Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"30" квітня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/685/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шатернікова М.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, в порядку ч. 5 ст. 252 ГПК України, справу
за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59; ідент. код 03359552)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхім" (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 9/13; ідент. код 30881963)
про стягнення 1595,02 грн.
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхім", в якому просить стягнути з відповідача 1595,02 грн., з яких: 1453,82 грн. основного богу; 16,49 грн. - 3% річних, 58,77 грн. інфляційних втрат, 65,94 грн. пені. Витрати зі сплати судового збору позивач також просить стягнути на відповідача. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань за Договором розподілу природного газу, до якого відповідач приєднався, підписавши відповідну заяву-приєднання № 09420UOHQRAP016 від 01.01.2016 р., в частині оплати за надані послуги розподілу природного газу за серпень - грудень 2020 р.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.03.2021 прийнято позовну заяву АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/685/21 розгляд якої вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачеві, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Позивачеві, згідно статті 251 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 09.03.2021, була направлена на адресу відповідача зазначену у позові: 61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 9/13, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, ухвала була повернута до суду з довідкою поштового відділення із зазначенням причин невручення ухвали: "адресат відсутній за вказаною адресою".
Клопотання від сторін, в порядку ч. 5 ст. 252 ГПК України, щодо проведення розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За таких підстав, враховуючи те, що ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена відповідачу на адресу зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 9/13), судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, проте не виявив бажання повідомити суду свою правову позицію щодо суті спору. При цьому, неотримання адресатом кореспонденції від судового органу є суб'єктивною поведінкою здійснення стороною своїх процесуальних прав, що не може вважатися поважною причиною, яка перешкоджала відповідачу подати відзив на позовну заяву у встановлений судом строк.
У строк визначений судом для подання заяв чи клопотань, пов'язаних з розглядом справи, жодних документів від відповідача не надходило.
В той же час, відповідач не був позбавлений можливості скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" та ознайомитися з ухвалою Господарського суду Харківської області та визначеними у ній датами та часом розгляду даної справи та забезпечити представництво його інтересів в судових засіданнях.
Враховуючи, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення відповідача про факт розгляду справи, суд дійшов висновку про те, що ненадання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи по суті.
З'ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Правовідносини між споживачем та газорозподільною організацією врегульовані Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494 (надалі - Кодекс ГРМ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1379/27824, постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 "Про затвердження Типового договору розподілу природного газу" тощо.
Відповідно до Кодексу ГРМ Оператор газорозподільної системи (АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз") - суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.
У спірних правовідносинах Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерхім" має статус споживача природного газу (згідно п.4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об'єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу).
Відповідно до п.п. 1, 3, 4 розділу 3 глави VI Кодексу ГРМ споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов'язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об'єкт.
Договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного Кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.
Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "ІНТЕРХІМ" було підписано заяву - приєднання до умов типового договору розподілу природного газу №09420UOHQRР016 від 01.01.2016 на об'єкти, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Бакуліна, 9/13. Як суб'єкту ринку природного газу відповідачу було присвоєно персональний ЕІС-код: 56XО0000UOHQR00A.
Отже, відповідач приєднався до типового публічного договору розподілу природного газу, текст якого затверджений Постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 (надалі - Договір).
Згідно п. 2.1. договору Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.
Крім, того, абзацом 3 пункту 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ передбачено, що споживачі, у тому числі побутові, та суміжні суб'єкти ринку природного газу, які фізично підключені до ГРМ, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ у порядку, визначеному в розділі VI цього Кодексу.
Постановою НКРЕКП № 2080 від 07.10.2019 внесено зміни до Кодексу ГРМ (та до договору відповідно), відповідно до яких з 01.01.2020 запроваджується новий порядок розрахунків за послугу з розподілу природного газу, зокрема, змінено принцип визначення величини потужності для споживачів природного газу та здійснено перехід від приєднаної потужності до замовленої, яка розраховується відповідно до вимог Кодексу ГРМ виходячи із об'ємів споживання об'єктів споживачів за попередній рік.
Відповідно до п. 6.1. договору оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
Пунктом 6.3. договору передбачено, що величина річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ.
Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 6.4 договору).
На виконання вищезазначених вимог Кодексу ГРМ та договору, було позивачем визначено щомісячний обсяг послуг з розподілу природного газу, як 1/12 замовленої відповідачем річної потужності та дорівнює 828.54 м. куб, на місяць. З урахуванням встановленого тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Харківміськгаз» у розмірі 0,30 грн. за 1 м.куб. на місяць (без урахування ПДВ) вартість послуги розподілу на місяць для відповідача склала 298,27 грн.
Відповідно до п. 6.6. договору, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання взятих на себе зобов'язань позивач надав відповідачу послуги розподілу природного газу у серпні-грудні 2020 року, що підтверджується складеними Актами наданих послуг на загальну суму 1491,35 грн, а саме: актом надання послуг № ХРГ80021554 від 31.08.2020р. на суму 298,27 грн.; актом надання послуг № ХРГ80024401 від 30.09.2020р. на суму 298,27 грн.; актом надання послуг № ХРГ80027206 від 31.10.2020р. на суму 298,27 грн.; актом надання послуг № ХРГ80029978 від 30.11.2020р. на суму 298,27 грн.; актом надання послуг № ХРГ80032791 від 31.12.2020р. на суму 298,27 грн.
При цьому, позивач повідомляє, що у відповідача була попередня оплата за серпень в розмірі 37,53 грн, тому за серпень борг становить - 260,74 грн., а загальна сума наданих позивачем та неоплачених відповідачем послуг (з урахуванням передплати) становить - 1453,82 грн.
Відповідно до п. 6.8. Договору надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Відповідно до п.10 Глави 6 Розділу VI Кодексу ГРМ надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг.
Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов'язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством.
Судом встановлено, що акти наданих позивачем послуг за серпень-грудень 2020 року направлялися відповідачу поштою, що підтверджується копією поштової квитанції, накладної, описом-вкладення та копією рекомендаційного повідомлення з відміткою про отримання актів відповідачем (а.с. 32-34).
Як зазначає позивач та не спростовано відповідачем, останній не повернув Позивачу/Оператору ГРМ по одному примірнику оригіналів актів, підписаних уповноваженим представником відповідача, а також не надав у письмовій формі мотивовану відмову від підписання актів наданих послуг.
З наданих позивачем доказів направлення актів наданих послуг вбачається, що документи були отримані уповноваженим представником ТОВ "ІНТЕРХІМ" 22.02.2021 р. (а.с. 32-34).
Таким чином з матеріалів справи вбачається, що позивач письмово інформував відповідача щодо необхідності сплати наявної заборгованості за надані послуги розподілу природного газу за період з серпня 2020 по грудень 2020 р. у загальному розмірі 1453,82 грн., проте відповідач повної оплати вартості наданих за Договором послуг з розподілу природного газу не здійснив, як і не надав обґрунтованих заперечень проти здійснених позивачем нарахувань.
Враховуючи невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, позивач звернувся до господарського суду Харківської області з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 1453,82 грн. заборгованості.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з частинами 1, 2 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Частиною 1 статті 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до статей 641, 642 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Матеріали справи підтверджують факт приєднання відповідача до умов Типового договору розподілу природного газу, відповідно до пункту 1.1 якого Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що позивачем у період серпень - грудень 2020 року було належним чином виконано свої зобов'язання за Договором щодо забезпечення можливості цілодобового доступу відповідача до газорозподільної системи та надання послуги з розподілу належних йому об'ємів (обсягів) природного газу. Загальна вартість цих послуг становила 1491,35 грн., однак відповідач здійснив лише часткову оплату цих послуг на суму 37,53 грн. (здійснено зарахування переплати за минулий місяць). Інша частина заборгованості в розмірі 1453,82 грн. відповідачем не погашена.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази повної оплати наданих за Договором послуг з розподілу природного газу за Договором.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
З приписами статей 13, 74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, доказів належного виконання умов договору не надав, спірну суму не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 1453,82 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Умовами п. 8.2. договору унормовано, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені здійснюється починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку оплати за цим Договором.
За таких підстав, вимога позивача в частині стягнення з відповідача 65,94 грн. пені визнається обґрунтованою та такою, що підлягають задоволенню у повному обсязі
Крім того, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо своєчасної оплати наданих послуг, позивач, на підставі ст. 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 16,49 грн. та 58,77 грн. інфляційних втрат.
Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При здійсненні перевірки судом правильності нарахування позивачем відсотків річних встановлено, що розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням періодів прострочення, виконаний позивачем арифметично вірно, а тому вимога позивача про стягнення 3 % річних у сумі 16,49 грн. та інфляційних втрат у розмірі 58,77 грн., підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхім" (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 9/13; ідент. код 30881963) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59; п/р НОМЕР_1 АБ «Кліринговий дім», м. Київ, МФО 300647; ідент. код 03359552) 1453,82 грн. основного боргу, 65,94 грн. пені, 16,49 грн. - 3% річних, 58,77 грн. інфляційних збитків та також: 2270,00 грн. судового збору сплаченого позивачем при подачі позову
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення та з урахуванням п.17.5 розділу ХІ “Перехідних положень” ГПК України та п. 4 розділ Х “Прикінцеві положення” ГПК України.
Повне рішення складено "30" квітня 2021 р.
Суддя М.І. Шатерніков