вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"29" квітня 2021 р. Справа№ 910/9087/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Поляк О.І.
суддів: Кропивної Л.В.
Зубець Л.П.
при секретарі - Стародуб М.Ф.,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова Компанія "Стандарт Кепітал" на рішення Господарського суду міста Києва (суддя Мудрий С.М.) від 06.10.2020 (повний текст складено 29.10.2020) у справі №910/9087/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова Компанія "Стандарт Кепітал"
до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"
та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 ,
про визнання недійсними електронних торгів (аукціону) та стягнення 37746,07 грн,
за участі представників згідно протоколу судового засідання
Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова Компанія "Стандарт Кепітал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про:
- визнання недійсними електронних торгів з продажу лоту №GL3N017750 від 13.05.2020 щодо права вимоги за кредитним договором №20/07/08-НВклн від 20.03.2008 року, укладеним з фізичною особою із забезпеченням: двокімнатна квартира, загальною площею 45,80 кв.м., житловою площею 26,80 кв.м, що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, пров. Шекспіра, буд. 3, оформлених протоколом електронного аукціону №UA-EA-2020-04-16-000006-b, розміщеним на офіційному сайті http://prozorro.sale/ за посиланням https://prozorro.sale/auction/UA-EA-2020-04-16-000006-b,
- зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язати ПАТ «Дельта Банк» повернути ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал» сплачений гарантійний внесок у розмірі 37 746,07 грн за участь у публічних торгах (аукціоні) №UA-EA-2020-04-16-000006-b з продажу лота № GL3N017750 від 13 травня 2020 року.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.10.2020 у справі №910/9087/20 у задоволені позову відмовлено повністю.
Мотивуючи ухвалене рішення, місцевий господарський суд виходив з недоведеності позивачем наявності правових підстав для визнання недійсними електронних торгів з продажу лоту №GL3N017750 від 13.05.2020, оформлених протоколом електронного аукціону №UA-EA-2020-04-16-000006-b, зазначивши при цьому, що невжиття заходів щодо отримання детальної інформації про об'єкт продажу потенційним покупцем - юридичною особою, підприємницька діяльність якої заснована, зокрема, на принципі власного ризику, не може мати своїм наслідком визнання електронних торгів недійсними. У зв'язку з тим, що електронні торги були скасовані через порушення їх переможцем вимоги щодо повної та своєчасної оплати грошових коштів за лот, то підстави для повернення такому переможцю гарантійного внеску також відсутні.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Факторингова Компанія "Стандарт Кепітал" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення Господарського суду міста Києва скасувати та ухвалити у даній справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована неповним з'ясуванням місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, а також порушенням норм матеріального і процесуального права. Скаржник, вимагаючи задоволення позову, аргументує свої доводи неправомірністю проведення електронних торгів через відсутність у банку виставленого на продаж права вимоги. Так, апелянт зазначає, що рішенням Київського районного суду м. Полтави від 24.06.2016 у справі № 552/7433/14-ц визнано наявність заборгованості ОСОБА_1 перед банком за кредитним договором № 20/07/08-НВклн від 20.03.2008 року, задоволено позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 19 775,27 грн та судові витрати по 578,36 грн з кожного. Стягнуті за рішенням суду суми ОСОБА_1 були сплачені повністю 13.09.2017, виходячи з копій платіжних документів, наданих боржником. Про надходження коштів у цей день також зазначається у публічному паспорті активу лоту №GL3N017750, як запис: «Дата останнього платежу - 13.09.2017». Враховуючи наведене, загальний залишок заборгованості (без штрафів та пені) становить не 377460,69 грн, як це зазначено в публічному паспорті активу, а 0,00 грн. Виходячи з того, що 13.09.2017 боржник повністю погасив заборгованість за вказаним вище кредитним договором, апелянт зауважує, що відповідне зобов'язання боржника за ним припинилося, а відтак право вимоги за кредитним договором не могло бути виставлене на продаж, оскільки на момент проведення електронних торгів (аукціону) уже було відсутнє у банку. Зважаючи, що у разі припинення основного зобов'язання припиняться й іпотека, виставлене на продаж право вимоги за договором іпотеки також було відсутнє у банку на момент проведення електронних торгів (аукціону). З'ясувавши вказану обставину на стадії підготовки до підписання договору з банком, позивач відмовився від оплати повної вартості придбаного лоту та подальшого укладення договору купівлі-продажу останнього. Утім, суд першої інстанції, у порушення приписів ГПК України, не надав жодної оцінки наведеній підставі, яка стала дійсною причиною відмови переможця аукціону від виконання своїх зобов'язань за результатами електронних торгів. Натомість, обмежився лише посиланням на те, що позивач не був позбавлений права та можливості завчасно, тобто до проведення електронних торгів, вжити заходів щодо отримання повної та детальної інформації про об'єкт продажу, у той час, як посилання товариства на наведену вище обставину уже після проведення аукціону не може мати своїм наслідком визнання його недійсним. Більше того, місцевий господарський суд залишив поза увагою й те, що відповідно до приписів Регламенту ЕТС та Положення № 388 саме на Фонд покладено обов'язок та відповідальність за надання потенційним покупцям достовірної та актуальної інформації щодо лоту, виставленого на продаж, незалежно від форми її викладу (стисла чи повна), своєчасного інформування про зміну суттєвих характеристик активу.
Одночасно в апеляційній скарзі позивач повідомляє, що за заявою ТОВ "Факторингова Компанія "Стандарт Кепітал" до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і ПАТ «Дельта Банк» Шевченківським УП ГУНП в м. Києві було відкрито кримінальне провадження за номером в ЄРДР 12020105100000596 за кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 190 КК України, - заволодіння майном або правом на майно шляхом обману або зловживання довірою (шахрайство). У вказаному кримінальному провадженні позивач має статус потерпілого. У зв'язку з наведеною обставиною позивач, посилаючись на приписи ст. 269 ГПК України, просить суд апеляційної інстанції долучити до матеріалів справи додаткові докази - заяву ТОВ "Факторингова Компанія "Стандарт Кепітал" за вих. № 09/11/20-01 від 09.11.2020 про залучення до провадження як потерпілого, пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого, вручену ТОВ "Факторингова Компанія "Стандарт Кепітал" 11.11.2020 в особі Федорова О.В., довіреність, видану 14.08.2020 на ім'я Федорова О.В.
08.12.2020 апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду та згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд колегії суддів у складі: Поляк О.І. (головуючий), Кропивна Л.В., Дідиченко М.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2020 у справі №910/9087/20 відкладено вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова Компанія "Стандарт Кепітал" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2020 у справі №910/9087/20 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду та витребувано відповідні матеріали справи.
13.01.2021 матеріали справи №910/9087/20 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2021 у справі №910/9087/20 апеляційну скаргу ТОВ "Факторингова Компанія "Стандарт Кепітал" залишено без руху з підстав невиконання апелянтом вимог ст. 259 ГПК України та ненадання суду доказів надсилання копії апеляційної скарги іншим учасникам справи. Крім того, судом визнано не поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2020, оскільки обґрунтовуючи останні, апелянт посилається на норму п. 1 ч. 2 ст. 256 ГПК України, яка дає йому право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду у випадку подання апеляційної скарги протягом двадцятиденного строку з дня отримання повного рішення суду, однак, апеляційну скаргу ним подано поза межами такого строку. Апелянту надано десятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду доказів надсилання копії апеляційної скарги іншим учасникам справи та заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення цього строку.
26.01.2021 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано докази надсилання копії апеляційної скарги іншим учасникам справи та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 задоволено клопотання ТОВ "Факторингова Компанія "Стандарт Кепітал" та поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2020 у справі №910/9087/20, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Факторингова Компанія "Стандарт Кепітал" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2020 у справі №910/9087/20, розгляд справи №910/9087/20 призначено на 11.03.2021.
15.02.2021 до Північного апеляційного господарського суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач проти доводів позивача заперечує та просить оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.
22.02.2021 до Північного апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останнє стверджує про необґрунтованість доводів апелянта, у зв'язку з чим просить подану скаргу залишити без задоволення.
03.03.2021 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова Компанія "Стандарт Кепітал" Куракіною В.В. подано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Дідиченко М.А., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 09.03.2021 у справі №910/9087/20, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Дідиченко М.А., визначено колегію суддів у складі: Поляк О.І. (головуючий), Кропивна Л.В., Зубець Л.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова Компанія "Стандарт Кепітал" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2020 у справі №910/9087/20 до провадження у новому складі суддів: Поляк О.І. (головуючий), Кропивна Л.В., Зубець Л.П. Вирішено провести судове засідання, призначене на 11.03.2021, з використанням системи відеоконференцзв'язку.
Розглянувши клопотання позивача про долучення до матеріалів справи додаткових доказів - заяви ТОВ "Факторингова Компанія "Стандарт Кепітал" за вих. № 09/11/20-01 від 09.11.2020 про залучення до кримінального провадження як потерпілого, пам'ятки про процесуальні права та обов'язки потерпілого, врученої ТОВ "Факторингова Компанія "Стандарт Кепітал" 11.11.2020 в особі Федорова О.В., довіреності, виданої 14.08.2020 на ім'я Федорова О.В., колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
За змістом ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Отже, з метою забезпечення своєчасного розгляду справ і правової визначеності, унеможливлення зловживання процесуальними правами та підвищення ефективності судочинства в цілому, чинним ГПК України встановлено точний порядок та присічні строки вчинення процесуальних дій, визначено стадії судового процесу, запроваджено розумні обмеження, у тому числі щодо подання доказів.
Суд апеляційної інстанції може прийняти до розгляду докази, які не були подані стороною до суду першої інстанції, лише у виняткових випадках за умови, якщо учасник справи доведе, що з об'єктивних, незалежних від нього причин не мав можливості подати їх до суду першої інстанції.
Разом з тим, заявляючи клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів - заяви ТОВ "Факторингова Компанія "Стандарт Кепітал" за вих. № 09/11/20-01 від 09.11.2020 про залучення до кримінального провадження як потерпілого, пам'ятки про процесуальні права та обов'язки потерпілого, врученої ТОВ "Факторингова Компанія "Стандарт Кепітал" 11.11.2020 в особі Федорова О.В., довіреності, виданої 14.08.2020 на ім'я Федорова О.В., скаржник вказав, що останні не були подані до суду першої інстанції, оскільки визнання товариства потерпілим у кримінальному провадженні відбулося вже після ухвалення 06.10.2020 місцевим господарським судом рішення у даній справі.
Наведене свідчить, що докази, які апелянт просить суд апеляційної інстанції долучити до матеріалів справи, взагалі не існували на момент розгляду даного спору по суті місцевим господарським судом.
На переконання колегії суддів, така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість їх прийняття судом апеляційної інстанції як додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України.
Навпаки, допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме своїм наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.
Аналогічна правова позиція з цього питання викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №911/3250/16, від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 26.02.2019 у справі №913/632/17, від 06.03.2019 у справі №916/4692/15, від 11.09.2019 у справі №922/393/18 та від 16.12.2020 у справі №908/1908/19.
Враховуючи викладене та виходячи з положень ст. ст. 80, 269 ГПК України, у колегії суддів відсутні підстави приймати до розгляду подані позивачем до суду апеляційної інстанції додаткові докази.
Крім цього, колегія суддів зауважує, що врахування чи неврахування судом перелічених вище дододаткових доказів позивача не може впливати на результат розгляду спору по суті.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2021 оголошено перерву у розгляді справи №910/9087/20 до 01.04.2021.
Судове засідання, призначене на 01.04.2021, не відбулося у зв'язку з перебуванням головуючої судді Поляк О.І. на лікарняному.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 наступне судове засідання щодо розгляду справи №910/9087/20 призначене на 29.04.2021.
В судовому засіданні 29.04.2021 колегія суддів заслухала представників позивача, відповідачів 1-2. Представник третої особи в судове засідання не з'явився.
Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 3 наведеної норми).
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, заслухавши представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, 13.05.2020 року ТОВ "Факторингова Компанія "Стандарт Кепітал" перемогло в аукціоні №UA-EA-2020-04-16-000006-b з продажу лоту №GL3N017750 на офіційному сайті http://prozorro.sale/: "Права вимоги за кредитним договором №20/07/08-НВклн від 20.03.2008 року, укладеним з фізичною особою із забезпеченням: двокімнатна квартира, загальною площею 45,80 кв.м., житловою площею 26,80 кв.м, що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, пров. Шекспіра, буд. 3".
Для участі у вказаному аукціоні ТОВ"Факторингова Компанія "Стандарт Кепітал" було сплачено гарантійний внесок у сумі 37746,07 грн, що складає 1% від початкової (стартової) ціни продажу лоту.
Відповідно до протоколу електронного аукціону №UA-EA-2020-04-16-000006-b переможець електронних торгів зобов'язується: - здійснити повну оплату коштів за лот, які повинні надійти на рахунок банку (банків) не пізніше кінця 18 (вісімнадцятого) робочого дня з дати формування ЦБД протоколу електронного аукціону; - підписати договір купівлі-продажу/відступлення права вимоги придбаного активу(вів)(майна) протягом 20 (двадцяти) робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу електронного аукціону, з урахуванням пункту 7.21 Регламенту ЕТС.
Однак, на стадії підготовки до підписання договору між ПАТ «Дельта Банк» та переможцем аукціону останній з'ясував, що банк вказав у публічному паспорті активу завідомо неправдиву інформацію, унаслідок чого реалізував на електронних торгах право вимоги, яке на момент їх проведення уже було відсутнє у нього.
Так, проаналізувавши інформацію щодо активу за допомогою порталів «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень», позивач виявив ім'я боржника за кредитним договором № 20/07/08-НВклн від 20.03.2008 року - ОСОБА_1 (далі - боржник).
Як вказано у розділі 2 «Залишок заборгованості на дату формування» (01.03.2020) публічного паспорту активу, загальний залишок заборгованості (без штрафів та пені) становить 377 460, 69 грн, з яких 191 697,92 грн - залишок по тілу кредиту та 185 762, 77 грн - залишок по процентам.
Утім, наведена інформація не відповідає дійсності, оскільки 24.06.2016 Київський районний суд м. Полтави прийняв рішення по справі № 552/7433/14-ц, яким визнав наявність заборгованості ОСОБА_1 перед банком за кредитним договором № 20/07/08-НВклн від 20.03.2008 року, задовольнив позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» та стягнув солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 19 775,27 грн та судові витрати по 578,36 грн з кожного. Стягнуті за рішенням суду суми ОСОБА_1 були сплачені повністю 13.09.2017, виходячи з копій платіжних документів, наданих боржником. Про надходження коштів у цей день також зазначається у публічному паспорті активу лоту №GL3N017750, як запис: «Дата останнього платежу - 13.09.2017». Отже, виходячи з наведеного, загальний залишок заборгованості (без штрафів та пені) становить не 377460,69 грн, як це зазначено в публічному паспорті активу, а 0,00 грн.
Зважаючи, що 13.09.2017 боржник повністю погасив заборгованість за вказаним вище кредитним договором, відповідне зобов'язання за ним припинилося, а відтак право вимоги за кредитним договором не могло бути виставлене на продаж, оскільки на момент проведення електронних торгів (аукціону) було відсутнє у банку.
Враховуючи, що у разі припинення основного зобов'язання припиняться й іпотека, виставлене на продаж право вимоги за договором іпотеки також було відсутнє у банку на момент проведення електронних торгів (аукціону).
Крім цього, у розділі 6 «Претензійно-позовна робота та примусове стягнення» паспорту активу зазначається, що поточна претензійно-позовна робота знаходитьсяна стадії виконавчого провадження. Однак, в «Автоматизованій системі виконавчих проваджень» відсутні відкриті та незавершені виконавчі провадження, у яких би стягувачем був ПАТ «Дельта Банк», а боржником - ОСОБА_1 . Натомість, ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 19.01.2018 було відкрито провадження у справі №757/435/18-ц за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ПАТ «Дельта Банк» про визнання зобов'язань по кредитному договору №8_20/07/08-НВклн та іпотечному договору №20/07/101/08-НВклн припиненими, зняття іпотечного обтяження та видачу відповідних документів, судовий розгляд якої на момент проведення публічних торгів (аукціону) тривав. На переконання позивача, наведене свідчить, що і в цьому розділі публічного паспорта активу вказано завідомо неправдиву інформацію.
25.05.2020 позивач звернувся зі скаргою щодо електронних торгів, проведених 13.05.2020, з продажу активів (майна), що обліковується на балансі ПАТ "Дельта Банк" (лот №GL3N017750), у якій, посилаючись на зазначення у публічному паспорті активу недостовірної інформації щодо заборгованості за кредитним договором та стану претензійно-позовної роботи, просив скасувати результати електронних торгів з продажу лоту №GL3N017750 та повернути гарантійний внесок.
За результатами розгляду вказаної скарги комісія з розгляду скарг та підготовки пропозицій стосовно організації і проведення відкритих торгів (аукціонів) з продажу активів (майна) банків, що виводяться з ринку або ліквідуються прийняла рішення, оформлене протоколом №321/20К від 04.06.2020, про те, що підстави для її задоволення відсутні.
23.03.2020 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення № 657 «Про деякі питання роботи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на час дії заходів щодо запобіганню поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19» зі змінами, внесеними рішеннями виконавчої дирекції Фонду гарантування від 31.03.2020 № 683, від 05.05.2020 № 889, від 04.06.2020 № 1044.
Пунктом 1 рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування від 23.03.2020 № 657 зі змінами, внесеними рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування від 04.06.2020 № 1044, вирішено: уповноваженим особам Фонду банків, що ліквідуються, щодо активів (майна), умови продажу яких затверджено на дату прийняття цього рішення та відкриті торги (аукціони) щодо яких вже відбулися або відбудуться не пізніше 9 червня 2020 року, а кошти від переможця відкритих торгів (аукціону) не отримані, при обчисленні строку надходження на рахунок банку повної оплати коштів за лот від переможця відкритих торгів, що передбачений пунктом З розділу VII Положення щодо організації продажу, не враховувати дні з 23 березня 2020 року по 9 червня 2020 року включно.
З огляду на те, що відкриті торги з продажу лоту GL3N017750 відбулися 13.05.2020, то кінцевим строком надходження на рахунок банку повної оплати коштів за лот від переможця відкритих торгів, з урахуванням п. 3 розділу VII Положення щодо організації продажу, п. 1 рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування від 23.03.2020 № 657 зі змінами, внесеними рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування від 04.06.2020 № 1044, є 06.07.2020.
07.07.2020 від Уповноваженої особи Фонду гарантування на ліквідацію АТ «Дельта Банк» до Комісії з розгляду скарг надійшов лист (подання) за вих. № 1968 про скасування результатів відкритих торгів з реалізації активів АТ «Дельта Банк», зокрема, включених до лоту GL3N017750 у зв'язку з невиконанням переможцями відкритих торів (аукціону) з реалізації активів банку, обов'язків щодо своєчасної оплати за придбані лоти.
На засіданні Комісії з розгляду скарг від 09.07.2020, результати якого оформлені протоколом № 329/20К, при розгляді питання 7 порядку денного вирішено з урахуванням пунктів 2, 4 і 5 розділу VII Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 24.03.2016 № 388, визнати наявність підстав для: задоволення подання АТ «ДЕЛЬТА БАНК», скасування результатів електронних торгів з продажу лотів, у тому числі і лоту №GL3N017750, без повернення їх переможцям гарантійних внесків.
Звертаючись до господарського суду з даним позовом, ТОВ "Факторингова Компанія "Стандарт Кепітал" зазначило, що банк у порушення обов'язку надавати достовірну та актуальну інформацію про лот, що пропонується до продажу на електронних торгах, виставив на продаж право вимоги, яке уже було відсутнє у нього станом на момент їх проведення. Наведене, на переконання позивача, у розумінні ч. 1 ст. 203, ст. ст. 229, 230 ЦК України має своїм наслідком визнання недійсними електронних торгів з продажу лоту №GL3N017750 від 13.05.2020, оформлених протоколом електронного аукціону №UA-EA-2020-04-16-000006-b. Крім цього, позивач стверджує, що виставлення на продаж неіснуючого права вимоги також є підставою для зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язати ПАТ «Дельта Банк» повернути товариству сплачений гарантійний внесок у розмірі 37 746,07 грн.
Встановивши вказані обставини справи, місцевий господарський суд дійшов висновку, що невжиття заходів для отримання повної та детальної інформації про об'єкт продажу потенційним покупцем - юридичною особою, підприємницька діяльність якої заснована, зокрема, на принципі власного ризику, не може мати своїм наслідком визнання електронних торгів недійсними, у звязку з чим відмовив у позові в цій частині. З огляду на те, що електронні торги були скасовані через порушення їх переможцем вимоги щодо повної та своєчасної оплати грошових коштів за лот, суд першої інстанції вказав, що підстави для повернення такому переможцю гарантійного внеску також відсутні.
Колегія суддів погоджується з висновком про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, однак, виходячи з інших мотивів.
Статтею 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що майно (активи) банку або кількох банків (пули активів) може бути реалізоване у такий спосіб: 1) на відкритих торгах (аукціоні); 2) шляхом продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі.
Продаж майна (активів) банку у спосіб, передбачений цією частиною, може проводитися в електронній формі (на електронних майданчиках).
Пунктом 1 розділу VI Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 388 від 24.03.2016, зареєстрованого в МЮУ 20.04.2016 за № 606/28736 (далі - Положення №388), закріплено, що на відкритих торгах (аукціоні) можуть продаватися такі види активів (майна) банку, що ліквідується: основні засоби; майно банку у вигляді цілісного майнового комплексу; майно банку, щодо обороту якого встановлено обмеження; дебіторська заборгованість; права вимоги.
Згідно з п. 2 розділу VI Положення № 388 продаж активів (майна) банку, що ліквідується, на відкритих торгах (аукціоні) може проводитися в електронній формі, у тому числі через ЕТС.
Отже, права вимоги за кредитними договорами можуть продаватися на відкритих торгах (аукціонах), проведених в електронній формі, у тому числі через ЕТС.
Згідно з ч. 4 ст. 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Так, відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 3 наведеної норми).
Статтею 512 ЦК України закріплено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
З наведеного слідує, що відступлення права вимоги не може існувати як самостійне зобов'язання, оскільки завжди має похідний характер від іншого зобов'язання.
Між тим, позивач посилається на те, що рішенням Київського районного суду м.Полтави від 24.06.2016 у справі № 552/7433/14-ц визнано наявність заборгованості ОСОБА_1 перед банком за кредитним договором №20/07/08-НВклн від 20.03.2008 року, задоволено позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 19 775,27 грн та судові витрати по 578,36 грн з кожного.
Частиною 4 ст. 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Так, стягнуті згідно з вказаним рішенням суду суми ОСОБА_1 були сплачені повністю 13.09.2017, виходячи з копій платіжних документів, наданих боржником. Про надходження коштів у цей день також зазначається у публічному паспорті активу лоту №GL3N017750, як запис: «Дата останнього платежу - 13.09.2017».
Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Посилаючись на приписи наведених норм, позивач переконаний, що станом на дату проведення електронних торгів -13.05.2020, зобов'язання ОСОБА_1 перед банком за кредитним договором було приненим шляхом його виконання.
Виходячи з положень ст. 17 Закону України «Про іпотеку», позивач вважає, що припинення основного зобов'язання боржника за кредитним договором мало своїм наслідком припинення й іпотеки.
З огляду на вказане позивач стверджує, що банк виставив на продаж право вимоги, яке вже було відсутнє та не існувало у нього на час проведення спірних електронних торгів, тобто фактично був відсутній предмет договору купівлі-продажу.
Разом з тим, правова природа продажу майна з аукціону дає підстави для визнання торгів недійсними у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів.
Так, статтею 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» закріплено, що після затвердження виконавчою дирекцією Фонду результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси Фонд розпочинає передпродажну підготовку та реалізацію майна банку у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Фонду, за найвищою вартістю у найкоротший строк.
Фонд затверджує способи, порядок, склад та умови відчуження майна банку, включеного до ліквідаційної маси, у разі потреби організовує консолідований продаж майна кількох банків, що одночасно перебувають у процедурі ліквідації.
Порядок реалізації майна банку під час проведення ліквідаційної процедури регламентується нормативно-правовими актами Фонду.
Відповідно до п. 2 розділу VI Положення № 388 продаж активів (майна) банку, що ліквідується, на відкритих торгах (аукціоні) може проводитися в електронній формі, у тому числі через ЕТС.
Згідно з п. 1 розділу V Положення № 388 публічні паспорти активів (майна) та паспорти відкритих торгів (аукціонів) оприлюднюються на веб-сайті відповідного банку, що ліквідується, та офіційному веб-сайті Фонду за формою та структурою інформації, що визначені у додатках 7-16 до цього Положення, відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду або колегіального органу Фонду з питань консолідації та продажу активів (у разі делегування йому відповідних повноважень) про затвердження умов продажу активів (майна) такого банку згідно з чинним законодавством України.
Протягом п'яти робочих днів після оприлюднення банком, що ліквідується, на своєму веб-сайті і Фондом на своєму офіційному веб-сайті публічних паспортів активів (майна) та паспорта відкритих торгів (аукціонів) Фонд розміщує оголошення щодо продажу активів (майна) в друкованих засобах масової інформації, визначених виконавчою дирекцією Фонду.
Період між датою оприлюднення на веб-сайті банку та офіційному веб-сайті Фонду публічного паспорта активу (майна), паспорта відкритих торгів (аукціону) і датою проведення відкритих торгів (аукціону) (строк експозиції) не може бути меншим семи робочих днів.
Потенційний покупець одночасно подає до Фонду та до банку, що ліквідується, у тому числі засобами електронного зв'язку, заявку про зацікавленість у придбанні активу(ів) (майна).
Згідно з п. 2 розділу V Положення № 388 протягом п'яти робочих днів з дати отримання заявки про зацікавленість у придбанні активу(ів) (майна), але не пізніше дня, що передує дню проведення відкритих торгів (аукціону), банк укладає з таким потенційним покупцем договір щодо нерозголошення інформації з обмеженим доступом, у тому числі банківської таємниці та персональних даних.
Після цього банк надає потенційному покупцю проект договору купівлі-продажу активів (майна) та забезпечує можливість ознайомлення з документами щодо активу(ів) (майна) на період до дати проведення відкритих торгів (аукціону) у кімнаті даних у робочий час упродовж робочого тижня, а також щодо активів (майна), визначених Фондом, на спеціальному захищеному веб-сайті, доступ до якого забезпечується Фондом цілодобово.
Відповідно до п. 2 розділу VII Положення № 388 для участі у відкритих торгах (аукціоні) потенційний покупець зобов'язаний внести на рахунок організатора відкритих торгів (аукціону) гарантійний внесок у вигляді грошових коштів, розмір яких встановлюється Фондом, та/або надати електронну банківську гарантію, яка передбачає строк для оплати вимоги не більше трьох робочих днів і бенефіціарами за якою є банк (кілька банків), майно (активи) якого (яких) виставляється для продажу, у розмірі грошового забезпечення (покриття) за мінусом винагороди організатора відкритих торгів (аукціону).
Безпосередньо порядок проведення електронного аукціону урегульований розділом 7 Регламенту роботи електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лота, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції для продажу активів (майна) банків, що виводяться з ринку або ліквідуються, що діяв з 10.09.2019 (далі - Регламент ЕТС).
Так, п. 7.19 Регламенту ЕТС визначено, що після завершення етапу подання цінових пропозицій, учасник, що подав найвищу цінову пропозицію/закриту цінову пропозицію, а за наявності однакових за розміром закритих цінових пропозицій кількох учасників - той, хто подав її раніше згідно з порядком обліку часу, за яким діє ЕТС, вважається переможцем, що відображається у сформованому ЦБД протоколі електронного аукціону, який автоматично опубліковується в ЕТС не пізніше дня його формування ЦБД.
Згідно з п. 7.21 Регламенту ЕТС переможець зобов'язаний: - здійснити повну оплату коштів за лот, які повинні надійти на рахунок банку (банків) не пізніше кінця 18 (вісімнадцятого) робочого дня з дати формування ЦБД протоколу електронного аукціону; - укласти договір купівлі-продажу/відступлення права вимоги протягом 20 (двадцяти) робочих днів з дати формування протоколу електронного аукціону за умови відсутності рішення Фонду стосовно продовження такого строку. У випадку не підписання договору ЕТС автоматично присвоює електронному аукціону статус "Результати аукціону скасовано".
У силу п. 4 розділу V Положення № 388 за результатами відкритих торгів (аукціону) Фонд на своєму офіційному веб-сайті та веб-сайті банку, що ліквідується, не пізніше трьох робочих днів після повного розрахунку покупця або скасування/визнання такими, що не відбулись, відкритих торгів (аукціону), оприлюднює ціну продажу або інформацію, що відкриті торги (аукціон) скасовані/визнані такими, що не відбулися.
Однак, звертаючись до господарського суду з вимогою про визнання недійсними електронних торгів з продажу лоту №GL3N017750 від 13.05.2020, оформлених протоколом електронного аукціону №UA-EA-2020-04-16-000006-b, позивач узагалі не вказує на обставини, які свідчать про порушення наведеної вище процедури (порядку) проведення торгів.
Натомість, в обґрунтування недійсності електронних торгів, оформлених відповідним протоколом електронного аукціону, позивач посилається на приписи ч. 1 ст. 656 ЦК України, згідно з якою предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому, стверджуючи, що банк виставив на продаж право вимоги, яке вже припинило існувати у нього на час проведення спірних електронних торгів.
Таким чином, доводи позивача, які фактично зводяться до відсутності у продавця на момент проведення електронних торгів предмету купівлі-продажу, як такого, у розумінні ст. 638 ЦК України та ст. 181 ГК України свідчать про оспорення товариством самої можливості такого продажу, однак, не стосуються процедури проведення електронних торгів, а відтак не обґрунтовують наявності підстав для визнання таких торгів недійсними.
При цьому посилання позивача на недоліки заповнення паспорту активу самі по собі також не є підставою для визнання торгів недійсними.
Крім того, ч. 2 ст. 20 ГК України передбачає, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
При цьому вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, перелік яких не є вичерпним, тобто суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
У справі, що розглядається, позивач звернувся з вимогою про визнання електронних торгів з продажу активу банку - права вимоги за кредитним договором, недійсними, посилаючись при цьому на те, що відповідне право вимоги, як предмет купівлі-продажу, уже було відсутнє та припинило існувати у банку на момент його реалізації.
Як уже зазначалося, на засіданні Комісії з розгляду скарг від 09.07.2020, оформленому протоколом № 329/20К, результати оскаржуваних електронних торгів були скасовані.
Наведене свідчить про неефективність обраного позивачем способу захисту, оскільки заявлена вимога про визнання недійсними електронних торгів, що не є вчиненими, не здатна забезпечити поновлення порушеного права позивача.
Разом з тим, мотивування суду першої інстанції підстав відмови в позові, які фактично зводяться до того, що позивач, як потенційний покупець - юридична особа, підприємницька діяльність якої заснована, зокрема, на принципі власного ризику, не був позбавлений права та можливості завчасно, тобто до проведення електронних торгів, ознайомитися з детальною інформацією про об'єкт продажу, колегія суддів вважає помилковим, оскільки реалізація чи не реалізація позивачем вказаного права не є підставою для визнання електронних торгів недійсними.
Крім цього, беручи до уваги, що достовірність стислої інформації про виставлений на реалізацію лот презюмується, невжиття позивачем відповідних заходів щодо ознайомлення з детальною інформацією про об'єкт продажу не може перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з неукладенням договору купівлі-продажу активу, якщо останнє мало місце саме через порушення банком свого обов'язку з надання достовірної та актуальної інформації про виставлений на продаж актив незалежно від форми її викладу.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Положення №388 гарантійний внесок - визначений рішенням Фонду щодо затвердження умов продажу активу(ів) (майна) вид забезпечення виконання учасником відкритих торгів (аукціону) (потенційним покупцем) взятих на себе зобов'язань у зв'язку з участю в таких торгах, у тому числі з укладання договору купівлі-продажу активу (майна), розрахунків або придбання активів (майна) банку, що ліквідується, та оплати винагороди організатора відкритих торгів (аукціону) шляхом внесення учасниками грошових коштів на поточний рахунок організатора відкритих торгів (аукціону) (оператора електронного майданчика) та/або надання електронної банківської гарантії на користь банку, розмір яких розраховується у процентному відношенні, визначеному Фондом, від початкової ціни (ціни реалізації), порядок отримання та повернення яких встановлюється Фондом. Електронна банківська гарантія має бути видана на строк до дати граничного терміну укладення договору, визначеного цим Положенням, але не більше ніж 135 робочих днів.
Пунктом 2 розділу VII Положення №388 передбачено, що для участі у відкритих торгах (аукціоні) потенційний покупець зобов'язаний внести на рахунок організатора відкритих торгів (аукціону) гарантійний внесок у вигляді грошових коштів, розмір яких встановлюється Фондом, та/або надати електронну банківську гарантію, яка передбачає строк для оплати вимоги не більше трьох робочих днів і бенефіціарами за якою є банк (кілька банків), майно (активи) якого (яких) виставляється для продажу, у розмірі грошового забезпечення (покриття) за мінусом винагороди організатора відкритих торгів (аукціону).
За пунктом 2 розділу VІІ Положення №388 після виконання переможцем відкритих торгів (аукціону) зобов'язань з повного розрахунку за відповідні активи (майно) та укладання відповідного(их) договору(ів) у встановлені Фондом строки:
у разі надання гарантійного внеску у вигляді грошових коштів, внесених на поточний рахунок організатора відкритих торгів (аукціону), - кошти повертаються організатором відкритих торгів (аукціону) переможцю за вирахуванням встановленої Фондом винагороди організатора відкритих торгів (аукціону), але не раніше отримання підтвердження від банку(ів), що ліквідується(ються), про укладення договору(ів) та повний розрахунок за відповідні активи (майно) з боку такого переможця.
Пунктом 4 розділу VІІ Положення №388 встановлено, що у разі відмови переможця відкритих торгів (аукціону) від укладання договору купівлі-продажу активу (майна), розрахунків або придбання активів (майна) банку, що ліквідується, кошти, що надійшли як забезпечення виконання зобов'язань учасника відкритих торгів (аукціону) (потенційного покупця), перераховуються такому банку.
Пунктом 5 розділу VІІ Положення №388 унормовано, що у разі скасування відкритих торгів (аукціону) або визнання їх такими, що не відбулися, гарантійні внески повертаються протягом трьох робочих днів їх учасникам, крім учасників-переможців, які порушили взяті на себе зобов'язання з повного розрахунку за відповідні активи (майно) та укладання відповідного(их) договору(ів) у встановлені Фондом строки.
Таким чином, гарантійний внесок виступає як засіб платежу, адже за рахунок нього здійснюється оплата послуг організатора аукціону. Водночас сплата гарантійного внеску має на меті стимулювання переможця аукціону до належного виконання своїх зобов'язань з повного розрахунку за відповідні активи (майно) та укладення договору їх купівлі-продажу з банком (враховуючи, що у протилежному випадку сплачений гарантійний внесок банком не повертається).
Сплачуючи гарантійний внесок, учасник електронних торгів, як потенційний їх переможець, підтверджує свої наміри та готовність придбати відповідні активи (майно) банку, натомість, для банку гарантійний внесок є способом страхування від можливих ризиків, пов'язаних з невиконанням переможцем електронних торгів своїх зобов'язань з повного розрахунку за відповідні активи (майно) та укладення договору їх купівлі-продажу з банком.
У силу ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання (частина 2 наведеної норми).
З наведеного вбачається за можливе дійти висновку, що у правовідносинах між позивачем та банком гарантійний внесок слід розглядати як спосіб забезпечення виконання учасником електронного аукціону зобов'язань, які можуть виникнути у нього за результатами останнього.
Виходячи з викладеного, право позивача на повернення сплаченої суми гарантійного внеску, яке він вважає порушеним, підлягає захисту шляхом заявлення вимоги про її стягнення з банку, як кредитора у зобов'язанні, що забезпечується.
Натомість, обраний позивачем спосіб захисту шляхом зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язати ПАТ «Дельта Банк» повернути ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал» сплачений гарантійний внесок у розмірі 37 746,07 грн, не відповідає змісту порушеного права товариства, більше того, має своїм наслідком втручання суду у дискрецію Фонду, що виключає можливість задоволенні заявленої вимоги.
Водночас колегія суддів звертає увагу, що позивач мав намір засвідчити придбання на електронному аукціоні активу (майна) банку - «права вимоги за кредитним договором №20/07/08- НВклн від 20.03.2008 року, укладеним з фізичною особою із забезпеченням: двокімнатна квартира, загальною площею 45,80 кв.м., житловою площею 26,80 кв.м, що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, пров. Шекспіра, буд. 3», шляхом укладення з банком договору купівлі-продажу цього активу (майна).
Якщо учасник електронних торгів, перемігши в аукціоні, відмовився від лоту, він втрачає право на повернення банком сплаченого гарантійного внеску, тобто фактично мова йде про відповідальність переможця аукціону за невиконання зобов'язань, які виникли у нього за результатами електронних торгів.
Загальне правило, закріплене нормами чинного законодавства, підставою відповідальності визначає наявність допущеного порушення взятого на себе зобов'язання.
Натомість, за твердженням позивача, відмова від оплати повної вартості придбаного лоту №GL3N017750 та подальшого укладення договору купівлі-продажу, а відтак - і скасування у зв'язку з цим результатів електронних торгів, були зумовлені саме відсутністю предмету купівлі- продажу, тобто є наслідками дій самого банку, який, попри положення ст. ст. 512, 514, 656 ЦК України, мав намір реалізувати право вимоги, що вже було відсутнє та не існувало у нього на дату проведення електронних торгів.
На переконання колегії суддів, за умови доведеності відсутності у продавця предмету продажу, як такого, не може йтися про відповідальність за відмову покупця від укладення договору купівлі-продажу та оплати його вартості.
У контексті наведеного посилання місцевого господарського суду на відповідальність винятково позивача, як покупця, за самостійно прийняте рішення щодо покупки активу (права вимоги) банку, колегія суддів вважає помилковим.
Так, відповідно до п. 5.11 Регламенту роботи електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лота, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції для продажу активів (майна) банків, що виводяться з ринку або ліквідуються, що діє з 10.09.2019 (далі - Регламент ЕТС), Фонд зобовязаний нести відповідальність за достовірність інформації про лот, що міститься в рішеннях Фонду про затвердження умов продажу активів (майна).
Пунктом 6 розділу VII Положення № 388 передбачено, що у разі зміни на будь-якому етапі організації або проведення процедури реалізації активів (майна) до моменту підписання договору купівлі-продажу активу (майна) його суттєвих характеристик, у тому числі погашення позичальником 20 % і більше від заборгованості за кредитним договором, виведення майна із застави банку, реструктуризація кредитної заборгованості відповідно до нормативно-правових актів Фонду, наявність судових рішень та інших факторів, які можуть вплинути на ціну продажу такого активу (майна), тощо, уповноважена особа Фонду (у разі делегування Фондом відповідних повноважень як ліквідатора банку) інформує про це Фонд для розгляду питання щодо скасування відповідних відкритих торгів (аукціону) або продовження їх проведення з інформуванням про зміну суттєвих характеристик активу (майна) на сайті банку(ів) та веб-сайті Фонду, а також організатора відкритих торгів (аукціону) до дати проведення відкритих торгів (аукціону).
Таким чином, невжиття потенційним покупцем заходів щодо отримання детальної інформації про об'єкт продажу ніяким чином не звільняє Фонд від обов'язку надавати достовірну та актуальну інформацію про лот, що пропонується до реалізації, незалежно від стислої чи повної форми її викладу, своєчасно інформувати про зміну суттєвих характеристик активу, а також не спростовує відповідальності останнього за порушення вказаного обов'язку.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Аналогічні положення закріплені також і нормами ГПК України, зокрема, ст. 13 названого Кодексу, за приписами якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 1 ст. 14 ГПК України закріплено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У силу ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Принцип допустимості доказів, закріплений ст. 77 ГПК України, полягає в тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 названого Кодексу).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
У силу ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, з аналізу наведених процесуальних норм слідує, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах принципу змагальності, який не лише наділяє сторін відповідними правами, але і покладає на них тягар доказування, тобто обов'язок довести ті обставини, на які сторона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Разом з тим, банк узагалі не наводить ніяких заперечень на спростування аргументу позивача про те, що виставлене на продаж право вимоги уже припинило існувати та було відсутнє у нього на момент проведення електронних торгів, як і не надає жодних доказів на підтвердження наявності останнього, натомість, посилається лише на саму необхідність завчасного, тобто до початку проведення електронних торгів, вжиття позивачем, як потенційним покупцем, заходів щодо ознайомлення з детальною інформацією про актив, виставлений на продаж.
Таким чином, наведена аргументація банку сама по собі не дозволяє дійти висновку про існування у нього на момент проведення спірних електронних торгів права вимоги, виставленого на продаж, факт чого заперечується позивачем.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що виставлення на продаж уже відсутнього права вимоги, отримання від позивача, як учасника таких електронних торгів, гарантійного внеску в забезпечення виконання неіснуючого зобов'язання призведе до безпідставного збагачення банку за рахунок останнього. Після скасування результатів електронних торгів сплачений за вказаних обставин гарантійний внесок підлягає поверненню банком переможцю торгів, як й іншим їх учасникам.
Однак, враховуючи, що вимога про стягнення спірної суми гарантійного внеску з банку товариством не заявляється, у суду відсутні підстави для її вирішення у межах даної справи, що не позбавляє позивача можливості звернутися до суду за захистом права, яке він вважає порушеним, шляхом заявлення відповідної вимоги до належного відповідача з обґрунтуванням її фактичних та правових підстав.
Отже, виходячи з вищевикладеного, доводи апелянта, викладені у поданій скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції про відмову у позові, а відтак не можуть бути підставами для скасування ухваленого ним рішення.
Водночас за приписами ч. 4 ст. 277 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що мотивувальна частина рішення суду першої інстанції щодо підстав відмови у позові підлягає зміні з наступним її викладенням у редакції, наведеній у даній постанові.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається судом на апелянта.
Керуючись ст. ст. 267-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова Компанія "Стандарт Кепітал" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2020 у справі №910/9087/20 змінити, виклавши його мотивувальну частину у редакції даної постанови, із залишенням в силі його резолютивної частини про відмову у позові.
3. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 30.04.2021.
Головуючий суддя О.І. Поляк
Судді Л.В. Кропивна
Л.П. Зубець