ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.04.2021справа №910/2996/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження
справу № 910/2996/21
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Шевченківський завод продтоварів» (69035, Запорізька обл., місто Запоріжжя, пр. Маяковського, будинок 11; ідентифікаційний код 31252267)
до товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» (03039, м. Київ, проспект Науки, буд. 8; ідентифікаційний код 32104254)
про стягнення 159 666,36 грн.,
без виклику представників сторін.
1. Стислий виклад позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «Шевченківський завод продтоварів» (далі - Завод) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» (далі - Товариство): 146 695,80 грн. основного боргу, що утворився в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору на виробництво та поставку товарів власної торгової марки від 30.12.2012 №СТМ0056/13 (далі - Договір); 2 218,49 грн. 3 % річних та 10 752,07 пені, а всього 159 666,36 грн.
Позов мотивовано тим, що:
- 30.12.2012 Заводом (постачальник) та Товариством (покупець) укладено Договір, відповідно до якого постачальник зобов'язується на замовлення покупця виготовляти та передавати покупцю у власність товар (додаток №2а до Договору - специфікація) під торгівельними марками, перелік яких наведений в додатку №1 до Договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити належно виготовлений та поставлений товар;
- на виконання умов Договору відповідачу у період з 13.05.2019 по 10.06.2019 передано товар на загальну суму 158 655 грн., що підтверджується видатковими накладними: від 13.05.2019 №ШЗ-0000625 на суму 28 573,20 грн.; від 20.05.2019 №ШЗ-0000658 на суму 15 696 грн.; від 27.05.2019 №ШЗ-0000701 на суму 56 502,12 грн.; від 03.06.2019 №ШЗ-0000736 на суму 23 256 грн.; від 10.06.2019 №ШЗ-0000772 на суму 34 627,68 грн.;
- згідно з пунктом 4.5 Договору оплата за товар проводиться протягом 90 календарних днів з дати поставки товару до розподільчого центру або торгівельної точки покупця за умови, що постачальник поставив товар у строк, що визначений Договором;
- в порушення умов Договору розрахунки в повному обсязі за переданий товар в установлений строк відповідачем здійснені не були; грошові кошти від Товариства надходили несвоєчасно та не в повному обсязі;
- 30.10.2020 та 26.11.2020 від Товариства надійшли грошові кошти у сумі 10 000 грн. та 5 000 грн., у зв'язку з чим було частково погашено заборгованість за видатковою накладною від 13.05.2019 №ШЗ-0000625 на суму 11 959,20 грн. (сума боргу за видатковою накладною від 13.05.2019 №ШЗ-0000625 - 16 614 грн.), грошові кошти в сумі 3 040,80 грн. були направлені на погашення раніше виниклої заборгованості;
- станом на 15.02.2021 (дата підписання позовної заяви) загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 146 695,80 грн.;
- у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору позивачем нараховано 2 218,49 грн. 3 % річних та 10 752,07 пені.
2. Стислий виклад заперечень відповідача
22.03.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на відсутність у Товариства заборгованості перед позивачем в частині оплати за поставлений товар. Відповідач зазначив, що Заводом за період з 13.05.2019 по 26.03.2020 було поставлено Товариству товар на загальну суму 2 147 471,30 грн. Разом із тим, сторонами було укладено угоди про зарахування зустрічних позовних вимог на загальну суму 17 295,40 грн., а Товариством за період з 15.05.2019 по 26.11.2020 сплачено на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти у сумі 2 769 274,30 грн.
3. Процесуальні дії у справі
Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Позивач 05.03.2021 подав суду для огляду оригінали документів, копії яких додано до позовної заяви.
ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Заводом (постачальник) та Товариством (покупець) укладено Договір, за умовами якого:
- постачальник зобов'язується на замовлення покупця виготовляти та передавати йому у власність товар (додаток №2а - специфікація) за торговельними марками, перелік яких наведений в додатку № 1, відповідно до умов Договору, а покупець - приймати та оплачувати належно виготовлений та поставлений товар (пункт 2.1 Договору);
- форма оплати - безготівковий розрахунок; оплата вартості товару здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника, що зазначений у реквізитах сторін Договору; днем здійснення платежу вважається день списання належних до сплати сум з банківського рахунка покупця на рахунок постачальника (пункт 4.3 Договору);
- покупець має право зменшити оплату, що належить постачальнику, за товари на суму штрафних санкцій, що підлягають стягненню з постачальника, у випадку неналежного виконання ним умов цього Договору, або на вартість товарів, повернених постачальнику, а також на інші суми, що мають бути сплачені постачальником згідно з Договором та додатками, які складають невід'ємну частину Договору, а також відповідно до інших укладених та діючих між сторонами договорів, шляхом проведення заліку зустрічних вимог на підставі підписаного сторонами акта заліку зустрічних однорідних вимог, за винятком випадків, коли це заборонено чинним законодавством України (пункт 4.6 Договору з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей до Договору);
- у разі порушення стороною Договору строків виконання грошового зобов'язання, передбаченого Договором, винна сторона зобов'язана сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення виконання, нараховану на суму грошового зобов'язання, за кожен день прострочення (пункт 8.2 Договору).
Судом встановлено невідповідність копії Договору його оригіналу, а саме - у пункті 4.5 Договору (оригінал) вказано, що оплата за товар проводиться протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів з дати поставки товару до розподільчого центру або торговельної точки покупця, за умови, що постачальник поставив товар у строк, що визначений Договором. Водночас у пункті 4.5 Договору (копія, подана разом з позовною заявою) зазначено інший строк оплати товару - протягом 90 (дев'яноста) календарних днів.
На виконання умов Договору позивачем у період з 13.05.2019 по 10.06.2019 було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 158 655 грн., що підтверджується видатковими накладними: від 13.05.2019 №ШЗ-0000625 на суму 28 573,20 грн.; від 20.05.2019 №ШЗ-0000658 на суму 15 696 грн.; від 27.05.2019 №ШЗ-0000701 на суму 56 502,12 грн.; від 03.06.2019 №ШЗ-0000736 на суму 23 256 грн.; від 10.06.2019 №ШЗ-0000772 на суму 34 627,68 грн., підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками юридичних осіб. Факт прийняття товару за вказаними видатковими накладними Товариством не заперечується.
В обґрунтування позовних вимог Завод посилався на те, що відповідач здійснив розрахунки за поставлений відповідно до наведених видаткових накладних товар з порушенням встановлених Договором строків та не у повному обсязі, у зв'язку з чим у Товариства виникла заборгованість перед позивачем, яка становить 146 695,80 грн.
На підтвердження часткової оплати відповідачем товару за Договором на загальну суму 15 000 грн. Заводом подано суду виписки з рахунку позивача від 30.10.2020 та 26.11.2020. Разом із тим, в матеріалах справи відсутні докази наявності у Товариства раніше виниклої заборгованості перед позивачем у сумі 3 040,80 грн., на погашення якої, за твердженням Заводу, було направлено частину сплачених відповідачем грошових коштів.
Водночас, з поданих Товариством доказів вбачається, що відповідачем за період з 15.05.2019 по 26.11.2020 перераховано на рахунок позивача плату за поставлений на підставі Договору товар у загальній сумі 327 434 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: від 15.05.2019 № 5809 на суму 10 000 грн.; від 11.06.2019 № 23768 на суму 15 000 грн.; від 25.06.2019 № 26937 на суму 10 000 грн.; від 02.07.2019 № 28106 на суму 10 000 грн.; від 03.07.2019 № 28478 на суму 10 000 грн.; від 04.07.2019 № 29025 на суму 3 052 грн.; від 23.07.2019 № 32118 на суму 10 000 грн.; від 24.07.2019 № 32292 на суму 10 000 грн.; від 31.07.2019 № 33190 на суму 10 000 грн.; від 16.08.2019 № 36349 на суму 5 000 грн.; від 19.08.2019 № 9355 на суму 10 321 грн.; від 03.09.2019 № 8581 на суму 5 000 грн.; від 06.09.2019 № 9575 на суму 5 000 грн.; від 13.09.2019 № 41429 на суму 5 000 грн.; від 19.09.2019 № 42547 на суму 8 000 грн.; від 20.09.2019 № 232 на суму 5 000 грн.; від 25.09.2019 № 43617 на суму 5 000 грн.; від 03.10.2019 № 45071 на суму 5 000 грн.; від 07.10.2019 № 45475 на суму 5 000 грн.; від 18.10.2019 № 47824 на суму 4 000 грн.; від 24.10.2019 № 49005 на суму 5 000 грн.; від 25.10.2019 № 49315 на суму 5 000 грн.; від 30.10.2019 № 50003 на суму 5 000 грн.; від 05.11.2019 № 51230 на суму 5 000 грн.; від 12.11.2019 № 52869 на суму 5 000 грн.; від 18.11.2019 № 53395 на суму 5 000 грн.; від 19.11.2019 № 53686 на суму 5 401 грн.; від 09.12.2019 № 75184 на суму 5 000 грн.; від 10.12.2019 № 75688 на суму 5 000 грн.; від 11.12.2019 № 75903 на суму 3 000 грн.; від 12.12.2019 № 76206 на суму 4 000 грн.; від 16.12.2019 № 10351 на суму 5 000 грн.; від 17.12.2019 № 76909 на суму 5 000 грн.; від 23.12.2019 № 77986 на суму 7 000 грн.; від 27.12.2019 № 11203 на суму 8 000 грн.; від 21.01.2020 № 3486 на суму 5 000 грн.; від 28.01.2020 № 4995 на суму 5 000 грн.; від 30.01.2020 № 5528 на суму 3 939 грн.; від 11.02.2020 № 7708 на суму 5 000 грн.; від 18.02.2020 № 9300 на суму 7 596 грн.; від 28.02.2020 № 11784 на суму 5 000 грн.; від 19.03.2020 № 16574 на суму 5 769 грн.; від 20.03.2020 № 16867 на суму 6 846 грн.; від 24.03.2020 № 17558 на суму 6 958 грн.; від 04.05.2020 № 35744 на суму 10 000 грн.; від 08.05.2020 № 138162 на суму 5 000 грн.; від 12.05.2020 № 138589 на суму 5 000 грн.; від 11.06.2020 № 145044 на суму 3 552 грн.; від 30.06.2020 № 148326 на суму 5 000 грн.; від 08.10.2020 № 168493 на суму 5 000 грн.; від 30.10.2020 № 172882 на суму 10 000 грн.; від 26.11.2020 № 178103 на суму 5 000 грн.
Окрім того, сторонами було укладено угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.05.2019 та від 30.06.2019, відповідно до яких грошові зобовязання Товариства за Договором зменшено загалом на 17 295,40 грн.
Товариством також подано суду копію видаткової накладної від 16.12.2019 № ШЗ-0001730 на суму 229 424,40 грн., якою підтверджується факт поставки позивачем та прийняття відповідачем товару за Договором.
Разом із тим, судом не беруться до уваги подані відповідачем видаткові накладні: від 23.01.2020 № ШЗ-0000064 на суму 115 584 грн., від 27.01.2020 № ШЗ-0000082 на суму 61 776 грн., від 19.02.2020 № ШЗ-0000245 на суму 159 984 грн., від 20.02.2020 № ШЗ-0000254 на суму 159 984 грн., від 21.02.2020 № ШЗ-0000257 на суму 103 068 грн., від 25.02.2020 № ШЗ-0000268 на суму 486 420 грн., від 27.02.2020 № ШЗ-0000294 на суму 486 420 грн., від 27.02.2020 № ШЗ-0000292 на суму 1 105,50 грн. та від 26.03.2020 № ШЗ-0000448 на суму 185 078,40 грн., оскільки вони не стосуються Договору, а підтверджують факт поставки товару за договором від 01.01.2018 № 14797К.
Суд також не враховує платіжні доручення: від 20.12.2019 № 10649 на суму 453 024 грн., від 24.12.2019 № 10894 на суму 229 424 грн., від 31.01.2020 № 975 на суму 115 584,40 грн., від 04.02.2020 № 6005 на суму 61 776 грн., від 27.02.2020 № 11433 на суму 159 984 грн., від 28.02.2020 № 11648 на суму 159 984 грн., від 02.03.2020 № 11897 на суму 103 040 грн., від 03.03.2020 № 12188 на суму 486 420 грн., від 06.03.2020 № 1906 на суму 487 525,50 грн., від 03.04.2020 № 19691 на суму 185 078,40 грн., якими підтверджується оплата товару за договором від 27.09.2017 № 14797, а отже, вони не стосуються предмета доказування у цій справі.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Частинами першою і другою статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги (частина перша статті 601 ЦК України).
За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (частина шоста статті 232 Господарського кодексу України).
Згідно з пунктом 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77 ГПК України).
Акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.08.2019 у справі № 916/2377/18, від 20.06.2018 у справі № 902/680/15 та від 29.03.2018 у справі № 925/1165/16).
Отже, як встановлено судом, на виконання умов Договору позивачем у період з 13.05.2019 по 10.06.2019 було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 158 655 грн. за видатковими накладними: від 13.05.2019 №ШЗ-0000625 на суму 28 573,20 грн.; від 20.05.2019 №ШЗ-0000658 на суму 15 696 грн.; від 27.05.2019 №ШЗ-0000701 на суму 56 502,12 грн.; від 03.06.2019 №ШЗ-0000736 на суму 23 256 грн.; від 10.06.2019 №ШЗ-0000772 на суму 34 627,68 грн.
Водночас, наявність у Товариства перед Заводом боргу у сумі 146 695,80 грн., який виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати вказаного товару, належними та допустимими доказами не підтверджено.
Акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2020 між Заводом та Товариством, який міститься в матеріалах справи, не підтверджує наявність у Товариства заборгованості перед позивачем саме з оплати поставленого за Договором товару, оскільки він не містить посилань ні на видаткові накладні, на які посилається позивач, ні на сам Договір.
Водночас, відповідачем подано суду платіжні доручення, якими підтверджується оплата Товариством позивачу товару, поставленого за Договором, на загальну суму 327 434 грн.
З огляду на наведене позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у сумі 146 695,80 грн. грн. є необґрунтованими, документально не підтвердженими, а тому задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 2 218,49 грн. 3 % річних та 10 752,07 пені, то такі вимоги є похідними від первісної вимоги - про стягнення основного боргу, а тому теж задоволенню не підлягають.
Суд також звертає увагу на те, що у пункті 4.5 оригіналу Договору та в цьому ж пункті його копії, поданої з позовною заявою, зазначений різний строк для оплати поставленого за Договором товару - 45 календарних днів та 90 календарних днів відповідно.
За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на позивача.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76 - 79, 86, 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 247-252 ГПК України, господарський суд міста Києва
1. Відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Шевченківський завод продтоварів» (69035, Запорізька обл., місто Запоріжжя, пр. Маяковського, будинок 11; ідентифікаційний код 31252267) до товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» (03039, м. Київ, проспект Науки, буд. 8; ідентифікаційний код 32104254) про стягнення 159 666,36 грн.
2. Витрати зі сплати судового збору покласти на товариство з обмеженою відповідальністю «Шевченківський завод продтоварів» (69035, Запорізька обл., місто Запоріжжя, пр. Маяковського, будинок 11; ідентифікаційний код 31252267).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 30.04.2021.
Суддя О.В. Марченко