вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"22" квітня 2021 р. м.Київ Справа№ 910/7968/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Станіка С.Р.
суддів: Тищенко О.В.
Дикунської С.Я.
за участю секретаря судового засідання Салій І.О.
за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 22.04.2021
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги
Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс"
на рішення Господарського суду міста Києва
від 23.07.2020 (повний текст складено 06.08.2020)
у справі №910/7968/19 (суддя Котков О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс"
до Акціонерного товариства "Сбербанк"
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "АККО Груп"
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Реалті"
про стягнення заборгованості у розмірі 256 405,43 грн.
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" (відповідач) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 256 405,43 грн., в тому числі 232 476,00 грн. - основного боргу, 17 947,15 грн. - інфляційних втрат та 5982,28 грн. - 3% річних.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач, як власник нерухомості в житловому комплексі за адресою: Київська обл., с. Щасливе, вул. Лесі Українки, буд. 14, не здійснив оплату за надані позивачем послуги з утримання будинку та прибудинкової території, у зв'язку з чим у Акціонерного товариства "Сбербанк" (відповідача) виникла заборгованість перед позивачем.
Короткий зміст заперечень проти позову
Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечував та просив відмовити у їх задоволенні з тих підстав, що:
- ухвалами Господарського суду м. Києва по справах №910/339/18 від 11.01.2018, №910/23468/17 від 29.12.2017 було задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс" про забезпечення позову, якою відповідачу було заборонено не лише користуватись вказаним нерухомим майном, а й перешкоджати позивачу у здійсненні володіння та користуванням вказаним майном;
- приміщення на які ТОВ "Сітістейтсервіс" нарахував плату з утримання будинку та прибудинкової території перебувало у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "АККО Груп", приміщення використовувались Товариством з обмеженою відповідальністю "АККО Груп" до 08.01.2019 для надання готельних та ресторанних послуг, виходячи із наявних у відповідача документів обов'язок щодо сплати комунальних послуг та експлуатаційних послуг покладено на орендаря (Товариство з обмеженою відповідальністю "АККО Груп");
- як власник приміщень відповідач (Акціонерне товариство "Сбербанк") передав у тимчасове платне користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Стар Реалті" нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: 08325, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Лесі Українки, будинок 14 на підставі Договору оренди №28_199 від 22.12.2018 пунктом 5.4 якого передбачено, що орендар самостійно укладає договори з постачальниками послуг та відповідними експлуатаційними організаціями з метою обслуговування Об'єктів оренди, а також з суб'єктами господарювання, що надають послуги у галузі водопостачання, електропостачання, теплопостачання, газопостачання, утримання об'єктів оренди та прибудинкової території. Таким чином, у випадку наявності заборгованості по сплаті платежів щодо утримання прибудинкової території такі вимоги повинні були бути пред'явлені до особи, яка безпосередньо використовує вказані приміщення.
Позиція по справі інших учасників спору
Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (Товариство з обмеженою відповідальністю "АККО Груп") у поясненнях вказувало, що з 01.08.2012 є орендарем приміщень, які розташовані у багатоквартирному будинку по вулиці Л.Українки, будинок 14, с. Щасливе, Київська область відповідно до Господарського договору оренди №25-СС від 01.08.2012 та Господарського договору оренди №23-ССС від 01.08.2012.
Станом на 01.01.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "АККО Груп" сумлінно виконував свої обов'язки згідно Договору про надання комунальних послуг та послуг утримання будинку та прибудинкової території №24-ССС від 01.09.2012.
Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Реалті" у письмових поясненнях посилалось на те, що:
- позивач не долучив жодного доказу (Акту прийому-передачі) за яким приміщення були передані від позивача, як колишнього власника, відповідачу, як новому власнику;
- позивачем жодного разу не надсилались жодних актів прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) або вимог щодо сплати комунальних послуг протягом 2018;
- позивач жодним чином не наводить та не надає належних доказів, як підставу для нарахування суми заборгованості зазначеної в позові і не зрозуміло, чому пред'явлена вимога лише за утримання будинку та прибудинкової території, а не здійснюється жодних посилань про заборгованість за інші комунальні послуги;
- у випадку наявності заборгованості по сплаті платежів щодо утримання прибудинкової території такі вимоги повинні були бути пред'явлені до особи, яка безпосередньо використовувала вказані приміщення у 2018, а ТОВ "Стар Реалті" - не використовувало зазначені приміщення.
Рух справи
Рішенням Господарського суду м. Києва від 24.10.2019 у справі № 910/7968/19 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс" задоволено частково, а саме: стягнуто з Акціонерного товариства "CБЕРБАНК" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс" 150 972 (сто п'ятдесят тисяч дев'ятсот сімдесят дві) грн. 66 коп. - заборгованості, 2 887 (дві тисячі вісімсот вісімдесят сім) грн 65 коп. - 3 % річних, 7 823 (сім тисяч вісімсот двадцять три) грн 94 коп. - інфляційних втрат та 2 425 (дві тисячі чотириста двадцять п'ять) грн 26 коп. - судового збору. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 у складі колегії суддів: Буравльова С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач), Андрієнка В.В., Пашкіної С.А., рішення Господарського суду м. Києва від 24.10.2019 у справі № 910/7968/19 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 21.04.2020 частково задоволено касаційну скаргу Акціонерного товариства "Сбербанк", рішення Господарського суду м. Києва від 24.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 у справі № 910/7968/19 скасовано, а справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Постанова Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 21.04.2020 містить наступні вказівки:
- 4.11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у 2017 році АТ "Сбербанк" набуло у власність приміщення, розташовані по вул. Лесі Українки, 14 в селі Щасливе Бориспільського району Київської області, в тому числі приміщень загальною площею 1 937,30 кв.м.: квартир №№ 193, 194, 195, 168, 169, 170, 171, 172, 173, 174, 175, 176, 177, 180, 181, 182; підвалів 12, 4, 11 та офісного приміщення 4. ТОВ "Сітістейтсервіс" є управителем будинку №14 по вулиця Лесі Українки в селі Щасливе Бориспільського району Київської області, який надає в тому числі послуги з утримання будинку та прибудинкової території. Договорів на надання комунальних послуг між ТОВ "Cітістейтсервіс" та АТ "Сбербанк" підписано не було.
- 4.12. Оскільки факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, необхідним є доведення факту надання та споживання таких послуг у період з січня по грудень 2018;
- при цьому, позивачем повинно бути доведено за допомогою належних, допустимих та достатніх доказів факт надання послуг, їх обсяг, вартість, а також настання у відповідача строку виконання грошового зобов'язання з оплати таких послуг;
- задовольняючи позовні вимоги та стягуючи з АТ "Сбербанк" на користь ТОВ "Cітістейтсервіс" 150 972,66 грн. заборгованості за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території, із оскаржуваних судових рішень не вбачається, на підставі яких саме доказів судами встановлено факт надання послуг позивачем у спірний період, перелік наданих послуг та споживання таких послуг відповідачем. При цьому суди не з'ясовували правових підстав для здійснення відповідачем оплати за надання житлово-комунальних послуг. Також судами не встановлювалися фактичне направлення товариством на адресу банку рахунків для оплати послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з метою проведення відповідних оплат спожитих послуг;
- водночас, із оскаржуваних судових рішень не вбачається, що судами встановлювалися обставини, які є підставою для оплати відповідачем наданих послуг з утримання будинку та прибудинкової території;
- задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на суму боргу з оплати житлово-комунальних послуг, судами попередніх інстанцій не встановлено, з якого моменту боржник у спірних правовідносинах вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з оплати цих послуг, що відповідно, визначає право кредитора вимагати стягнення сум 3% річних та інфляційних витрат в порядку частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, враховуючи відсутність між сторонами договірних правовідносин.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.07.2020 у справі № 910/7968/19 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс" до Акціонерного товариства "Сбербанк" про стягнення заборгованості у розмірі 256 405,43 грн. - відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову мотивовано тим, що з огляду на факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг, необхідним є доведення факту надання та споживання таких послуг АТ "Сбербанк" у період з листопада 2019 по березень 2020. При цьому, позивачем повинно бути доведено за допомогою належних, допустимих та достатніх доказів факт надання послуг, їх обсяг, вартість, а також настання у відповідача строку виконання грошового зобов'язання з оплати таких послуг. Cуд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту надання ним послуг саме з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по вул. Лесі Українки, 14 в селі Щасливе Бориспільського району Київської області у приміщеннях, власником яких є відповідач, як і не надано доказів на підтвердження факту направлення ним на адресу відповідача рахунків для оплати послуг послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по вул. Лесі Українки, 14 в селі Щасливе Бориспільського району Київської області з метою проведення відповідних оплат спожитих послуг за відсутності укладеного між сторонами договору, а надані позивачем копії актів з контрагентами не є належними доказами на підтвердження факту надання спірних послуг. Крім того, суд першої інстанції позбавлений можливості встановити з якого моменту боржник у спірних правовідносинах вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з оплати цих послуг, що відповідно, визначає право кредитора вимагати стягнення сум 3% річних та індексу інфляції в порядку ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, враховуючи відсутність між сторонами договірних правовідносин.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з підстав недоведеності та необґрунтованості факту порушення відповідачем прав позивача та охоронюваних законом інтересів, за викладених в позовній заяві обставин.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Позивач (Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс") звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2020 у справі № 910/7968/19 повністю та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення, неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.
Зокрема, скаржник посилався на те, що:
- не з'ясовано в повному обсязі обставин справи, а саме суд першої інстанції обґрунтував своє рішення тим, що позивач не надав суду доказів надання зазначених послуг саме відповідачу та в будинку саме за тією адресою, де відповідач володіє приміщеннями, проте Товариство з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс" при зверненні до суду з позовом надав Договір №80-ССС від 25.07.2011 про надання послуг балансоутримання та управління житловим комплексом з додатками. Цей договір є належним та допустимим доказом того факту, що такі послуги надаються саме позивачем і саме в цьому будинку;
- позивачем надано рішення Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області від 06.10.2016 №463-11-VII, згідно з яким за зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс" затверджено тариф на послуги з утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 10,06 грн. за 1 кв.м. загальної площі приміщення для багатоквартирного будинку;
- підставою для відмови у задоволенні позову суд першої інстанції вказав відсутність доведеного факту споживання відповідних комунальних послуг саме відповідачем, але позивач вказує, що законодавство не визначає обов'язку управителя підтверджувати факт надання послуг з управління багатоквартирним будинком перед споживачем послуг, не ставить зв'язок з оплати послуг у залежність від надання або ненадання споживачу відповідних підтверджень;
- відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово - комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором; споживач не звільняється від оплати житлово - комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
- відповідно до п. 29 та п. 30 Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 №712, плата за послугу з управління вноситься щомісяця до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, якщо інший порядок та строки не визначені договором управління. Враховуючи вищевикладене, оскільки між позивачем та відповідачем не було укладено відповідного договору, відповідач вважається таким, що прострочив оплату послуг з 21 числа місяця, наступного за розрахунковим;
- відповідач не заперечував належність йому на праві власності у спірний період приміщень у будинку, не надавав доказів звернення до позивача з претензіями щодо якості послуг та доказів здійснення ним будь-яких дій з утримання своєї власності, що свідчить про його недобросовісність.
Короткий зміст заперечень проти доводів апеляційної скарги
Акціонерне товариство "Сбербанк" у відзиві на апеляційну скаргу, який прийнято судом до розгляду у відповідності до приписів ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідач вказував на те, що :
- в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на Договір №80-ССС від 25.07.2011 про надання послуг балансоутримання та управління житловим комплексом, укладеного між ОСББ "Щасливе-ЛУ 14" (Замовник), ТОВ "Cіті-Стейт" (Власник), що діє від власного імені та імені ТОВ "Сітістейтсервіс", ТОВ "Регіональна енергетична компанія 1" та ТОВ "Cітістейтсервіс" (Управитель) у п. 2.3.9 зазначеного Договору саме Управитель (ТОВ "Cітістейтсервіс) зобовязаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг зі споживачами за формою, яку Управитель визначає на власний розсуд. Таким чином у випадку наявності заборгованості по платі платежів щодо утримання прибудинкової території такі вимоги повинні бути пред'явлені до особи, яка безпосередньо використовує вказані приміщення;
- позивач, не надав належні докази і суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що ним були надані послуги щодо утримання будинку та прибудинкової території. При цьому, позивач жодним чином не доводить, що ним взагалі були надані послуги і відповідно у нього виникло право вимагати від відповідача сплати цих послуг. Всупереч приписам ст.. 74 Господарського процесуального кодексу України не наводить жодних доказів того, що послуги утримання будинку та прибудинкової території були надані саме у будинку, в якому знаходиться приміщення відповідача та відповідач має сплатити за це кошти;
- Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду встановив, що судові рішення попередніх судів, що були прийняті на основі наданих позивачем доказів не дають підстав для встановлення факту надання послуг з утримання прибудинкової території;
- ухвалами Господарського суду м. Києва по справах №910/339/18 від 11.01.2018, №910/23468/17 від 29.12.2017 було заборонено Акціонерному товариству "Сбербанк" користуватися вказаним в ухвалах нерухомим майном та перешкоджати Товариству з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс" та Товариству з обмеженою відповідальністю "CІТІ-СТРЕЙТ" у здійсненні володіння та користування цим майном. При цьому ухвала, по справі №910/339/18 була скасована Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 04.05.2018, а ухвала №910/23468/17 була скасована Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 07.06.2018;
- на період дії заходів забезпечення позову, вжитих на підставі вищезазначених ухвал і до моменту скасування цих заходів забезпечення позову судом касаційної інстанції, відповідачу було заборонено не лише користуватись вказаним нерухомим майном, а й перешкоджати Товариству з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс" у здійсненні володіння та користування цим майном.
18.11.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Сбербанк" надійшли додаткові письмові пояснення, в яких відповідач надав пояснення на судову практику стосовно аналогічних правовідносин.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2020, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя - доповідач) Станік С.Р., судді Дикунська С.Я., Тищенко О.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 відкрито апеляційне провадження у справі № 911/531/19 та призначено її до розгляду на 08.10.2020, зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2020 у справі №910/7968/19.
08.10.2020 розгляд справи не відбувся у зв'язку з перебуванням головуючого судді Станіка С.Р. на лікарняному до 10.10.2020.
У зв'язку з перебуванням з 12.10.2020 судді Дикунської С.Я., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем у відпустці, здійснити призначення справи та її розгляд у визначеному складі колегії суддів - неможливо.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 12.10.2020, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Тищенко О.В., Хрипун О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2020 прийнято та призначено справу №910/7968/19 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2020 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Тищенко О.В., Хрипун О.О., розгляд справи призначено на 19.11.2020.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2020 розгляд справи №910/7968/19 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2020 відкладено на 03.12.2020.
У зв'язку з перебуванням 03.12.2020 судді Хрипуна О.О., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем у відпустці, здійснити розгляд справи у визначеному складі колегії суддів - неможливо.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 03.12.2020, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Тищенко О.В., Дикунська С.Я.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2020 прийнято справу №910/7968/19 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2020 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Тищенко О.В., Дикунська С.Я., здійснивши її розгляд в раніше призначеному судовому засіданні 03.12.2020.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2020 оголошено перерву в судовому засіданні у розгляді справи №910/7968/19 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс" до 21.01.2021.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 призначено до розгляду в судовому засіданні справу №910/7968/19 на 11.02.2021.
У зв'язку з перебуванням 11.02.2021 судді Дикунської С.Я. яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем у відпустці, здійснити розгляд справи у визначеному складі колегії суддів - неможливо.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 11.02.2021, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Тищенко О.В., Тарасенко К.В.
Прийнято справу №910/7968/19 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2020 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Тищенко О.В., Тарасенко К.В. здійснивши її розгляд в раніше призначеному судовому засіданні 11.02.2021.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2021 розгляд справи відкладено на 18.02.2021.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 прийнято справу №910/7968/19 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2020 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Тищенко О.В., Дикунська С.Я. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 08.04.2021.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2021 справу №910/7968/19 призначено до розгляду на 22.04.2021.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
В судове засідання 22.04.2021 учасники спору представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином за адресами свого місцезнаходження, через канцелярію суду заяв та клопотань не подавали.
Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи
Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з'явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов'язковою не визнавалась, розгляд справи неодноразово відкладався, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, тому розгляд справи відбувається за відсутності представників учасників спору.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду справи - відсутні.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вірно встановлено судом першої інстанції і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, 25.07.2011 між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Щасливе-ЛУ 14" (надалі - замовник), Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіті-Стейт" (надалі - власник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс" (надалі - управитель) було укладено договір про надання послуг балансоутримання та управління житловим комплексом № 80-ССС (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, замовник та власник доручають управителю протягом визначеного цим договором строку прийняти на баланс та надавати послуги з управління житловим комплексом, а саме багатоповерховим житловим будинком з вбудованими офісними приміщеннями, розташованим по вул. Лесі Українки, 14 в с. Щасливе, Бориспільського району Київської області.
Згідно з п. 1.2. договору, управитель зобов'язався надавати послуги з управління в інтересах замовника, власника та для забезпечення сталого функціонування об'єкту відповідно до його цільового призначення, збереження споживчих властивостей, організації забезпечення потреби власників окремих житлових і нежитлових приміщень у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості згідно переліку, визначеного додатком 1 до цього договору;
Відповідно п. 1.3. Договору, при укладенні Договору, комісія у складі представників Власника, Управителя та Замовника передає Управителю, за актом прийняття-передачі:
- об'єкт - на баланс та в управління, в повному обсязі технічну документацію об'єкту
- інвентаризаційну справу, акт готовності об'єкта до експлуатації, сертифікат відповідності об'єкта, план земельної ділянки з будинком та спорудами, розміщеними на ній, проектно-кошторисну документацію, виконавчі креслення та акти технічного стану, смехи внутрішньобудинкових інженерних мереж (далі - документація на об'єкт)
Пункт 2.3 Договору передбачає, що управитель зобов'язаний:
- прийняти об'єкт на баланс в управління і документацію на об'єкт в повному обсязі з оформленням Акту прийняття-передачі об'єкта на баланс та в управління (Додаток 2)
Пунктом 2.3.2 Договору передбачено, що управитель зобов'язаний надавати послуги з управління об'єктом, а саме:
- планувати заходи щодо збереження і сталого функціонування об'єкту та організувати надання споживачам житлово-комунальних послуг відповідно до стандартів, нормативів, норм, порядків і правил;
- вести передбачену законодавством звітність, а також технічну документацію щодо стану об'єкта;
- забезпечувати належну експлуатацію та утримання об'єкта відповідно до його цільового призначення і здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання та приміщень такого об'єкта;
- вживати в установлений законодавством строк заходів по ліквідації аварійних ситуацій та усуненню порушень якості послуг;
- забезпечувати своєчасну підготовку об'єкта та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період;
- надавати необхідну інформацію мешканцям об'єкта та реєструвати їх звернення в установленому законодавством порядку, в разі виникнення аварії або тимчасово припинення надання послуг, передбачених цим договором;
- розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги мешканців об'єкта;
Пунктом 2.3.9 Договору передбачено, що управитель зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг зі споживачами за формою, яку Управитель визначає на власний розсуд. В установленому законодавством порядку здійснювати контроль за своєчасним наданням зазначених послуг відповідної якості;
П.2.3.10 Договору визначено, що управитель зобов'язаний в разі необхідності укладати відповідні договори з виробниками, постачальниками, виконавцями житлово - комунальних послуг або надавати житлово-комунальні послуги споживачам власними силами;
П. 2.3.12 Договору визначено, що управитель зобов'язаний надавати споживачам в установленому законодавстві порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру цін (тарифів), норми споживання, режим надання послуг та їх споживчі властивості;
Пункт 2.4.5 Договору визначає, що управитель має право визначати на власний розсуд виконавців окремих житлово-комунальних послуг, укладати в установленому законодавством порядку договори з виробниками, виконавцями, споживачами і контролювати виконання умов таких договорів.
Відповідно до п. 4.1. Договору, плата Управителя за надання послуг з управління за цим Договором складається із залишку грошових коштів, отриманих від споживачів у якості плати за житлово - комунальні послуги, після розрахунку Управителя із зовнішніми виробниками, виконавцями житлово-комунальних послуг та сплати щомісячного фінансування утримання Замовника.
Плата Управителя за надання послуг з управління утримується Управителем із грошових коштів, отриманих від споживачів в якості оплати за житлово-комунальні послуги.
Договір набирає чинності з дати його підписання і діє протягом 20 років - до 25 липня 2031 (п. 6.1. договору).
Як було вірно встановлено судом першої інстанції, 06.10.2016 Щасливська сільська рада Бориспільського району Київської області прийняла рішення, яким затвердила тариф на послуги з утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 10,06 грн. за 1 кв.м загальної площі приміщення для багатоквартирного будинку по вул. Л. Українки, 14 в с. Щасливе, Бориспільського району, Київської області.
У 2017 році Акціонерне товариство "Сбербанк" набуло у власність приміщення, розташовані по вул. Лесі Українки, 14 в селі Щасливе Бориспільського району Київської області загальною площею 1937,30 кв.м, а саме: квартира № 193 - загальною площею 70,50 кв.м, квартира № 194 - загальною площею 68,00 кв.м, квартира № 168 - загальною площею 71,40 кв.м, квартира № 169 - загальною площею 68,40 кв.м, квартира № 170 - загальною площею 72,70 кв.м, квартира № 171 - загальною площею 71,90 кв.м, квартира № 172 - загальною площею 68,80 кв.м, квартира № 173 - загальною площею 72,40 кв.м, квартира № 174 - загальною площею 71,30 кв.м, квартира № 175 - загальною площею 68,50 кв.м, квартира № 176 - загальною площею 71,20 кв.м, квартира № 177 - загальною площею 71,50 кв.м, квартира № 178 - загальною площею 68,50 кв.м, квартира № 179 - загальною площею 71,70 кв.м, квартира № 180 - загальною площею 65,50 кв.м, квартира № 181 - загальною площею 66,00 кв.м, квартира № 182 - загальною площею 67,00 кв.м, квартира № 195 - загальною площею 71,60 кв.м, підвал 12 - загальною площею 190,30 кв.м, підвал 4 - загальною площею 193,70 кв.м, підвал 11 - загальною площею 159,90 кв.м, офісне приміщення 4 - загальною площею 136,5 кв.м;
Право власності АТ "Сбербанк" на вказані вище об'єкти нерухомості підтверджуються витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, і учасниками спору не заперечувалось.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2017 у справі № 910/23468/17 було задоволено заяву ТОВ "Сітістейтсервіс" про забезпечення позову, зокрема, заборонено ПАТ "Сбербанк" в особі будь-яких його органів, посадових осіб, працівників та представників вчиняти будь-які дії спрямовані на відчуження переліченого нижче майна, користуватись ним, заходити до приміщень, укладати щодо нього договори іпотеки чи будь-яким іншим чином обтяжувати майно, передавати його як внесок до статутного капіталу юридичних осіб, а саме: нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Щасливе, вулиця Лесі Українки, 14, в тому числі: підвал 4, підвал 11, підвал 12; заборонено ПАТ "Сбербанк", в особі будь-яких органів, посадових осіб, працівників та представників будь-яким чином перешкоджати ТОВ "Сітістейтсервіс" у здійсненні володіння та користування майном, в тому числі: підвалом 4, підвалом 11, підвалом 12. Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 07.06.2018 вказана ухвала Господарського суду міста Києва від 29.12.2017 у справі № 910/23468/17 скасована.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2018 у справі № 910/339/18 задоволено заяву ТОВ "Сіті-Стейт" про забезпечення позову та заборонено ПАТ "Сбербанк" в особі будь-яких його органів, посадових осіб, працівників та представників вчиняти будь-які дії спрямовані на відчуження переліченого нижче майна, користуватись ним, заходити до приміщень, укладати щодо нього договори іпотеки чи будь-яким іншим чином обтяжувати майно, передавати його як внесок до статутного капіталу юридичних осіб, а саме: офісні, житлові та нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Щасливе, вулиця Лесі Українки, 14, в тому числі: офісне приміщення 4; квартири №№: 193, 194, 195, 168, 169, 170, 171, 172, 173, 174, 175, 176, 177, 178, 179, 180, 181, 182; заборонено ПАТ "Сбербанк", в особі будь-яких органів, посадових осіб, працівників та представників будь-яким чином перешкоджати ТОВ "Сіті-Стейт" у здійсненні володіння та користування майном, в тому числі: офісним приміщенням 4; квартирами №№: 193, 194, 195, 168, 169, 170, 171, 172, 173, 174, 175, 176, 177, 178, 179, 180, 181, 182. Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 04.05.2018 було скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.01.2018 року у справі № 910/339/18.
Як підтверджується наявними матеріалами справи, спір у справі виник у зв'язку з тим, що відповідач, на думку позивача, не оплатив надані останнім послуги з утримання будинку та прибудинкової території у період з січня 2018 по грудень 2018, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 232 476,00 грн.
Заявлена до стягнення сума розрахована позивачем за розрахунком тарифу на послуги з утримання будинку та прибудинкової території, який складає 10,00 грн. за 1 кв.м за період з січня 2018 року по грудень 2018 року.
Окрім того, позивач просив суд першої інстанції стягнути з відповідача санкції за неналежне виконання останнім зобов'язання щодо оплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.10.2019 у справі № 910/7968/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Акціонерного товариства "Сбербанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс" 150 972,66 грн. - основного боргу, 2887,65 грн. - 3% річних та 7823,94 грн. - інфляційних втрат; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 21.04.2020 касаційну скаргу Акціонерного товариства "Сбербанк" задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 у справі № 910/7968/19 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Як підтверджується матеріалами справи, у постанові від 21.04.2020 у справі № 910/7968/19 Верховний Суд зазначив, що позивачем повинно бути доведено за допомогою належних, допустимих та достатніх доказів факт надання послуг, їх обсяг, вартість, а також настання у відповідача строку виконання грошового зобов'язання з оплати таких послуг. Із оскаржуваних судових рішень не вбачається, на підставі яких саме доказів судами встановлено факт надання послуг позивачем у спірний період, перелік наданих послуг та споживання таких послуг відповідачем. При цьому суди не з'ясовували правових підстав для здійснення відповідачем оплати за надання житлово-комунальних послуг. Також судами не встановлювалися фактичне направлення товариством на адресу банку рахунків для оплати послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з метою проведення відповідних оплат спожитих послуг. Із оскаржуваних судових рішень не вбачається, що судами встановлювалися обставини, які є підставою для оплати відповідачем наданих послуг з утримання будинку та прибудинкової території. Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на суму боргу з оплати житлово-комунальних послуг, судами попередніх інстанцій не встановлено, з якого моменту боржник у спірних правовідносинах вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з оплати цих послуг, що відповідно, визначає право кредитора вимагати стягнення сум 3% річних та інфляційних витрат в порядку частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, враховуючи відсутність між сторонами договірних правовідносин.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Положенням ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За приписами ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
За приписами ст. 322 Цивільного кодексу України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України, встановлено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", якщо функції з управління багатоквартирним будинком за рішенням загальних зборів об'єднання передано управителю, відносини з управління регулюються договором, укладеним між об'єднанням і управителем, умови якого повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.
У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об'єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.
Положеннями ст. 15 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", передбачено, що співвласник зобов'язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Відповідно до ч. 1 - 4 ст. 11 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за згодою сторін та зазначається у договорі з управителем.
Умови договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Істотними умовами договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком є: 1) перелік послуг; 2) права і обов'язки сторін; 3) ціна на послуги; 4) строк дії договору.
Статтею 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" встановлено, що витрати на управління багатоквартирним будинком включають:
1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку;
2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку;
2-1) витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності;
3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення;
4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.
Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.
Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені Законом України "Про житлово-комунальні послуги".
Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) унормовано, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 року у справі № 6-2951цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 року у справі № 751/3840/15-ц, постановах Касаційного господарського суду від 11.04.2018 року у справі № 904/2238/17 та від 16.10.2018 року у справі № 904/7377/17.
Отже, з огляду на факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг, необхідним є доведення факту надання та споживання таких послуг АТ "Cбербанк" у період з листопада 2019 року по березень 2020 року.
При цьому, позивачем в силу приписів ст. 14 Господарського процесуального кодексу України повинно бути доведено за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів факт надання послуг, їх обсяг, вартість, а також настання у відповідача строку виконання грошового зобов'язання з оплати таких послуг.
Як підтверджується матеріалами справи, позивачем, на підтвердження викладених в позовній заяві обставин, надано:
- табелі обліку робочого часу працівників ТОВ "Сітістейтсервіс" за січень 2018 - грудень 2018 на підтвердження факту виконання робіт з утримання будинку та прибудинкової території власними силами;
- aкти наданих послуг з утримання будинку та прибудинкової території за січень 2018 - грудень 2018, складені між ТОВ "Сітістейтсервіс" та ОСББ "Щасливе-ЛУ 14";
- акти надання послуг за січень 2018 - грудень 2018, складені між ТОВ "Фірма "Володар - Роз" та ТОВ "Сітістейтсервіс" на підтвердження надання споживачам послуг з вивезення твердих побутових відходів;
- акти, складені між ТОВ "ЮНІТ-Л" та ТОВ "Сітістейтсервіс" за січень 2018 - грудень 2018 на підтвердження здійснення технічного обслуговування ліфтів;
- акти про надання послуг охорони, складені між ТОВ "Сітістейтсервіс" та ТОВ "Гладіатор" за січень 2018 - грудень 2018;
- акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та кошториси на виконання робіт (надання послуг) по техобслуговуванню та ремонту газопроводів і споруд на них за січень 2018, березень 2018 та липень 2018;
- акти здачі-прийняття робіт, складені між ТОВ "Гранд Інжиніринг Україна" та ТОВ "Сітістейтсервіс" за січень 2018 - грудень 2018 на підтвердження надання послуг з технічного обслуговування газопроводів, сервісного обслуговування сигналізації загазованості;
- акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) по очищенню прибудинкової території від снігу, складені між ТОВ "Київська будівельна компанія "Альянс" та ТОВ "Сітістейтсервіс" за грудень 2018 - березень 2019;
- рахунки-фактури на оплату наданих послуг з постачання електричної енергії та перетікань реактивної електричної енергії за спожиту електричну енергію ПАТ "Київобленерго" за січень 2018 - грудень 2018;
- документи на підтвердження закупівлі витратних матеріалів та інших послуг для надання комунальних послуг - видаткові накладні та акти наданих послуг за січень 2018 - грудень 2018;
- виписку про рух коштів на одному з рахунків ТОВ "Сітістейтсервіс", відкритому у АТ "Укрсиббанк" за період з 09.11.2017 по 31.12.2019.
Суд першої інстанції дослідивши надані позивачем табелі обліку робочого часу працівників ТОВ "Сітістейтсервіс" за січень 2018 - грудень 2018 встановлено, що з вказаних табелів робочого часу не можливо встановити факт виконання робіт з утримання будинку та прибудинкової території саме у приміщеннях, розташованих по вул. Лесі Українки, 14 в селі Щасливе Бориспільського району Київської області, власниками яких є відповідач. Крім того, з даних табелів робочого часу не вбачається, що зазначені в них особи є працівниками ТОВ "Сітістейтсервіс" та перебувають з товариством у трудових відносинах.
Також, згідно наявних в матеріалах справи актів наданих послуг з утримання будинку та прибудинкової території за січень 2018 - грудень 2018, складених між ТОВ "Сітістейтсервіс" та ОСББ "Щасливе-ЛУ 14", актів надання послуг за січень 2018 - грудень 2018, складених між ТОВ "Фірма "Володар - Роз" та ТОВ "Сітістейтсервіс", актів, складених між ТОВ "ЮНІТ-Л" та ТОВ "Сітістейтсервіс" за січень 2018 - грудень 2018, актів про надання послуг охорони, складених між ТОВ "Сітістейтсервіс" та ТОВ "Гладіатор" за січень 2018 - грудень 2018, актів здачі-приймання робіт (надання послуг) та кошторисів на виконання робіт (надання послуг) по техобслуговуванню та ремонту газопроводів і споруд на них за січень 2018, березень 2018 та липень 2018, актів здачі-прийняття робіт, складених між ТОВ "Гранд Інжиніринг Україна" та ТОВ "Сітістейтсервіс" за січень 2018 - грудень 2018, актів прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), складених між ТОВ ТОВ "Київська будівельна компанія "Альянс" та ТОВ "Сітістейтсервіс" за грудень 2018 - березень 2019 не вбачається факт надання послуг позивачем саме у приміщеннях, розташованих по вул. Лесі Українки, 14 в селі Щасливе Бориспільського району Київської області, власниками яких є відповідач, як і не доведено факт споживання таких послуг саме відповідачем.
Крім того, в матеріалах справи містяться акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), складені між ТОВ "Гранд Інжиніринг Україна" та ТОВ "Сітістейтсервіс" за період з січня 2018 по грудень 2018 року, з яких вбачається надання послуг з технічного обслуговування газопроводів, сервісного обслуговування сигналізації загазованості типу "Варта-1-03" та систем безпеки "Сигнал-1", які змонтовані в приміщеннях газових котелень за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Лесі Українки, 14-б, а не у приміщеннях розташованих по вул. Лесі Українки, 14 в селі Щасливе Бориспільського району Київської області.
Враховуючи вищевикладене, доводи скаржника стосовно того, що судом першої інстанції не було з'ясовано в повному обсязі обставин справи, а саме суд першої інстанції обґрунтував своє рішення тим, що позивач не надав суду доказів надання зазначених послуг саме відповідачу та в будинку саме за тією адресою, де відповідач володіє приміщеннями, проте Товариство з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс" при зверненні до суду з позовом надав Договір №80-ССС від 25.07.2011 про надання послуг балансоутримання та управління житловим комплексом з додатками. Цей договір є належним та допустимим доказом того факту, що такі послуги надаються саме позивачем і саме в цьому будинку - суд апеляційної інстанції відхиляє як так необґрунтовані та безпідставні, а також доводи у цій частині є такими, що спростовуються наявними матеріалами справи.
Стосовно того, що позивачем надавалось у суді першої інстанції Рішення Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області від 06.10.2016 №463-11-VII, згідно з яким за зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс" затверджено тариф на послуги з утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 10,06 грн. за 1 кв.м. загальної площі приміщення для багатоквартирного будинку, суд апеляційної інстанції не вважає даний доказ достатнім для підтвердження обставин, на як позивач посилається в обгрунтування своїх вимог в частині як розміру, так і обсягу наданих послуг.
Згідно з ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
При цьому, оскільки згаданою нормою не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо.
Відповідно до ч. 2 ст. 1087 Цивільного кодексу України, розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом.
Пунктом 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22, встановлено, що розрахунковий документ - документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.
Отже, для проведення розрахунків між юридичними особами необхідним є розрахунковий документ, тобто доручення/вимога особи з зазначенням суми сплати та реквізитів рахунку, на який необхідно перерахувати грошові кошти.
В свою чергу, матеріали справи не містять доказів у підтвердження фактичного направлення ТОВ "Сітістейтсервіс" на адресу АТ "Сбербанк" рахунків для оплати послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з метою проведення відповідних оплат спожитих послуг за спірний період.
Доводи скаржника стосовно того, що підставою для відмови у задоволенні позову суд першої інстанції вказав відсутність доведеного факту споживання відповідних комунальних послуг саме відповідачем, але позивач вказує, що законодавство не визначає обов'язку управителя підтверджувати факт надання послуг з управління багатоквартирним будинком перед споживачем послуг, не ставить зв'язок з оплати послуг у залежність від надання або ненадання споживачу відповідних підтверджень, суд апеляційної інстанції до відхиляє як безпідставний та необгрунтований.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, підставою для відмови в задоволенні позову є відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження факту направлення позивачем на адресу відповідача рахунків для оплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території, як належних засобів доказування вартості та обсягів наданих послуг у спірний період.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово - комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово - комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до п. 29 та п. 30 Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 №712, плата за послугу з управління вноситься щомісяця до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, якщо інший порядок та строки не визначені договором управління.
Враховуючи вищевикладене, оскільки між позивачем та відповідачем не було укладено відповідного договору, доводи позивача про те, що відповідач вважається таким, що прострочив оплату послуг з 21 числа місяця, наступного за розрахунковим, суд апеляційної інстанції відхиляє як такі, що не свідчать про настання строку виконання грошового зобов'язання у відповідача по відношенню до позивача у заявленому розмірі в контексті спірних правовідносин.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту надання ним послуг саме з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по вул. Лесі Українки, 14 в селі Щасливе Бориспільського району Київської області у приміщеннях, власником яких є відповідач, як і не надано доказів на підтвердження факту направлення ним на адресу відповідача рахунків для оплати послуг послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по вул. Лесі Українки, 14 в селі Щасливе Бориспільського району Київської області з метою проведення відповідних оплат спожитих послуг за відсутності укладеного між сторонами договору, а надані позивачем копії актів з контрагентами - не є належними доказами на підтвердження факту надання спірних послуг.
За наведених вище обставин, суд позбавлений можливості встановити з якого моменту боржник у спірних правовідносинах вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з оплати цих послуг, що відповідно, визначає право кредитора вимагати стягнення сум 3% річних та індексу інфляції в порядку ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, враховуючи відсутність між сторонами договірних правовідносин.
З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з підстав недоведеності та необґрунтованості факту порушення відповідачем прав позивача та охоронюваних законом інтересів, за викладених в позовній заяві обставин.
Відповідно до ч. 5 ст. 310 Господарського процесуального кодексу України, висновки суду касаційної інстанції, у зв'язку з якими скасовано судові рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.
Доводи скаржника стосовно того, що відповідач не заперечував належність йому на праві власності у спірний період приміщень у будинку, не надавав доказів звернення до позивача з претензіями щодо якості послуг та доказів здійснення ним будь-яких дій з утримання своєї власності, що свідчить про його недобросовісність, суд апеляційної інстанції відхиляє як підставу для скасування оскаржуваного рішення, оскільки вказані доводи не підтверджують як вартість, так і обсяг наданих позивачем послуг, як і їх фактичне прийняття відповідачем у заявлений до стягнення період.
При цьому, позивач не довів належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України надання обумовленого обсягу послуг відповідачу у заявлений до стягнення період, як не довів і те, що у відповідача виник обов'язок сплатити заявлений до стягнення розмір заявлених послуг ні в силу вимог закону, ні в силу договірних відносин. Крім того, всупереч приписам ст. 74 Господарського процесуального кодексу України позивачем не надано доказів того, що послуги утримання будинку та прибудинкової території були надані саме у будинку, в якому знаходиться приміщення відповідача.
При цьому, надані позивачем до матеріалів справи під час нового розгляду справи акти наданих послуг, табелі робочого часу, акти надання послуг з вивезення побутових відходів, надання послуг з технічного обслуговування ліфтів, акти надання послуг охорони, кошториси на виконання робіт по техобслуговуванню та ремонту газопроводів і споруд на них, акти здачі - прийняття робіт по сервісному обслуговуванню сигналізації та систем безпеки, акти наданих послуг з очищення прибудинкової території, рахунки - фактури за спожиту електроенергію, акти виконаних робіт з монтажу вхідної групи, документи в підтвердження закупівлі витратних матеріалів, виписки по рахунку позивача, - як окремо, так і в сукупності не є належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України в підтвердження вартості та обсягів наданих відповідачу послуг у спірний період у заявленому до стягнення розмірі.
Дослідивши вказані документи суд апеляційної інстанції зазначає, що вони стосуються виключно господарської діяльності позивача з окремими суб'єктами господарювання стосовно певних послуг, проте, наявні у вказаних документах обсяги та вартість певних послуг не можуть бути підставою для висновку щодо виникнення у відповідача певних господарських зобов'язань з компенсації частини таких послуг у спірний період, без будь-яких документальних доказів в підтвердження обсягу та вартості відповідних зобов'язань відповідача.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції звертає увагу позивача, що він не позбавлений права звернутися до відповідача з вимогами про відшкодування частини послуг, надавши належні та документально обґрунтовані підтвердження виникнення у відповідача перед позивачем чітко визначеного грошового зобов'язання з відшкодування вартості комунальних послуг пропорційно займаній відповідачем площі приміщень, виставивши належним чином оформлені рахунки стсоовно вартості наданих послуг.
З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції погоджується з обґрунтованими та правомірними висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс" до Акціонерного товариства "Сбербанк" про стягнення заборгованості у розмірі 256 405,43 грн.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2020 у справі №910/7968/19.
Також, оскільки ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2020 у справі №910/7968/19, і за наслідками апеляційного розгляду справи, рішення суду першої інстанції залишено без змін, а тому його дія підлягає поновленню.
Розподіл судових витрат
Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2020 у справі №910/7968/19 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2020 у справі №910/7968/19- залишити без змін.
3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс".
4. Матеріали справи №910/7968/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
5. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2020 у справі №910/7968/19.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата підписання постанови: 27.04.2021.
Головуючий суддя С.Р. Станік
Судді О.В. Тищенко
С.Я. Дикунська