ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.04.2021Справа № 910/20938/20
Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І., за участю секретаря судового засідання Мазура В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Зва-Енерго»
про відшкодування витрат на правову допомогу
у справі № 910/20938/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зва-Енерго»
до Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»
про стягнення грошових коштів
За участі представників сторін:
від позивача: Муляр Є.Г.;
від відповідача: Жамбровський М.С.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Зва-Енерго» (позивач) надійшла позовна заява б/н від 24.12.2020 року до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення заборгованість у розмірі 15 086 818, 36 грн. за поставлений товар.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 53-129-01-18-01510 від 13.08.2020 року, зокрема, в порушення умов вищезазначеного договору відповідач в повному обсязі не сплатив позивачу грошові кошти за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість за даним правочином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі у порядку загального позовного провадження.
В судовому засіданні 17.03.2021 судом було оголошено вступну та резолютивну частину рішення у справі № 910/20938/20.
24.03.2021 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Зва-Енерго» надійшла заява про відшкодування витрат на правову допомогу.
Відповідно до розпорядження Керівника апарату суду від 24.03.2021 за № 05-23/411/21 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів судової справи №910/20938/20, зареєстрованих за вхідним № 01-20/2969/21, у зв'язку з відпусткою судді Данилової М.В., в провадженні якої знаходиться справа.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 24.03.2021 матеріали судової справи №910/20938/20, зареєстрованих за вхідним № 01-20/2969/21 передано на розгляд судді Привалову А.І.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2021 відкладено вирішення питання про прийняття заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Зва-Енерго» про ухвалення додаткового рішення до підписання повного тексту рішення у справі №910/20938/20.
Як встановлено судом, рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2021 у справі № 910/20938/20 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; код ЄДРПОУ 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зва-Енерго» (03037, м. Київ, вул. Преображенська, буд. 8Б; код ЄДРПОУ 38800682) 13 284 384, 00 грн. суми основного боргу, 734 932, 13 грн. 3% річних, 1 067 502,23 грн. інфляційних втрат та 226 302, 28 грн. судового збору.
Повний текст рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/20938/20 було складено та підписано 01.04.2021.
05.04.2021 учасникам справи було надіслано повний текст рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2021 у справі № 910/20938/20 та матеріали справи передано судді Привалову А.І.
Враховуючи, що справа № 910/20938/20 розглядалась в порядку загального позовного провадження та рішення ухвалювалось в судовому засіданні за участю представників сторін, з огляду на приписи ч. 3 ст. 244 ГПК України, суд ухвалою від 09.04.2021 призначив на 22.04.2021 розгляд заяви позивача про стягнення судових витрат у судовому засіданні з повідомленням учасників судового процесу про дату і час проведення судового засідання.
21.04.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на правову допомогу до 2000,00 грн.
Представники позивача у судовому засіданні 22.04.2021 повністю підтримав подану заяву та просив відшкодувати витрати на правову допомогу в розмірі 50000,00 грн.
Представник відповідача у своїх поясненнях проти задоволення заяви заперечив, посилаючись на те, що позивач не довів невідворотність понесених витрат, а також зазначив, що заявлена до стягнення сума витрат на правничу допомогу є завищеною.
Розглянувши заяву позивача про стягнення судових витрат, суд дійшов висновку про її часткове задоволення з огляду на наступне.
Приписами статті 244 ГПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Отже, за приписами ст.244 Господарського процесуального кодексу України слідує, що додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.
Матеріали справи свідчать, що у позовній заяві позивачем було наведено попередній орієнтовний розрахунок судових витрат та заявлено про покладення судових витрат на правничу допомогу орієнтовно в сумі 50 000,00 грн на відповідача.
24.03.2021 до на адресу Господарського суду міста Києва від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Зва-Енерго» надійшла заява про відшкодування витрат на правову допомогу, в якій заявник просить суд постановити додаткове рішення про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн.
На підтвердження понесених позивачем судових витрат до матеріалів справи надано наступні докази: копію Договору про надання правової допомоги № ЮФКМ/7/2020 від 05.10.2020; копію акту № 1 прийому-передачі наданих послуг від 17.03.2021; копію платіжного доручення № 480 від 07.10.2020 на суму 50 000,00 грн
Як вбачається зі змісту Договору про надання правової допомоги № ЮФКМ/7/2020 від 05.10.2020, укладеного між позивачем та Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Копусь і Муляр» в особі керуючого партнера, адвоката Муляра Є.Г., Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання зобов'язується здійснювати представництво Клієнта у спорі за участю відокремленого підрозділу «Атомкомплект» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» щодо стягнення з останнього суми основного боргу, інфляційних збитків та 3% річних штрафних санкцій та збитків внаслідок неналежного виконання договору поставки № 53-129-01-18-01510 від 13.08.2020, з повним обсягом прав та повноважень, передбачених відповідно до договору.
За умовами п. 4.1. Договору, загальна вартість юридичних послуг (гонорар), що мають бути надані відповідно до цього договору, визначається з розрахунку вартості всього фактично витраченого часу Адвокатським об'єднанням на виконання завдання Клієнта, та не може перевищувати 50 000 (п'ятдесяти тисяч) грн. 00 коп., без ПДВ.
У п. 4.2. договору сторони узгодили, що вартість однієї години, що витрачена Адвокатським об'єднанням для надання юридичних послуг становить 1300 (одна тисяча триста) грн. 00 коп., без ПДВ.
Відповідно до п. 4.3. Договору, оплата юридичних послуг (гонорару) здійснюється Клієнтом в наступному порядку: авансовий платіж в розмірі 50 000 (п'ятдесяти тисяч) грн. 00 коп., без ПДВ, Клієнт сплачує Адвокатському об'єднанню протягом 5 робочих днів з дати укладення даного Договору.
Згідно з п. 4. Договору, послуги вважаються прийнятими Клієнтом після підписання сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг.
Як свідчать матеріали справи, адвокатом Муляр Є.Г. було підписано позовну заяву, а адвокатом Копусь А.А. відповідь на відзив. Також адвокат Муляр Є.Г., як представник позивача, приймав участь у судових засіданнях 03.02.2021, 24.02.2021 та 17.03.2021.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити, у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).
Натомість положеннями пункту 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові від 03.10.19. у справі № 922/445/19 Об'єднаної палати Верховного суду у складі суддів Касаційного господарського суду та в постанові Верховного суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 11.09.2020 у справі № 922/3724/19.
Таким чином, ураховуючи наведені положення процесуального законодавства та беручи до уваги співмірність витрат на правничу допомогу із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт адвокатом позивача, а також те, що отримання правничої допомоги є правом кожної юридичної або фізичної особи, суд дійшов висновку, що заява позивача підлягає задоволенню частково в сумі 20150,00 грн. При цьому, суд вважає обґрунтованими і необхідними витрати часу адвоката щодо надання правової допомоги, пов'язаної зі складанням та поданням позовної заяви до суду (10 год.*1300,00 грн = 13000,00 грн), складанням відповіді на відзив з урахуванням його змісту (1 год.*1300,00 грн) та участі у судових засіданнях, які відбулись 03.02.2021, 24.02.2021 та 17.03.2021, з урахуванням часу очікування цих судових засідань, (4,5 год.*1300,00 грн = 5850,00 грн), що має своє відображення у протоколах судових засідань, наявних у матеріалах справи.
Водночас, суд відмовляє у стягненні 29850,00 грн, що становлять вартість інших послуг, наведених в акті № 1 прийому-передачі наданих послуг від 17.03.2021, оскільки надання таких послуг не було необхідним для розгляду даної справи, предметом якої є стягнення заборгованості за договором поставки, що не відноситься до категорії складних справ, незважаючи на розмір заявлених позовних вимог.
Керуючись ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Зва-Енерго» задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; код ЄДРПОУ 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зва-Енерго" (03037, м. Київ, вул. Преображенська, буд. 8Б; код ЄДРПОУ 38800682) 20150,00 грн витрат на правничу допомогу.
3. В іншій частині вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано: 30.04.2021.
Суддя А.І. Привалов