номер провадження справи 12/100/20
19.04.2021 Справа № 908/1471/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі колегії суддів: головуючий суддя - Смірнов О.Г., судді - Колодій Н.А., Мірошниченко М.В.,
За участю секретаря судового засідання Соловйової А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/1471/20
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Александр" (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 2)
до відповідача: Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8)
третя особа-1, яка не заявляє самостійних щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
третя особа-2, яка не заявляє самостійних щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )
про зобов'язання відшкодувати майнову шкоду
за участю представників:
від позивача - Мухін О.І., ордер серія АР № 1018856 від 08.01.2020, адвокат, Тихомирова М.О., ордер ЗП № 093476 від 07.07.2020, адвокат
від відповідача - Гусєв П.В., довіреність № 4.1-01/65 від 20.12.2019
від третьої особи-1 - не з'явився
від третьої особи-2 - не з'явився
Згідно із ст. 222 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях 13.07.2020, 28.07.2020, 11.08.2020, 01.09.2020, 20.10.2020, 25.11.2020, 18.03.2021, 05.04.2021, 14.04.2021, 19.04.2021 здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувальних технічних засобів - програмно-апаратного комплексу «Оберіг» та комплексу «Акорд».
Судові засідання 11.08.2020, 20.10.2020, 05.04.2021, 14.04.2021 та 19.04.2021 проводились в режимі відеоконференції.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Александр" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою за вих. №656 від 09.06.2020 до Моторно (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) про зобов'язання Моторного (транспортного) страхового бюро України шляхом виконання обов'язку в натурі відшкодувати майнову шкоду в розмірі 95891,40 грн.
Разом із позовною заявою від позивача надійшло клопотання за вих. №657 від 09.06.2020 про призначення експертизи у справі, а саме: судової експертизи дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди, проведення якої позивач пропонує доручити Дніпропетровському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру Міністерства внутрішніх справ України. В обґрунтування поданого клопотання позивач зазначає, що 28.03.2019 о 13 годині 15 хвилин в місті Запоріжжі (Україна) на перехресті вулиць Української та Гоголя сталася дорожньо-транспортна пригода за участю водія ОСОБА_1 (пенсіонер), який керував транспортним засобом марки “Chevrolet Aveo SF69Y”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та водія ОСОБА_2 , який керував належним Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Александр" транспортним засобом ЗАЗ - Lanos TF6910, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті чого обидва водії були травмовані, транспортні засоби пошкоджені. 16.10.2019 Ленінським районним судом міста Запоріжжя було винесено постанову у справі № 334/2654/19, якою ОСОБА_1 було визнано винним у порушенні пунктів 10.1., 16.6. Правил дорожнього руху України, що не виключає його вини у вищевказаній дорожньо-транспортній пригоді, однак, у зв'язку зі спливом строків накладення адміністративного стягнення, провадження в цій справі було закрито. Позивач вказує, що листом від 22.04.2020 відповідач повідомив, що вважає ОСОБА_1 невинуватим у скоєнні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди. Позивач вважає, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи, а саме: чи є в діях ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху України в момент настання вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди та чи знаходяться ці дії у причинно-наслідковому зв'язку із настанням вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, чи є в діях ОСОБА_2 порушення Правил дорожнього руху України в момент настання вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди та чи знаходяться ці дії у причинно-наслідковому зв'язку із настанням вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, необхідні спеціальні технічні знання, без яких неможливо встановити відповідні обставини. При цьому вказує, що оплату експертизи гарантує.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2020 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Ухвалою суду від 16.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1471/20, присвоєно справі номер провадження 12/100/20, визначено здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 13.07.2020 о 15:00.
24.06.2020 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява, в якій останній просить залучити ОСОБА_3 в якості представника відповідача та надати доступ до електронної справи № 908/1471/20 в підсистемі «Електронний суд».
30.06.2020 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання в порядку приписів ст. 197 ГПК України, в якому останній просить забезпечити проведення судового засідання у справі № 908/1471/20 в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Київської області (МСП 01032, м. Київ-32, вул. Симона Петлюри, 16/108) або Київського апеляційного суду (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2а), оскільки представник відповідача немає можливості забезпечити свою явку на призначене судове засідання та для можливості надання усних пояснень.
30.06.2020 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позовних вимог заперечує, мотивуючи свою позицію наступним:
- МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», законодавства України та свого Статуту;
- в дорожньо-транспортній пригоді, що мала місце 28.03.2019 року за участю транспортного засобу «Шевроле», державний номер НОМЕР_1 та транспортного засобу «ЗАЗ», державний номер НОМЕР_2 , має нести відповідальність винна особа в дорожньо-транспортній пригоді;
- відповідно до постанови Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30.03.2020 у справі № 333/6956/19 ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення;
- відповідно до постанови Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16.10.2019 у справі № 224/2654/19 ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення;
- відповідно до п. 3 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб;
- системний аналіз положень законодавства дає підстави для висновку, що обов'язок відшкодувати шкоду, завдану іншому володільцю джерела підвищеної небезпеки, виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи;
- згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них у частині, заподіяній нею (у порядку часткової відповідальності), у такому ж порядку відповідають володільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам;
- за цих обставин обов'язок відшкодування шкоди покладається на ту особу, з вини якої завдано шкоду, якщо наявна вина двох осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, шкода відшкодовується кожним з них залежно від ступеня вини;
- відповідно до постанов суду встановлено вину обох учасників дорожньо-транспортної пригоди та таким чином сума, заявлена до стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України повинна буде поділена відповідно до винних осіб;
- відповідно до автотоварознавчої експертизи №3469 від 15.05.2020 року розмір матеріального збитку становить 95 891,40 грн., що дорівнює ринковій вартості автомобіля на момент пошкодження;
- якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди;
- для визначення розміру регламентної виплати потрібно визначити утилізаційну вартість транспортного засобу «ЗАЗ», державний номер НОМЕР_2 після дорожньо-транспортної пригоди;
- позивачем не доведено яку саме утилізаційну вартість має транспортний засіб «ЗАЗ», державний номер НОМЕР_2 після дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок чого МТСБУ не може нести відповідальність у розмірі ринкової вартості транспортному засобу «ЗАЗ», державний номер НОМЕР_2 ;
- позивачем належним чином не доведено позовні вимоги до Моторного (транспортного) страхового бюро України. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
30.06.2020 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання, за змістом якого останній просить суд залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) та зобов'язати позивача направити третій особі копію позовної заяви з додатками. Вказане клопотання мотивоване тим, що рішення у справі № 908/1471/20 може вплинути на права або обов'язки ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 30.06.2020 клопотання відповідача про участь в судовому засіданні у справі № 908/1471/20 в режимі відеоконференції залишено без задоволення.
09.07.2020 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній наполягає на задоволенні позовних вимог та зазначає наступне:
- відповідач безпідставно вважає доведеним вину обох учасників дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , посилаючись на постанови судів;
- однак, в постанові Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 30 березня 2020 року по справі № 333/6956/19 не встановлено вини ОСОБА_2 у вказаній пригоді;
- ОСОБА_2 вважається невинуватим у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 28 березня 2019 року, доки його вина не доведена в судовому порядку;
- відсутність вини ОСОБА_2 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 28 березня 2019 року не повинна доказуватися;
- для підтвердження вини ОСОБА_1 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 28 березня 2019 року, позивачем надано постанову Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 16 жовтня 2019 року по справі № 224/2654/19;
- стосовно твердження відповідача щодо оцінки шкоди і її відповідності ринковій вартості автомобіля на момент пошкодження, позивач не погоджується із цим твердженням, оскільки розмір майнової шкоди був встановлений висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 3469 від 21 травня 2020 року, складеного судовим експертом Филь Олегом Павловичем, при цьому відповідача будо запрошено на огляд пошкодженого транспортного засобу, однак представники відповідача на огляд так і не з'явились;
- відповідачем не надано жодного документу чи іншого доказу своїх тверджень стосовно розміру шкоди, спричиненої транспортному засобу ЗАЗ - Lanos ТF6910, реєстраційний номер НОМЕР_2 , за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 28 березня 2019 року.
Ухвалами суду від 13.07.2020, 28.07.2020, 11.08.2020 підготовче засідання у справі неодноразово відкладалось на 28.07.2020 о 14:15, на 11.08.2020 о 12:00, на 01.09.2020 о 12:00.
17.07.2020 на адресу суду від позивача надійшло доповнення до клопотання про призначення експертизи, в якому останній просить призначити автотехнічну експертизу у справі, проведення якої пропонує доручити Запорізькому відділенню Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України.
27.07.2020 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання в порядку приписів ст. 197 ГПК України, в якому останній просить забезпечити проведення судового засідання у справі № 908/1471/20 в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Київської області або Київського апеляційного суду.
Ухвалою суду від 28.07.2020 задоволено клопотання відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з Київським апеляційним судом.
Ухвалою суду від 11.08.2020 залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зобов'язано позивача направити на адресу третіх осіб позовну заяву з доданими до неї документами та відповідь на відзив (докази відправки надати суду).
28.08.2020 до суду від третьої особи-2 - ОСОБА_2 надійшли пояснення, в яких зазначає наступне:
- обставини дорожньо-транспортної пригоди вже були зафіксовані раніше і в протоколі огляду місця дії, і в поясненнях учасників пригоди, тому їх нова інтерпретація в протоколі про адміністративне правопорушення від 27 листопада 2019 не відповідає дійсності;
- посилання відповідача на висновок експерта № 9-333 від 06.09.2019 є незаконним, оскільки ця судова експертиза була проведена без запитуваних експертом додаткових вихідних даних та матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 334/2954/19 в 1 томі на 38 аркушах, тому вважати її висновки обґрунтованими і повними не має підстав;
- про цей факт свідчать матеріали справи № 334/2654/19, згідно якої Ленінський районний суд міста Запоріжжя не надав судовому експерту всіх необхідних для проведення судової експертизи матеріалів, що призвело до ухвалення судовим експертом необґрунтованих та необ'єктивних висновків;
- висновок експерта ОСОБА_4 не може бути доказом у справі про адміністративне правопорушення стосовно мене, тому що цей висновок не встановлює фактичні дані, є необ'єктивним та необґрунтованим;
- вважаю, що на день складення протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 266020 від 27 листопада 2019, а також на момент ДТП, що вказана у цьому протоколі, в моїх діях відсутні подія та склад адміністративного правопорушення;
- вважає необхідним проведення судової автотехнічної експертизи для встановлення причинно-наслідкового зв'язку між діями учасників цієї дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками і підтримує клопотання позивача про проведення судової автотехнічної експертизи;
- вважає ОСОБА_1 винним скоєнні вказаної дорожньо-транспортної пригоди, і, відповідно, вважає законними вимоги позивача до відповідача про стягнення майнової шкоди в розмірі 95 891,40 грн.
Ухвалою суду від 01.09.2020 призначено колегіальний розгляд справи № 908/1471/20 у складі трьох суддів.
Відповідно до витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 03.09.2020 на підставі ухвали суду від 01.09.2020 у справі № 908/1471/20 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Смірнов О.Г., судді - Колодій Н.А., Федорова О.В.
Ухвалою суду від 03.09.2020 прийнято справу № 908/1471/20 до провадження колегією суддів та призначено підготовче засідання на 20.10.2020 об 11:30.
08.09.2020 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання в порядку приписів ст. 197 ГПК України, в якому останній просить забезпечити проведення наступних судових засідань у справі № 908/1471/20 в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Київської області або Київського апеляційного суду, оскільки представник відповідача немає можливості забезпечити свою явку на призначене судове засідання та для можливості надання усних пояснень.
Ухвалою суду від 08.10.2020 клопотання відповідача про участь в судовому засіданні у справі № 908/1471/20 в режимі відеоконференції з Київським апеляційним судом задоволено.
Ухвалою суду від 20.10.2020 відкладено підготовче засідання на 03.11.2020 о 12:00.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Запорізької області № П-710/20 від 03.11.2020, на підставі доповідної записки головуючого судді у справі Смірнова О.Г., для розгляду справи, враховуючи перебування на лікарняному судді-учасника колегії Федорової О.В., справу № 908/1471/20 призначено до повторного автоматизованого розподілу.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.11.2020 справу № 908/1471/20 розподілено на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Смірнов О.Г., судді - Колодій Н.А., Мірошниченко М.В.
Ухвалою суду від 09.11.2020 прийнято справу № 908/1471/20 до провадження колегією суддів та призначено підготовче засідання на 25.11.2020 о 12:30.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.11.2020 у справі № 908/1471/20 призначена інженерно-транспортна (автотехнічна) судова експертиза, провадження у справі зупинено, матеріали справи направлено для проведення судової експертизи до Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Через канцелярію суду 22.02.2021 від Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз повернулися матеріали справи № 908/1471/20 разом із висновком експерта № 1715-20 від 15.02.2021.
Ухвалою суду від 01.03.2021 поновлено провадження у справі № 908/1471/20 та призначено підготовче засідання на 18.03.2021 об 11:30.
09.03.2021 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання в порядку приписів ст. 197 ГПК України, в якому останній просить забезпечити проведення судового засідання у справі № 908/1471/20 в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення EasyCon.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2021 справу № 908/1471/20 розподілено на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Левкут В.В., судді - Колодій Н.А., Мірошниченко М.В., для розгляду клопотання про участь у справі в режимі відеоконференції, враховуючи перебування у відрядженні головуючого судді у справі Смірнова О.Г. з 09.03.2021 по 12.03.2021 та перебування 15.03.2021 у відпустці.
Ухвалою суду від 11.03.2021 задоволено клопотання відповідача про участь у судовому засіданні у справі № 908/1471/20 в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням програмного забезпечення EasyCon.
Ухвалою суду від 18.03.2021 закрито підготовче провадження у справі № 908/1471/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.04.2021 о 12:00.
Ухвалою суду від 05.04.2021 виправлено описку, допущену в пункті 2 резолютивної частини ухвали суду від 18.03.2021 у справі № 908/1471/20 в зазначенні часу судового засідання.
В судовому засіданні 05.04.2021 судом оголошено перерву до 14.04.2021 о 10:00, про що винесено відповідну ухвалу.
В судовому засіданні 14.04.2021 суд протокольно ухвалив оголосити перерву до 19.04.2021 о 15:30.
В судове засідання 19.04.2021 з'явилися представники сторін.
Представники позивача в судовому засіданні 19.04.2021 підтримали позовні вимоги та наполягали на їх задоволенні.
Представник відповідача в судовому засіданні 19.04.2021 проти задоволення позову заперечив.
Представники третіх осіб в судове засідання 19.04.2021 не з'явилися, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Неявка в судове засідання 19.04.2021 представників третіх сторін, належним чином повідомлених про дату та час розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті без їх участі.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, враховуючи доводи позивача, заперечення відповідача, суд встановив.
Позов мотивовано тим, що 28 березня 2019 року о 13 годині 15 хвилин в місті Запоріжжі (Україна) на перехресті вулиць Української та Гоголя сталася дорожньо-транспортна пригода за участю водія ОСОБА_1 (пенсіонер), який керував транспортним засобом марки СНЕVROLЕТ АVЕО SF69Y, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та водія ОСОБА_2 , який керував належним ТОВ "Торговий дім "Александр" транспортним засобом ЗАЗ - Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_3 , в результаті чого обидва водії були травмовані, транспортні засоби пошкоджені.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , як власника наземного транспортного засобу, не застрахована.
Цивільно-правова відповідальність ТОВ "Торговий дім "Александр", як власника наземного транспортного засобу ЗАЗ - Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_3 , застрахована в ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» за полісом № АМ/6295262 обов' язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 16 липня 2018.
Згідно довідки Дніпровського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 28 березня 2019, складеної на місці вищевказаної події, водій ОСОБА_1 не впевнившись у безпеці маневру - повороту ліворуч, здійснив зіткнення з перешкодою з правого боку - транспортним засобом під керуванням водія ОСОБА_2 .
1 квітня 2019 року ОСОБА_1 надав письмові пояснення слідчому Дніпровського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області стосовно вищевказаної події, якими визнавав свою вину у її скоєнні.
2 квітня 2019 року за наслідками вищевказаної події Департамент патрульної поліції Управління національної поліції в Запорізькій області склав протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 164825 відносно ОСОБА_1 , підстава - порушення пункту 16.6. Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність згідно статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
16 жовтня 2019 року на підставі вищевказаного протоколу Ленінським районним судом міста Запоріжжя було винесено постанову у справі № 334/2654/19, в якій ОСОБА_1 було визнано винним у порушенні пункту 16.6. Правил дорожнього руху України, однак, у зв'язку зі спливом строків накладення адміністративного стягнення, провадження по цій справі було закрито. У вказаній постанові зазначено, що водій ОСОБА_1 28.03.2019 о 13:15 в м. Запоріжжі на перехресті вул. Українська та вул. Гоголя, керуючи автомобілем СНЕVROLЕТ АVЕО SF69Y, державний номер НОМЕР_1 на регульованому перехресті при повороті ліворуч не надав переваги в русі автомобілю ZAZ LANOS, державний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напрямку, та скоїв з ним зіткнення. В результаті автомобілі пошкоджено, завдано матеріальних збитків, водії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали тілесні ушкодження. В процесі розгляду вказаної справи було проведено судову інженерно-транспортну експертизу, за результатами якої отриманий висновок експерта № 9-333 від 06.09.2019.
Матеріали справи свідчать, що 27.11.2019 року Департаментом патрульної поліції Управління національної поліції в Запорізькій області був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 266020, згідно з яким водій ОСОБА_2 звинувачувався у порушенні пункту 12.3 Правил дорожнього руху.
30.03.2020 за вищевказаними матеріалами Комунарським районним судом міста Запоріжжя було винесено постанову у справі № 333/6956/19 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , в якій у зв'язку зі спливом строку накладення адміністративного стягнення провадження у справі було закрито. У вказаній постанові зазначено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 27.11.2019 серії ДПР 18 № 266020 25.03.2019 о 13 год. 15 хв. на перехресті вул. Українська - вул. Гоголя в м. Запоріжжі, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом ЗАЗ - Lanos TF6910, реєстраційний номер НОМЕР_2 , при виникненні перешкоди не вибрав безпечну швидкість, не вжив заходів для уникнення зіткнення, не змінив швидкість та скоїв зіткнення з автомобілем СНЕVROLЕТ АVЕО SF69Y, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , в результаті чого дані транспортні засоби отримали механічні пошкодження, спричинено матеріальні збитки, в результаті ДТП обидва водії травмовані. Також в постанові зазначено, що ОСОБА_2 порушив вимоги п. 12.3. Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Матеріали справи свідчать, що позивач надав відповідачу повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 11.04.2019 (том 1, а.с. 23-24).
Листом № 3.1-05/14930 від 15.05.2019 відповідач просив надати для розгляду справи та прийняття рішення про відшкодування заподіяної шкоди документи (згідно переліку, вказаного в листі), а також надати копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача із заявою від 22.04.2020, в якій просив здійснити відшкодування оціненої шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 28.03.2019 о 13 год. 15 хв., та належне відшкодування здійснити шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Александр".
У відповідь відповідач листом № 3.1-02/12563 від 21.04.2020 відмовив у відшкодуванні шкоди, посилаючись на постанову Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 30.03.2020, відповідно до якої на його думку визнано ОСОБА_2 винним у вчинені правопорушення, а вину ОСОБА_1 вважає невстановленою.
Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 3469 від 21.05.2020, оформленого судовим експертом ОСОБА_5 , матеріальний збиток, заданий власнику транспортного засобу ЗАЗ LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_3 , в результаті ДТП 28.03.2019 на дату оцінки дорівнює ринковій вартості автомобіля та складає 95891,40 грн.
Позивач в позові вказує, що ОСОБА_1 спричинено майнову шкоду шляхом протиправних дій (порушення Правил дорожнього руху); причинно-наслідковий зв'язок між порушенням Правил дорожнього руху ОСОБА_1 і пошкодженням майна позивача встановлений судом; наявність і визнання вини ОСОБА_1 було виявлено під час оформлення дорожньо-транспортної пригоди, а потім при наданні письмових пояснень і відображено в постанові Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 16.10.2019 у справі № 334/2654/19. Зазначає, що розмір майнової шкоди був встановлений висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 3469 від 21.05.2020, складеного судовим експертом Філь Олегом Павловичем, шляхом визначення розміру матеріального збитку - втрат, яких юридична та/або фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням її майна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також витрат, які особа здійснила або повинна здійснити для відновлення свого порушеного права на безперешкодне користування майном. Разом з тим вказує, що строк виконання обов'язку відповідача щодо сплати позивачу розміру майнової шкоди в розмірі 95891,40 грн. виникає з моменту подання відповідної заяви про відшкодування майнової шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою і надання всіх вище перелічених документів.
Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Предметом розгляду в даній справі є вимоги позивача про зобов'язання Моторного (транспортного) страхового бюро України шляхом виконання обов'язку в натурі відшкодувати майнову шкоду в розмірі 95891,40 грн.
Відповідно до статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:
1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;
2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;
3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.
Згідно із ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Матеріали справи свідчать, що 28 березня 2019 року о 13 годині 15 хвилин в місті Запоріжжі (Україна) на перехресті вулиць Української та Гоголя сталася дорожньо-транспортна пригода за участю водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки СНЕVROLЕТ АVЕО SF69Y, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та водія ОСОБА_2 , який керував належним ТОВ "Торговий дім "Александр" транспортним засобом ЗАЗ - Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_3 , в результаті чого обидва водії були травмовані, транспортні засоби пошкоджені.
Стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до ст. 4, 5 вказаного Закону суб'єктами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ), потерпілі. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Статтею 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страхувальниками є юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; страховиками є страхові організації, що мають право на здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про страхування".
Судом з'ясовано, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу СНЕVROLЕТ АVЕО SF69Y, реєстраційний номер НОМЕР_1 (вина якого встановлена у судовому порядку) на момент скоєння вищезазначеної ДТП не була застрахована у жодній страховій організації, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту.
Згідно із п. 39.2. ст. 39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» основними завданнями МТСБУ є зокрема: здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.
Положеннями ст. 41 вказаного Закону встановлено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, зокрема, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Матеріали справи свідчать, що 15.04.2019 позивач письмово повідомив МТСБУ про факт та обставини ДТП шляхом надання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 11.04.2019 (том 1, а.с. 23-24).
Листом № 3.1-05/14930 від 15.05.2019 відповідач просив надати для розгляду справи та прийняття рішення про відшкодування заподіяної шкоди документи (згідно переліку, вказаного в листі), а також надати копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача із заявою від 22.04.2020, в якій просив здійснити відшкодування оціненої шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 28.03.2019 о 13 год. 15 хв., та належне відшкодування здійснити шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Александр".
У відповідь відповідач листом № 3.1-02/12563 від 21.04.2020 відмовив у відшкодуванні шкоди, посилаючись на постанову Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 30.03.2020, відповідно до якої на його думку визнано ОСОБА_2 винним у вчинені правопорушення, а вину ОСОБА_1 вважає невстановленою.
Так, в матеріалах справи міститься постанова Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16.10.2019 у справі № 334/2654/19 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , в якій суд встановив наступне: « ОСОБА_1 , 28.03.2019 року о 13.15 год. в м. Запоріжжі на перехресті вул. Українська та вул. Гоголя, керуючи автомобілем CHEVROLET AVEO SF69Y, д.н. НОМЕР_1 на регульованому перехресті при повороті ліворуч не надав переваги в русі автомобілю ZAZ LANOS, д.н. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напрямку, та скоїв з ним зіткнення. В результаті автомобілі пошкоджено, завдано матеріальних збитків. Водії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали тілесні ушкодження. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.16.6 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.124 КУпАП. Відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення ОБ № 164825. По справі 24.05.2019 року постановою суду було призначено судову інженерно-транспортну експертизу, висновок складено експертом 06.09.2019 року. Крім того, відповідно до висновків експерта, в дорожньо-транспортній ситуації, що розглядається, водій автомобіля «ZAZ LANOS» реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідності до вимог пп. 8.7.3ґ, 8.10, 12.4, 12.9 б Правил дорожнього руху, а у випадку якщо в момент ввімкнення жовтого сигналу світлофора для водія ОСОБА_2 він не встигав зупинитися перед світлофором або стоп-лінією і автомобіль «CHEVROLET AVEO SF69Y» реєстраційний номер НОМЕР_1 відновив рух після ввімкнення жовтого сигналу світлофора для водія ОСОБА_2 , то вказаний водій також повинен був діяти у відповідності до вимог пп. 8.11, 12.3 Правил дорожнього руху, а у випадку якщо для водія ОСОБА_2 жовтий сигнал світлофора ввімкнувся після відновлення руху автомобілем «CHEVROLET AVEO SF69Y» реєстраційний номер НОМЕР_1 , то вказаний водій повинен був діяти у відповідності до вимог пп. 12.3, 12.4, 12.9 б Правил дорожнього руху. При заданих вихідних даних за умови своєчасного застосування водієм автомобіля «ZAZ LANOS» реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_2 заходів гальмування зіткнення з автомобілем «CHEVROLET AVEO SF69Y» реєстраційний номер НОМЕР_1 виключається незалежно від того змінював даний водій напрямок руху чи ні. Та обставина, що вищезазначеним висновком експерта встановлено невідповідність дій водія автомобіля «ZAZ LANOS» реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_2 , зазначеним експертом, вимогам Правил дорожнього руху України і також знаходились у причинному зв'язку з настанням ДТП, не спростовують факт порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.10.1, п. 16.6 ПДР України, та не виключають його вини у ДТП, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП».
Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16.10.2019 провадження у справі № 334/2654/19 закрито у зв'язку закінченням на момент розгляду справи строку, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Позивач разом із позовною заявою подав висновок експерта № 9-333 від 06.09.2019, який був наданий в рамках призначеної у справі № 334/2654/19 судової інженерно-транспортної експертизи.
Зі змісту вказаного висновку експерта вбачається, що судовому експерту не були надані додаткові вихідні дані, вказані в його клопотанні про їх надання, не були повернені матеріали справи про адміністративне правопорушення № 334/2654/19, у зв'язку з чим дослідження проводилось з урахуванням вихідних даних, вказаних в постанові про призначення експертизи.
Приписами ч. 1 ст. 104 ГПК України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Враховуючи те, що дослідження поставлених судовому експерту питань проводилось останнім за відсутності додаткових вихідних даних, вказаних в клопотанні експерта, які останній просив йому надати, та за відсутності матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 334/2654/19, господарський суд не приймає висновок експерта № 9-333 від 06.09.2019 в якості належного доказу під час розгляду справи № 908/1471/20.
В матеріалах справи міститься також постанова Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30.03.2020 у справі № 333/6956/19 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 . У вказаній постанові зазначено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 27.11.2019 року серії ДПР 18 №266020, який 05.12.2019 р. надійшов до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з Управління національної поліції в Запорізькій області 25.03.2019 о 13 год. 15 хв., на перехресті вул. Українська - вул. Гоголя в м. Запоріжжі, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом ЗАЗ,, НОМЕР_2 , при виникненні перешкоди не вибрав безпечну швидкість, не вжив заходів для уникнення зіткнення, не змінив швидкість та скоїв зіткнення з автомобілем CHEVROLET SF69Y д.н.з НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , в результаті чого дані транспортні засоби отримали механічні пошкодження, спричинено матеріальні збитки, в результаті ДТП обидва водії травмовані. ОСОБА_2 порушив вимоги п. 12.3. Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30.03.2020 провадження у справі № 333/6956/19 закрито у зв'язку закінченням на момент розгляду справи строку, передбаченого ст. 38 КУпАП.
За результатами проведеної у справі № 908/1471/20 судової автотехнічної експертизи отриманий висновок судового експерта № 1715-20 від 15.02.2021, в якому зазначено, що в діях водія автомобіля «CHEVROLET», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 в дорожній ситуації, обставини якої наведені в матеріалах справи, які надані на дослідження, наявні невідповідності вимогам пунктів 10.1., 16.6. Правил дорожнього руху України, невідповідності дій водія вказаного автомобіля вимогам пунктів 10.1., 16.6. Правил дорожнього руху України знаходяться в причинному зв'язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди. При цьому у висновку експерта також зазначено, що в діях водія автомобіля «ЗАЗ Lanos» реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_2 в дорожній ситуації, обставини якої наведені в матеріалах справи, які надані на дослідження, наявні невідповідності вимогам пунктів 12.4., 12.9. Правил дорожнього руху України. Також вказано, що питання чи знаходяться дії водія ОСОБА_2 в причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди може бути вирішене після оцінки його дій в частині виконання вимог пункту 12.3. Правил дорожнього руху України. Разом з тим у висновку експерта зазначено, що оцінка дій водія ОСОБА_2 в частині виконання вимог пункту 12.3. Правил дорожнього руху України може бути виконана після вирішення питання технічної можливості запобігти зіткнення з автомобілем «CHEVROLET», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Проаналізувавши факти, встановлені в постанові Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16.10.2019 у справі № 334/2654/19, а також наявні у справі № 908/1471/20 докази, враховуючи висновок судового експерта № 1715-20 від 15.02.2021, суд дійшов висновку, що у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася 28.03.2019 в м. Запоріжжі на перехресті вул. Українська та вул. Гоголя, винні обидва учасника ДТП.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну.
Статтею 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана:
з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;
з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;
з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;
з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;
з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;
з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Згідно із ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
В матеріалах справи № 908/1471/20 відсутні докази на підтвердження вартості транспортного засобу ЗАЗ LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_3 до моменту дорожньо-транспортної пригоди.
Як вказано вище, відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 3469 від 21.05.2020, оформленого судовим експертом Філь О.П., матеріальний збиток, заданий власнику транспортного засобу ЗАЗ LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_3 , в результаті ДТП 28.03.2019 на дату оцінки дорівнює ринковій вартості автомобіля та складає 95891,40 грн.
Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його;
- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Пунктом 36.3. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.
Стаття 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі. При цьому
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Враховуючи те, що відповідальними за завдану шкоду власнику транспортного засобу ЗАЗ LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_3 в результаті дорожньо-транспортної пригоди є дві особи (водії обох транспортних засобів), а обставин визначених ст. ст. 32, 37 вказаного Закону не встановлено під час розгляду справи, тому суд дійшов висновку, що позивачу підлягає відшкодуванню шкода в розмірі 47945,70 грн. При цьому судом враховано, що під час розгляду справи представник відповідача фактично погодився із наявністю вини у скоєні дорожньо-транспортної пригоди у обох водіїв.
Відтак, заперечення відповідача приймаються судом до уваги та оцінюються з урахуванням всіх обставин справи та наявних в матеріалах справи доказів. Однак вказані заперечення не спростовують фактів встановлених під час розгляду справи та правомірності заявлених позивачем вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Наявними в матеріалах справи доказами доведений факт заподіяння шкоди власнику автомобіля ЗАЗ LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_3 , розмір завданого матеріального збитку та наявність вини обох учасників у дорожньо-транспортній пригоді.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно із підпунктом 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
З наведених норм Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вбачається, що законом встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБУ на відшкодування шкоди особі потерпілій у ДТП, саме в порядку регресу, якщо така шкода спричинена власником транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної незабезпеченому транспортному засобу.
Як роз'яснено у пунктах 26, 27 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року N 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", до страховика (МТСБУ), який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд наголосив, що відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Під способами захисту суб'єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (див. пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16). При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Крім того, відповідно до частини першої статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Частиною другою цієї ж статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків можуть бути як правочини (пункт 1), так і інші юридичні факти (пункт 4).
У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб'єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування певного (конкретного) способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у межах захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб'єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов'язань).
Ефективність захисту цивільного права залежить від характеру вимоги, що висувається до порушника та характеру правовідносин, які існують між позивачем та відповідачами.
За загальним правилом, речово-правові способи захисту прав особи підлягають застосуванню у тих правових відносинах, коли їх сторони не пов'язані зобов'язально-правовими відносинами, що визначають їх зміст та правову природу. Чинне у Україні право виключає можливість у такому випадку конкуренції позовів та не визнає за позивачем право довільного вибору способу захисту його прав на власний розсуд.
Визначаючи зміст статті 5 ГПК України, необхідно виходити з того, що, у першу чергу, способи захисту, які застосовуються судом, мають відповідати правовій природі цивільних відносин, що існують між сторонами, й лише у другу чергу, серед зазначених способів захисту, що відповідають правовій природі таких відносин, суд вправі обрати той з них, що забезпечує ефективність такого захисту.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність / відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення / захисту в обраний спосіб. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 912/1856/16 та від 14 травня 2019 року у справі № 910/11511/18.
Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі засоби правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.
Оскільки в даному випадку вимоги позивача до відповідача виникли на підставі Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тому за встановленими обставинами, спосіб судового захисту у розумінні ст. ст. 6, 16 ЦК України та ст. 20 ГК України не обґрунтовано визначено у світлі договірного (зобов'язального) характеру щодо зобов'язання до виконання обов'язку і натурі, що унеможливлює його застосування. Тому, суд розглядаючи справу 908/1471/20 виходить з того, що спосіб захисту цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й, у першу чергу, відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами.
Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а тому слід стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Александр" майнову шкоду в сумі 47945,70 грн.
Витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.
У судовому засіданні, яке відбулося 19.04.2021, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.
Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Александр" до Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити частково.
2. Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, ідентифікаційний код 21647131) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Александр" (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 2, ідентифікаційний код 38920229) майнову шкоду в розмірі 47945 (сорок сім тисяч дев'ятсот сорок п'ять) грн. 70 коп., видавши наказ.
3. У задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Александр" до Моторного (транспортного) страхового бюро України відмовити.
4. Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, ідентифікаційний код 21647131) на користь:
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Александр" (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 2, ідентифікаційний код 38920229) витрати зі сплати судового збору в сумі 1051 (одна тисяча п'ятдесят одна) грн. 00 коп., видавши наказ.
Повне рішення складено - 29.04.2021 року
Головуючий суддя О.Г. Смірнов
Суддя Н.А. Колодій
Суддя М.В. Мірошниченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.