ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.04.2021Справа № 910/20656/20
Суддя Господарського суду міста Києва Данилова М.В., при секретарі судового засідання Тарасюку А.Ю., розглянувши загальному позовному провадженні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРЛАН» (адреса місцезнаходження: 49005, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, узвіз Лоцманський, б. 12-А)
до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» (адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, б. 1Д; адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30)
про стягнення грошових коштів,
Представники сторін:
від позивача: Колосовський Ю.О. - адвокат;
від відповідача: Тарасенков В.В. - адвокат;
28 грудня 2020 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «АРЛАН» (позивач) надійшла позовна заява № 1013 УСГ від 22.06.2020 року до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» (відповідач), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку стягнути заборгованість суми трьох процентів річних за період з 06.10.2019 року по 30.08.2020 року в розмірі 469 692,31 грн. та суму інфляційних втрат за період - 01.11.2019 року по 31.07.2020 року в розмірі 225 337,53 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.01.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи №910/20656/20 ухвалено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27.01.2021 року.
У підготовчому 27.01.2021 року від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
27 січня 2021 року судом оголошено перерву у підготовчому засідання на 17.02.2021 року.
04 лютого 2021 року через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
17 лютого 2021 року судом продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів та оголошено перерву на 17.03.2021 року.
24 лютого 2021 року через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідача.
17 березня 2021 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.04.2021 року.
У судове засідання 14.04.2021 року з'явилися представники сторін.
Представник позивача наполягав на задоволенні позову, просив його задовольнити.
Представник відповідача заперечив проти позову та просив суд відмовити у його задоволенні.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
03 березня 2009 року між НБУ та Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» (правонаступником якого є AT КБ «ПриватБанк») укладено Кредитний договір № 19 (Кредитний договір), відповідно до умов якого кредитор, в рахунок відкритої кредитної лінії за Кредитним договором кредитор надає позичальнику кредит на суму 5 000 000 000,00 (п'ять мільярдів) гривень 00 копійок на строк з 03.03.2009 року по 03.03.2010 року зі сплатою 16,5 (шістнадцять цілих п'ять десятих) відсотка річних (п. 1.2 Кредитного договору).
З метою забезпечення належного виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором, 29.05.2014 року між НБУ (іпотекодержатель) та позивачем (іпотекодавець) було укладено Іпотечний договір № 36, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Крючковою Т.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 5032 (Договір іпотеки), відповідно до п. 5 якого, позивач надав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно згідно опису, що міститься в Додатку № 1 («Предмет іпотеки»).
Відповідно до п. 1 Договору іпотеки цей Договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з Кредитного договору № 19 від 03.03.2009 року із майбутніми змінами та доповненнями, або новаціями, в тому числі, які збільшують розмір основного зобов'язання за ним та продовжують строк користування кредитом.
У зв'язку з невиконанням AT КБ «ПРИВАТБАНК» своїх обов'язків перед НБУ за кредитним договором № 19 від 03.03.2009 року, НБУ звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «АРЛАН» про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 36 від 29.05.2014 року.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2019 року у справі № 904/2350/18 позов задоволено в повному обсязі. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 36 від 29.05.2014 року, який укладений між Національним банком України та товариством з обмеженою відповідальністю «АРЛАН», що посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Крючковою Т.В. та зареєстрований в реєстрі за № 5032, в рахунок погашення заборгованості ПАТ КБ «Приватбанк» за кредитним договором № 19 від 03.03.2009 року перед Національним банком України в загальній сумі заборгованості 2 674 478 038 грн. Встановлено спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження».
Не погодившись з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2019 року у справі № 904/2350/18, ТОВ "АРЛАН" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2019 року по справі № 904/2350/18 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
02.09.2019 року НБУ та ТОВ «АРЛАН» подано спільну заяву про затвердження мирової угоди від 29.08.2019 року, укладеної між НБУ та ТОВ «АРЛАН», з доданим до неї текстом мирової угоди.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2019 року у справі № 904/2350/18 затверджено мирову угоду по справі № 904/2350/18 від 29.08.2019 року, укладену між НБУ та ТОВ «АРЛАН», провадження у справі закрито.
На виконання Мирової угоди ТОВ «АРЛАН» сплатило на користь НБУ ринкову вартість предмета іпотеки в розмірі 17 351 849,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №194 від 01.10.2019 року та витрати по сплаті судового збору у розмірі 265 135,95грн., що підтверджується платіжним дорученням № 195 від 01.10.2019 року.
ТОВ «АРЛАН» звернулося до AT КБ «ПриватБанк» листом вих. № 19 від 01.10.2019 року, в якому вимагало від Банку сплати грошових коштів у сумі 17 351 849,00 грн. та відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору у справі № 904/2530/18 у сумі 265 135,95 грн.
Відповідач листом № Є.95.0.0.0/3-212717 БТ від 22.10.2019 року відмовив позивачу у поверненні грошових коштів у сумі 17 351 849,00 грн., посилаючись на те, що основне зобов'язання AT КБ «ПРИВАТБАНК» перед Національним банком України не припинено, а сплата ТОВ «АРЛАН» на користь НБУ вартості предмету іпотеки у розмірі, визначеному у мировій угоді, не може вважатися належним виконанням основного зобов'язання в розумінні ст. 599 ЦК України та положень укладених договорів.
Враховуючи, що відповідачем в добровільному порядку не було ви виконано грошове зобов'язання перед позивачем, останній звернувся до суду з позовом про стягнення з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості на суму в розмірі 17 616 984,95 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.02.2020 року у справі № 910/16409/19, що залишене без змін в частині постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2020 року та набрало законної сили 28.07.2020 року, позов ТОВ «АРЛАН» задоволено, стягнуто з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на користь ТОВ «АРЛАН» заборгованість у розмірі 17 351 849,00 грн. та судовий збір в сумі 260 277,74 грн.
31 серпня 2020 року на виконання вказаного рішення АТ КБ «ПРИВАТБАНК» перерахувало на рахунок позивача 17 612 126,74 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи випискою по особовому рахунку ТОВ «АРЛАН» за 31.08.2020 року.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.02.2020 року у справі № 910/16409/19 встановлено, що в силу приписів ст. 42 Закону України «Про іпотеку» до позивача перейшло право вимагати у боржника стягнення раніше сплаченої суми, це право виникає в силу ст. 42 Закону України «Про іпотеку», і його правова природа є регресною.
Таким чином, Господарським судом встановлена наявність у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем у розмірі 17 351 849,00 грн., внаслідок прострочення виконання якого сума боргу була стягнута судом з відповідача.
Враховуючи грошовий характер регресного зобов'язання АТ КБ «ПРИВАТБАНК» перед ТОВ «АРЛАН» відповідач зобов'язаний був сплатити на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем було сплачено позивачу лише суму основного боргу на суму в розмірі 17 351 849,00 грн.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що за період прострочення виконання зобов'язання позивач збільшив суму основного боргу на суму інфляційних втрат за період з 01.11.2019 року по 31.07.2020 року у розмірі 225 337,53 грн. та 3% за період з 06.10.2019 року по 30.08.2020 року у розмірі 469 692,31 грн.
Враховуючи викладене вище, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Викладене вище свідчить проте, що у разі порушення грошового зобов'язання боржник в силу вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України зобов'язаний сплатити кредитору не лише суму основного боргу, а і інфляційні втрати та три проценти річних від такої суми за весь період прострочення.
Таким чином, з відповідача внаслідок порушення виконання зобов'язання підлягає до стягнення 3% річних та інфляційні втрати.
Наведений позивачем розрахунок інфляційних втрат є арифметично правильним, у зв'язку з чим вимоги в цій частині підлягають задоволенню на суму в розмірі 225 337,53 грн.
Щодо здійсненого позивачем розрахунку 3% річних, суд погоджується з твердженням відповідача, що він арифметично невірним, у зв'язку з наступним.
Як вбачається доданого до позовної заяви розрахунку, сума трьох процентів річних нарахована позивачем за період з 06.10.2019 року по 30.08.2020 року включно.
Відповідну дату початку нарахування трьох процентів річних (дата прострочення AT КБ «ПРИВАТБАНК» виконання регресного зобов'язання) позивач обґрунтовує посиланням на встановлений у вимозі від 01.10.2019 року строк виконання нібито наявного у Банку регресного зобов'язання (три календарних дні) та дату отримання вимоги - 02.10.2019 року.
Однак, у ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Суд погоджується з доводами відповідача, що обов'язок негайного виконання регресного зобов'язання у іпотечних правовідносинах не випливає з актів цивільного законодавства, а між сторонами даного спору відсутні будь-які договірні правовідносини з цього питання.
Таким чином, строк виконання регресного зобов'язання у спірних правовідносинах має визначатися у чіткій відповідності із приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, яка імперативно встановлює його тривалість 7 днів від дня пред'явлення вимоги та не передбачає права його зміни в односторонньому порядку кредитором чи боржником.
Отже, період прострочення регресного зобов'язання почався з 10.10.2019 року, згідно правильного розрахунку за період прострочення з 10.10.2019 року по 30.08.2020 року, сума 3% річних складає 463 987,58 грн.
У зв'язку з викладеним, сума заявлених позивачем до стягнення з відповідача 3% річних підлягає часткового задоволенню, а саме на суму в розмірі 463 987,58 грн.
Щодо посилання відповідача на те, що позивач з укладенням договору іпотеки взяв на себе обов'язок відповідати перед кредитором в повному обсязі заборгованості за кредитним договором, суд зазначає, що вона є безпідставними, оскільки, така відповідальність обмежена вартістю предмета іпотеки, що в тому числі фактично визнано Національним банком України з укладенням мирової угоди по справі № 904/2350/18.
Відносно посилань AT КБ «ПРИВАТБАНК» щодо відсутності правових підстав для застосування відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, суд зауважує наступне.
Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/16409/19 від 25.02.2020 року встановлена наявність у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем у розмірі 17 351 849,00 грн., внаслідок простроченого виконання якого сума боргу була стягнута судом з AT КБ «ПРИВАТБАНК».
Як зазначалося вище, застосування ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України у випадку прострочення кредитором виконання грошового зобов'язання не залежить від правових підстав виникнення такого зобов'язання та від обставин, зазначених у вимозі кредитора до боржника про його виконання.
Отже враховуючи грошовий характер регресного зобов'язання відповідача перед позивачем, AT КБ «ПРИВАТБАНК» зобов'язаний сплатити на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З системного аналізу вищевикладеного, беручи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування, викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 530, 610, 612 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 5, 19, 56, 73, 74, 76, 86, 80, 162, 164, 171, 231, 232, 233, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д; код ЄДРПОУ 14360570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРЛАН» (49005, м. Дніпро, узвіз Лоцманського, 12-А; код ЄДРПОУ 31647453) 463 987,58 грн. 3% річних, 225 337,53 грн. інфляційних втрат та судовий збір у розмірі 8 323,45 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 30.04.2021 р. (у зв'язку з перебуванням судді Данилової М.В. у відпустці)
Суддя М.В. Данилова