ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
30.04.2021Справа № 910/6845/21
Суддя Щербаков С.О., розглянувши позовну заяву Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»
до Приватного акціонерного товариства «КОРІС Україна»
про стягнення 120 000, 00 грн.
До Господарського суду міста Києва звернулося Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування» з позовом до Приватного акціонерного товариства «КОРІС Україна» про стягнення гарантійного платіжу у розмірі 120 000, 00 грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням норм ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:
1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;
2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо. До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування. До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Згідно ст. 1 Закон України «Про судовий збір», збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Статтею 2 Закону України «Про судовий збір» визначено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 грн. 00 коп.) та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (794 500 грн. 00 коп.). З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 грн. 00 коп.).
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, Приватним акціонерним товариством «ПРОСТО-страхування» заявлено 1 (одну) вимогу майнового характеру, а саме про стягнення 120 000, 00 грн., тобто розмір судового збору, який підлягає сплаті позивачем становить - 2 270, 00 грн.
В якості доказів сплати судового збору Приватним акціонерним товариством «ПРОСТО-страхування» долучено до позовної заяви платіжне доручення № 520 від 11.01.2021 про сплату судового збору у розмірі 2 270, 00 грн.
В той же час, згідно відомостей комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що платіжне доручення № 520 від 11.01.2021 на суму 2 270, 00 грн. також було використано Приватним акціонерним товариством «ПРОСТО-страхування» в якості доказів оплати судового збору у справі № 910/916/21, в якій ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 (суддя Морозов С.М.) відкрито провадження.
Проте, ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2021 у справі № 910/916/21 позов Приватного акціонерного товариства "Просто-Страхування" до Приватного акціонерного товариства "Коріс Україна" про стягнення 120 000,00 грн залишено без розгляду.
Суд зазначає, що позов у справі № 910/916/21 було саме залишено судом без розгляду після відкриття провадження у справі, а не повернуто без розгляду, що виключає повторне використання платіжного доручення № 520 від 11.01.2021 як доказу сплати судового збору при зверненні до суду з вказаною позовною заявою.
Таким чином, суд зазначає, що позивачем не надано суду доказів сплати судового збору за подання даної позовної заяви.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявником не дотримано вимог Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір" та не надано суду належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Тож, відповідно до норм Закону України "Про судовий збір" позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2 270, 00 грн. за подання позовної заяви майнового характеру та надати суду докази сплати, а саме оригінал платіжного доручення про перерахування судового збору.
Так, відповідно до ч.ч.1-2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» без руху з наданням позивачу строку для усунення вищезазначених недоліків.
Суд звертає увагу заявника на положення ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
При цьому, суд зазначає, що після усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Враховуючи наведене та керуючись ч.ч. 1-2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» до Приватного акціонерного товариства «КОРІС Україна» про стягнення 120 000, 00 грн. - залишити без руху.
2. Встановити Приватному акціонерному товариству «ПРОСТО-страхування» строк протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, а саме надати суду: докази сплати судового збору у розмірі 2 270, 00 грн. - оригінал платіжного доручення про перерахування судового збору.
3. Попередити Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування», що в разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набрала законної сили 30.04.2021 та оскарженню не підлягає.
Суддя Щербаков С.О.