020 були погоджені сторонами. Звертає увагу, що у позовній заяві позивач сам стверджує, що договірних відносин з відповідачем в період з 01.10.2020 по 25.12.2020 не було. Вважаючи розірваним договір оренди з 5.11.2020, позивач не виставляв рахунків на оплату за листопад, грудень 2020 року та січень, лютий 2021 року, як і не направляв акти виконаних робіт. Вказує, що наданої до суду претензії-повідомлення від 18.01.2021 та додатків до неї позивач не отримував, а рекомендований лист за № 2900503113293 від 18.01.2021 незрозуміло за якою адресою відправлено, так як у квитанції не вказано адреси, та згідно витягу з реєстру від 09.04.2021 позивачу не вручений, неодноразово перенаправлявся за заявою відправника, та повертався відправнику. На думку відповідача, припинення договірних відносин відбулось 6.11.2020, оскільки він не сплатив орендну плату, яку вимагав позивач (орендодавець), не уклав додаткову угоду № 2, мало місце незадовільний технічний та санітарний стан приміщення як вказано в претензії. А тому це була підстава розірвати договір зі сторони позивача. Крім того, п.2.5 також надає позивачу право на розірвання договору з ініціативи орендаря, про що було повідомлено орендодавця листом від 6.11.2020, який отриманий керівником Стратійчуком П.В.
Ухвалою від 12.04.2021 суд поновив позивачу встановлений законом процесуальний строк для подання доказів та прийняв їх до розгляду, продовжив позивачу встановлений судом процесуальний строк для подання відповіді на відзив на позовну заяву та прийняв її до розгляду, а також поновив відповідачу встановлений законом процесуальний строк для подання доказів та прийняв їх до розгляду. Також в судовому засіданні 12.04.2021 суд оголосив перерву до 15:00 год. 26.04.2021, інформацію про що занесено до протоколу судового засідання.
Представник позивача в судовому засіданні 26.04.2021 підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.
Представники відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечили з підстав, викладених у відзиві на позов.
Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будтраст" (далі-орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вілєс" (далі - орендар) 01.05.2018 укладено договір оренди нежитлового приміщення №ОР-01/05/18 (далі - договір), згідно з п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов'язується передати орендареві, а орендар зобов'язується прийняти у тимчасове володіння та користування приміщення, визначені у цьому договорі, а також зобов'язується сплачувати орендодавцю орендну плату.
Адреса споруд, в яких знаходяться приміщення, що орендуються: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Шаровечка, вул. Центральна, 2 (п. 1.2 договору).
Відповідно до п. 1.3 договору загальна площа приміщень, що орендуються 355,1 кв. метрів і прилегла територія до виробничого приміщення 300 кв. метрів, з яких: а) площа офісних приміщень становить 25,1 кв. метрів; б) площа виробничих приміщень становить 330 кв. метрів; в)прилегла територія до виробничого приміщення 156 кв. метрів.
За умовами п. 1.4 договору приміщення є власністю орендодавця на підставі приватної власності.
Згідно з п. 2.1 договору приміщення надається в оренду на строк з 01.05.2018 року до 30.04.2019 року.
Орендар набуває права користування приміщеннями, що надаються в оренду, одночасно із підписанням сторонами акта приймання - передачі орендованих приміщень (п. 2.2 договору).
Пунктом 2.3 договору визначено, що строк оренди може бути змінений лише за письмовою згодою сторін.
Орендар, що належним чином виконував свої зобов'язання за цим договором, має переважне право перед іншими особами після спливу строку дії цього договору укладати на аналогічних умовах новий договір оренди визначеного в цьому договорі приміщення (п. 2.4 договору).
Відповідно до п. 2.5 договору, дострокове розірвання цього договору можливе лише з ініціативи орендаря, окрім наступних випадків, коли назване право надається і орендодавцю: а)відсутність оплати за оренду; б) руйнування приміщення, що орендується, або доведення його то стану, непридатного до експлуатації; в) порушення орендарем своїх обов'язків за договором.
У п. 3.1 договору визначено, що відповідно до п. 1.1 цього договору орендар зобов'язується сплачувати орендодавцеві щомісяця орендну платню в розмірі 16768,00 грн, у т.ч. ПДВ 2794,67 грн, починаючи з моменту підписання акта приймання-передачі орендованих приміщень, з розрахунку 80,00 грн з ПДВ за один кв. метр офісних приміщень та 40,00 грн з ПДВ за один кв. метр виробничих приміщень.
До загальної суми орендної плати додається сума на сплату електроенергії згідно показників лічильника на 20- те число кожного місяця та згідно тарифів РЕМ (п. 3.2 договору).
До загальної суми орендної плати додається сума на сплату прилеглої території до виробничого приміщення з розрахунку 10 грн кв. метр. Межі прилеглої території узгоджуються з орендодавцем (п. 3.3 договору).
Пунктом 3.4 договору визначено, що орендар повинен сплачувати орендодавцю орендну плату щомісячно на протязі 10 календарних днів від дати рахунка на оплату.
За умовами п. 4.1 договору орендар має право з дозволу орендодавця вносити зміни до складу та стану приміщень, що надаються в оренду.
Згідно з п. 4.2 орендар зобов'язаний: своєчасно здійснювати розрахунки з орендодавцем за орендовані приміщення (п. 4.2.1), у разі припинення договору оренди повернути приміщення, що надаються в оренду, протягом 10 календарних днів орендодавцеві у належному технічному та санітарному стані (п. 4.2.6).
Орендодавець має право здійснювати перевірку порядку використання орендарем приміщень та стану приміщень у будь - який час, попередивши про це орендаря не менш ніж за один день (п.5.1 договору).
Відповідно до п. 7.1 договору цей договір укладається терміном на один рік з дня його підписання сторонами.
Зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін. Одностороння відмова від виконання договору допускається згідно п. 2.5 (п. 7.2 договору).
Згідно з п. 7.3 договору, останній може бути розірваний на вимогу однієї зі сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством України.
За умовами п. 7.6 договору дія договору оренди припиняється внаслідок: знищення об'єкта оренди, достроково за згодою сторін або за рішенням суду, банкрутства орендаря.
Договір підписано та скріплено відтисками печаток сторін.
Додатком від 01.10.2019 (додаткова угода № 1) сторони внесли зміни до договору оренди нежитлового приміщення №ОР-01/05/18 від 01.05.2018 та визначили, що в оренду передаються офісні приміщення площею 8,8 м. кв., сума з ПДВ 704,04 грн, виробничі приміщення площею 230,2 м. кв., сума з ПДВ 9208,00 грн, прилегла територія площею 156 м. кв., сума з ПДВ 1560,00 грн. Загальна площа приміщень за договором становить - 239 м.кв. Загальна площа прилеглої території становить - 156 м. кв. Загальна сума за договором становить 11472,04 грн з ПДВ.
Додаткова угода підписана та скріплена відтисками печаток сторін.
Матеріали справи містять підписаний сторонами та скріплений відтисками їх печаток акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2019, згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем становила 36639,53 грн
02.10.2020 комісією у складі представників ТОВ "Будтранс" було проведено обстеження території за адресою: Хмельницький район, с. Шаровечка, вул. Центральна, 2, за результатами якого складено акт обстеження. В акті вказано, що в ході обстеження встановлено, що станом на дату обстеження орендарем за договором оренди нежитлового приміщення №ОР-01/05/18 від 01.05.2018 ТОВ "Вілєс" використовується прилегла до виробничих приміщень територія в розмірі 1200 м. кв., на якій ним зберігається продукція власного виробництва, автотранспорт. Згідно договору оренди нежитлового приміщення №ОР-01/05/18 від 01.05.2018, ТОВ "Вілєс" передано у використання 156 м. кв. прилеглої території. Комісійно встановлено, що ТОВ "Вілєс" самовільно займає 1000 м. кв. прилеглої до виробничих приміщень території.
Листом №48 від 26.10.2020 позивач повідомив відповідача про наявність заборгованості за договором оренди в сумі 42691,11 грн, яку просив погасити в термін до 01.11.2020, в іншому випадку договір оренди №ОР-01/05/18 буде вважатись розірваним згідно п. 7.2.
Згідно з підписаним між сторонами актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2020 по 26.10.2020 заборгованість відповідача перед позивачем станом на 26.10.2020 становила 29798,92грн.
27.10.2020 позивач звернувся до відповідача з повідомленням вих. №49, в якому зазначив, що відповідач на протязі року займав прилеглу територію в розмірі 1200 м.кв. і згідно обстеження виявлено порушення щодо кількості використання прилеглої території (різниця складає 1000,00 кв.м.) Тому позивач просив негайно прибрати та звільнити зайву територію до 01.11.2020, в іншому випадку договір оренди буде вважатись розірваним, або заключити додаткову угоду. Вказано, що допуск людей на територію буде лише для прибирання сміття і території та буде відключена електроенергія. Вказане повідомлення отримано відповідачем 27.10.2020, про що зроблено відмітку.
Матеріали справи містять підписаний сторонами та скріплений відтисками їх печаток акт надання послуг №67 від 30.10.2020 на суму 22201,02 грн, згідно з яким були виконані наступні роботи (надані послуги): оренда виробничих приміщень площею 230,2 кв.м., оренда офісних приміщень площею 8,8 кв.м., оренда прилеглої території 1156 кв.м. Також сторонами підписаний акт надання послуг №69 від 30.10.2020 на суму 3442,18 грн. щодо відшкодування електроенергії.
Відповідно до листа №50 від 05.11.2020 позивач повідомив відповідача, що договір оренди від 01.05.2018 слід вважати недійсним. Завезення і вивезення матеріалів з 06.11.2020 і допуск людей на територію забороняється і з 09.11.2020 буде відключено електроенергію. Вказаний лист отримано 10.11.2020, про що проставлено відповідну відмітку.
Працівниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілєс" 06.11.2020 складено акт про те, що представниками ТОВ "Будтраст" не допущено їх на територію даного товариства, що знаходиться за адресою вул. Центральна в с. Шаровечка.
Відповідач звертався до позивача з листом №06/11.2020 від 06.11.2020 наступного змісту: "В зв'язку із переїздом в інше приміщення прошу припинити дію договору оренди нежитлових приміщень № ОР-01/05/18 від 01.05.2018р. з 21.11.2020 та вважати останнім днем дії договору 20.11.2020." Також вказував, що зобов'язується на протязі двох тижнів з моменту припинення договору оренди звільнити займані приміщення та територію. Вказаний лист містить відмітку про отримання 06.11.2020.
Листом № 1/12.2020 від 01.12.2020 ТОВ "Вілєс" пропонувало ТОВ "Будтраст" для коректного завершення господарських стосунків підписати акт прийому-передачі приміщень, які орендувались, а також повідомило, що відповідач вважає свої обов'язки по договору оренди нежитлового приміщення №ОР-01/05/18, у тому числі стосовно орендної плати, виконаними повністю та договір припиненим. Додатком до вказаного листа оформлено акт прийому-передачі приміщень до договору оренди нежитлового приміщення № ОР-01/05/18 від 01.05.2018. Даний лист надісланий на адресу позивача 10.12.2020 та був отриманий останнім 14.12.2020, що підтверджується поштовою накладною № 2900901303302 від 10.12.2020, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, трекінгом поштових відправлень.
Матеріали справи містять акт прийому-передачі орендованих приміщень від 07.11.2020 до договору оренди нежитлового приміщення № ОР-01/05/18 від 01.05.2018, який підписаний лише відповідачем та скріплений відтиском його печатки. Згідно вказаного акту орендар передає, а орендодавець приймає приміщення по договору оренди № ОР-01/05/18 від 01.05.2018р.
25.12.2020 сторожем ТОВ "Будтраст" складено на ім'я директора доповідну записку, в якій вказано, що робітники ТОВ "Вілєс" 25.12.2020 проводили вивіз обладнання та матеріалів з території ТОВ "Будтраст".
18.01.2021 позивач у відповідь на лист відповідача, що був отриманий 14.12.2020, надіслав відповідачу претензію - повідомлення №03/01, в якій вказував, що приміщення, які перебувають в оренді, знаходяться у незадовільному стані. Направленні акти приймання - передачі не є належним способом повернення приміщень з оренди. Звертав увагу на наявність заборгованості за договором оренди та повідомляв, що для підписання акта приймання-передачі приміщень на повернення приміщень з оренди відповідачу необхідно з'явитись в ТОВ "Будтраст" до 31.01.2021 для проведення обстеження приміщень та погасити існуючу заборгованість.
Разом із претензією - повідомленням позивач надіслав відповідачу акти надання послуг №78 від 30.11.2020 та №82 від 30.12.2020 та рахунки на оплату №26 від 30.11.2020 на суму 22201,02 грн, №27 від 30.12.2020 на суму 22201,02 грн, що підтверджується копією опису вкладення у цінний лист та поштовою накладною №2900503113293 від 18.01.2021. Згідно з долученим до матеріалів справи трекінгом поштових відправлень, відповідач не отримав вищевказану претензію-повідомлення з додатками.
Комісією у складі представників позивача 31.01.2021 було проведено обстеження приміщень та прилеглої території, що розташовані за адресою: Хмельницький район, с. Шаровечка, вул.Центральна, 2, за результатами якого складено акт обстеження. В ході обстеження встановлено, що офісні приміщення - подовбані стіни, поламані замки; виробничі приміщення: дірки в стінах, напливи бетону на полах, залиті ф-ти під обладнання; прилегла територія: захламлена сміттям, тирсою в кількості 40 м.куб. В акті зазначено, що ТОВ "Вілєс" для участі в обстеженні території свого представника не направив.
В матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків за період з 26.10.2020 по 28.02.2021, підписаний лише позивачем, в якому відображено сплату відповідачем орендної плати, а саме: 26.10.2020 - 29 798,92грн, 29.10.2020 - 439,93грн, 10.11.2020 - 22 201,02грн, 16.11.2020 - 3 442,18 грн та вказано, що заборгованість відповідача на користь позивача становить 214039,27грн, а також примірник додатку до договору (додаткова угода №2) від 01.11.2020, який підписаний та скріплений відтиском печатки лише позивача. За його умовами в оренду передаються офісні приміщення площею 8,8 м. кв., сума з ПДВ 748,00 грн, виробничі приміщення площею 230,2 м. кв. сума з ПДВ 9898,6 грн, прилегла територія площею 1156 м. кв., сума з ПДВ 11560,00 грн. Загальна площа приміщень за договором становить - 239 м. кв. Загальна площа прилеглої території становить - 1156 м. кв. Загальна сума за договором становить 22206,60 грн з ПДВ.
Також матеріали справи містять: договір позички від 02.11.2020, укладений між відповідачем та громадянином Дробот О.В., згідно з яким останній передав в користування нежитлове приміщення для зберігання обладнання; договір оренди нежитлового приміщення від 01.12.2020, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , акт приймання - передачі нежитлового приміщення від 01.12.2020, договір про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 12.01.2021, акт приймання-передачі нежитлового приміщення (повернення з орендного користування) від 01.03.2021 та договір оренди об'єкта нерухомості №21/24 від 05.02.2021, укладений між відповідачем та ТОВ "Технопарк Проскурів".
Аналізуючи надані докази та пояснення представників сторін, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З положень ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України, ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Суд встановив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будтраст" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вілєс" 01.05.2018 було укладено договір оренди нежитлового приміщення №ОР-01/05/18 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач передав у тимчасове володіння та користування відповідачу приміщення за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Шаровечка, вул. Центральна, 2, з яких: а) площа офісних приміщень становить 25,1 кв. метрів; б) площа виробничих приміщень становить 330 кв. метрів; в) прилегла територія до виробничого приміщення 156 кв. метрів.
Додатковою угодою № 1 від 01.10.2019 сторони внесли зміни до договору оренди нежитлового приміщення №ОР-01/05/18 від 01.05.2018 та визначили, що в оренду передаються офісні приміщення площею 8,8 м. кв., сума з ПДВ 704,04 грн, виробничі приміщення площею 230,2 м. кв., сума з ПДВ 9208,00 грн, прилегла територія площею 156 м. кв., сума з ПДВ 1560,00 грн. Загальна площа приміщень за договором становить - 239 м.кв. Загальна площа прилеглої території становить - 156 м. кв. Загальна сума за договором становить 11472,04 грн з ПДВ.
Приписами ч.1 ст. 763 ЦК України визначено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
У пункті 2.1 договору сторони передбачили, що приміщення надається в оренду на строк з 01.05.2018 року до 30.04.2019 року.
Відповідно до п. 7.1 договору цей договір укладається терміном на один рік з дня його підписання сторонами.
Статтею 764 ЦК України передбачено, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Відповідно до ч. 4 ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
З урахуванням вищевикладених норм, приймаючи до уваги, що після закінчення строку договору оренди нежитлового приміщення №ОР-01/05/18 від 01.05.2018 відповідач продовжував користуватися орендованим майном, а позивач протягом одного місяця після закінчення строку дії договору не надіслав відповідачу заперечень щодо продовження його дії, суд дійшов висновку, що договір оренди нежитлового приміщення №ОР-01/05/18 від 01.05.2018 продовжив свою дію з 01.05.2019 до 30.04.2020, а в подальшому з 01.05.2020 до 30.04.2021.
Вказаним спростовуються доводи відповідача щодо припинення дії договору 30.04.2019. Додатково наявність між сторонами орендних відносин в період після 30.04.2019 підтверджується підписаними між сторонами додатковою угодою № 1 від 01.10.2019, актами звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2019 та за період з 01.01.2020 по 26.10.2020.
Також суд не приймає до уваги посилання відповідача на укладення договору оренди на невизначений строк, оскільки останні спростовуються положеннями п.п. 2.1, 7.1 договору оренди нежитлового приміщення №ОР-01/05/18 від 01.05.2018. При цьому приймається до уваги, що додатковою угодою № 1 від 01.10.2019 сторони внесли зміни до договору оренди лише стосовно площі приміщень, які передаються в оренду, та розміру орендної плати. Усі інші положення договору, в тому числі і стосовно строку договору, залишились в силі.
Положеннями ст. 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Аналогічні положення містить ст. 291 ГК України.
Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (ч. 1 ст. 188 ГК України).
За змістом наведених положень закону одностороння відмова від договору є юридичним фактом, який зумовлює його розірвання, отже є правочином, який має юридичні наслідки у вигляді припинення господарських правовідносин. Розірвання господарського договору може здійснюватися за згодою сторін і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі види договорів допускають можливість одностороннього розірвання договору. Крім того, право сторони на одностороннє розірвання договору може бути встановлене законом або безпосередньо у договорі.
У п. 7.2 договору оренди сторони передбачили, що зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін. Одностороння відмова від виконання договору допускається згідно п. 2.5.
Відповідно до п. 2.5 договору, дострокове розірвання цього договору можливе лише з ініціативи орендаря, окрім наступних випадків, коли назване право надається і орендодавцю: а)відсутність оплати за оренду; б) руйнування приміщення, що орендується, або доведення його то стану, непридатного до експлуатації; в) порушення орендарем своїх обов'язків за договором.
Таким чином, сторони договору, врахувавши встановлену законом свободу договору, на власний розсуд погодили підстави та порядок припинення дії цього договору, що не суперечить вимогам ст.ст. 6, 525, 598, 627, 651 ЦК України та ст.ст. 188, 291 ГК України. При цьому за умовами договору орендар має право достроково розірвати договір незалежно від підстав розірвання, а орендодавець - у випадках, встановлених у п. 2.5 договору.
У постанові від 08.10.2020 у справі 910/11397/18 Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду звернув увагу на те, що у разі коли законом або умовами договору передбачено право сторони на односторонню відмову від договору, сторони вільні у виборі конкретних підстав такої відмови, в межах встановлених нормами законодавства чи умовами договору. Обрану стороною підставу для односторонньої відмови від договору і слід досліджувати під час розгляду справи судом. Так, у кожному випадку особа, яка бажає відмовитись від договору у односторонньому порядку на тій чи іншій підставі має довести фактичну наявність визначених у обраній підставі обставин для такої односторонньої відмови. З огляду на викладене, судам необхідно в кожному конкретному випадку, виходити з встановлених обставин справи, досліджувати підстави, які стали підґрунтям для односторонньої відмови від договору, та обґрунтованість таких підстав з огляду на встановлені обставини справи.
Матеріали справи містять листи № 48 від 26.10.2020, № 49 від 27.10.2020, № 50 від 05.11.2020, з якими позивач звертався до відповідача, і які, на думку відповідача, підтверджують розірвання договору оренди з ініціативи орендодавця.
Надаючи оцінку вищевказаним листам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Листом №48 від 26.10.2020 позивач повідомив відповідача про наявність заборгованості за договором оренди в сумі 42691,11 грн, що є порушенням п.п. 3.4, 4.2.1 договору, яку просив погасити в термін до 01.11.2020, в іншому випадку договір оренди №ОР-01/05/18 буде вважатись розірваним згідно п. 7.2.
Як вбачається із підписаного між сторонами акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2020 по 26.10.2020, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 26.10.2020 становила 29 798,92грн, що не заперечується сторонами у справі.
Відповідно до акту звірки за період з 26.10.2020 по 28.02.2021, відповідач 26.10.2020, тобто у строк, визначений позивачем, сплатив заборгованість по орендній платі в сумі 29798,92грн.
Зважаючи на викладене, лист № 48 від 26.10.2020 не є доказом розірвання договору в односторонньому порядку з ініціативи позивача.
У листі № 49 від 27.10.2020, адресованому відповідачу, позивач зазначив, що відповідач на протязі року займав прилеглу територію в розмірі 1200 м.кв. і згідно обстеження виявлено порушення щодо кількості використання прилеглої території (різниця складає 1000,00 кв.м.) Тому позивач просив негайно прибрати та звільнити зайву територію до 01.11.2020, в іншому випадку договір оренди буде вважатись розірваним, або заключити додаткову угоду.
Суд приймає до уваги, що підставою для розірвання договору оренди у листі № 49 від 27.10.2020 позивач визначає вчинення відповідачем дій щодо самовільного займання прилеглої території площею, яка перевищує зазначену у договорі оренди, та вказує на необхідність її звільнення або заключення додаткової угоди. Зазначені дії відповідача не стосуються договірних зобов'язань останнього за договором оренди нежитлового приміщення № ОР-01/05/18 від 01.05.2018 та зважаючи на п.2.5 договору не можуть бути підставою для розірвання договору в односторонньому порядку з ініціативи позивача.
Також не свідчить про розірвання договору оренди з ініціативи позивача і лист № 50 від 05.11.2020, оскільки останній містить лише інформацію щодо недійсності договору, а не його розірвання.
Таким чином, листи позивача № 48 від 26.10.2020, № 49 від 27.10.2020, № 50 від 05.11.2020 не можуть свідчити про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № ОР-01/05/18 від 01.05.2018 в односторонньому порядку з ініціативи позивача.
В той же час матеріали справи містять лист відповідача №06/11.2020 від 06.11.2020, адресований позивачу, в якому відповідач просив припинити дію договору оренди нежитлових приміщень №ОР-01/05/18 від 01.05.2020, у зв'язку з переїздом в інше приміщення. Вказував, що останнім днем дії договору слід вважати 20.11.2020.
Вказаний лист отримано позивачем 06.11.2020, про що міститься відповідна відмітка про його отримання. Додатково отримання зазначеного листа позивачем підтверджується і тим, що він долучив вказаний лист до позовної заяви в якості додатку. При цьому будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження отримання даного листа у інший строк позивач не надав. Долучені позивачем до матеріалів справи опис вкладення у цінний лист від 10.12.2020, копія конверту та трекінг поштових відправлень є доказами надіслання позивачу та отримання останнім листа відповідача № 1/12.2020 від 01.12.2020, що додатково підтверджується поштовою накладною № 2900901303302 від 10.12.2020, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та не заперечувалось представником позивача у судовому засіданні 26.04.2021.
Надавши оцінку змісту листа відповідача №06/11.2020 від 06.11.2020 та з огляду на положення п.п.7.2, 2.5 договору, суд дійшов висновку, що договір оренди нежитлового приміщення №ОР-01/05/18 від 01.05.2018 був розірваний в односторонньому порядку з ініціативи відповідача та припинив свою дію з 21.11.2020.
Доводи позивача щодо відсутності згоди між сторонами для розірвання договору на підставі вищевказаного листа суд до уваги не приймає, оскільки розірвання договору відбулося з ініціативи відповідача в односторонньому порядку, визначеному умовами договору, а не за згодою сторін. При цьому звертається увага, що лист відповідача №06/11.2020 від 06.11.2020 не містить жодних положень стосовно розірвання договору за домовленістю сторін, як на це вказує позивач.
Приписами ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 286 ГК України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
У п. 3.1 договору сторони визначили, що відповідно до п. 1.1 цього договору орендар зобов'язується сплачувати орендодавцеві щомісяця орендну платню в розмірі 16768,00 грн, у т.ч. ПДВ 2794,67 грн, починаючи з моменту підписання акта приймання-передачі орендованих приміщень, з розрахунку 80,00 грн з ПДВ за один кв. метр офісних приміщень та 40,00 грн з ПДВ за один кв. метр виробничих приміщень.
Додатком від 01.10.2019 (додаткова угода № 1) сторони внесли зміни до договору оренди нежитлового приміщення №ОР-01/05/18 від 01.05.2018 та визначили, що в оренду передаються офісні приміщення площею 8,8 м. кв., сума з ПДВ 704,04 грн, виробничі приміщення площею 230,2 м. кв., сума з ПДВ 9208,00 грн, прилегла територія площею 156 м. кв., сума з ПДВ 1560,00 грн. Загальна площа приміщень за договором становить - 239 м.кв. Загальна площа прилеглої території становить - 156 м. кв. Загальна сума за договором становить 11472,04 грн з ПДВ.
Зважаючи на викладене розмір щомісячної орендної плати за договором, яку зобов'язувався сплачувати відповідач, з 01.10.2019 становив 11472,04грн.
Доводи відповідача з приводу того, що додатковою угодою № 1 від 01.10.2019 сторони змінили із щомісячної сплати орендної плати на одноразову і встановили тверду суму (11472,04 грн), яка не залежить від щомісячних платежів, суд до уваги не приймає, оскільки хоча умовами договору і не визначалось поняття загальна сума договору, проте оцінюючи у сукупності зміст п.п.1.3, 3.1 договору, п. 4.2 додаткової угоди № 1 до договору та відносини, що склались між сторонами, суд погоджується із твердженням позивача, що зазначаючи у договорі загальну суму договору сторони мали на увазі розмір щомісячної орендної плати.
Позивач, звертаючись до суду із даним позовом просить стягнути з відповідача 45888,00 грн щомісячної орендної плати за період з 01.11.2020 по 28.02.2021.
Суд встановив, що договір оренди нежитлового приміщення №ОР-01/05/18 від 01.05.2018 припинив свою дію з 21.11.2020. Отже, позивач правомірно нарахував відповідачу орендну плату лише за період з 01.11.2020 по 20.11.2020 з розрахунку 11 472,04 грн в місяць, яка буде становити 7648,03грн.
Доводи позивача з приводу невиконання відповідачем обов'язку щодо повернення майна не спростовують вищевказаного висновку і можуть бути підставою для застосування до наймача особливого виду майнової відповідальності, встановленої Цивільним кодексом України.
Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Положеннями ч.1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд приймає до уваги, що позивач надіслав відповідачу претензію - повідомлення №03/01 від 18.01.2021 разом із актами надання послуг №78 від 30.11.2020 та №82 від 30.12.2020 та рахунками на оплату №26 від 30.11.2020, №27 від 30.12.2020, що підтверджується копією опису вкладення у цінний лист та поштовою накладною №2900503113293 від 18.01.2021. При цьому як вбачається із опису вкладення вказані документи були надіслані на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідно до трекінгу поштових відправлень, даний лист прибув у точку видачі/доставки 19.01.2021, однак не був вручений адресату, тому 02.02.2021 повернувся за зворотною адресою, що не звільняє відповідача від обов'язку сплатити орендну плату.
Пунктом 3.4 договору визначено, що орендар повинен сплачувати орендодавцю орендну плату щомісячно на протязі 10 календарних днів від дати рахунка на оплату.
Відповідач не надав, а матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем орендної плати за період з 01.11.2020 по 20.11.2020 в сумі 7648,03грн.
За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 7648,03грн заборгованості з орендної плати є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. У стягненні 38 239,97 грн заборгованості з орендної плати суд відмовляє, в зв'язку з безпідставністю.
Посилання відповідача на приписи ч. 6 ст. 762 ЦК України, в силу яких наймач звільняється від плати за весь час протягом якого майно не могло бути використано ним через обставини, за які він не відповідає, суд до уваги не приймає з огляду на відсутність в матеріалах справи належних доказів на підтвердження неможливості використання орендованого майна. Долучений до матеріалів справи акт від 06.11.2020 не може вважатись доказом вказаних обставин, оскільки був складений лише працівниками відповідача. Крім того, із змісту акту вбачається, що він був складений о 09:00 год. При цьому будь-яких інших доказів, які б вказували на вчинення позивачем перешкод відповідачу у доступі до орендованих приміщень у інший час 06 листопада 2020 року чи в інші дні матеріали справи не містять. З огляду на вказане та зважаючи на пояснення представника позивача також не може вважатись належним доказом і лист позивача № 50 від 05.11.2020, в якому зазначався лише намір позивача заборонити завезення і вивезення матеріалів, допуск на територію людей та відключення електроенергії.
Також позивач, посилаючись на приписи ч. 1 ст.1212 ЦК України, заявив до стягнення з відповідача 17742,00грн заборгованості, що виникла з позадоговірних зобов'язань за користування прилеглою територією площею 1000 м. кв. за період з 01.11.2020 по 25.12.2020.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
З аналізу зазначеної правової норми вбачається, що зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов: 1) є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння; 2) мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК України).
В обґрунтування позовних вимог про стягнення з відповідача 17742,00грн, позивач вказує, що відповідач за відсутності укладеного договору в період з 01.11.2020 по 25.12.2020 зберігав кошти та не сплачував орендну плату за користування прилеглою територією площею 1000 кв.м., чим збільшив вартість власного майна, а позивач втратив належне йому майно (кошти від орендної плати). На підтвердження користування відповідачем вказаною територію позивач подав в матеріали справи акт обстеження від 02.10.2020, складений працівниками позивача, а також акт надання послуг № 67 від 30.10.2020, в яких визначена площа прилеглої території - 1156 кв.м.
Суд зазначає, що надані позивачем докази підтверджують обставини користування відповідачем прилеглою територією загальною площею 1156 кв.м. у жовтні 2020 року, які не є предметом спору у даній справі.
В той же час матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження користування відповідачем прилеглою територією площею 1000 кв.м. у період з 01.11.2020 по 25.12.2020. При цьому здійснення оплати відповідачем за актом надання послуг №67 від 30.10.2020 підтверджує лише згоду відповідача із проведеними позивачем нарахуваннями орендної плати за жовтень 2020 року.
Отже, позивач не довів обставин користування відповідачем прилеглою територією площею 1000 кв.м. у період з 01.11.2020 по 25.12.2020 та безпідставного збереження майна у розмірі орендної плати.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).
Приймаючи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 7648,03грн заборгованості з орендної плати. У стягненні 55981,97грн, в тому числі 38 239,97 грн заборгованості з орендної плати, 17742,00грн безпідставно збережених коштів, суд відмовляє.
Згідно з ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтраст" с.Шаровечка Хмельницького району Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілєс" м.Хмельницький про стягнення 63630,00 грн задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілєс" (29000, м. Хмельницький, вул.Козацька, 5/1, код 35173089) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтраст" (31336, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с.Шаровечка, вул.Центральна, 2, код 32200906) 7648,03 рн (сім тисяч шістсот сорок вісім гривень 03 коп.) заборгованості з орендної плати, 272,84 грн. (двісті вісімдесят дві гривні 84 коп.) витрат по оплаті судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
У стягненні 55981,97 грн відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено 30.04.2021.
Суддя Л.О. Субботіна
Віддруковано у 3 примірниках:
1 - до справи,
2 - позивачу (31336, Хмельницька обл, с. Шаровечка, вул. Центральна, 2),
3- відповідачу (29000, м. Хмельницький, вул. Козацька, буд. 5/1).
Надіслати усім рекомендованим листом з повідомленням про вручення.