проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"26" квітня 2021 р. Справа № 10/45(917/1037/20)
Cхідний апеляційний господарський суд у складі:
Головуючий (суддя-доповідач): Судді: при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від третьої особи: від третьої особи: від прокуратури: Стойка О.В. Пушай В.І., Попков Д.О. Склярук С.І Не з'явився; Не з'явився; Не з'явився; Не з'явився; ОСОБА_1 за посвідченням;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Полтавської міської ради м.Полтава
на рішення господарського суду Полтавської області
від03.12.2020 року
у справі№10/45(917/1037/20) (суддя Іванко Л.А.)
за позовом до відповідача: третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: проПершого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області м.Полтава в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях м.Полтава Полтавської міської ради м.Полтава Управління майном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради м.Полтава Колективне підприємство “Полтавська бавовнопрядильна фабрика” м.Полтава визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
У червні 2020 року Перший заступник керівника Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області (далі-Прокурор) в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях (далі-Позивач) звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до Полтавської міської ради м.Полтава (далі-Відповідач) про визнання незаконною бездіяльності Полтавської міської ради м.Полтава щодо неприйняття до комунальної власності міста територіальної громади гуртожитку по вул. Пушкіна, 110 у м.Полтаві, та зобов'язанням на найближчому пленарному засіданні ради прийняти рішення про прийняття до комунальної власності вищезазначеного гуртожитку.
Рішенням господарського суду Господарського суду Полтавської області від 03.12.2020 року у справі №10/45(917/1037/20) позовні вимоги задоволено частково, визнано незаконною бездіяльність Відповідача щодо неприйняття до комунальної власності міста територіальної громади гуртожитку по вул. Пушкіна, 110 у м.Полтаві, а в частині вимоги про зобов'язання Відповідача прийняти рішення про прийняття до комунальної власності територіальної громади м.Полтави гуртожитку по вул. Пушкіна, 110 у м.Полтаві провадження у справі закрито. Судові витрати по справі в розмірі 4204, 00 грн. віднесено на Відповідача.
Відповідач, не погодившись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою, за змістом якої просив суд скасувати спірне рішення від 03.12.2020 року у справі №10/45(917/1037/20) та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог Прокурора - відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги Відповідач посилається на порушення господарським судом норм матеріального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Зокрема, Відповідач зазначає наступне:
- суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про те, що Відповідачем всупереч вимогам чинного законодавства не було вжито всіх заходів щодо прийняття у комунальну власність гуртожитку по вул. Пушкіна 110, у м.Полтава з огляду на те, що Відповідачем приймалися рішення, направлені на передачу гуртожитку у комунальну власність та здійснювалися юридично значимі та обов'язкові дії на користь КП “Полтавська бавовнопрядильна фабрика”, але в межах наданих уповноваженим представником останнього документів;
- судом першої інстанції при прийнятті спірного рішення не було враховано та досліджено належним чином правову позиції Відповідача, зокрема, щодо неможливості прийняття спірного майна без достатньої документації, що була викладена останнім у відзиві на позовну заяву;
- подана Прокурором до суду першої інстанції позовна заява була подана поза межами строку позовної давності, що є підставою для відмови у її задоволенні;
- судом першої інстанції не враховано, що на момент розгляду справи та винесення спірного рішення у справі КП “Полтавська бавовнопрядильна фабрика” не було виконано вимоги Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій та не надано до суду відповідних документів для прийняття житлового фонду у власність територіальної громади м.Полтави, що в свою чергу свідчить про відсутність у суду першої інстанції правових підстав до задоволення позовних вимог Прокурора.
Інших доводів апеляційна скарга Відповідача не містить.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.03.2021 року у справі №10/45(917/1037/20) було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Полтавської міської ради м.Полтава на рішення господарського суду Полтавської області від 03.12.2020 року у справі №10/45(917/1037/20) та встановлено строк учасникам справи для надання заяв та клопотань, а також відзиву на апеляційну скаргу з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи.
До канцелярії Східного апеляційного господарського суду 15.03.2021 року від Управління майном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради м.Полтава надійшов відзив на апеляційну скаргу Відповідача, за змістом якого, Управління просило суд задовольнити апеляційну скаргу Відповідача, а спірне рішення господарського суду від 03.12.2020 року - скасувати, та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог Прокурора - відмовити.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2021 року у зв'язку з перебування у відпустці судді Попкова Д.О. визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Стойка О.В., судді Пелипенко Н.М., Пушай В.І.
До канцелярії Східного апеляційного господарського суду 19.03.2021 року від Позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу Відповідача, за змістом якого Позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги Відповідача та прохав суд спірне рішення господарського суду від 03.12.2020 року залишити без змін.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 року справу №10/45(917/1036/20) призначено до розгляду на 26.04.2021 року, зобов'язано Відповідача надати докази наявності повноважень Пономаренко А.В. на підписання апеляційної скарги Відповідача в порядку самопредставництва в розумінні п. 3 ст. 56 ГПК України.
До канцелярії Східного апеляційного господарського суду 30.03.2021 року від Прокурора надійшов відзив на апеляційну скаргу Відповідача, письмові пояснення, а також заперечення до відзиву Управління на апеляційну скаргу Відповідача, за змістом яких Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги Відповідача та прохав суд спірне рішення господарського суду від 03.12.2020 року залишити без змін.
До канцелярії Східного апеляційного господарського суду 12.04.2021 року від Відповідача на виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 року у справі №10/45(917/1037/20) надійшли докази на підтвердження повноважень Пономаренко А.В. щодо підписання апеляційної скарги Відповідача в порядку самопредставництва, а саме копія посадової інструкції головного спеціаліста відділу юридичної експертизи проектів нормативно - правових актів та розпорядчих документів юридичного управління Департаменту з питань реєстрації та копію наказу від 08.12.2020 року №219-к "Про призначення Пономаренко А.В.", згідно до яких у зазначеної особи наявні повноваження на підписання апеляційної скарги в порядку самопредставництва.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2021 року у зв'язку з перебування у відпустці судді Пелипенко Н.М., визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Стойка О.В., судді Попков Д.О., Пушай В.І.
Будь-яких інших заяв чи клопотань до канцелярії Східного апеляційного господарського суду в межах розгляду даної апеляційної скарги не надходило.
Прокурор в судовому засіданні підтримав доводи, що наведені ним у відзиві, просив скаргу Відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції у справі №10/45(917/1037/20) - без змін.
Представники сторін та інших учасників справи в судове засідання 26.04.2021 року не з'явилися, будучи повідомленими належним чином про час та місце розгляду справи, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи за їх відсутності, оскільки вони не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 42 ГПК України.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Відповідача підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.
Судом першої інстанції встановлено та сторонами не оспорюється наявність наступних фактичних обставин справи.
Постановою Господарського суду Полтавської області 12.08.2003 року визнано банкрутом Колективне підприємство “Полтавська бавовнопрядильна фабрика”, відкрито ліквідаційну процедуру (далі - Полтавська бавовнопрядильна фабрика).
Зазначеною постановою зобов'язано Виконавчий комітет Полтавської міської ради у відповідності до ст. 26 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” прийняти до комунальної власності без додаткових умов гуртожитки (в тому числі спірний гуртожиток) які обліковуються на балансі КІП “Полтавська бавовнопрядильна фабрика” та які під час приватизації державного майна не увійшли до вартості майна підприємства, що підлягало приватизації, та залишилися на балансі вказаного підприємства, як державне майно.
Відповідно до рішення 14 сесії 6 скликання Полтавської обласної ради від 21.12. 2012 року “Про Регіональну програму передачі гуртожитків у власність територіальних громад міст, селищ, сіл Полтавської області на 2012-2015 роки” затверджено Регіональну програму передачі гуртожитків у власність територіальних громад міст, селищ та сіл Полтавської області на 2012-2015 роки. Вказаним рішенням рекомендовано органам місцевого самоврядування розробити та затвердити місцеві програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад.
В Паспорті Регіональної програми, що є додатком до рішення сесії Полтавської обласної ради, визначено спірний гуртожиток як такий, що підлягає передачі у комунальну власність територіальної громади міста.
Відповідно до Програми передачі гуртожитків у власність територіальної громади м.Полтави та реалізації житлових прав мешканців гуртожитків, яка є додатком до рішення позачергової 29 сесії 6 скликання Полтавської міської ради від 05.02.2013, об'єкт державної власності - спірний гуртожиток - передається у комунальну власність Полтавської міської ради, терміном передачі чого визначено 2014 рік.
На час розгляду справи в суді першої інстанції спірний гуртожиток не прийнятий Відповідачем до комунальної власності.
Звертаючись із позовом до суду, Прокурор зазначав, що Відповідач, всупереч положенням Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Кодексу України з процедур банкрутства - не прийняв до комунальної власності територіальної громади міста об'єкти житлового фонду підприємства - банкрута, не зважаючи на виконання ліквідатором КП "Полтавська бавовнянопрядильна фабрика" всіх передумов для їх передачі.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначаючи, що в даній спірній ситуації відсутні підстави для прийняття гуртожитку по вул. Пушкіна, 110 у м.Полтаві до комунальної власності через ненадання відповідної технічної документації.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов висновку про незаконність бездіяльності Відповідача щодо неприйняття до комунальної власності міста гуртожитку по вул. Пушкіна, 110 у м.Полтаві , посилаючись на те, що нормами ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції чинній до 18.01.2013 року) передбачено обов'язкове передання об'єктів комунальної інфраструктури, виявлених під час ліквідаційної процедури, до комунальної власності територіальних громад міста, при цьому, таке передання є безумовним, тобто відбувається без жодних додаткових умов, отже ліквідатор зобов'язаний передати, а Відповідач - прийняти у власність територіальної громади відповідний гуртожиток.
Закриваючи провадження в частині вимог про зобов'язання Відповідача прийняти рішення про прийняття до комунальної власності територіальної громади м.Полтави гуртожитку по вул. Пушкіна, 110 у м.Полтаві, суд першої інстанції дійшов висновку про вирішення в постанові господарського суду Полтавської області від 12.08.2003 року спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
За змістом ч. 1 ст. 175, ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Встановлено, що постановою Господарського суду Полтавської області від 12.08.2003 року в межах справи №10/45 зобов'язано Виконавчий комітет Полтавської міської ради у відповідності до ст. 26 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” прийняти до комунальної власності без додаткових умов гуртожитки (а.с.24).
Проте, як вірно зазначає скаржник, вищенаведеним судовим рішенням було зобов'язано Виконком Полтавської міської Ради прийняти зазначене майно, тобто іншу юридичну особу, а не Відповідала в межах даної справи, отже підстави до закриття провадження у справі в цій частині на підставі вищенаведеної норми процесуального закону відсутні.
Переглядаючи вимоги в зазначеній частині та виходячи із вірно встановлених судом першої інстанції вищенаведених фактичних обставинах справи, що не оспорюються сторонами, судова колегія зазначає наступне.
Згідно до вимог ч. 1 ст. 26 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (в редакції, чинній на дату винесення вищенаведеної постанови про визнання КП "Полтавська бавовнянопрядильна фабрика" банкрутом) усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського віддання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів державного житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
За змістом п. 51 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено надання згоди на передачу об'єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об'єктів з комунальної у державну власність.
Об'єктом передачі права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, згідно з Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", є житловий фонд та інші об'єкти соціальної інфраструктури, які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій або не увійшли до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі не завершені будівництвом.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній станом на ухвалення рішення про банкрутство підприємства), усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів державного житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.
Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" закріплено, що передача об'єктів здійснюється комісією з питань передачі об'єктів, до складу якої входять представники виконавчих органів відповідних рад, місцевих органів виконавчої влади, органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій, фінансових органів, підприємств, трудових колективів підприємств, майно яких підлягає передачі.
РВ ФДМ України по Полтавській області, як орган, уповноважений управляти об'єктами державної власності, також звертався до органу місцевого самоврядування та Управління майном комунальної власності міста щодо стану виконання вимог законодавства та Програми, зокрема, у листах від 15.10.2014 за №05-03-4908, від 22.12.2014 за №05-03-6081, від 08.09.2015 за №05-03-3834.
Проте, виконавчим органом Відповідача у відповіді від 13.11.2014 за №01-05/01-15/190 зазначено власне тлумачення п.8 Положення, затвердженого Постановою КМУ від 06.11.1996 №891щодо порядку передачі об'єкту нерухомості до комунальної власності міста., в задоволенні вищенаведених вимог відмовлено, проте в листі 23.11.2015 за №04.2-28/1/10248 підтверджено отримання від ліквідатора банкрута документів щодо передачі у комунальну власність гуртожитку по вул. Пушкіна, 110 у м.Полтаві.
Згідно із пунктом 8 вищенаведеного Положення №891, передача відомчого житлового фонду в комунальну власність провадиться разом з відповідною технічною документацією на будинок (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж та інші), а також документами, що встановлюють право на нього.
У разі відсутності необхідної технічної документації вона відновлюється за рахунок підприємства, установи чи організації, що передає відомчий житловий фонд у комунальну власність.
Акт приймання-передачі відомчого житлового фонду у комунальну власність складається в чотирьох примірниках, підписується членами комісії з питань приймання відомчого житлового фонду в комунальну власність та затверджується держадміністрацією або виконкомом, який утворив цю комісію (п.9 Положення №891).
Під час розгляду справи встановлено, що КП "Полтавська бавовнопрядильна фабрика" надано комісії з питань передачі відомчих об'єктів у комунальну власність копії відповідної технічної документації на спірні гуртожитки, плани зовнішніх мереж та іншу документацію.
Крім того, зазначеним підприємством неодноразово у листах наголошувалося про готовність передачі оригіналів такої документації разом із житловим фондом, однак дії щодо оформлення прийняття у комунальну власність гуртожитків комісією не здійснено.
Також, згідно з п. п. 1-3 ст. 3 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", забезпечення реалізації конституційного права на житло мешканців гуртожитків, на яких поширюється дія цього Закону, здійснюється з дотриманням таких підходів: всі гуртожитки, на які поширюється дія цього Закону, підлягають передачі у власність територіальних громад; передача гуртожитків у власність територіальних громад відповідно до цього Закону має бути здійснена в строки, передбачені державною програмою передачі гуртожитків у власність територіальних громад; передача гуртожитків згідно із цим Законом у власність територіальних громад здійснюється відповідно до порядку, передбаченого Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" та прийнятих відповідно до нього підзаконних актів, з урахуванням особливостей цього Закону.
Аналіз зазначених положень законодавства свідчить, що питання дотримання встановленого порядку та форми прийняття в комунальну власність гуртожитків (визначення технічного стану, відсутність фінансування видатків, пов'язаних з передачею об'єктів житлового фонду) не може впливати на обов'язок Відповідача щодо виконання вимог Конституції України, Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, Закону України “Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності” стосовно прийняття гуртожитку по вул. Пушкіна, 110 у м.Полтаві у комунальну власність територіальної громади, оскільки визначені в підзаконних актах механізми реалізації норм Закону не можуть підмінювати (замінювати) ці норми Закону, змінювати його суть та перешкоджати його виконанню.
Відповідач в силу вищенаведених вимог закону зобов'язаний безумовно прийняти до комунальної власності спірний гуртожиток, для чого він має самостійно вчинити необхідні дії, зокрема, визначити технічний стан гуртожитків, оформити необхідні акти та забезпечити виконання власних рішень з цього приводу.
Отже обов'язок Відповідача прийняти спірний гуртожиток до комунальної власності має безумовний характер, а висновок суду про довільне трактування вищенаведених умов закону Відповідачем є обґрунтованим.
Оскільки Відповідачем не вжито усіх необхідних заходів щодо прийняття у комунальну власність гуртожитку по вул. Пушкіна, 110 у м.Полтава відповідно до вимог чинного законодавства, тобто не прийнято до комунальної власності це нерухоме майно, позов Прокурора по суті є обґрунтованим.
Щодо доводів Відповідача про застосування строків позовної давності, які він пропонує відраховувати з 2016 року, тобто з моменту звернення до адміністративного суду (справа №816/460/16) з позовом Керівника Полтавської місцевої прокуратури в інтересах Держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області до Полтавської міської ради, то зазначені доводи також є необґрунтованими, оскільки спірний обов'язок виник та продовжує існувати на підставі прямої вказівки закону, отже неправомірність ухилення Відповідача від його виконання має триваючий характер, тому твердження про вищезазначений початок перебігу строку позовної давності не засновані на вимогах ст. 261 ЦК України.
Досліджуючи відповідність обраного Прокурором способу захисту заявленим вимогам, судовою колегією встановлено, що виділений за допомогою відмінного шрифту один з останніх абзаців мотивувальної частини позовної заяви Прокурора (а.с.16) містить висновок щодо обраного ним способу захисту прав та інтересів держави, за змістом якого Прокурор заявляє вимогу про визнання незаконною бездіяльності Відповідача, як органу місцевого самоврядування, а також вимогу про примусове виконання Відповідачем свого обов'язку - прийняття до комунальної власності територіальної громади м.Полтави спірного гуртожитку.
Саме виконання такого обов'язку з боку Відповідача і вимагає Прокурор, посилаючись на вимоги п. 10 ч. 2. ст. 16 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України при обранні таких способів захисту державних прав та інтересів.
Разом з тим, в резолютивній частині позовної заяви другу позовну вимогу Прокурор викладає як зобов'язання Відповідача на найближчому пленарному засіданні прийняти рішення про прийняття до комунальної власності територіальної громаді м.Полтави зазначеного гуртожитку, проте задоволення вимог саме в такій редакції призведе до неможливості виконання майбутнього рішення суду, оскільки неможливо в примусовому порядку зобов'язати колегіальний орган прийняти конкретне рішення, результат якого з'явиться лише внаслідок голосування кожного з членів зазначеного органу, отже спір фактично не буде розглянутий остаточно.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Оскільки суттю позовних вимог є зобов'язання Відповідача прийняти спірне майно до комунальної власності та наявність саме такого безумовного обов'язку є предметом спору в межах даної справи, з урахуванням змісту позовних вимог та обставин справи, зокрема, тривалістю цього спору, з метою уникнення надмірного формалізму, судова колегія вважає за необхідне задовільнити зазначену позовну вимогу Прокурора шляхом зобов'язання Відповідача прийняти до комунальної власності територіальної громади м.Полтави спірного гуртожитку.
Щодо позовних вимог в частині визнання незаконною бездіяльності Полтавської міської ради м.Полтава щодо неприйняття до комунальної власності міста територіальної громади гуртожитку по вул. Пушкіна, 110 у м.Полтаві, то обраний Прокурором спосіб захисту в цій частині не призведе до реального захисту прав та інтересів держави, оскільки за своєю суттю є лише вимогою про надання оцінки бездіяльності Відповідача, але задоволення цього позову не призведе до поновлення порушеного права в межах спору та безпосередньо не створить для Відповідача будь-яких правових наслідків, отже підстави до його задоволення відсутні.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення Господарського суду Полтавської області від 03.12.2020 року у справі №10/45(917/1037/20) підлягає скасуванню на підставі п. п. 1, 4 ч. 1, ч. 2 ст. 277 ГПК України через порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
У справі №10/45(917/1037/20) слід прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області м.Полтава в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях м.Полтава - задовольнити частково, зобов'язати Полтавську міську раду прийняти до комунальної власності територіальної громади м.Полтави гуртожиток по вул. Пушкіна, 110 у м.Полтаві, в задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Судові витрати, понесені у суді першої інстанції за подання позовної заяви - покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам, тобто в рівних частинах, стягнувши з Відповідача на користь прокуратури Полтавської області 2102,00 грн. судового збору за подання позовної заяви.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, слід покласти на Відповідача, оскільки саме його неправомірна бездіяльність призвела до виникнення спору.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Полтавської міської ради м. Полтава на рішення Господарського суду Полтавської області від 03.12.2020 року у справі №10/45(917/1037/20) - задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Полтавської області від 03.12.2020 року у справі №10/45(917/1037/20) - скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області м.Полтава в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях м.Полтава - задовольнити частково.
4. Зобов'язати Полтавську міську раду прийняти до комунальної власності територіальної громади м.Полтави гуртожиток по вул. Пушкіна, 110 у м.Полтаві.
5. У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.
6. Судові витрати, понесені у суді першої інстанції за подання позовної заяви - покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам, стягнувши з Полтавської міської ради м. Полтава (36000, м. Полтава, вул. Соборності, 36, ідент. код 24388285) на користь прокуратури Полтавської області (м.Полтава, вул. 1100 - річчя Полтави, 7, реєстраційний рахунок UA118201720343130001000006160, банк ДКСУ м.Київ, код ЄДРПОУ 02910060) 2102,00 грн. судового збору за подання позовної заяви.
7. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Полтавську міську раду м.Полтава.
8. Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.
9. Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 30.04.2021
Головуючий суддя О.В. Стойка
Суддя Д.О. Попков
Суддя В.І. Пушай