ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.04.2021Справа № 910/6143/20 (910/17475/20)
За заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Хаус" (79005, м. Львів, вул. Миколи Бойчука,1/2, офіс 3, ідентифікаційний номер 43045390)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович (76014, м. м. Івано-Франківськ, вул. Є. Коновальця, 433, кімната 28-29)
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
в межах справи № 910/6143/20
За заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
Суддя Мандичев Д.В.
секретар судового засідання Судак С.С.
Представники учасників:
від позивача - Григорян Г.Г.,
від відповідача - не з'явилися,
від третьої особи - не з'явилися.
У провадженні Господарського суду м. Києва знаходиться справа №910/6143/20 за заява ОСОБА_1 про її неплатоспроможність.
09.11.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Хаус" про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.11.2020 позовну заяву залишено без руху. Встановлено заявнику строк на усунення недоліків позовної заяви - 7 (сім) днів з дня вручення даної ухвали.
До суду від заявника надійшли докази усунення недоліків позовної заяви, встановлених в ухвалі Господарського суду м. Києва від 18.11.2020.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.12.2020 відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 13.01.2021, залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Тараса Володимировича.
22.12.2020 до суду надійшло клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2021 відкладено підготовче засідання на 10.02.2021.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.02.2021 продовжено підготовче провадження у справі № 910/6143/20 (910/17475/20) на 30 днів до 06.03.2021. Відкладено підготовче засідання у справі №910/6143/20 (910/17475/20) на 01.03.2021. Витребувано у третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Тараса Володимировича нотаріальну справу щодо вчинення виконавчого напису №2557 від 13.07.2020.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.03.2021 відкладено підготовче засідання у справі № 910/6143/20 (910/17475/20) на 10.03.2021.
У судове засідання, призначене на 10.03.2021, з'явився представник позивача. Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
У підготовчому засіданні 10.03.2021 судом були вчинені дії, передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2021 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 07.04.2021.
16.03.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли документи від третьої особи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2021 відкладено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 21.04.2021.
У судовому засіданні 21.04.2021 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явилися, проте про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
У той же час суд зауважує, що за положеннями частини 3 статті 195 ГПК України розгляд справи по суті обмежений та має бути здійснений протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.
Разом із цим, суд направляв відповідачу та третій особі рекомендованими листами з повідомленням про вручення ухвали суду про відкриття провадження, відкладення розгляду справи та призначення справи до розгляду по суті на їхні адреси місцезнаходження, зазначені, зокрема, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Крім того, суд здійснював виклик представників відповідача та третьої особи на призначене судове засідання на 07.04.2021 шляхом розміщення оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України.
За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Після виходу суду з нарадчої кімнати судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
13.07.2020 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарасом Володимировичем вчинено виконавчий напис № 2557, яким визначено стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Хаус" заборгованість у розмірі 432 519,08 грн., що виникла на підставі кредитного договору від 26.03.2008 № 65/АП/32/2008-980 та договору про відступлення права вимоги від 15.05.2020 № GL2N79276ПВ272, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Хаус".
Відповідно до резолютивної частини виконавчого напису від 13.07.2020 № 2557 строк платежу за кредитним договором настав, стягнення заборгованості проводиться за період з 15.05.2020 по 07.07.2020 та сума заборгованості складається з: 138 809,05 грн. суми боргу за кредитом, 293 410,03 грн. суми боргу за відсотками, 300,00 грн. суми плати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису.
На підставі зазначеного вище виконавчого напису нотаріуса приватним виконавцем Павлюк Н.В. винесено постанову від 19.10.2020 про відкриття виконавчого провадження № 63320985.
Разом із цим, ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.06.2020 у справі № 910/6143/20 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ). Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за номером 64915 від 16.06.2020р. Призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Бойко Василя Олеговича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 12.02.2013 № 189)).
Як вбачається з інформації про виконавче провадження 03.11.2020 виконавче провадження № 63320985 зупинено на підставі пункту 4 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження".
Таким чином, позивач просила визнати виконавчий напис від 13.07.2020 № 2557 таким, що не підлягає виконанню, вчинення відповідного напису здійснено незважаючи на відсутність фактів безспірності заборгованості, а також після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність позивача.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина 1 статті 39 цього Закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ цього Порядку).
Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення нотаріальних дій перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Пунктом 1 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього Переліку), подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
У пункті 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 щодо кредитних договорів, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями визначено, що для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Разом з тим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 № 826/20084/14, визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, а саме, зокрема:
п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів:
"Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин»
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.".
Суд зазначає, що визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 в редакції від 29.11.2001 для одержання виконавчого напису на підставі нотаріально посвідчених угод, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Отже, судом встановлено, що для одержання виконавчого напису банк повинен був подати нотаріусу оригінал нотаріально посвідченого договору, у той час як кредитний договір від 26.03.2008 № 65/АП/32/2008-980 не посвідчений нотаріально, з огляду на що нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис.
Суд наголошує, що нормами чинного законодавства не передбачено можливості вчинення нотаріусами виконавчих написів на підставі оригіналів нотаріально не посвідчених договорів. Починаючи з 22 лютого 2017 року законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису (13.07.2020) були відсутні правові підстави для його вчинення, а, отже, такий виконавчий напис не підлягає виконанню.
Одночасно, як передбачено положеннями частини 1 статті 120 Кодексу України з процедур банкрутства з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника: пред'явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом; арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність, а попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду.
Відповідно до частини 1 статті 121 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться строком на 120 днів, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Ухвала про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій стосовно боржника.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.06.2020 у справі № 910/6143/20 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ). Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 за номером 64915 від 16.06.2020р. Призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Бойко Василя Олеговича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 12.02.2013 № 189)).
Отже, усупереч наведеним вище нормам Кодексу України з процедур банкрутства, незважаючи на відкриття 10.06.2020 провадження у справі № 910/6143/20 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , приватним нотаріусом 13.07.2020 вчинено щодо ОСОБА_1 оспорюваний виконавчий напис.
Натомість, розгляд питання щодо задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Хаус" після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 мало відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства.
Положеннями Кодексу України з процедур банкрутства передбачено особливий порядок пред'явлення вимог до боржника та задоволення відповідних вимог може здійснюватися лише в межах та спосіб, встановлений цим Кодексом.
Ураховуючи викладене, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що вчинення приватним нотаріусом 13.07.2020 виконавчого напису № 2557 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Хаус" заборгованості в розмірі 432 519,08 грн. після відкриття 10.06.2020 провадження у справі № 910/6143/20 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 здійснено всупереч спеціальним нормам Кодексу України з процедур банкрутства, що прямо забороняють задоволення вимог кредиторів до боржника поза межами провадження у справі про неплатоспроможність.
Таким чином, виходячи з наведених підстав, позовні вимоги про визнання виконавчого напису від 13.07.2020 № 2557 таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованими та доведеними належним чином, у зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність.
Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню (пункт 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004).
Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статі 2 ГПК України).
Згідно статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судові витрати, які складаються зі сплаченої позивачем суми судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати виконавчий напис від 13.07.2020 № 2557, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарасом Володимировичем, таким, що не підлягає виконанню.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Хаус" (79005, м. Львів, вул. Миколи Бойчука,1/2, офіс 3, ідентифікаційний номер 43045390) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 28.04.2021
Суддя Д.В. Мандичев