Рішення від 26.04.2021 по справі 904/27/21

номер провадження справи 27/36/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2021 Справа № 904/27/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи

За позовом: Акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680 м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” АТ “Українська залізниця” (49600, м. Дніпро, пр. Д.Яворницького, 108, код ЄДРПОУ 40081237)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверон Плюс" (69120 м. Запоріжжя, вул. Богдана Завади, 22, кв. 119, код ЄДРПОУ 36491021)

про стягнення 92 590 грн. 79 коп.

представники сторін

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” АТ “Українська залізниця” звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Аверон Плюс” 91 033 грн. 25 коп. безпідставно набутих грошових коштів, 1 183 грн. 43 коп. інфляційних втрат, 374 грн. 11 коп. 3 % річних.

Відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2021 матеріали позовної заяви Акціонерного товариства "Українська залізниця" з доданими до неї документами передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Запорізької області

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2021 позовні матеріали передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 10.02.2021 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

24.02.2021 на адресу суду від Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” АТ “Українська залізниця” надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 01.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/27/21, присвоєно справі номер провадження 27/36/21.

Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження на 30.03.2021.

За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Ухвалою суду від 30.03.2021, відповідно до ст. 216 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 26.04.2021.

Від позивача 26.04.2021 (вх. № 8554/08-08/21) надійшла заява про зменшення позовних вимог на суму 91033 грн. 25 коп., в зв'язку з оплатою відповідачем даної суми та просив розглянути справу без участі представника позивача.

Вказана заява відповідала вимогам ст. 46 ГПК України, прийнята судом та задоволена. Судом розглядаються зменшенні позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 183 грн. 43 коп. інфляційних втрат та 374 грн. 11 коп. 3 % річних.

Представники сторін в судове засідання 26.04.2021 не з'явились, про дату та час проведення судового засідання було повідомлені належним чином.

Від відповідача до суду надходив відзив на позовну заяву № 19/04 від 19.04.2020 (вх. 8210/08-08/21), відповідно до якого останній вказав, що 02.04.2021 перерахував позивачу заборгованість в сумі 91033 грн. 25 коп. та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, в зв'язку з відсутністю предмету спору, закрити провадження у справі та здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача.

У судовому засіданні 26.04.2021 справу розглянуто, прийнято рішення.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд зазначає, що учасники справи заявляли про розгляд справи без участі представників.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю сторін.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд

УСТАНОВИВ:

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб'єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Як зазначає позивач та вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду міста Києва від 15.11.2019 у справі № 910/10942/19 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверон Плюс» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення грошових коштів у розмірі 222797,30 грн. було задоволено частково та стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверон Плюс» 168 134 грн. 80 коп. штрафу, а також 2522 грн. 01 коп. судового збору.

26.03.2020 АТ «Укрзалізниця» виконала рішення господарського суду міста Києва від 15.11.2019 по справі № 910/10942/19 добровільно в повному обсязі, у розмірі 170656,81 грн., згідно платіжного доручення № 2658308 від 13.04.2020, про що за вих. № НЮв-4/336 було повідомлено державного виконавця.

Розпорядженням від 25.03.2020 № 61636915 державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві. Коваль Л.І., грошові кошти, які надійшли на рахунок державної виконавчої служби при примусовому виконанні виконавчого документа № 910/10942/19 виданого 12.12.2019 року було розподілено перерахувати на користь відповідача.

Підтвердження стягнення коштів у розмірі 100 512 грн. 57 коп. (з урахуванням стягнення виконавчого збору та витрат за провадження виконавчих дій) з рахунку АТ «Укрзалізниця» надійшло на регіональну філію «Придніпровська залізниця» повідомленням № 21447 ЦФБ від 26.06.2020.

24.03.2020 державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції було відкрито виконавче провадження ВП №61636915 по виконанню наказу від 12.12.2019 по справі № 910/10942/19.

30.09.2020 АТ «Укрзалізниця» було отримано постанову про відкриття виконавчого провадження від 24.03.2020 ВП №61636915, а саме після виконання рішення суду в добровільному порядку. Згідно даних з автоматизованої системи виконавчих проваджень 11.09.2020 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

06.05.2020 в порядку ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» АТ «Укрзалізниця» звернулось до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві з вимогою повідомити про перерахування на користь ТОВ «Аверон Плюс» грошових коштів по виконанню ВП № 61636915, а також надати документальне підтвердження виконання рішення суду на користь ТОВ «Аверон Плюс». Відповіді на даний лист АТ «Укрзалізниця» не було отримано.

Позивач вказав, що АТ «Укрзалізниця» на виконання рішення господарського суду м. Києва від 15.11.2019 по справі № 910/10942/19 було сплачено грошові кошти у добровільному порядку у розмірі 170656 грн. 81 коп. і в той же час на виконання вищевказаного судового рішення державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві примусово стягнуто з АТ «Укрзалізниця» на користь ТОВ «Аверон Плюс» грошові кошти у розмірі 91033 грн. 25 коп.

З матеріалів справи вбачається, що АТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» надіслано на адресу ТОВ «Аверон Плюс» лист № НЮв-4/1488 від 08.10.2020 та НЮв-4/1563 від 30.10.2020 з вимогою повернути стягнуті державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві грошові кошти у розмірі 91033 грн. 25 коп.

Лист від 08.10.2020 НЮв-4/1488 надійшов до пункту доставки 29.10.2020 що підтверджується витягом з офіційного сайту Укрпошти. стосовно поштового відправлення за трек номером 4900300561310.

Лист від 30.10.2020 НЮв-4/1563 який було надіслано повторно ТОВ «Аверон Плюс» було отримано та вручено 02.11.2020, що підтверджується витягом з офіційного сайту Укрпошти. стосовно поштового відправлення за трек номером 4900300600021.

02.04.2021 відповідач платіжним дорученням № 1142 від 02.04.2021 оплатив позивачу суму 91033 грн. 25 коп., з призначенням платежу «повернення коштів помилково перерахованих згідно листа № НЮв-4/1563 від 30.10.2020».

Несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань стало підставою для нарахування позивачем 3 % річних в розмірі 374 грн. 11 коп. та втрат від інфляції в розмірі 1183 грн. 43 коп., які позивач просить стягнути з відповідача.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач повернув позивачу кошти в сумі 91033 грн. 25 коп. лише 02.04.2021, що підтверджується платіжним дорученням № 1142 від 02.04.2021.

Лист від 30.10.2020 НЮв-4/1563 з вимогою повернути кошти ТОВ «Аверон Плюс» було отримано та вручено 02.11.2020.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

До засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Позивачем заявлені вимоги за загальний період з 02.11.2020 по 22.12.2020 про стягнення 374 грн. 11 коп. 3 % річних та 1183 грн. 43 коп. втрат від інфляції.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 “Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін”).

Наданий розрахунок судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи “Законодавство” та встановлено, що позивачем невірно визначено період до стягнення оскільки початок періоду вказано 02.11.2020, тобто з моменту отримання відповідачем листа (вимоги), враховуючи вимоги ст. 530 ЦК України, судом перераховано суму 3 % річних та втрат від інфляції з врахуванням 7-денного строку з дня пред'явлення вимоги, отже сума до стягнення втрат від інфляції є вірною та підлягає задоволенню в заявленій сумі 1183 грн. 43 коп., натомість сума 3 % річних складає 320 грн. 85 коп., оскільки останній день для оплати є 09.11.2020.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід'ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

За таких обставин, позовні вимоги Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” АТ “Українська залізниця” підлягають частковому задоволенню, з урахуванням оплати відповідачем коштів в розмірі 91033,25грн.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 42, 129, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” АТ “Українська залізниця” до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверон Плюс" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверон Плюс" (69120 м. Запоріжжя, вул. Богдана Завади, 22, кв. 119, код ЄДРПОУ 36491021) на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680 м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” АТ “Українська залізниця” (49600, м. Дніпро, пр. Д.Яворницького, 108, код ЄДРПОУ 40081237) 320 (триста двадцять) грн. 85 коп. 3 % річних, 1183 (одну тисячу сто вісімдесят три) грн. 43 коп. інфляційних втрат, 2192 (дві тисячі сто дев'яносто дві) грн. 38 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення оформлено та підписано 30.04.2021.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Попередній документ
96667521
Наступний документ
96667523
Інформація про рішення:
№ рішення: 96667522
№ справи: 904/27/21
Дата рішення: 26.04.2021
Дата публікації: 05.05.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Запорізької області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; повернення безпідставно набутого майна (коштів)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (26.04.2021)
Дата надходження: 26.04.2021
Предмет позову: ЗАЯВА про зменшення розміру позовних вимог
Розклад засідань:
30.03.2021 10:20 Господарський суд Запорізької області
26.04.2021 11:00 Господарський суд Запорізької області