ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.04.2021Справа № 910/18768/20
За заявою Державного підприємства "Гарантований покупець"
про відстрочення виконання рішення суду
у справі № 910/18768/20
за позовом Приватного підприємства "Альтенер"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
про стягнення 3 487 549,15 грн
Суддя Удалова О.Г.
Секретар судового засідання Бортнюк М.В.
Представники учасників справи:
від позивача (заявника) Ігнатенко С.С. адвокат за ордером АС №1020527 від 15.12.2020
від відповідача Коваль О.С. адвокат за довіреністю № 54-Д від 31.12.2020
Приватне підприємство "Альтенер" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі -відповідач) про стягнення 3 487 549,15 грн (1 034 426,61 грн - пені, 257 010,14 грн - 3% річних, 285 245,03 грн - інфляційних втрат, 1 910 867,37 грн).
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором від 31.08.2016 № 12548/03 з урахуванням додаткової угоди від № 184/01 від 30.06.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 24.12.2020.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.03.2021, повний текст якого складено 12.04.2021, позов задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Приватного підприємства "Альтенер" пеню в розмірі 1 033 616,38 грн, штраф у розмірі 1 865 647,81 грн, 3% річних в розмірі 256 845,85 грн, інфляційну складову боргу в розмірі 285 250,02 грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 51 620,40 грн, у задоволенні іншої частини позову відмовлено.
05.04.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду на термін один рік з моменту ухвалення рішення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2021 заяву Державного підприємства «Гарантований покупець» про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2021 у справі № 910/18768/20 призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.04.2021.
09.04.2021 через відділ діловодства суду від Приватного підприємства "Альтенер" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення Easycon у порядку ст. 197 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2021 подане позивачем клопотання
задоволено, постановлено забезпечити участь представника Приватного підприємства "Альтенер" у розгляді заяви про відстрочення виконання рішення суду у справі № 910/18768/20 у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за поштовою адресою для реєстрації в Easycon, провести судове засідання, призначене на 15.04.2021 о 14:30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення Easycon.
15.04.2021 позивач засобами електронного зв'язку (з ЕЦП) подав заперечення проти заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду.
У судовому засіданні 15.04.2021 представник заявника (відповідача) вимоги заяви про відстрочення виконання рішення суду підтримав, просив задовольнити у повному обсязі, представник позивача проти задоволення поданої відповідачем заяви заперечував.
Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, встановив таке.
Подана відповідачем заява про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2021 у справі № 910/18768/20 обґрунтована тим, що обсяг виконання зобов'язань Державного підприємства "Гарантований Покупець" з оплати відпущеної електроенергії виробникам за "зеленим" тарифом ставиться Законом України «Про ринок електричної енергії» та Порядком купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженим постановою НКРЕКП № 641 від 26.04.2019, в залежність не лише від відповідача, а в більшій мірі від виконання спеціальних обов'язків ПрАТ "НЕК "Укренерго". Однак, на сьогоднішній день ПрАТ "НЕК "Укренерго" має великий обсяг заборгованості перед Державним підприємством "Гарантований Покупець", що й зумовлює виникнення непогашених зобов'язань останнього перед виробниками; у провадження Господарського суду міста Києва знаходиться справа № 910/16664/20 за позовом Державного підприємства "Гарантований Покупець" до ПрАТ "НЕК "Укренерго" про стягнення 25 724 290 343,04 грн.
Також заявник вказує, що законодавцем розглядається розроблений Кабінетом Міністрів України на виконання п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" законопроект щодо відшкодування заборгованості державного підприємства "Гарантований покупець" перед суб'єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що утворилася станом на 1 серпня 2020 року, протягом 2021 - 2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п'ять років.
Отже, запроваджуючи механізм розрахунків з підприємствами відновлювальної енергетики, держава офіційно визнає, що здійснення розрахунків Державним підприємством "Гарантований покупець" з виробниками електроенергії прямо залежить від забезпечення ПрАТ "НЕК "Укренерго" оплати, а також від бюджетних видатків.
Крім того, в поданій заяві відповідач звертає увагу на те, що наразі відповідно до Реєстру виробників за "зеленим" тарифом вже зареєстровано 826 суб'єктів господарювання, оплата отриманої від яких електроенергії в силу приписів п. 10.1 Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019. № 641, має здійснюватися пропорційно надходженню коштів на рахунки ДП "Гарантований покупець". В іншому випадку, на переконання заявника, йдеться про надання позивачу переваг перед іншими виробниками.
З вказаних підстав заявник просив відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2021 по справі № 910/18768/20 на строк один рік з моменту ухвалення рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч.ч. 3, 4 ст. 331 ГПК України).
Вищезазначені норми визначають процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду.
Таким чином, ухвала про відстрочку виконання судового рішення може бути винесена судом лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим. При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі, подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.
Суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України і лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право відстрочити виконання рішення чи постанови.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 16-рп/2009 від 30.06.09., виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.
Суд відзначає, що Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 Конституційного суду України по справі № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 Конституційного суду України по справі № 11-рп/2012). Аналогічну позицію наведено в рішенні від 26.06.2013 Конституційного Суду України по справі №17/2013.
Виходячи з того, що згідно із ст. 1 Конституції України Україна є правовою державою, то обов'язковість виконання судових рішень є обов'язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
У рішенні від 17.05.2005 по справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Щодо тверджень відповідача відносно ненадходження коштів від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", які, по суті, зводяться до відсутності бюджетного фінансування, суд зазначає, що згідно з частиною першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 даного Кодексу і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Між сторонами виникли господарські відносини, а приписи Господарського кодексу України не передбачають привілейованого становища суб'єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету, по відповідальності за порушення зобов'язань.
Частина 2 ст. 617 ЦК України та ч. 2 ст. 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.
Крім того, статтею 1 ЦК України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з місцевого бюджету та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують замовника та не заперечують обов'язку такого органу, який виступає стороною зобов'язального правовідношення, від його виконання належним чином.
За таких обставин, факт відсутності фінансування, у т.ч. через надходження коштів від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", в будь-якому випадку не може звільняти відповідача від виконання зобов'язань щодо оплати придбаної електроенергії та відповідальності за прострочення виконання, оскільки такі обставини не визначені законодавством як такі, що звільняють від виконання зобов'язання, а заявником не надано доказів того, що у строк один рік з моменту постановлення рішення в даній справі відповідач отримає грошові кошти від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго".
Суд зазначає, що відсутність асигнувань чи будь-яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Судом також відхиляються посилання заявника, що грошові зобов'язання відповідача перед позивачем будуть здійснюватись протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п'ять років. При цьому суд виходить з наступного.
Так, відповідно до пункту 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" від 21.07.2020, що набрав чинності 01.08.2020, Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом з метою погашення заборгованості державного підприємства "Гарантований покупець" перед суб'єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що утворилась станом на 1 серпня 2020 року, доручено розробити та подати до Верховної ради України законопроект щодо відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п'ять років.
Однак, наразі відсутній будь-який нормативних акт, який би на законодавчому рівні встановлював інший порядок та спосіб виконання зобов'язань Державного підприємства "Гарантований покупець" перед позивачем, ніж передбачено Договором та Порядком, і відсутні підстави для висновку про те, що означений вище законопроект буде розроблений, поданий та прийнятий у строк один рік з моменту постановлення рішення в даній справі.
Наявність 826 зареєстрованих суб'єктів господарювання, отриману від яких електроенергію відповідач має сплачувати, та погашення наявного розміру заборгованості відповідача перед позивачем не свідчать про надання позивачу переваг перед іншими виробниками.
Крім того, відповідачем при поданні заяви про відстрочення виконання рішення у даній справі не надано доказів наявності дійсного скрутного фінансового становища, неможливості отримання коштів з інших джерел для погашення боргу.
Отже, відповідачем не подано суду жодних належних доказів, в розумінні приписів ст. 76 ГПК України, на підтвердження викладених в заяві обставин, зокрема, того, що відстрочення наявної у відповідача заборгованості забезпечить виконання рішення Господарського суду міста Києва в даній справі та у майбутньому надасть можливість заявнику акумулювати необхідну грошову суму на виконання рішення.
Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена (ч. 7 ст. 331 ГПК України).
Розглянувши подану заяву суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/18768/20.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні заяви Державного підприємства "Гарантований Покупець" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2021 у справі № 910/18768/20.
2. Ухвала набирає законної сили 15.04.2021 та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 30.04.2021.
Суддя О.Г. Удалова