ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
19 квітня 2021 року Справа № 923/1092/20
Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М. Б., за участю секретаря судового засідання Мальцевої О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватної аграрно-промислової фірми "Вера", м.Херсон
до відповідача: Акціонерного товариства "Херсонобленерго", м.Херсон
про визнання недійсним та скасування рішення
за участю представників сторін:
від позивача: Салтан Р.В., адвокат (посвідчення № 003272 від 18.04.2018р.)
від відповідача: Кізім Т.О., юрисконсульт (посвідчення № 1434/2018), довіреність № 07/034-21 від 18.12.2020р.
Позивач Приватна аграрно-промислова фірма "Вера" звернувся до господарського суду із позовом до Акціонерного товариства "Херсонобленерго" про визнання недійсним та скасування рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані незгодою позивача з рішенням комісії Голопристанських РЕМ АТ "Херсонобленерго", оформленого протоколом від 28.04.2020р. №233.
Ухвалою суду від 05.11.2020р. відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі на 03.12.2020р., встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.
16.11.2020р. відповідачем подано відзив на позовну заяву.
Ухвалою від 03.12.2020р. за клопотанням представника позивача відкладено підготовче засідання на 05.01.2021р.
15.12.2020р. позивачем подано відповідь на відзив на позовну заяву.
05.01.2021р. відповідачем подано заперечення.
В судове засідання 05.01.2021р. з'явився представник позивача.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в телефонному режимі повідомив про неможливість прибути в судове засідання у зв'язку із ДТП.
Представник відповідача зазначила про необхідність відкладення розгляду справи у зв'язку із об'єктивними обставинами неможливості забезпечення позивачем участі його уповноваженого представника в судовому засіданні.
Також в судовому засіданні представник відповідача звернулась до суду із клопотанням про поновлення строку на подання заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 05.01.2021р. задоволено клопотання відповідача АТ "Херсонобленерго" про поновлення строку на подання заперечення; поновлено відповідачу АТ "Херсонобленерго" пропущений процесуальний строк на подання до суду заперечення на відповідь на відзив; прийнято до розгляду заперечення №65/05-01831 від 04.01.2021р. та долучено його до матеріалів справи; продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів - до 04.02.2021р.; призначено підготовче засідання на 18 січня 2021 року.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у справі судді у період з 12.01.2021р. по 03.02.2021р. судове засідання, призначене на 18.01.2021р., не відбулось.
Ухвалою від 04.02.2021р. постановлено провести підготовче засідання у розумні строки, призначено підготовче засідання на 17.02.2021р.
Ухвалою від 17.02.2021р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 04.03.2021р.
03.03.2021р. позивачем подано до суду клопотання про долучення доказу.
04.03.2021р. від позивача надійшла заява про продовження строку на подання доказу.
Ухвалою від 04.03.2021р. встановлено позивачу ПАПФ "Вера" додатковий строк на подання доказів до 04.03.2021р. та залучено лист НКРЕКП від 09.12.2020р. №13228/20/7 до матеріалів справи №923/1092/20; запропоновано відповідачу АТ "Херсонобленерго" надати письмово викладену позицію щодо поданого позивачем доказу; розгляд справи відкладено на 31.03.2021р.
В судовому засіданні 31.03.2021р. на стадії з'ясування обставин справи та дослідження доказів за клопотанням представника позивача оголошено перерву до 11 год. 00 хв. 06.04.2021р.
Після закінчення перерви в судове засідання з'явилась представник відповідача.
Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.
При цьому, через канцелярію господарського суду представником позивача адвокатом Салтан Р.В. подано клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку із неможливістю взяти участь в засіданні за станом здоров'я. До клопотання додано копію медичної довідки від 05.04.2021р.
Ухвалою від 06.04.2021р., враховуючи клопотання представника позивача, позицію представника відповідача, з метою забезпечення законних прав та інтересів сторін, повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи, що у даному випадку має пріоритет у порівнянні із дотриманням строку розгляду справи № 923/1092/20, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, суд постановив провести розгляд справи № 923/1092/20 поза межами встановленого ч.ч. 1, 2 ст. 195 ГПК України строку у розумний строк та відклав судове засідання на 19 квітня 2021 року.
В судове засідання з'явились представники сторін.
Представник позивача підтримав позовні вимоги, просить їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечила, просить відмовити в його задоволенні.
Відповідно до ст.233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 19.04.2021р. на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Позивач Приватна аграрно-промислова фірма "Вера" звернувся до господарського суду із позовом до Акціонерного товариства "Херсонобленерго" про визнання недійсним та скасування рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані незгодою позивача з рішенням комісії Голопристанських РЕМ АТ "Херсонобленерго", оформленого протоколом від 28.04.2020р. № 233.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач у позовній заяві та його представник в судовому засіданні зазначив, що між сторонами існують договірні відносини щодо постачання електричної енергії на об'єкти позивача, в тому числі - об'єкт "Зрошення" за адресою Херсонська область, Голопристанський район, с.Чулаківка, пров. Жовтневий.
24.03.2020 року працівниками АТ "Херсонобленерго" на об'єкті ПАПФ "Вера" - "Зрошення", за адресою Херсонська область, Голопристанський район, с. Чулаківка, пров. Жовтневий було проведено перевірку дотримання ПРРЕЕ, за результатами якої складено Акт про порушення ПРРЕЕ №133951, а саме виявлено відсутність пломби оператора розподілу АТ "Херсонобленерго" № С47118004, встановленої на дверях щита обліку КТП-376А 0,4 кВт, що закривало доступ до трансформатора струму та ввідного рубильника, що свідчить про порушення Споживачем підпункту 2 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ (Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018р. за № 312: пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії).
28.04.2020 року на засіданні комісії АТ "Херсонобленерго" без присутності Споживача було розглянуто Акт про порушення від 24.03.2020 року №133951 та прийнято рішення визначити обсяг недоврахованої електричної енергії за п. 8.4.10 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018р. №312 на загальну суму 722 917,77 грн.
06 травня 2020 року на адресу Приватної аграрно-промислової фірми "Вера" надійшло повідомлення про розгляд акту про порушення ПРРЕЕ, копія витягу з протоколу №233 від 28.04.2020р. засідання комісії Голопристанські РЕМ по розгляду акту про порушення "Правил роздрібного ринку електроенергії" № 133951 від 24.03.2020р. та додатковий рахунок № 339 на суму 722 917,77 грн.
Приватна аграрно-промислова фірма "Вера" не згодна з рішенням комісії АТ "Херсонобленерго", викладеним в протоколі №233 від 28.04.2020р., оскільки пломба з відбитками тавр оператора системи АТ "Херсонобленерго" ПАТ ХОЕ № С47118004 з переіржавленим тросиком була виявлена 24 березня 2020 року о 08:30 ранку електриком ОСОБА_1 біля щита обліку при здійсненні ним огляду КТП -376А 0,4 кВт на об'єкті ПАПФ "Вера" - "Зрошення", за адресою Херсонська область, Голопристанський район, с. Чулаківка, пров. Жовтневий, та була ним передана директору ПАПФ "Вера" Цихановичу В.М.
ОСОБА_2 відразу зателефонував до АТ "Херсонобленерго" щоб повідомити про знайдену пломбу, однак отримав відповідь, що на об'єкт ПАПФ "Вера" - "Зрошення" вже їде комісія для проведення перевірки дотримання вимог ПРРЕЕ.
Тому, по прибуттю комісії, ОСОБА_2 довів до відома членів комісії про знайдену пломбу та передав її особисто представнику ПАТ "Херсонобленерго" ОСОБА_3 в присутності членів комісії АТ "Херсонобленерго" та працівників ПАПФ "Вера" ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 ..
Вказане підтверджується заявами свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 .
Однак, за результатами перевірки комісією був складений Акт про порушення ПРРЕЕ № 133951, який був підписаний Споживачем без заперечень щодо форми складання, а не за змістом, що підтверджує факт ознайомлення з ним позивача.
Отже, на думку позивача, повідомлення ПАПФ "Вера" про виявлення пломби та передання її комісії Голопристанські РЕМ АТ "Херсонобленерго" свідчить про безпідставність визначення оспорюваним рішенням комісії відповідача обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення позивачем ПРРЕЕ.
Також позивач звертає увагу на те, що пломба з відбитками тавр оператора системи АТ "Херсонобленерго" ПАТ ХОЕ №С47118004 була встановлена на дверцях РУ- 0,4 КВ за актом про опломбування № 201003 від 03.09.2018 року.
При цьому, при організації обліку при експлуатації електроустановки споживача ПАПФ "Вера" електропередавальна організація повинна була відповідним додатковим опломбуванням (з урахуванням погодних умов) унеможливити доступ до дооблікових кіл розрахункових засобів обліку споживачів, тобто встановити декілька пломб, а не одну на дверцятах верхньої частини трансформаторного відсіку.
Зауважує, що відповідачем при складанні Акту про порушення №133951 від 24.03.2020р. не встановлено пошкодження чи зриву пломб електролічильника, як розрахункового засобу обліку електроенергії, не встановлено, що зазначена в Акті про порушення відсутня пломба була установлена на засобі (вузлі) вимірювальної техніки споживача.
Втручань споживача в роботи засобів обліку під час проведення перевірки та засідання комісії з розгляду Акта про порушення встановлено також не було.
Відповідачем при прийнятті рішення про нарахування вартості недооблікованої електроенергії неправомірно застосовані положення п. 8.4. ПРРЕЕ.
Комісією АТ "Херсонобленерго" під час розрахунку вартості недооблікованої електричної енергії прийнято максимальну потужність струмоприймачів споживача 112 кВт згідно Договору між ПАПФ "Вера" та АТ "Херсонобленерго", при цьому, згідно Робочого проекту на електропостачання насосних станцій ПАПФ "Вера", погодженого АТ "Херсонобленерго", загальна розрахункова потужність насосних станцій Споживача складає 66 кВт.
Однак, при проведенні 24.03.2020р. перевірки дотримання ПРРЕЕ технічні характеристики наявного обладнання на об'єкті ПАПФ "Вера" - "Зрошення" представниками АТ "Херсонобленерго" не уточнювалися та його включення на повну потужність не проводилося. До споживача з приводу перевірки потужності наявних струмоприймачів ніхто не звертався, а посилання на складення Акту про не допуск до струмоприймачів, про що зазначено в Акті №133951, є необгрунтованим.
На об'єкті позивача - "Зрошення", а саме свердловині №8-166, електропостачання якої здійснюється від КТП-376А 0,4 кВт, встановлено насос ЗЦВ 12-255-30 виробництва ТОВ "Бердянські насоси", відповідно технічних характеристик його потужність складає 32 кВт.
Оскільки вказаний насос на об'єкті ПАПФ "Вера" - "Зрошення" був демонтований на зимовий період, директором ПАПФ "Вера" було надано пояснення, що в період з 01.11.2019 року по 24.03.2020 року зрошення не проводилося, тому електрична енергія не споживалась.
Вказане підтверджується заявами свідків та Актом про тимчасове виведення основних фондів з виробничого процесу та їх консервації від 07.10.2019р. № 15, Довідкою від 01.10.2020 р. № 18.
Таким чином, на думку позивача, проведення розрахунку вартості необлікованої електричної енергії у обсязі 292086 кВт/год на суму 722 917,77 грн. виходячи з потужності 112 кВт, є необгрунтованим.
Зазначає, що у зв'язку із введенням на всій території України карантину, директор ПАПФ "Вера" ОСОБА_2 (що є людиною похилого віку) не міг бути присутнім 28.04.2020 року на засіданні комісії Голопристанські РЕМ по розгляду акту про порушення "Правил роздрібного ринку електроенергії" № 133951 від 24.03.2020р., надати відповідні пояснення, подавати заперечення та доводи під час розгляду акту. Фактично, позивач був позбавлений можливості в позасудовому порядку довести свою невинуватість та безпідставність нарахованих санкцій.
При цьому, ПАПФ "Вера" не погодилось з рішенням комісії від 28.04.2020р., отриманим 06.05.2020р., та направило на адресу АТ "Херсонбленерго" скаргу від 31.05.2020р. (отримано 01.06.2020р.) на рішення комісії з розгляду актів про порушення.
До скарги від 31.05.2020р. було додано копію пояснюючої директора ПАПФ "Вера" від 08.05.2020р.
Наразі відповіді за результатами розгляду скарги ПАПФ "Вера" на адресу позивача не надходило.
Позивач звертає увагу на те, що аналіз положень ПРРЕЕ та Кодексу комерційного обліку електричної енергії дає підстави дійти висновку, що нарахування вартості не облікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення у разі виявлення відсутності пломб, якщо це призвело до викрадення електричної енергії.
Разом з тим, демонтаж основного насосу ЗЦВ 12-255-30 на об'єкті ПАПФ "Вера" - "Зрошення" задля недопущення його розукомплектації та розкрадання свідчить про неможливість споживання позивачем електричної енергії у період з 07.10.2019р. по 24.03.2020р.
Крім того, позивач просить врахувати висновки, викладені в листі НКРЕКП від 09.12.2020р. № 13228/20/7, відносно того, що відповідно до підпункту 2 пункту 8.4.2 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ, положення цієї глави застосовуються у випадку пошкодження/відсутності пломб, встановлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки. При цьому, оскільки двері РУ-0,4 кВ КТП не відносяться до засобів вимірювальної техніки, НКРЕКП вважає, що у АТ "Херсонобленерго" відсутні підстави для застосування положень глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ.
За наведених обставин позивач просить визнати недійсним та скасувати рішення комісії Голопристанські РЕМ АТ "Херсонобленерго" з розгляду акту про порушення № 133951 від 24.03.2020р., оформлене протоколом засідання № 233 від 28.04.2020р., про нарахування вартості недооблікованої електричної енергії на суму 722917,77 грн. Приватній аграрно-промисловій фірмі "Вера".
Не погоджуючись із доводами позивача відповідач у відзиві на позовну заяву та його представник в судовому засіданні зазначає, що відповідно до п. 3.3. ПКЕЕ, відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
Відсутність пломби є самостійним видом порушення та не потребує додаткового встановлення факту вчинення споживачем дій стосовно втручання в роботу приладу обліку, цей факт підтверджується самим фактом відсутності пломби.
Як стверджує відповідач, факт встановлення спірної пломби № С47118004 підтверджується Актом про опломбування та встановлення індикаторів № 201003 від 03.09.2018, підписаним як представником Товариства, так і представником позивача - директором ПАПФ "Вера" Цихановичем В.М. Відповідно до цього акту, позивач прийняв на відповідальне зберігання всі встановлені пломби та зобов'язався нести повну відповідальність за збереження і цілісність пломб, в тому числі пломби № С47118004.
До того ж, з Акту про розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (додаток 6 до Договору про постачання електричної енергії) вбачається, що щит обліку 0,4 кВ КТП-376А, де було виявлено відсутність пломби - знаходиться в зоні балансової належності та експлуатаційної відповідальності позивача.
За таких обставин відповідальність за збереження та цілісність пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акту про пломбування та акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін покладається на власника (користувача) електроустановок.
24.03.2020р. працівниками АТ "Херсонобленерго" на об'єкті позивача - "Зрошення" за адресою: Херсонська область Голопристанський район с.Чулаківка, провулок Жовтневий, було проведено перевірку дотримання вимог ПРРЕЕ, за результатами якої було складено Акт про порушення ПРРЕЕ № 133951, в якому зазначено, мовою оригіналу: "відсутня пломба АТ "Херсонобленерго" ... № С47118004, встановлена на дверях щиту обліку 0,4 кВ КТП-3 76А, що закривала доступ до трансформаторів струму та до ввідного рубильника ... З приводу відсутності пломби споживач до РЕМ не звертався".
Зазначений Акт складався за участю представника позивача - директора ПАПФ "Вера" - Цихановича Василя Миколайовича і був підписаний з його боку без зауважень. Представник позивача виявлений факт відсутності пломби не заперечував.
Після складання Акту його другий примірник був вручений представнику позивача Цихановичу В.М.
Таким чином, за твердженням відповідача, Акт про порушення ПРРЕЕ № 133951 від 24.03.2020 був складений з дотриманням вимог ПРРЕЕ.
28.04.2020р. на засіданні комісії було розглянуто акт про порушення від 24.03.2020р. № 133951 та прийнято рішення визначити обсяг не доврахованої електричної енергії за п. 8.4.10 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018р. №312 на загальну суму 722917,77 грн.
На вказане засідання комісії представник відповідача не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення комісії (п. 11 акту про порушення).
Розрахунок не доврахованої електричної енергії здійснювався згідно п. 8.4.10 ПРРЕЕ.
Період розрахунку - з 24.09.2019 по 24.03.2020 (за 6 місяців, що передували дню виявлення порушення - відповідно до п.п. 1 п. 8.4.8. ПРРЕЕ).
Так як представник позивача на засідання комісії не прибув (хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення комісії - п. 11 акту про порушення), 04.05.2020р. рекомендованим поштовим відправленням із супровідним листом- повідомленням за вих. № 52/03-024214 від 30.04.2020р. на адресу ПАПФ "Вера" було направлено витяг з протоколу № 233 від 28.04.2020р. з розрахунком обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, додатковий рахунок № 339 за березень 2020р. по Акту № 13395.
Дане поштове відправлення було отримано Споживачем 07.05.2020р., про що свідчить відповідна відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
З огляду на викладене, відповідач вважає доводи ПАПФ "Вера", викладені в позовній заяві, безпідставними та такими, що не підтверджуються жодними належними
доказами.
Крім того, відповідач звертає увагу на те, що відповідачем обрано невірний спосіб захисту, оскільки рішення комісії, оформлене протоколом № 233 від 28.04.2020р. щодо розгляду акту про порушення ПРРЕЕ, не має ознак акту ненормативного характеру (індивідуальної акту) та не може бути предметом оскарження у суді в порядку ст. 20 ГК України.
За наведених обставин відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.
Як слідує з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 08.12.2003р. між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", правонаступником та новим найменуванням якого є Акціонерне товариство "Херсонобленерго", в особі структурного підрозділу Голопристанський РЕЗ і ЕМ (Постачальник) та Приватною аграрно-промисловою фірмою "Вера" (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 339 (а.с.114-117), за умовами якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю 156,1кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
В п.2.1. Договору сторони дійшли згоди про те, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).
Пунктом 4.2.3 Договору встановлено, що Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів, зазначених в Додатку № 4 до даного Договору "Перелік струмоприймачів, встановлених на об'єкті споживача" та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за №782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням (далі - Методика), у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.
Відповідно до п. 4.2.4 Договору, Споживач не несе відповідальності перед Постачальником відповідно до вимог пунктів 4.2.1 - 4.2.3 цього договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини Постачальника або внаслідок дії обставин непереборної сили.
В п.4.4 Договору сторони визначили, що у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акта. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта в акті робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони договору, що складала акт.
13.10.2009р. між ВАТ "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" в особі його структурного підрозділу Голопристанський РЕЗ і ЕМ і ПАПФ "Вера" укладено додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії № 339 від 08.12.2003р. (а.с.113- зворот).
Відповідно до пункту 2 додатку № 5 до Договору значиться серед переліку об'єктів та точок обліку споживача - Зрошення, Херсонська область, Голопристанський район, с.Чулаківка, приєднана потужність - 160 кВА/кВТ, лічильник - № 051030, тип електролічильника - СА4У-196, місце установки - РУ-0,4кВ КТП-376, режим роботи споживача- 24 год. (а.с.118).
Згідно Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (додаток № 6 до Договору - а.с.119), на об'єкті позивача Зрошення, Херсонська область, Голопристанський район, с.Чулаківка дозволена потужність - 112 кВт.
Відповідно до Заяви-приєднання до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії № 339 від 19 листопада 2018 року (а.с.11), Споживача ПАПФ "Вера" приєднано з 01.01.2019р. до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії за особовим рахунком № 339 бази даних абонентів постачальника за регульованим тарифом.
03.09.2018р. уповноваженою особою Постачальника інспектором Литвинюк Д.В., посвідчення №3006, проведено опломбування обладнання Споживача - Зрошення, с.Чулаківка, ПАПФ "Вера", про що складено Акт № 201003 (а.с.122).
Так відповідно до означеного Акту про опломбування та встановлення індикаторів №201003 від 03.09.2018р., на об'єкті ПАПФ "Вера" Зрошення, що знаходиться в с.Чулаківка, встановлено, серед іншого, пломби АТ "Херсонобленерго", в тому числі на дверях РУ-0,4 кВ - № С47118004.
Як слідує з означеного Акта, відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії, пломб та індикаторів (відбитків їх тавр) відповідно до акту про пломбування та встановлення індикаторів покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені (згідно п.3.3, 10.2.26 ПКЕЕ та п.11 ПКЕЕН).
Споживачу продемонстровано цілісність встановлених пломб та/або індикаторів (відсутність їх спрацювання).
Представник Споживача один примірник акту для вручення керівництву підприємства отримав.
Акт підписано представниками обох сторін, від Споживача директором останнього Цихановичем В.М., від Постачальника - інспектором Литвинюк Д.В.
24 березня 2020 року в ході перевірки працівниками АТ "Херсонобленерго" об'єкту Зрошення, що знаходиться в с.Чулаківка, пров.Жовтневий, було виявлено порушення п.п.8 п.5.5.5 ПРРЕЕ, а саме - відсутня пломба АТ "Херсонобленерго" оператора системи розподілу, виявлено відсутність пломби №С47118004, встановленої на дверях щиту обліку 0,4 кВ КТП-376А, що закривала доступ до трансформаторів струму та ввідного рубильника. Акт складено згідно п.8.2.4 та п.8.2.5 ПРРЕЕ. З приводу відсутності пломби споживач до РЕМ не звертався.
Вказане порушення було виявлено в присутності директора ПАПФ "Вера" ОСОБА_2 та зафіксовано в Акті про порушення № 133951 від 24.03.2020 року, який був підписаний уповноваженими представниками оператора системи АТ "Херсонобленерго" із зазначенням посвідчень останніх.
З боку Споживача Акт підписано директором ПАПФ "Вера" ОСОБА_2 із зазначенням: "Зауважень немає".
В п.5 Акту зазначено, що Споживач не ввімкнув всі наявні струмоприймачі на повну потужність для вимірювання струму, допуску для перевірки струмоприймачів не надав, про що складено акт про не допуск.
АТ "Херсонобленерго" під час здійснення перевірки електроустановок Споживача здійснювало фотофіксацію виявленого порушення, про що зазначено на 4 аркуші Акту про порушення № 133951 (п.8.2.5 ПРРЕЕ).
В п.11 Акту Споживача повідомлено, що комісія оператора системи з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 28.04.2020р. о 9 год. 30 хв. За адресою: м.Гола Пристань, вул.1 Травня, буд. 263 каб.102.
В розділі "Додаткові відомості" Акту зазначено, що Споживачу роз'яснено його право внести зауваження та пропозиції до складеного акту.
28.04.2020р. відбулось засідання комісії Голопристанські РЕМ по розгляду Акту про порушення Правил роздрібного ринку електроенергії №133951 від 24.03.2020р.
Засідання комісії проводилося за відсутності представника позивача, який, в свою чергу, був повідомлений про місце, час і дату засідання комісії п. 11 спірного Акту.
За результатами розгляду комісія постановила, що акт порушення ПРРЕЕ № 133951 від 24.03.2020р. складено з дотриманням вимог Правил роздрібного ринку, розрахунок провести згідно пункту 8.4.10 Постанови НКРЕКП № 312. Надати споживачу рахунок на сплату за не обліковану електричну енергію по акту порушення ПРРЕЕ № 133951 від 24.03.2020р.
На підставі зазначеного, Споживачу визначено обсяг недоврахованої електричної енергії за п.8.4.10 ПРРЕЕ в розмірі 292086 кВт/год на суму 722917,77 грн., що оформлено Протоколом № 233 від 28.04.2020р. (а.с.18).
Як слідує з матеріалів справи, витяг з Протоколу засідання комісії №233 від 28.04.2020р. з розрахунком та Додатковим рахунком №339 по Акту № 133951 Споживачу направлено засобами поштового зв'язку з повідомленням про вручення поштового відправлення та отримано останнім 07.05.2020р. (а.с.124).
Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 27 Закону України "Про електроенергетику", правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, порушення правил користування енергією.
Статтею 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо.
Відповідно до частини першої статті 275 ГК України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергія) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Частинами першою - третьою статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (стаття 216 Господарського кодексу України).
Приписами частини другої статті 217 Господарського кодексу України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Частиною першої статті 218 Господарського кодексу України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
В силу вимог ст. 610, ст. 525 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦK України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018р. № 312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (надалі - ПРРЕЕ, Правила) та визнано такою, що втратила чинність з 11.06.2018р., постанову Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 "Про затвердження Правил користування електричною енергією".
Відповідно до пункту 2.3.4 ПРРЕЕ, відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
За змістом підпункту 8 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ, Споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування. Аналогічні приписи містилися у підпункті 26 пункту 10.2 ПКЕЕ.
Як зазначено вище, 03.09.2018р. уповноваженою особою Постачальника інспектором Литвинюк Д.В., посвідчення № 3006, проведено опломбування обладнання Споживача - Зрошення, с.Чулаківка, ПАПФ "Вера", про що складено Акт № 201003 (а.с.122).
Відповідно до означеного Акту про опломбування та встановлення індикаторів № 201003 від 03.09.2018р., на об'єкті ПАПФ "Вера" Зрошення, що знаходиться в с.Чулаківка, встановлено, серед іншого, пломби АТ "Херсонобленерго", в тому числі на дверях РУ-0,4 кВ - № С47118004.
За змістом п. 7.4 Розділу 6 Кодексу комерційного обліку (в редакції, чинній на момент виявлення порушення), ЗВТ (засіб вимірювальної техніки) має бути опломбований на затискній кришці пломбою ППКО (постачальника послуг комерційного обліку електричної енергії). Пломби з тавром ППКО мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, важелі і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, усі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку.
Під час пломбування ЗВТ на об'єкті складається акт про пломбування. Цей акт повинен містити інформацію про місце кожної пломби, найменування суб'єкта, який встановлює пломбу, і суб'єкта відповідального за збереження та цілісність пломби. Акт пломбування підписується представниками сторін, які брали участь у процедурі пломбування (п.7.10 Розділу 6 Кодексу комерційного обліку).
Акт від 03.09.2018р. свідчить про те, що Споживачу було продемонстровано цілісність встановлених пломб та/або індикаторів (відсутність їх спрацювання).
Акт підписано представниками обох сторін, від Споживача директором останнього Цихановичем В.М. , від Постачальника - інспектором Литвинюк Д.В., посвідчення №3006.
Пунктом 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії встановлено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил. Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення. Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення. В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення. В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи). У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою. До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті. Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов'язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень. Облік бланків актів про порушення ведеться оператором системи у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою журналі. Акти про порушення та документи, що підтверджують факт їх отримання споживачем, повинні зберігатися оператором системи протягом трьох років з дня оформлення акта про порушення.
Так 24 березня 2020 року в ході перевірки працівниками АТ "Херсонобленерго" об'єкту Зрошення, що знаходиться в с.Чулаківка, пров.Жовтневий, було виявлено порушення п.п.8 п.5.5.5 ПРРЕЕ, а саме - відсутня пломба АТ "Херсонобленерго" оператора системи розподілу, виявлено відсутність пломби № С47118004, встановленої на дверях щиту обліку 0,4 кВ КТП-376А, що закривала доступ до трансформаторів струму та ввідного рубильника.
За результатами виявленого порушення складено Акт про порушення № 133951 від 24.03.2020 року, який був підписаний уповноваженими представниками оператора системи АТ "Херсонобленерго" із зазначенням посвідчень останніх. З боку Споживача Акт підписано директором ПАПФ "Вера" ОСОБА_2 із зазначенням: "Зауважень немає".
Дослідивши означений Акт суд констатує, що його складено у відповідності до Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги ПАПФ "Вера" зауважує, що пломба з відбитками тавр оператора системи АТ "Херсонобленерго" ПАТ ХОЕ № С47118004 з переіржавленим тросиком була виявлена 24 березня 2020 року о 08:30 ранку електриком ОСОБА_1 біля щита обліку при здійсненні ним огляду КТП -376А 0,4 кВт на об'єкті ПАПФ "Вера" - "Зрошення", за адресою Херсонська область, Голопристанський район, с. Чулаківка, пров. Жовтневий, та була ним передана директору ПАПФ "Вера" Цихановичу В.М. ОСОБА_2 відразу зателефонував до АТ "Херсонобленерго" щоб повідомити про знайдену пломбу, однак отримав відповідь, що на об'єкт ПАПФ "Вера" - "Зрошення" вже їде комісія для проведення перевірки дотримання вимог ПРРЕЕ. Тому, по прибуттю комісії, ОСОБА_2 довів до відома членів комісії про знайдену пломбу та передав її особисто представнику ПАТ "Херсонобленерго" ОСОБА_3 в присутності членів комісії АТ "Херсонобленерго" та працівників ПАПФ "Вера" ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 . Вказане підтверджується заявами свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 .
Так до матеріалів справи позивачем подано заяви свідків - працівників ПАПФ "Вера" ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 (а.с.32-35), які зазначають про те, що 24.03.2020р. о 8 год. 30 хв. біля щита обліку електриком ОСОБА_8 була знайдена пломба з відбитками тавр оператора системи АТ "Херсонобленерго" ПАТ ХОЕ № С47118004 з переіржавленим тросиком. А також заяву свідка ОСОБА_6 , який станом на дату складання акту працював інспектором інспекції енергонагляду АТ "Херсонобленерго", про те, що по прибуттю комісії АТ "Херсонобленерго" на об'єкт позивача "Зрошення" директором ПАПФ "Вера" було повідомлено про виявлення пломби з відбитками тавр оператора системи АТ "Херсонобленерго" ПАТ ХОЕ № С47118004 з переіржавілим тросиком, яка в подальшому була передана співробітнику АТ "Херсонобленерго" Лісанову М.А.
Означені заяви свідків засвідчені приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу Херсонської області Маршаловою М.В. та містять застереження щодо обізнаності вказаних осіб про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 383 КК України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 87 Господарського процесуального кодексу України, показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.
З наведених норм чинного процесуального закону можна дійти висновку, що докази у вигляді показання свідків у господарському судочинстві носять факультативний (допоміжний) характер та становлять певні відомі особам обставини, які мають значення для справи.
При цьому, частина друга статті 87 Господарського процесуального кодексу України визначає, що показаннями свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства відображаються у відповідних документах.
Як стверджує позивач, повідомлення ПАПФ "Вера" про виявлення пломби та передання її комісії Голопристанські РЕМ АТ "Херсонобленерго" свідчить про безпідставність визначення оспорюваним рішенням комісії відповідача обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення позивачем ПРРЕЕ.
Разом з тим, суд зауважує, що відповідно до п. 8.4.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, Оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.
У разі своєчасного (до виявлення порушення представниками оператора системи) письмового повідомлення споживачем оператора системи про виявлені ним пошкодження засобів вимірювальної техніки, пошкодження або зрив пломб (за умови відсутності явних ознак втручання в роботу засобів вимірювальної техніки) чи пошкодження індикатора (за умови наявності активного елемента індикатора) або спрацювання індикатора (за умови відсутності підтвердження заводом виробником індикатора факту його спрацювання внаслідок дії магнітного поля) положення цієї глави не застосовуються.
Відтак, посилання позивача на те, що підтвердженням повідомлення АТ "Херсонобленерго" про виявлення пломби та передання її комісії Голопристанські РЕМ АТ "Херсонобленерго" є заяви свідків, наведені вище, за відсутності в матеріалах справи належних та допустимих доказів, а саме письмового повідомлення споживачем оператора системи про виявлені ним пошкодження або зрив пломб, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, є безпідставними.
Щодо тверджень позивача ПАПФ "Вера" відносно того, що відповідачем при прийнятті рішення про нарахування вартості недооблікованої електроенергії неправомірно застосовані положення п. 8.4. ПРРЕЕ, оскільки при складанні Акту про порушення № 133951 від 24.03.2020р. необгрунтовано не досліджено наявність належних та допустимих доказів втручання з боку позивача в роботу засобів вимірювальної техніки; в акті про порушення не встановлено пошкодження чи зриву пломб електролічильника, як розрахункового засобу обліку електроенергії; крім того, жодним документом не встановлено, що зазначена в Акті про порушення відсутня пломба була установлена на засобі (вузлі) вимірювальної техніки споживача; втручань споживача в роботи засобів обліку під час проведення перевірки та засідання комісії з розгляду Акта про порушення встановлено не було, суд зауважує наступне.
Відповідно до п.2.3.4 глави 2.3 розділу II Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. № 312, які набрали чинності з 11.06.2018р., відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.
Розрахункові засоби вимірювальної техніки електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку, цих Правил та проектних рішень. Підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) вимірювальної техніки, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, забороняється, за винятком випадків, передбачених цими Правилами (абз.2, 3 п.2.3.3 глави 2.3 розділу II ПРРЕЕ).
Підпунктом 8 п.5.5.5 ПРРЕЕ на Споживача покладено обов'язок забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.
Згідно п.7.4 Розділу 6 Кодексу комерційного обліку (в редакції, чинній на момент виявлення порушення), ЗВТ (засіб вимірювальної техніки) має бути опломбований на затискній кришці пломбою ППКО (постачальника послуг комерційного обліку електричної енергії). Пломби з тавром ППКО мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, важелі і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, усі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку.
В розумінні пп.14 п.1.4 Розділу І Кодексу комерційного обліку, вузол обліку електричної енергії (вузол обліку, ВОЕ) - сукупність обладнання та засобів вимірювальної техніки, змонтованих та з'єднаних між собою за встановленою схемою з метою забезпечення вимірювання та обліку електричної енергії в заданій точці вимірювання. Типовий ВОЕ складається з лічильника електричної енергії, трансформатора струму, трансформатора напруги, засобів захисту (автоматичні вимикачі або запобіжники), вторинних кіл струму і напруги та інших допоміжних засобів (тестового блока, перетворювачів імпульсів, блоків живлення тощо); характеристики складових ВОЕ мають бути достатніми для вимірювання електричної енергії з заданою періодичністю та похибкою.
З Однолінійної схеми (додаток №7а до Договору про постачання електричної енергії №339 від 08.12.2003р. - а.с.175) вбачається, що опломбований пломбою № С47118004 РУ-04 кВ є вузлом обліку електричної енергії в розумінні ККО, оскільки містить в собі лічильник електричної енергії, трансформатори струму, автоматичні вимикачі (комутаційні апарати), первинне коло живлення ЗВТ тощо.
Отже, двері РУ-0,4кВ, які були опломбовані встановленою на підставі Акту про опломбування №201003 від 03.09.2018р. (а.с.20) пломбою № С47118004, закривали первинне коло живлення ЗВТ, унеможливлювали доступ до струмоведучих частин схеми обліку, трансформаторів струму тощо.
Суд зауважує, що відповідно до Акту про порушення № 133951 від 24.03.2020р. представниками АТ "Херсонобленерго" було виявлено відсутність пломб оператора системи розподілу, що само по собі є порушенням ПРРЕЕ (не залежно від того, чи ці дії призвели до зміни показів приладів обліку), у разі виявлення якого представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії складається акт про порушення та здійснюється визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПРРЕЕ, яка підлягає оплаті.
За наведеного суд констатує, що відповідачем АТ "Херсонобленерго" при прийнятті рішення про нарахування вартості недооблікованої електроенергії цілком обґрунтовано застосовано положення підпункту 2 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ.
Суд критично ставиться до позиції Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, викладеної у листі від 09.12.2020р. № 13228/20/7-20 (а.с.158-161) відносно необґрунтованого застосування АТ "Херсонобленерго" у спірних правовідносинах положень глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ, з підстав, наведених господарським судом вище.
При цьому суд звертає увагу, що спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, вирішуються, зокрема, судом.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Також, позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, посилається на те, що комісією АТ "Херсонобленерго" під час розрахунку вартості недооблікованої електричної енергії безпідставно прийнято максимальну потужність струмоприймачів споживача 112 кВт згідно Договору між ПАПФ "Вера" та АТ "Херсонобленерго", оскільки згідно Робочого проекту на електропостачання насосних станцій ПАПФ "Вера", погодженого АТ "Херсонобленерго", загальна розрахункова потужність насосних станцій Споживача складає 66 кВт; при проведенні 24.03.2020р. перевірки дотримання ПРРЕЕ технічні характеристики наявного обладнання на об'єкті ПАПФ "Вера" - "Зрошення" представниками АТ "Херсонобленерго" не уточнювалися та його включення на повну потужність не проводилося; до споживача з приводу перевірки потужності наявних струмоприймачів ніхто не звертався, а посилання на складення Акту про не допуск до струмоприймачів, про що зазначено в Акті № 133951, є необґрунтованим.
На об'єкті позивача - "Зрошення", а саме свердловині № 8-166, електропостачання якої здійснюється від КТП-376А 0,4 кВт, встановлено насос ЗЦВ 12-255-30 виробництва ТОВ "Бердянські насоси", відповідно технічних характеристик його потужність складає 32 кВт. Оскільки вказаний насос на об'єкті ПАПФ "Вера" - "Зрошення" був демонтований на зимовий період, директором ПАПФ «Вера" було надано пояснення, що в період з 01.11.2019 року по 24.03.2020 року зрошення не проводилося, тому електрична енергія не споживалась. Вказане підтверджується заявами свідків та Актом про тимчасове виведення основних фондів з виробничого процесу та їх консервації від 07.10.2019р. №15, Довідкою від 01.10.2020 р. № 18.
З приводу означеного суд зауважує наступне.
Відповідно до приписів п. 8.2.6 ПРРЕЕ, на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг не облікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Оператор системи повинен вести журнал реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення, в якому зазначаються дата проведення засідання; номер протоколу; склад комісії; склад запрошених на засідання комісії (представники Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів); відмітка про присутність або відсутність споживача; перелік питань, які розглядалися на засіданні комісії; час розгляду кожного з питань, зміст окремої думки учасників комісії (у разі її наявності) та стислий зміст рішення. Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання. У разі відмови споживача або представника споживача від отримання акта про порушення, у якому визначено місце, час та дату проведення засідання комісії, або окремого повідомлення про місце, час і дату засідання комісії оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, визначену в даних щодо споживача, наявних в оператора системи. У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості не облікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати не облікованої електричної енергії та/або збитків.
Відповідно до п. 8.2.7 ПРРЕЕ, кошти за не обліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за не обліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день). У разі незгоди споживача з фактом без облікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості не облікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту без облікового споживання електричної енергії та стягнення вартості не облікованої електричної енергії. Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості не облікованої електричної енергій, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом. Якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт без облікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості не облікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили оператор системи скасовує відповідний акт про порушення.
Відповідно до пункту 8.4.1 ПРРЕЕ, Оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів без облікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.
У разі своєчасного (до виявлення порушення представниками оператора системи) письмового повідомлення споживачем оператора системи про виявлені ним пошкодження засобів вимірювальної техніки, пошкодження або зрив пломб (за умови відсутності явних ознак втручання в роботу засобів вимірювальної техніки) чи пошкодження індикатора (за умови наявності активного елемента індикатора) або спрацювання індикатора (за умови відсутності підтвердження заводом виробником індикатора факту його спрацювання внаслідок дії магнітного поля) положення цієї глави не застосовуються.
Відповідно до 8.4.2 ПРРЕЕ, визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень: порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - пошкодження пломб), або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки).
Так 28.04.2020р. відбулось засідання комісії Голопристанських РЕМ по розгляду акту про порушення Правил роздрібного ринку електроенергії №133951 від 24.03.2020р., за результатами якого прийнято оспорюване у даній справі рішення та проведено розрахунок не облікованої електричної енергії згідно пункту 8.4.10 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018р. № 312, нараховано позивачу 722917,77 грн.
Як слідує з п.5 Акту про порушення № 133951 від 24.03.2020р., під час проведення обстеження Споживач не ввімкнув всі наявні струмоприймачі на повну потужність для вимірювання струму, допуску для перевірки струмоприймачів не надав, про що складено акт про не допуск.
Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутній означений акт про не допуск, в той же час суд констатує, що, як слідує з Акту про порушення, з боку Споживача Акт було підписано директором ПАПФ "Вера" ОСОБА_2 із зазначенням: "Зауважень немає".
При цьому суд критично ставиться до тверджень позивача, викладених у позові, а також у заяві свідка - ОСОБА_2 відносно того, що, мовою оригіналу "Акт про порушення № 133951 був підписаний ним без заперечень по формі складання, а не за змістом, що підтверджує тільки факт ознайомлення з цим Актом".
Відповідно до п.8.2.5 ПРРЕЕ, до акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті. Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов'язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.
Як слідує з Акту про порушення № 133951, Споживачу було роз'яснено його право внести зауваження та пропозиції до складеного акту.
Згідно п.1.1.2. ПРРЕЕ, акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення на об'єкті споживача цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії.
Суд наголошує, що форма акту про порушення визначена в Додатку № 8 до ПРРЕЕ, яким доповнено Правила згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1525 від 18.07.2019р.
Таким чином, форма акту про порушення встановлена відповідним нормативним актом, а тому твердження позивача про те, що акт було підписано без зауважень саме по формі складання є безпідставними та не заслуговують на увагу.
Отже, при підписанні акту Споживач не спростував наведені вище твердження, викладені в п.5, в тому числі щодо не допуску до струмоприймачів.
Суд також не приймає до уваги твердження позивача про те, що в період з 01.11.2019 року по 24.03.2020 року зрошення не проводилося, тому електрична енергія не споживалась, що підтверджується заявами свідків та Актом про тимчасове виведення основних фондів з виробничого процесу та їх консервації від 07.10.2019р. № 15, Довідкою від 01.10.2020р. № 18, оскільки надані позивачем докази містять виклад обставин, зміст яких має суперечливий характер.
Так відповідно до тексту позовної заяви ПАПФ "Вера" зрошення не проводилось в період з 01.11.2019р. по 24.03.2020р., тому електрична енергія не споживалась (арк.6 абзац 5); на арк. 8 абз.7 позовної заяви зазначено, що електрична енергія не споживалась з 07.10.2019р. по 24.03.2020р. у зв'язку із демонтажем основного насосу.
В свою чергу, відповідно до пояснювальної директора ПАПФ "Вера" ОСОБА_2 від 08.05.2020р. (а.с.21), зрошення не проводилось з 01.11.2019р. по 01.03.2020р.
У заявах свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 (а.с.32-35) зазначено, що зрошення не проводилось з 01.10.2019р. по 24.03.2020р.
За змістом Акту ПАПФ "Вера" про тимчасове виведення основних фондів з виробничого процесу та їх консервацію (а.с.59), зрошення було припинено на період з 08.10.2019р. по 01.04.2020р.
А згідно Акту ПАПФ "Вера" про припинення водопостачання поливної води (а.с.62), поливний сезон шляхом закриття усіх засувок та пломбування вхідних дверей у місцях їх розташування припинено з 01.10.2019р. до 01.04.2020р.
Крім того, означені документи складені самим позивачем, тобто зацікавленою особою, під час встановлення порушення та обстеження об'єкту на розгляд комісії не надавались, протилежного суду не доведено.
Як слідує з витягу з протоколу № 233 від 28.04.2020р. засідання комісії Голопристанських РЕМ по розгляду акту про порушення № 133951 від 24.03.2020р., розрахунок обсягу та вартості не облікованої енергії було проведено згідно з пунктом 8.4.10 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018р. № 312, якою затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії.
Відповідно до п.8.4.10 ПРРЕЕ, у разі виявлення у не побутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-5 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (Wдоб, кВт·год) розраховується за формулою W доб = P * tдоб * Kв, де P - потужність (кВт), визначена як:
1) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складення акта про порушення струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи);
2) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складення акта про порушення струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних усіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи);
3) дозволена потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначена в договорі з оператором системи (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів 1 або 2 цього пункту, перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, не допуску представників оператора системи на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність);
tдоб - тривалість роботи обладнання протягом доби, що визначається на підставі договору з оператором системи (год).
У разі відсутності в договорі даних про тривалість роботи обладнання споживача tдоб приймається рівним 8 год.;
Kв - коефіцієнт використання струмоприймачів (приймається рівним 0,6).
Таким чином, оскільки під час виявлення порушення ПРРЕЕ Споживач не ввімкнув всі наявні струмоприймачі на повну потужність для вимірювання струму, допуску для перевірки струмоприймачів не надав, то при розрахунку обсягу та вартості не облікованої енергії відповідачем АТ "Херсонобленерго" цілком обґрунтовано було враховано потужність (кВТ), визначену як дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі - 112 Квт (Додаток № 6 до Договору - Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатації відповідальності сторін); тривалість роботи обладнання протягом доби (год.) - 24 год. (відповідно до умов Додатку № 5 до Договору - Перелік об'єктів споживача та точок обліку активної електроенергії); коефіцієнт використання струмоприймачів - 0,6.
Період розрахунку було визначено з 24.09.2019р. по 24.03.2020р., тобто за 6 місяців, що передували дню виявлення порушення, що відповідає положенням п.п.1 п.8.4.8 ПРРЕЕ.
Наведене спростовує доводи позивача відносно неправомірного нарахування відповідачем вартості не облікованої енергії.
Суд не приймає до уваги твердження позивача відносно того, що ПАПФ "Вера" була позбавлена можливості в позасудовому порядку довести свою невинуватість та безпідставність нарахованих санкцій у зв'язку з тим, що Постановою КМУ України від 11 березня 2020 року №211 було установлено з 12 березня 2020р. до 11 травня 2020р. на всій території України карантин, а директор ПАПФ "Вера" ОСОБА_2 (що є людиною похилого віку) не міг бути присутнім 28.04.2020 року на засіданні комісії Голопристанські РЕМ по розгляду акту про порушення "Правил роздрібного ринку електроенергії" № 133951 від 24.03.2020р., надати відповідні пояснення, подавати заперечення та доводи під час розгляду акту.
Як слідує з Акту про порушення від 24.03.2020р., в п.11 Споживача було повідомлено про те, що комісія оператора системи з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 28.04.2020р. о 9 год. 30 хв. за адресою Г.Пристань, вул.1 Травня, 263, каб.102.
Таким чином, останній був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання комісії. При цьому, від позивача не вимагалось під час засідання комісії безпосередньої участі керівника ПАПФ "Вера", а тому останній не був позбавлений можливості направити на засідання комісії іншого уповноваженого представника.
Отже, своїм правом бути присутнім під час засідання комісії з розгляду акту про порушення позивач скористався на власний розсуд.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За приписами ст. 16 цього Кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Згідно ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.
Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб.
Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Судом враховано правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 року у справі № 910/17955/17:
"Частиною другою статті 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу не доврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов'язки відповідного суб'єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача".
При цьому суд не приймає твердження відповідача відносно того, що наразі АТ "Херсонобленерго" не має право вчиняти дії, які направлені на ущемлення прав позивача, а саме - припиняти постачання електричної енергії споживачу, оскільки наслідком винесення рішення комісії електропередавальної організації є, в тому числі, встановлення обсягу і вартості не доврахованої електроенергії.
Таким чином, посилання відповідача на те, що позовні вимоги ПАПФ "Вера" не відповідають належному способу захисту не приймаються судом до уваги.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Пункт 3 частини першої статті 129 Конституції України пов'язує змагальність сторін зі свободою в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Змагальність сторін - це встановлена законом можливість реалізації та практична реалізація наданих їм процесуальних прав при безумовному виконанні покладених на них процесуальних обов'язків на всіх стадіях судового процесу за участю компетентного суду.
Переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку.
За приписами ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, вказані вище аргументи, наведені позивачем, щодо наявності підстав для задоволення позову, не приймаються судом, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам законодавства.
Подані позивачем докази на підтримання власної позиції, на думку суду, є неповними та непереконливими, а рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях.
При цьому суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Згідно п.4.2.4 Договору, Споживач не несе відповідальності перед Постачальником відповідно до вимог пунктів 4.2.1-4.2.3 цього Договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини Постачальника або внаслідок дії обставин непереборної сили.
Відповідно до п.8.4.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.
У разі своєчасного (до виявлення порушення представниками оператора системи) письмового повідомлення споживачем оператора системи про виявлені ним пошкодження засобів вимірювальної техніки, пошкодження або зрив пломб (за умови відсутності явних ознак втручання в роботу засобів вимірювальної техніки) чи пошкодження індикатора (за умови наявності активного елемента індикатора) або спрацювання індикатора (за умови відсутності підтвердження заводом виробником індикатора факту його спрацювання внаслідок дії магнітного поля) положення цієї глави не застосовуються.
Позивачем ПАПФ "Вера" не доведено, що порушення ПРРЕЕ виникло не з його вини та/або внаслідок дії обставин непереборної сили.
Доказів своєчасного (до виявлення порушення представниками оператора системи) письмового повідомлення позивачем оператора системи - відповідача про виявлений ним факт відсутності пломби № С47118004 матеріали справи не містять.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Враховуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позову.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з покладенням судового збору на позивача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати в сумі 2102,00 грн. судового збору покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового.
Згідно п.п. 17.5 пункту 17 Розділу "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд.
Повне рішення складено 29.04.2021р.
Суддя М.Б. Сулімовська