29.04.2021 Справа № 908/1176/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя господарського суду Запорізької області Корсун Віталій Леонідович розглянувши матеріали заяви від 20.04.21 № 1192 про видачу судового наказу
від заявника (стягувача): комунальне підприємство “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7”, 69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 11
до боржника: приватного підприємства “ДОБРОБУТ СІТІ”, 69005, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 95
про стягнення 296 694,63 грн.
До господарського суду Запорізької області звернулось комунальне підприємство “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7” з заявою від 20.04.21 № 1192 про видачу судового наказу про стягнення з боржника - приватного підприємства “ДОБРОБУТ СІТІ” 296 694,63 грн. заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення від 23.03.12 №28/1, з якої:
- 190 223,71 грн. заборгованості зі сплати 70 відсотків розміру орендної плати, що виникла за період з 01.03.20 по 22.03.21 включно та 5 706,71 грн. штрафу на користь місцевого бюджету м. Запоріжжя;
- 97 829,33 грн. заборгованості зі сплати 30 відсотків розміру орендної плати, що виникла за період з 01.03.20 по 22.03.21 включно та 2934,88 грн. штрафу на користь комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7”.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 908/1176/21 між суддями від 27.04.21 вказану заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.
Положеннями ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) передбачено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно з ч. 2 ст. 12 ГПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються ГПК України (ч. 4 ст. 12 ГПК України).
Частиною 1 ст. 147 та ч. 1 ст. 148 ГПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 148 цього Кодексу. Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 7 ст. 12 ГПК України закріплено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб із 1 січня 2021 року у розмірі 2270 грн.
З урахуванням викладеного, судовий наказ може бути видано судом за заявами про видачу судового наказу у 2021 році тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує 227 000,00 грн. (100 х 2270 грн. (розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб із 1 січня 2021 року) = 227 000,00 грн.
Приписами п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст. 148 ГПК України.
З огляду на викладене, враховуючи, що зміст заяви комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7” від 20.04.21 № 1192 про видачу судового наказу свідчить про те, що загальна сума вимоги до боржника перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку про те, що у видачі судового наказу у справі № 908/1176/21 слід відмовити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч.2 ст. 152 ГПК України).
Положеннями ч. 2 ст. 151 ГПК України передбачено, що у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Частиною 2 ст. 153 ГПК України закріплено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 ч.1 ст. 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст.ст. 12, 147, 148, ч. 2 ст. 151, п. 3 ч. 1 та ч. 2 ст. 152, ч. 2 ст. 153, 234 ГПК України, суд
Відмовити у видачі судового наказу за заявою комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7” від 20.04.21 № 1192 про видачу судового наказу про стягнення з боржника - приватного підприємства “ДОБРОБУТ СІТІ” 296 694,63 грн. заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення від 23.03.12 №28/1.
Копію цієї ухвали надіслати на адресу комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 29.04.21 та підлягає апеляційному оскарженню в строк визначений ст. 256 ГПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Суддя В.Л. Корсун