ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.04.2021Справа № 910/16181/20
Господарський суд міста Києва у складі:
судді - Бондаренко - Легких Г. П.,
за участю секретаря - Степов'юк С. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРОЕНЕРГОІНВЕСТ" (вул. Васильківська, буд. 1, м. Київ 40, 03040)
до Державного підприємства "Гарантований покупець" (вул. Симона Петлюри, буд. 27, м. Київ 32, 01032)
про стягнення 7 156 384, 72 грн
За участі представники сторін:
Від позивача: Сударікова Є. В. (ордер серія АІ № 1069891від 23.11.2020);
Моржинська І. С. (посвідчення № 916 від 19.05.2017, ордер серії АІ № 1069875);
Від відповідача: Онищенко О. А. (довіреність № 53-Д від 31.12.2020, посвідчення № 21/1423 від 30.04.2018).
1. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
08.02.2012 між Державним, підприємством "Енергоринок" ( далі - ДПЕ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГІДРОЕНЕРГОІНВЕСТ" ( виробник альтернативного джерела - далі ВАД) було укладено Договір № 8030/02, відповідно до умов якого ВАД зобов'язується продавати, а ДПЕ зобов'язується купувати електроенергію, вироблену ВАД, та здійснювати її оплату відповідно до умов Договору.
30.06.2019 між Державним підприємством "Енергоринок" (ДПЕ), Державним підприємством "Гарантований покупець" (Гарантований покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГІДРОЕНЕРГОІНВЕСТ" (Виробник за "зеленим" тарифом) укладена Додаткова угода № 126/01 до Договору № 8030/02 від 08.02.2012. В додатковій угоді № 126/01 від 30.06.2019 сторони дійшли згоди в преамбулі договору слова Державне підприємство "Енергоринок" замінити на слова "Державне підприємство "Гарантований покупець" та замінити статті 1-10 Договору статтями 1-8 в новій редакції.
31.03.2020 між Державним підприємством "Гарантований покупець" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГІДРОЕНЕРГОІНВЕСТ" укладена Додаткова угода №963/01/20 до Договору №8030/02 від 08.02.2012. Сторони дійшли згоди в преамбулі Договору слова "виробник за "зеленим тарифом" замінити словами "продавець за "зеленим тарифом". Також сторони дійшли згоди статті 1-7 Договору викласти в новій редакції.
Згідно з п. 1.1. договору, в редакції додаткової угоди від 30.06.2019, за цим договором виробник за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, тому числі Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок).
За період з лютого до липня 2020 року включно відповідач здійснював оплату, купленої ним у позивача, електричної енергії з порушенням строків оплати, встановлених договором та Порядком.
За несвоєчасну оплату електричної енергії п. 4.6. договору, в редакції від 30.06.2019, передбачена відповідальність гарантованого покупця у вигляді пені, в розмірі 0, 1 % від неоплаченої суми, за кожен день прострочення та штрафу, у розмірі 7 % від неоплаченої суми, за прострочення понад 30 днів.
2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.
Предметом позову, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, є вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 2 283 089, 9 грн пені, нарахованої за період прострочення з 25.03.2020 до 09.10.2020 та 4 873 294, 82 грн штрафу.
Правовими підставами позову позивач визначив ст. 549 Цивільного кодексу України та 230, 231, 232 Господарського кодексу України.
Фактичними підставами позову є порушення відповідачем умов договору в частині дотримання строків оплати електричної енергії.
Заперечуючи проти викладених у відзиві обставин, позивач посилається на пункт 4.5 договору, відповідно до якого Гарантований покупець зобов'язаний купувати у виробника за "зеленим " тарифом вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб, а також у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунку за куплену в позивача електричну енергію (відповідь на відзив від 14.12.2020).
04.02.2021 року позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, в яких просить стягнути скориговану суму штрафу в сторону зменшення у розмірі 7156384,72 грн. штрафу та пені.
Позивач також заперечував проти задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій судом на підставі статей 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, (подав відповідь на відзив від 14.12.2020 та додаткові пояснення від 24.02.2021).
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав ненастання строків оплати та з підстав відсутності його вини у прострочені строків оплати, визначених договором (відзив подано 23.11.2020).
31.12.2020 відповідач подав клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПАТ "Укренерго", НКРЕКП, КМУ
Відповідач клопоче про зменшення розміру неустойки до 1 гривні, з огляду на фінансове становище відповідача та обставини подальшого продажу закупленої у позивача електричної енергії за ціною меншою, ніж ціна її придбання. Правою підставою такого клопотання відповідач визначив положення ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України (клопотання від 14.12.2020).
4. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
29.10.2020 Суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначив у справі дату підготовчого засідання на 24.11.2020. Розгляд справи в підготовчому засіданні переносився декілька разів.
19.01.2021 в підготовчому судовому засіданні Суд на місці ухвалив відмовити в задоволенні клопотань відповідача про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кабінету Міністрів України, Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго», оскільки рішення у даній справі не вплине на права та обов'язки вказаних осіб щодо однієї із сторін у справі (тобто у вказаних осіб не виникне нових прав чи обов'язків щодо жодної зі сторін у справі в результаті прийняття рішення у справі).
Також в підготовчому судовому засіданні 19.01.2021 Суд на місці ухвалив зобов'язати позивача надати обґрунтований розрахунок пені та штрафу, а відповідача - контррозрахунок, та закрити підготовче засідання та призначити справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні по суті справи Суд на місці ухвалив прийняти до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача 2283089, 9 грн пені та 4873294, 82 грн штрафу.
06.04.2021 Суд в судовому засіданні по суті справи оголосив вступну та резолютивну частини рішення у справі.
З урахуванням предмету позовних вимог, їх правових (ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 551, 629, 599, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст. 230-233 Господарського кодексу України) та фактичних (порушення строків платежу) підстав, суд визначив перелік обставин, які є предметом доказування у справі.
Отже, предметом доказування у даній справі є такі обставини:
- оцінка та встановлення судом правовідносин між сторонами спору, що виникла на підставі договору;
- наявність грошового зобов'язання відповідача;
- настання строків його виконання;
- порушення цих строків відповідачем;
- наявність вини відповідача у порушенні строків виконання його зобов'язань;
- наявність між сторонами домовленості щодо встановлення неустойки (пені та штрафу) за порушення строку виконання грошового зобов'язання;
- відповідність розрахунку пені та штрафу обставинам справи та відповідним приписам чинного законодавства України;
- наявність та/або відсутність підстав для зменшення розміру неустойки (штрафу та пені).
У відповідності до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України (кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) позивач зобов'язаний довести наявність зазначених обставин, а відповідач їх спростувати.
7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ОБҐРУНТОВАНІСТЬ ВИМОГ ПРО СТЯГНЕННЯ НЕУСТОЙКИ.
У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено наявність грошових зобов'язань у відповідача перед позивачем. Так, між позивачем та відповідачем існують взаємні права та обов'язки за Договором №8030/02 від 08.02.2012, з урахуванням додаткових угод. Відповідно до його умов відповідач зобов'язався купляти у позивача, вироблену останнім електричну енергію , та здійснювати її оплату відповідно до умов договору (пункт 1.1).
Судом встановлено настання строків виконання грошових зобов'язань відповідача.
Так, Відповідно до п. 2.3. договору, в редакції додаткової угоди від 30.06.2019, виробник за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.
Згідно п. 2.4. договору, в редакції додаткової угоди від 30.06.2019, сторони погодили, що виробник за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом встановлені НКРЕКП, у національній валюті України.
Пунктом п. 2.5 договору, в редакції додаткової угоди від 30.06.2019 передбачено, що вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом.
Суд зазначає, що правовідносини, що склалися між сторонами спору регулюються Законом України "Про альтернативні джерела енергії" від 20 лютого 2003 року за № 555-IV, який є спеціальною нормою права для спірних правовідносин (далі по тексту - Закон "Про альтернативну енергію").
Відповідно до статті 5 Закону "Про альтернативну енергію", державне регулювання у сфері альтернативних джерел енергії здійснює Кабінет Міністрів України чи за його дорученням спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у відповідній сфері в порядку, визначеному законодавством.
Стаття 8 вказаного закону визначає фінансування заходів у сфері альтернативних джерел енергії, відповідно до якої фінансування заходів у сфері альтернативних джерел енергії здійснюється як за рахунок коштів, передбачених в оптових тарифах на електроенергію та тарифах на теплову енергію, шляхом впровадження спеціальної цільової надбавки до тарифу, визначеної законом, так і за рахунок коштів підприємств, установ, організацій, коштів державного та місцевого бюджетів, добровільних внесків та інших коштів, не заборонених законодавством.
Порядок формування фонду цільового фінансування зазначених заходів і здійснення контролю за цільовим використанням цих коштів встановлює Кабінет Міністрів України.
Кабінет Міністрів України передбачає у державному бюджеті видатки на фінансову підтримку гарантованого покупця для оплати електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, відповідно до бюджетних запитів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, на підставі розрахунків, наданих Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірі не менше 20 відсотків прогнозної виробітки товарної продукції електричної енергії з альтернативних джерел на відповідний рік.
Постановами НКРЕКП «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб'єктів господарювання» № 217 від 01.03.2012, № 126 від 14.02.2013, № 1111 від 13.06.2016, № 180 від 17.01.2020, № 1536 від 08.09.2016, № 3215 від 29.12.2015, № 1349 від 30.04.2015, № 1511 від 28.11.2013, № 444 від 29.03.2019, об'єктам позивача встановлені «зелені» тарифи.
Також, п. 1.4. постанови НКРЕКП № 1817 від 30.08.2019 визначена формула для розрахунку фіксованого мінімального розміру «зеленого» тарифу для суб'єктів господарювання, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств.
Пунктом 1.5. постанови НКРЕКП № 1817 від 30.08.2019 визначена формула для розрахунку «зеленого» тарифу для суб'єктів господарювання, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, на квартал.
Відповідно до п. 3.3 договору, в редакції додаткової угоди від 30.06.2019, оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.
Згідно п. 10.1 Порядку, до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
Пунктом 10.4 Порядку передбачено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного акта купівлі-продажу.
Відповідно до п. 3.1 договору, обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 7 Порядку.
Згідно п. 8.3 Порядку фактичний обсяг відпущеної/відібраної продавцем електричної енергії визначається в кожному розрахунковому місяці, щодо якого здійснюється оплата відповідно до договору.
В п. 7.4 договору сторони також погодили строк дії договору та вказали, якщо виробник за "зеленим" тарифом є суб'єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, та Регулятором вже встановлено йому "зелений" тариф і продавець за "зеленим" тарифом має укладений з оператором системи передачі договір про врегулювання небалансів, цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії "зеленого" тарифу (до 01.01.2030).
Судом встановлено, що сторонами спору були підписані акти купівлі-продажу електроенергії за лютий 2020 від 29.02.2020 на суму 12 111 779, 40 грн з ПДВ, за березень 2020 від 31.03.2020 на суму 14 633 854, 43 грн з ПДВ, за квітень 2020 від 30.04.2020 на суму 13 833 782, 95 грн з ПДВ, за травень 2020 від 31.05.2020 на суму 13 791 418, 97 грн з ПДВ, за червень 2020 від 30.06.2020 на суму 17 298 427, 05 грн з ПДВ, за липень 2020 від 31.07.2020 на суму 12 571 908, 28 грн з ПДВ.
Відповідачем за придбану ним по договору, в період з лютого до липня 2020 року, електричну енергію в період з 14.02.2020 до20.10.2020 були здійснені платежі на загальну суму 21 351 860, 64 грн, докази чого наявні в матеріалах справи.
Згідно ч. 2 ст. 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (ч. 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України).
При цьому, нормами спеціального законодавства, зокрема, частиною 2 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що гарантований покупець зобов'язаний купувати у суб'єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, або у суб'єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб'єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об'єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об'єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Гарантований покупець зобов'язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.
За змістом ч. 4-5 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов'язаний купувати весь обсяг електричної енергії, відпущеної виробниками, які за результатами аукціону набули право на підтримку, за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї протягом всього строку надання підтримки, якщо такі виробники входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. Обсяг відпущеної такими виробниками електричної енергії у кожному розрахунковому періоді (місяці) визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об'єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Купівля-продаж такої електричної енергії здійснюється на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб'єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, що укладається відповідно до частини п'ятої статті 71 цього Закону. Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.
Як вже зазначалося судом вище спеціальним законом щодо правовідносин, що склались між сторонами також є Закон "Про альтернативну енергію", який встановлює спеціальний порядок фінансування Гарантованого покупця для купівлі електроенергії за "зеленим тарифом", що фактично визначає порядок дотації (дотування) Гарантованого покупця для викупу у виробників електроенергії за "Зеленим тарифом".
З матеріалів справи вбачається, що в лютому - липні 2020 позивач на виконання своїх зобов'язань за Договором здійснив поставку електричної енергії відповідачу, яка прийнята останнім без будь яких заперечень та зауважень.
За умовами укладеного сторонами договору вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників з "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом з урахуванням ПДВ.
За правилами глави 10 Порядку гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
Постановою НКРЕКП від 20.03.2020 Регулятором затверджено розмір вартості послуги із забезпеченням збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у січні та лютому 2020. Відтак, гарантований покупець зобов'язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за отриману у січні - лютому 2020 електроенергію до 24.03.2020 (включно).
Постановою НКРЕКП від 29.04.2020 Регулятором затверджено розмір вартості послуги із забезпеченням збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у березні 2020. Відтак, гарантований покупець зобов'язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за отриману у березні 2020 електроенергію до 04.05.2020 (включно).
Постановою НКРЕКП від 27.05.2020 Регулятором затверджено розмір вартості послуги із забезпеченням збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у квітні 2020. Відтак, гарантований покупець зобов'язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за отриману у квітні 2020 електроенергію до 29.05.2020 (включно).
Постановою НКРЕКП від 24.06.2020 Регулятором затверджено розмір вартості послуги із забезпеченням збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у травні 2020. Відтак, гарантований покупець зобов'язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за отриману у травні 2020 електроенергію до 26.06.2020 (включно).
Постановою НКРЕКП від 22.07.2020 Регулятором затверджено розмір вартості послуги із забезпеченням збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у червні 2020. Відтак, гарантований покупець зобов'язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за отриману у червні 2020 електроенергію до 24.07.2020 (включно).
Постановою НКРЕКП від 19.08.2020 Регулятором затверджено розмір вартості послуги із забезпеченням збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у липні 2020. Відтак, гарантований покупець зобов'язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за отриману у липні 2020 електроенергію до 21.08.2020 (включно).
Судом встановлено, що електроенергія за актами купівлі-продажу була оплачена відповідачем частково на загальну суму 21 351 860, 64 грн. Часткові оплати вказаних актів також свідчать про отримання їх відповідачем.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Наведені ДП "Гарантований покупець" доводи щодо наявності обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, відхиляються судом, з огляду на те, що саме на відповідач покладено спеціальними законами (Про ринок електричної енергії та Про альтернативну енергію), а також нормами договору, обов'язок купувати усю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого Постановою НКЕКП від 26.04.2019 №641.
Згідно з частиною першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 даного Кодексу і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Між сторонами виникли господарські відносини, а приписи Господарського кодексу України не передбачають привілейованого становища суб'єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету, по відповідальності за порушення зобов'язань.
За таких обставин, факт відсутності бюджетного фінансування, в т.ч. через ненадходження коштів від ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго", в будь якому випадку не може звільняти відповідача від виконання зобов'язань щодо оплати придбаної електроенергії, оскільки, такі обставини не визначені законодавством як такі, що звільняють від виконання зобов'язання. Взаємовідносини відповідача з третіми сторонами не можуть вплинути на дотримання вимог підписаного між сторонами договору.
Судом також відхиляються твердження відповідача про те, що виконання грошових зобов'язань відповідача перед позивачем повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п'ять років.
Так, відповідно до пункту 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" від 21.07.2020, що набрав чинності 01.08.2020, Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом з метою погашення заборгованості державного підприємства "Гарантований покупець" перед суб'єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що утворилась станом на 1 серпня 2020 року, доручено розробити та подати до Верховної ради України законопроект щодо відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п'ять років.
Таким, чином, наразі відсутній будь-який нормативних акт, який би на законодавчому рівні встановлював інший порядок та спосіб виконання зобов'язань ДП "Гарантований покупець" перед позивачем, ніж передбачено договором.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідач допустив неналежне виконання грошового зобов'язання за актами купівлі-продажу електроенергії за лютий 2020 - липень 2020 року, у зв'язку з чим й утворилася заборгованість у загальному розмірі 62 889 253, 56 грн, строк оплати якої настав.
Пунктом 4.6 договору передбачено, що гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку або главі 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягувалися додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за "зеленим" тарифом.
Так, суд, перевіривши розрахунки пені та штрафу за лютий - липень 2020 року, дійшов висновку, що вони є арифметично вірними.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення штрафу у розмірі 4 873 294, 82 грн та пені, з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, у розмірі 2 283 089, 90 грн нараховані за порушення строків оплати електричної енергії, придбаної в період лютий - липень 2020 року, є обґрунтованими.
8. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ОБҐРУНТОВАНІСТЬ КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА ПРО ЗМЕНШЕННЯ НЕУСТОЙКИ.
Главою 24 Господарського кодексу України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.
За частиною другою статті 216 Господарського кодексу України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина третя статті 216 ГК України).
За частинами першою та другою статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
Відповідно до частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.
Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.
З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.
Наприклад, такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 Цивільного кодексу України. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити.
З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду у справі №902/417/18 (постанова від 18.03.2020) дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.
При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, тобто його дискреційними повноваженнями, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
В даному конкретному випадку, з огляду на спеціальний характер правовідносин, що склалися між сторонами, (виробництво та купівля електроенергії, виробленої з альтернативних джерел), а також спеціальні норми законодавства, зокрема Закон України "Про ринок електричної енергії" та Закон "Про альтернативну енергію" суд приходить до висновку, що наявні підстави для застосування права суду на зменшення розміру неустойки з огляду на наступне:
-відсутність вини відповідача у несвоєчасному виконанні грошового зобов'язання з оплати електричної енергії за "зеленим тарифом" у інший спосіб, ніж встановлено вищевказаними спеціальними нормами вказаних законів;
- дотаційний розмір тарифу на придбання державою електроенергії за "зеленим тарифом", який є вищим, ніж продаж вказаної електроенергії кінцевим споживачам;
- фінансування діяльності відповідача з Державного бюджету України в межах кошторису, затвердженого Регулятором;
- часткове виконання відповідачем своїх зобов'язань в межах коштів, що надходили відповідачеві;
- спеціальну роль відповідача щодо постачання електричної енергії населенню
Крім того, суд зазначає, що покладення на відповідача відповідальності у вигляді сплати неустойки за порушення виконання грошових зобов'язань призведе до необхідності покладення обов'язку фінансування таких сум неустойки на державу, а отже необхідність збільшення видатків Державного бюджету України, що протирічить загальносуспільним інтересам, визначеним, зокрема і ст. 62 Закон "Про ринок електричної енергії".
Отже, враховуючи ступінь виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором у спірний період, його фінансове становище, а також специфіку відносин, які існують на ринку електричної енергії в Україні, суд дійшов висновку, що обґрунтованим є зменшення розміру заявлених до стягнення з відповідача пені та штрафу на 60%, у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня у розмірі 913 235, 96 грн та штраф в розмірі 1 949 317, 93 грн.
Таке зменшення суд вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та запобігатиме настанню негативних наслідків як для обох сторін спору, так і для загальносуспільних інтересів.
9. СУДОВІ ВИТРАТИ
Згідно статі 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
В п. 4.3 постанови Вищого господарського суду України від 21.02.2013 N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
Відповідно, витрати зі сплати судового збору в розмір 107345, 77 грн покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРОЕНЕРГОІНВЕСТ" до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 7 156 384, 72 грн задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (вул. Симона Петлюри, буд. 27, м. Київ 32, 01032; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРОЕНЕРГОІНВЕСТ" (вул. Васильківська, буд. 1, м. Київ 40, 03040; ідентифікаційний код 36885544) 913235 (дев'ятсот тринадцять тисяч двісті тридцять п'ять) грн 96 коп. пені, 1949 317 (один мільйон дев'ятсот сорок дев'ять тисяч триста сімнадцять) грн 93 коп. штрафу та 107 345 (сто сім тисяч триста сорок п'ять) грн 77 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. В задоволенні інших позовних вимог, щодо стягнення 1 369 853, 94 грн пені та 2 923976, 89 грн штрафу - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 29.04.2021.
Суддя Г. П. Бондаренко-Легких