ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.04.2021Справа № 910/20972/20
Суддя Господарського суду міста Києва Данилова М.В., при секретарі судового засідання ТарасюкуА.Ю., розглянувши матеріали справи в порядку загального позовного провадження
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «ФІДЕЯ» (49000, м. Дніпро, вул. Андрія Фабра, 1-А, оф. 10)
до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр.-т Повітрофлотський, буд. 6)
про розірвання договору
Представники сторін:
від позивачів: Новікова В.О. - адвокат;
від відповідачів: Кривошея Д.А. - на підставі самопредставництва
29 грудня 2020 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «ФІДЕЯ» (позивач) надійшла позовна заява б/н від 29 грудня 2020 року до Міністерства оборони України (відповідач), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку розірвати договір № 286/1/20/60 від 28.08.2020 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що були змінені істотні обставини, якими сторони керувалися при укладенні договору, у зв'язку з чим договір № 286/1/20/60 від 28.08.2020 року має бути розірвано в судовому порядку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.01.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 03.02.2021 року.
01 лютого 2021 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
02 лютого 2021 року через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про об'єднання справ № 910/20973/20 та № 910/20972/20 в одне провадження.
У підготовчому засіданні 03.02.2021 року судом оголошено перерву на 24.02.2021 року.
У підготовче засідання 24.02.2021 року з'явилися представники сторін, які надали усні пояснення по справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2021 року задоволено заяву позивача від 02.02.2021 року про об'єднання справ в одне провадження; об'єднано в одне провадження справу Господарського суду № 910/20972/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «ФІДЕЯ» до Міністерства оборони України про розірвання договору, та справу Господарського суду міста Києва № 910/20973/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «ФІДЕЯ» до Міністерства оборони України розірвання договору; присвоєно справі № 910/20972/20 та відкладено підготовче засідання у справі на 03.03.2021 року.
02 березня 2021 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
02 березня 2021 року через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову.
02 березня 2021 року через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
03 березня 2021 року судом оголошено перерву в підготовчому засіданні на 17.03.2021 року.
09 березня 2021 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з урахуванням заяви про зміну предмету позову.
17 березня 2021 року судом прийнято заяву позивача про зміну предмету позову, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.04.2021 року.
17 квітня 2021 року судом оголошено перерву в судовому засіданні на 14.04.2021 року.
13 квітня 2021 року через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові документи по справі.
У судове засідання 14.04.2021 року з'явилися представники сторін.
Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив та просив суд відмовити у його задоволенні.
28 серпня 2020 року між Міністерством оборони України в особі заступника директора департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства України (замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «ФІДЕЯ» (постачальник), за наслідками проведення переговорної процедури закупівлі №UA-2020-07-22-007361-b укладено договір № 286/1/20/60 про постачання для державних потреб нафту і дистиляти (09130000-9) (авіаційний газ) (лот 6: (09131000-6) авіаційний газ (паливо для реактивних двигунів РТ та/або паливо ТС-1 для реактивних двигунів та/або паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А-1), а саме: паливо для реактивних двигунів РТ та/або паливо ТС-1 для реактивних двигунів та/або паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А-1 (продукція) для потреб Міністерства оборони України
згідно Специфікації.
Згідно Специфікації постачальник зобов'язується постачати у 2020 році продукцію в
кількості 2 700 т. у строки з 01.11.2020 року по 30.11.2020 року.
Відповідно до п.5.5. договору сторони зафіксували, що договір вважається виконаним при умові постачання 99% продукції.
Також, 05.10.2020 року Міністерством оборони України в особі заступника директора департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства України (замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «ФІДЕЯ» (постачальник), за наслідками проведення переговорної процедури закупівлі №UA-2020-08-21-0066097-а укладено договір № 286/1/20/81 про постачання для державних потреб нафту і дистиляти (09130000-9) (авіаційний газ) (лот 3: (09131000-6) авіаційний газ (паливо для реактивних двигунів РТ та/або паливо ТС-1 для реактивних двигунів та/або паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А-1), а саме: паливо для реактивних двигунів РТ та/або паливо ТС-1 для реактивних двигунів та/або паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А-1 (продукція) для потреб Міністерства оборони України згідно Специфікації.
Відповідно до Специфікації постачальник зобов'язується постачати у 2020 році продукцію в кількості 4 550,0 т. у термін з дати підписання договору по 04.11.2020 року.
У п.5.5 договору сторони зафіксували, що договір вважається виконаним при умові постачання 100% продукції.
З матеріалів справи вбачається, що на момент участі у процедурі та на момент укладення вказаних договорів позивач був забезпечений ресурсами для виконання поставки продукції у визначені строки та мало намір добросовісно, в повному обсязі та в строки виконати договори.
Вказані обставини підтверджуються укладеним між ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ», як покупцем, та Компанією CORAL ENERGY DMCC (м. Дубай, ОАЕ) 31.01.2019 року Контрактом № CD-FF/310119, відповідно до умов якого найменування, митний код, марка та якість товару, що доставляється за даним Контрактом, буде визначатися Сторонами у Специфікаціях до даного Контракту, що є його невід'ємними частинами.
14 серпня 2020 року між ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ» та Компанією CORAL ENERGY DMCC підписано специфікацію № 27/1, відповідно: умов якої позивач зобов'язався купити, а Компанія CORAL ENERGY DMCC продати товар «авіаційне паливо Джет-1» у кількості 9 300 МТ товару по вакууму на умовах DAP Миколаїв, Україна (Інкотермс 2010), які належало поставити у строки до 30.10.2020 року, 4800,00 МТ товару по вакууму, повинні бути поставлені до 30.11.2020 року, а всього належало ставити 14100,00 МТ товару.
При цьому в специфікації зазначено про те, що її предметом є паливо авіаційне Джет-1 виробництва SASOL ITALIA S.P.A.C/DA MARCELLINO-AUGUSTA - СР 119-96011 (SR) ITALY та виробництва HELLENIC PETROLEUM S.A.8A CHIMARRAS STR.,15125, MAROUSSI, GREECE.
Вказаний товар позивач мав використати для забезпечення виконання а в'язань за укладеними договорами поставки з Міністерством оборони України.
Зазначені обставини підтверджуються як строками підписання Специфікації з Компанією CORAL ENERGY DMCC, а саме 14.08.2020 року, одразу після повідомлення про намір укласти договори так і найменуванням товару, а саме: «паливо авіаційне Джет-1», що і є предметом поставки за договорами з Міністерством оборони України.
Отже, як на момент укладення спірних договорів так і на час участі у процедурах закупівель, обставини за спірними договорами були такими, які дозволяли позивачу в повній мірі та в передбачені строки виконати зобов'язання перед Міністерством оборони України за договором № 286/1/20/60 та договором № 286/1/20/81.
З матеріалів справи вбачається, що листом від 07.10.2020 року № CDM-FF/0710/20 Компанія CORAL ENERGY DMCC повідомила позивача, що у зв'язку зі світовою економічною рецесією, яка викликана пандемією COVID-19та низьким світовим попитом на паливо, з метою оптимізації витрат, спостерігається скорочення обсягів виробництва палива заводами-виробниками, що потягло за собою зміну графіку поставок нафтопродуктів на адресу Компанії, у зв'язку з чим Компанія CORAL ENERGY DMCC змушена продовжити строк постачання товару «авіаційне паливо Джет-1» за специфікацією № 27/1 від 14.08.2020 року до 31.12.2020 року.
Як передбачено п. 8.5. спірних договорів, продовження строку (терміну) виконання в'язань (постачання товару, виконання робіт, надання послуг) можливе у випадку істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх зобов'язань за договором у разі, якщо вони змінилися наскільки, що, якби Сторони могли це передбачити вони б не уклали договір, або уклали його на інших умовах. У разі істотної мини обставин, якими Сторони керувались при укладенні договору він може бути змінений або розірваний за згодою Сторін.
З матеріалів справи вбачається, що з метою підтвердження настання істотної зміни обставин позивач звернувся до Київської торгово-промислової палати з запитами, на які отримав висновки про істотну зміну обставин, якими підтверджено настання істотної зміни обставин за спірними договорами.
Після отримання висновків Київської торгово-промислової палати, 24.12.2020 року позивач повідомив про вказані обставини відповідача та з урахуванням того, що вказані обставини тривали більше 30 днів, ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ» просило розірвати спірні договори у відповідно до положень п. 8.5., проте за взаємною згодою договори розірвані не були.
Враховуючи викладене вище, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Пунктом 1 частини 1 статті 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності.
Надаючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами у даній справі, суд зазначає, що укладені між сторонами правочини за своїм змістом та правовою природою є договорами поставки, за умовами якого, відповідно до статті 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
За приписами частин 1, 4 статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Відповідно до частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості, наданій сторонам, визначати умови такого договору. Однак, під час укладення договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.
Отже, укладення позивачем та відповідачем спірних договорів було спрямовано на отримання позивачем оплати за товар (прибутку) та виникнення обов'язку по здійсненню його поставки відповідачу для забезпечення державних потреб.
За приписами статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 Господарського кодексу України (ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Пунктом 9.1 договорів визначено, що у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов'язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій.
Як було зазначено вище, позивач звернувся до відповідача з проханням розглянути можливість розірвання спірного договору, посилаючись на настання істотних змін обставин, якими сторони керувались у процесі погодження умов даного договору, та у зв'язку із неможливістю виконання своїх зобов'язань з незалежних від волі позивача причин.
Однак, за взаємною згодою договори розірвано не було.
Статтею 188 ГК України унормовано, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Як передбачено частиною 1 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.
Частинами 1 та 2 статті 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Зі змісту вищенаведених нормативних приписів чинного законодавства вбачається, що коли сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Отже, чинне законодавство України пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не лише з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю всіх чотирьох умов, визначених у частині 2 статті 652 ЦК України.
Одночасне існування умов, що відповідно до частини 2 статті 652 ЦК України є необхідними для встановлення ускладнень у виконанні, достатніх для розірвання договору, вимагає з'ясування змісту кожної окремо взятої умови.
Першою умовою є умова про те, що в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане. Відповідно до даної умови, події, що нібито викликали ускладнення у виконанні договору і які можна назвати «істотною зміною обставин» повинні мати місце або стати відомими заінтересованій стороні після укладення договору. Названа умова є відсутньою якщо буде встановлено, що заінтересована у розірванні договору сторона, знала про ці події і могла прийняти їх до уваги в момент укладення договору, а не легковажно ігнорувати їх. Легковажно проігноровані події, які створили ускладнення, або іншими словами «істотну зміну обставин», створюють неможливість для сторони, яка заінтересована розірвати договір, покладатися на ускладнення.
Другою необхідною умовою є умова про те, що зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися.
Третьою необхідною умовою є умова про те, що виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Нормативно-правове та зобов'язальне (договірне) регулювання відносин сторін з моменту укладення договору залишилося незмінним.
Четвертою необхідною умовою є умова про те, що із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Випадки ускладнення у виконанні договору не можуть мати місця, якщо потерпіла сторона прийняла на себе ризик зміни обставин. Прийняття на себе ризику зміни обставин не обов'язково повинно бути прямо відображено у договорі, такий висновок може слідувати із самого характеру та змісту зобов'язання.
З матеріалів справи вбачається, що з метою підтвердження факту настання істотної зміни обставин за договорами позивач звернувся до Київської торгово-промислової палати із запитами.
Частиною 1 статті 1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» встановлено, що торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об'єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об'єднання.
Відповідно до приписів частини 2 статті 5 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислові палати створюються на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (регіональні торгово-промислові палати). У межах кожної з цих адміністративно-територіальних одиниць може бути створена лише одна торгово-промислова палата.
За приписами статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислові палати мають право: проводити за дорученням державних органів незалежну експертизу проектів нормативно-правових актів з питань економіки, зовнішньоекономічних зв'язків, а також з інших питань, що стосуються прав та інтересів підприємців. Методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України.
У відповідь на запити позивача Київська торгово-промислова палата надала висновки «Про істотну зміну обставин (hardship)», в яких підтвердила настання істотної зміни обставин за спірними договорами.
Згідно з пунктом 7 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Такий порядок був передбачений сторонами у пункті 3.3 договору, а дизельне паливо, поставка якого була предметом цієї угоди, підлягає котируванню агентством «Platts».
Оскільки Київською торгово-промисловою палатою було визначено, що вищевказані обставини впливають на можливість вчасно та у повному обсязі виконувати позивачем свої зобов'язання за спірним договором, порушують баланс майнових інтересів сторін за цією угодою і є істотними, оскільки, якби ці обставини можливо було передбачити раніше, то договір було б укладено на інших умовах, остання, керуючись частиною 1 статті 652 ЦК України, статтями 3, 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», підтвердила настання істотної зміни обставин за спірними договорами.
У пункті 8.5. договору сторони передбачили можливість, зокрема, його розірвання у разі істотної зміни обставин, якими вони керувалися при укладанні договору. При цьому, за умовами пункту 8.6 вказаного правочину доказом істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання свої обов'язків за договором, є відповідний документ, виданий Торгово-промисловою палатою України, або її територіальним (регіональним) відділенням.
Враховуючи положення пунктів 8.5-8.6 укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку щодо необхідності врахування при розгляді цієї справи отриманого позивачем висновків Київської торгово-промислової палати, якими було встановлено наявність у період виконання позивачем своїх зобов'язань за договорами істотної зміни обставин.
Враховуючи викладене, оскільки судом встановлено наявність настання одночасно чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 ЦК України при істотній зміні обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо розірвання спірних договорів.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача забезпечення виконання договорів, суд зазначає наступне.
Як передбачено 11.1 договору № 286/1/20/60, постачальник забезпечив виконання своїх зобов'язань за договором у розмірі 3% у грошовому вираженні від суми договору на суму 1 311 388,85 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7456 про зарахування вказаної суми на рахунок Міністерства оборони України.
У свою чергу відповідно до п. 11.1 договору № 286/1/20/81, постачальник забезпечив виконання своїх зобов'язань за договором у розмірі 3% у грошовому вираженні від суми Договору на суму 2 054 993,85 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7812 про зарахування вказаної суми на рахунок Міністерства оборони України.
Умовами п. 10.1. Оголошень про проведення відбору учасників за процедурою № № UA-2020-07-22-007361-b та UA-2020-08- 21-006097-а, за результатами проведення яких і укладено вказані вище договори, передбачалось, що замовником вимагається від учасника-переможця внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору у формі:
депозиту (безвідсоткового) - внесення на рахунок замовника суми, яка дорівнює:
З відсоткам вартості договору.
Перерахування коштів здійснюється на р/р № UA308201720355149006000018611, Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО 820172, одержувач: Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ 00034022. У призначенні платежу обов'язково вказати: «Забезпечення виконання договору, предмет закупівлі: вид 1.4.1.36, (забезпеченнявиконання договору, без ПДВ)».
Підставою для повернення забезпечення виконання цих договорів, які аналогічні за своїм змістом за цими умовами, є виконання постачальником всіх умов договору у повному обсязі стосовно асортименту, якості, кількості та відповідності технічним вимогам продукції у визначені строки (терміни) і виключно за ціною згідно положень цього договору (п. 11.1.2 договору).
Відповідно до п. 11.1.3, замовник не повертає забезпечення виконання зобов'язань постачальнику за цим договором та стягує це забезпечення направленням вимоги до банка- гаранта про сплату грошової суми та стягує безвідсотковий грошовий депозит при настанні однієї або декількох наступних умов: за порушення постачальником строків та/або кількості та/або якості постаченої продукції передбаченою умовами договору; за відмову постачальником від виконання цього договору; розірвання цього договору замовником з підстав невиконання або неналежного виконання постачальником своїх зобов'язань за цим договором.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення вимоги про розірвання договорів поставки, зазначені договори розірвані з 07.10.2020 року, у зв'язку істотною зміною обставин, передбачених ст. 652 ЦК України, на яку жодна зі сторін не впливала.
У зв'язку з викладеним вище, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача забезпечення виконання спірних договорів.
Вищенаведеними обставинами, встановленими при розгляді цієї справи, спростовуються запереченнями Міністерства проти позову, викладені у його відзиві на позовну заяву.
Судом не беруться до уваги і посилання представника відповідача на рекомендаційний характер наявного у матеріалах справи висновку Київської торгово-промислової палати, оскільки у пункті 8.6 договору сторони прямо передбачили, що виданий Торгово-промисловою палатою України, або її територіальним (регіональним) відділенням документ є належним доказом виникнення істотної зміни обставин.
Твердження представника відповідача про те, що вказаний висновок не є належним доказом у справі у зв'язку з тим, що був складений після закінчення строку поставки нафтопродуктів і не стосується спірних правовідносин між сторонами, також визнається судом необґрунтованим, оскільки зі змісту висновків Київської торгово-промислової палати вбачається, що останнім встановлені обставини саме щодо істотної зміни обставин, якими підприємство-постачальник (позивач) керувалося при узгодженні між сторонами умов та укладенні спірних договорів, про розірвання якого просив позивач, тоді як конкретні строки складення такого висновку не впливають на належність цього доказу та підтверджені даним висновком обставини.
За приписами частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на вищенаведені законодавчі приписи відповідачем не було у встановленому законом порядку доведено належними, достатніми і допустимими доказами тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх заперечень проти вимог позивача.
Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «ФІДЕЯ» повністю.
Суд також звертає увагу на положення частини 5 статті 188 ГК України, за якими якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
На підставі викладеного, враховуючи положення статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 129, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити.
2. Розірвати договір № 286/1/20/60 від 28 серпня 2020 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «ФІДЕЯ» та Міністерством оборони України у зв'язку з істотною зміною обставин з 07.10.2020 року.
3. Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6; код ЄДРПОУ 00034022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «ФІДЕЯ» (49000, м. Дніпро, вул. Андрія Фабра, будинок 10А, оф. 10; код ЄДРПОУ 41223117) забезпечення виконання Договору № 286/1/20/60 про постачання для державних потреб нафту і дистиляти (09130000-9) (авіаційний газ) (лот 6: (09131000-6) авіаційний газ (паливо для реактивних двигунів РТ та/або паливо ТС-1 для реактивних двигунів та/або паливо авіаційне для газотурбінних у розмірі 1 311 388, 38 грн.
4. Розірвати договір № 286/1/20/81 від 05 жовтня 2020 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «ФІДЕЯ» та Міністерством оборони України у зв'язку з істотною зміною обставин з 07.10.2020 року.
5. Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6; код ЄДРПОУ 00034022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «ФІДЕЯ» (49000, м. Дніпро, вул. Андрія Фабра, будинок 10А, оф. 10; код ЄДРПОУ 41223117) забезпечення виконання Договору № 286/1/20/81 про постачання для державних потреб нафту і дистиляти (09130000-9) (авіаційний газ) (лот 3: (09131000-6) авіаційний газ (паливо для реактивних двигунів РТ та/або паливо ТС-1 для реактивних двигунів та/або паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А-1),а саме: паливо для реактивних двигунів РТ та/або паливо ТС-1 для реактивних двигунів та/або паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А-1 для потреб Міністерства оборони України у розмірі 2 054 993, 85 коп.
6. Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6; код ЄДРПОУ 00034022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «ФІДЕЯ» (49000, м. Дніпро, вул. Андрія Фабра, будинок 10А, оф. 10; код ЄДРПОУ 41223117) судовий збір у розмірі 35 028, 91 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано 30.04.2021 року (у зв'язку з перебуванням судді Данилової М.В. у відпустці).
Суддя М.В. Данилова