вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"14" квітня 2021 р. Справа№ 920/1228/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мартюк А.І.
суддів: Алданової С.О.
Зубець Л.П.
при секретарі Гуцал О.В.
за участю представників зазначених в протоколі від 14.04.2021р.
розглянувши у відкритому судовому
засіданні апеляційну
скаргу Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради
на рішення Господарського суду Сумської області від 28.01.2021р.
у справі № 920/1228/20 (суддя Джепа Ю.А.)
за позовом Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської
міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Весела Торбинка"
про стягнення 61 652,02 грн на підставі договору про надання
послуг з центрального постачання холодної води і водовідведення № 41 від 01.01.2018, укладеного між сторонами
Комунальне підприємство "Міськводоканал" Сумської міської ради звернулось до Господарського суду Сумської області до з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Весела Торбинка" про стягнення з відповідача заборгованість в сумі 61 652,02 грн за безоблікове використання води, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між сторонами 01.01.2018 було укладено договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № 4104 (надалі - договір). До спірних правовідносин застосовуються Правила користування системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008 № 190 (надалі - Правила № 190). 15.09.2020 позивачем у присутності відповідача проведено обстеження системи водопостачання ТОВ "Весела Торбинка", яка знаходиться біля входу в приміщення відповідача (магазину) по вул. Металургів, 17/1, м. Суми, в ході якого виявлено порушення цілісності опломбування лічильника холодної води. Позивачем було складено акт, який підписано представником відповідача. Позивач, на підставі Правил № 190, нарахував відповідачу 61 652,02 грн за безоблікове використання води. Позивач направив відповідачу вимогу, проте відповідач вимогу не оплатив, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 28.01.2021 у справі №920/1228/20 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Комунальне підприємство "Міськводоканал" Сумської міської ради звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 28.01.2021 у справі №920/1228/20 повністю і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а саме: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Весела Торбинка" на користь Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради заборгованість за безоблікове використання води (основного боргу) у сумі стягнення 61 652,02 грн, а також витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2102,00 грн та 3153, 00 грн за подання апеляційної скарги. Також, Комунальне підприємство "Міськводоканал" Сумської міської ради просить апеляційну скаргу розглядати у судовому засіданні за участю представника позивача з повідомленням (викликом) учасників справи.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2021 року, апеляційну скаргу Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І. - головуюча суддя; судді - Зубець Л.П., Алданова С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 28.01.2021 у справі №920/1228/20, розгляд справи призначено на 24.03.2021 року.
15.03.2021 року через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщені суду. У зазначеному клопотанні вказано найменування та місцезнаходження найближчого суду, до якого можуть прибути уповноважені представники (Господарський суд Сумської області, адреса:40000, м. Суми, просп. Шевченка, 18/1, або Сумський окружний адміністративний суд, адреса:40021, м. Суми, вул.. Г.Кондратьєва,159).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 року відмовлено у задоволенні заяви представника Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради про участь у судовому засіданні, що призначено на 24.03.2021 року. в режимі відеоконференції.
24.03.2021 року через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшла надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
31.03.2021 року через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції в приміщені суду. У зазначеному клопотанні вказано найменування та місцезнаходження найближчого суду, до якого можуть прибути уповноважені представники (Господарський суд Сумської області, адреса: 40000, м. Суми, вул.. Шевченка 18/1).
У зв'язку з перебуванням судді Алданової С.О., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) на лікарняному розгляд апеляційної скарги Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 28.01.2021 у справі №920/1228/20, що був призначений на 24.03.2021 року не відбувся.
З огляду на вищевикладене, по виходу судді Алданової С.О. з лікарняного, справа №920/1228/20 за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 28.01.2021 у справі №920/1228/20 року підлягає призначенню до розгляду у судовому засіданні.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 року призначено до розгляду в судовому засіданні справу №920/1228/20 за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 28.01.2021. Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Весела Торбинка" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Судове засідання призначено на 14.04.2021 р.
Представник позивача у поясненнях наданих у судовому засіданні, підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі, просили суд її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2021 у справі №920/1228/20 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Представник відповідача у поясненнях, наданих у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, між сторонами 01.01.2018 було укладено договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № 4104. Вищезазначений факт підтверджується копією договору та визнається сторонами в заявах по суті, а тому є таким, що встановлений судом (а.с. 11-14).
Відповідно до пункту 1.1 договору позивач зобов'язується надавати відповідачу послуги з централізованого постачання води і водовідведення, а відповідач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги на умовах, що передбачені договором.
Згідно пункту 1.3 договору об'єктом надання послуг визначено будівлю крамниці по вул. Металургів, 17/1 та будівлю крамниці по просп. М. Лушпи, 39 у м. Суми.
Відповідно до пункту 2.5 договору плата за надані послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення за наявності засобів обліку води справляється за їх показаннями згідно з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2015 (далі - Правила № 630). Облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється позивачем і відповідачем засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію згідно з пунктом 5.1 Правил користування системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила № 190).
Відповідно до пункту 2.9 договору у разі безоблікового водокористування позивач виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 години на добу. Водокористування вважається безобліковим, якщо відповідач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць (пункти 3.2, 3.3, 3.4 Правил № 190).
Відповідно до пункту 2.10 договору у разі самовільних дій щодо демонтажу засобів обліку води, здійснення будь-якої заміни їх частин або зміни положення на водомірному вузлі, де їх встановлено, зняття пломб, накладених органами Держспоживстандарту, або позивачем, відповідач сплачує витрату води згідно з пунктами 3.3, 3.4 Правил № 190, що передбачено пунктом 5.18 Правил № 190.
Згідно пунктів 4.2.1, 4.2.6 договору відповідач зобов'язаний оплачувати послуги, в установлений договором строк та забезпечувати цілісність засобів обліку води і не втручатись в їх роботу.
Відповідно до пунктів 4.3 та 5.1 договору позивач має право доступу до приміщень споживача для проведення технічного та профілактичного огляду і перевірки показань засобів обліку води відповідно до законодавства, про що складається акт. Відповідач несе відповідальність за втручання в роботу засобів обліку води, цілісність та збереження засобів обліку, пломб та деталей пломбування, встановлених позивачем в місцях з'єднання засобів обліку, запірної арматури, манометра та іншого обладнання вузла обліку незалежно від місця його розташування. Вказане міститься також в пункті 5.18 Правил № 190.
Відповідно до пункту 9.1 договору договір укладається на строк з 01.01.2018 та діє до 31.12.2018 і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії не надійде заява однієї із сторін про розірвання договору, а в частині фінансових зобов'язань до їх повного виконання. Сторонами погоджено, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання (частина третя статті 631 ЦК України).
Як зазначає позивач, 15.06.2020 представниками позивача у присутності відповідача проведено обстеження централізованої системи водопостачання та водовідведення відповідача біля входу в приміщення магазину по вул. Металургів, 17/1, м. Суми. За результатами перевірки складено акт обстеження централізованої системи водопостачання та водовідведення споживача від 15.09.2020.
Відповідно до статті 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню. Факт проведення обстеження та складання акту представниками сторін в заявах по суті не заперечується, а тому вказаний факт є таким, що встановлений судом.
Так, позивач зазначає, що під час обстеження, у присутності представника відповідача (споживача), виявлено порушення цілісності опломбування лічильника холодної води. Діаметр вводу води 25 мм.
На підставі виявленого факту безоблікового використання води відповідачем, позивачем здійснено розрахунок витрат води у відповідності до пунктів 2.9, 2.10 договору та пунктів 3.3, 3.4, 5.18 Правил № 190, тобто за пропускною спроможністю труби вводу діаметром 25 мм при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 години за добу. Термін безоблікового водокористування визначено 30 (тридцять) діб. Сума нарахувань за безоблікове використання води складає 61 652,02 грн.
Позивач зазначає, що ним направлено відповідачу вимогу від 24.09.2020 № 24/6131 про сплату заборгованості в термін 7-ми робочих днів з дати отримання. До вимоги додано рахунок від 16.09.2020 № 4104 на суму 61 652,02 грн, а також копію вказаного акту обстеження від 15.09.2020, яку отримано відповідачем 06.10.2020.
Відповідачем на вказану вимогу надано відповідь від 08.10.2012 № 50, де відповідач зазначив, що не згоден з вимогою з тих мотивів, що засіб обліку холодної води знаходиться поза приміщенням ТОВ "Весела Торбинка", доступ до нього вільний. ТОВ "Весела Торбинка" не вчиняло дій, які можуть порушити цілісність зовнішнього опломбування лічильника та не причетне до можливого зникнення пломби на водомірному вузлі.
Враховуючи час отримання вимоги відповідачем 06.10.2020, а також вимогу позивача про сплату заборгованості в термін 7 (семи) робочих днів з дати отримання вимоги, позивач вважає, що зобов'язання у відповідача про сплату заборгованості, з урахуванням положень частини другої статті 530 ЦК України, виникло з 16.10.2020.
Відповідач заперечує проти позовних вимог та зазначає, що акт обстеження централізованої системи водопостачання та водовідведення від 15.09.2020 не містить висновків про те, що відповідач самовільно приєднався до мережі водопостачання та водовідведення, або самовільно здійснює користування водними ресурсами. Відповідачем залучено спеціалізовану компанію ТОВ "Інвест Премекс" для проведення відповідної експертизи приладу обліку води, очистки вказаного приладу та його повірки, і відповідно до висновків акту технічної експертизи від 26.10.2020 встановлено що пломба на приладі присутня, слідів зовнішнього втручання в роботу приладу не виявлено. 23.10.2020 відповідачем отримано свідоцтво про повірку засобі вимірювальної техніки, яке свідчить про те, що вказаний вимірювальний пристрій відповідача відповідає всім вимогам які стосуються вимірювальної техніки.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором надання послуг.
Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України , зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно статті 627 Цивільного кодексу України, сторони, відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
До спірних правовідносин застосовуються Правила користування системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008 № 190 (надалі - Правила № 190).
Відповідно до пункту 1.2 Правил № 190 межа балансової належності - лінія розподілу елементів систем водопостачання та водовідведення і споруд на них між власниками або користувачами.
Пунктом 1.3 Правил № 190 визначено, що виробник обслуговує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування із споживачем.
Пунктом 1.9 цих Правил визначено, що межею вуличної мережі водовідведення, яку обслуговує виробник, є контрольний колодязь на ній включно, а межею дворової мережі водовідведення - перший від будинку колодязь включно.
Згідно пункту 3.2 Правил № 190 водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.
Пунктом 3.3 Правил № 190 визначено, що у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.
Пунктом 3.4 Правил № 190 визначено, що розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.
Відповідно до пункту 4.5 Правил № 190 з'єднування системи водопостачання об'єкта, який підключений до системи централізованого питного водопостачання, з водопроводами, які підключені до власних джерел водопостачання, можливо за погодженням із виробником.
Засувки, встановлені на лініях, що з'єднують зазначені водопроводи, не можуть розглядатися як роз'єднувачі, у зв'язку з чим між ними має бути наявний видимий розрив.
Пунктом 5.1 Правил № 190 визначено, що облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.
Згідно з пунктом 5.2 цих Правил вузли обліку повинні розташовуватись на мережі споживача, як правило, на межі балансової належності мереж виробника та споживача, або за згодою виробника в приміщеннях, розташованих безпосередньо за зовнішньою стіною будівлі в місці входу водопровідного вводу.
Пунктом 5.10 Правил № 190 визначено, що засоби обліку в місцях їх приєднання до трубопроводів повинні бути опломбовані представником виробника і захищені від несанкціонованого втручання в їх роботу, яке може порушити достовірний облік кількості отриманої води.
Пунктом 5.13 цих Правил зазначено, що споживач забезпечує захист приміщень, де розташовані вузли обліку, від ґрунтових, талих і дощових вод та інших шкідливих впливів, утримує зазначені приміщення в належному стані; не допускає доступу сторонніх осіб і забезпечує доступ представників виробника за службовими посвідченнями до засобів обліку, водопровідних пристроїв та обладнання.
Згідно пункту 5.17 Правил № 190 у разі порушення цілісності пломб на засобах обліку, а також на їх з'єднувальних частинах, накладених представником виробника, виявлення фактів штучного впливу на роботу засобів обліку виробник має право вимагати від споживача проведення позачергової їх повірки до закінчення встановленого для них міжповірочного інтервалу з метою контролю правильності їх показів.
У таких випадках позачергова повірка засобів обліку виконується за рахунок споживача.
Згідно пункту 5.18 Правил № 190 споживач відповідає за цілісність та збереження засобів обліку, пломб і деталей пломбування, встановлених представниками територіальних органів Держспоживстандарту та виробником в місцях з'єднань засобів обліку, запірної арматури, манометра та іншого обладнання вузла обліку незалежно від місця його розташування.
Знімати засоби обліку, здійснювати будь-які заміни їх частин або зміни положення на водомірному вузлі, де їх встановлено, знімати пломби, накладені органами Держспоживстандарту або виробником, має право лише виробник або споживач за дозволом виробника.
У разі самовільних дій споживач сплачує витрату води згідно з пунктами 3.3, 3.4 цих Правил.
Отже, в даному випадку, основним питанням, яке підлягає вирішенню судом є встановлення факту самовільних дій відповідача, що полягають у здійснені ним самовільного приєднання до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільного користування ними (безоблікового водокористування), та при виявленні позивачем вищезазначеного порушення та складанні акту - належної фіксації вчиненого відповідачем порушення умов договору та Правил № 190, що позивач визначає як підставу позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється ним і споживачем засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію згідно з вимогами пункту 5.1 Правил № 190.
Також позивач зазначає, що згідно до пункту 5.2 Правил № 190, вузли обліку води повинні розміщуватися на мережі споживача, як правило, на межі балансової належності мереж виробника та споживача, або за згодою виробника в приміщеннях, розташованих безпосередньо за зовнішньою стіною будівлі в місці входу водопровідного вводу.
Судом встановлено, що фактичне місце встановлення водомірного вузла за договором є каналізаційний колодязь, розташований на вуличній водопровідній мережі, яка належить позивачу, на території проїзної частини автомобільної дороги по вулиці Металургів міста Суми, що підтверджується актом розмежування балансової належності водопровідних та каналізаційних мереж по вул. Металургів будівля 17/1.
Акт обстеження централізованої системи водопостачання та водовідведення від 15.09.2020 містить інформацію про те, що: "при плановій перевірці обліку води в автоматі доочистки питної води, який встановлено біля входу в приміщення магазину "Сам Маркет" встановлено, що вода, яка використовується вищевказаним автоматом обліковується лічильником С420 - 20 № 1711187802, показників не видно із-за того, що циферблат забруднений іржею, пломба R-17887630 порушена. Діаметр вводу - 25 мм. Пломба на засувці діаметром 100 в закритому положенні R - 17887620 - ціла. Ця засувка та лічильник розташовані в колодязі де підключення до міських мереж. Засувка діаметром 100 мм в закритому положенні яка знаходиться в приміщенні рампи абонента опломбував пл. R - 27524050".
Як вище зазначалось, магазин відповідача, що розташований по вул. Металургів 17/1 м. Суми обладнаний двома приладами обліку води, які дублюють один одного: перший прилад встановлений на вуличній водопровідній мережі, яка належить позивачу, а другий лічильник обліку води розташований безпосередньо в приміщенні магазину в місці входу водопроводу.
Під час зняття та передачі показників спожитої води з приладів обліку у вересні 2020 року співробітниками магазину відповідача по вул. Металургів, 17/1 у м. Суми виявлено обставини, що не дали змогу зняти показники з приладу обліку холодної води, який розташований на вуличній водопровідній мережі, що належить позивачу, а саме у каналізаційний колодязь позивача затікають дощові води з проїзної частини дороги по вул. Металургів, 17/1 у м. Суми та наповнюють резервуар колодязя, у якому розміщений водомірний прилад, через що лічильник зазнає природнього забруднення іржею та отримує нашарування вапна, що в свою чергу робить не можливим огляд циферблату та зняття показників лічильника.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 15.09.2020 викликано представника позивача для усунення вищезазначених проблем, які пов'язані з забрудненням лічильника обліку води.
Представник позивача інженер Тарасов В.О., який прибув до магазину відповідача, не усунув наявну проблему, пов'язану із постійним затіканням дощової води в каналізаційний колодязь, розташований на вуличній водопровідній мережі.
Відповідачем залучено спеціалізовану компанію ТОВ "Інвест Премекс" для проведення відповідної експертизи приладу - обліку води, очистки вказаного приладу та його повірки. Відповідно до висновків акту технічної експертизи № 122-2020 від 26.10.2020 пломба на приладі присутня, слідів зовнішнього втручання в роботу приладу виявлено не було.
Відповідно до приписів пункту 2.8 договору, якщо вести облік води за показами засобу обліку неможливо з причин, що не залежать від відповідача та зафіксовані в установлено порядку (зняття засобу обліку позивачем, пошкодження скла, корозія циферблата, припинення нормальної роботи засобу обліку через несправності, що виникли в його механізмі, тощо), кількість використаної види за термін відсутності засобу обліку (але не більше 2-х місяців) визначається за середньодобовою витратою за попередні два розрахункові місяці.
Пунктом 5.24 Правил № 190 визначено, що якщо вести облік води за показами засобу обліку неможливо з причин, що не залежать від споживача та зафіксовані в установленому порядку (зняття засобу обліку виробником, пошкодження скла, корозія циферблата, припинення нормальної роботи засобу обліку через несправності, що виникли в його механізмі, тощо), кількість використаної води за термін відсутності засобу обліку (але не більше 2-х місяців) визначається за середньодобовою витратою за попередні два розрахункові місяці. У разі тривалості роботи засобу обліку менше 2-х місяців кількість води визначається за середньодобовою витратою за період роботи засобу обліку не менше 15 днів.
Після закінчення зазначеного терміну, якщо вести облік води неможливо з вини виробника, подальше визначення обсягів водоспоживання здійснюється за нормами споживання.
Пунктом 2.9 договору визначено, що у разі безоблікового водокористування позивач виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 години на добу. Водокористування вважається безобліковим, якщо відповідач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць (пункти 3.2, 3.3, 3.4 Правил № 190).
Відповідно до пункту 2.10 договору у разі самовільних дій щодо демонтажу засобів обліку води, здійснення будь-якої заміни їх частин або зміни положення на водомірному вузлі, де їх встановлено, зняття пломб, накладених органами Держспоживстандарту, або позивачем, відповідач сплачує витрату води згідно з пунктами 3.3, 3.4 Правил № 190, що передбачено пунктом 5.18 Правил № 190.
Таким чином, сторони визначили поняття безоблікового водопостачання, вказавши, що ним може бути виключно самовільне приєднання до систем або здійснення всупереч забороні самовільне користування водними ресурсами.
Доданий позивачем до позовної заяви акт обстеження централізованої системи водопостачання та водовідведення від 15.09.2020 не містить висновків про те, що відповідач самовільно приєднався до мережі водопостачання та водовідведення, або самовільно здійснює користування водними ресурсами.
Крім цього, припущення інженера Тарасова В.О. , викладені ним у акті обстеження централізованої системи водопостачання та водовідведення від 15.09.2020, про порушення пломби не встановлюють саме порушення саме її цілісності та спростовуються висновком технічної експертизи від 26.10.2020 й Свідоцтвом про повірку засобу вимірювальної техніки від 23.20.2020.
Позивач нарахував відповідачу плату в сумі 61 652,02 грн за витрати води у зв'язку із самовільними діями відповідача згідно з пунктами 3.3, 3.4 Правил № 190.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є недоведеними та необґрунтованими і задоволенню судом не підлягають, оскільки позивачем не доведено наявності правової підстави для нарахування відповідачу плати саме за безоблікове використання води відповідно до умов договору та Правил № 190.
Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи відповідача.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у ч.1 ст. 74 ГПК України.
Отже, за загальним правилом, обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Обов'язок доказування тих або інших обставин справи визначається предметом спору.
Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд апеляційної інстанції, серед іншого, враховує, що у відповідності до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуване рішення прийнято місцевим господарським судом з порушенням норм матеріального права, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Комунальне підприємство "Міськводоканал" Сумської міської ради.
Керуючись ст. ст. 129, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Сумської області від 28.01.2021р. у справі № 920/1228/20 - без змін.
2. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Комунальне підприємство "Міськводоканал" Сумської міської ради.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 29.04.2021р.
Головуючий суддя А.І. Мартюк
Судді С.О. Алданова
Л.П. Зубець