Рішення від 22.04.2021 по справі 180/2049/20

Справа № 180/2049/20

2/180/166/21

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2021 р. Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Янжули О.С.

при секретарі - Котовій Н.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Марганець цивільну справу № 180/2049/20 за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Марганецької міської ради, про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

16 грудня 2020 року позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Марганецького міського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_3 , третя особа: служба у справах дітей Марганецької міської ради Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позовних вимог позивач значила, що вона з 11.04.2009 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 11.11.2019 року рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області було розірвано.

Від шлюбу мають спільну дитину- доньку: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає разом із нею та знаходиться на повному її утриманні

З відповідача на утримання доньки рішенням суду були стягнуті аліменти у розмірі ј частини з усіх видів його заробітку (доходів) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов'язків, участі у вихованні дитини не приймає, матеріально дитину не забезпечує.

Згідно інформації державного виконавця, за ОСОБА_3 числиться заборгованість по аліментним платежам, яка станом на 01.10.2929 року становить 32 562,12 гривень.

08 грудня 2020 року орган опіки та піклування Марганецької міської ради Дніпропетровської області надав висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню до дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Просить суд позбавити ОСОБА_3 батьківських прав по відношенню до дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує, на їх задоволенні наполягає.

Відповідач надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, проти позбавлення його батьківських прав по відношенню доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не заперечує.

Представник служби у справах дітей Марганецької міської ради - головний спеціаліст служби у справах дітей Марганецької міської ради - Москаленко А.С. надала заяву про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує, проти їх задоволення не заперечує.

Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно 3 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Частиною 2 ст. 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на справедливий суд і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.

За правилами статей 2, 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).

Відповідно до принципу 2 Декларації прав дитини від 20 листопад 1959 року, дитині законом та іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист та надані можливості та сприятливі умови, що дозволяли б їй розвиватися фізично, інтелектуально, духовно та у соціальному відношенні здоровим та нормальним шляхом та в умовах свободи та гідності.

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 4 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя та поважати дитину.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків. Питання про його застосування вирішується лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно ст. ст. 7, 155 Сімейного Кодексу України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ст. 164 СК України, позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини. Тому у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати.

Позбавлення батьківських прав - це водночас і санкція за протиправну винну поведінку матері або батька, яку можна вважати юридичною відповідальністю.

Ухилення від виконання юридичного обов'язку - завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій. Так, батько чи мати вважатимуться такими, що ухиляються від обов'язку по вихованню дитини, коли вони не проявляють до неї щонайменшої батьківської турботи, хоча мають таку можливість.

Згідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в повному обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідоме нехтування ними своїх обов'язків.

Механізм провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини визначено порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року №866.

Відповідно до п. 3 вказаного порядку, органами опіки та піклування є районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, у тому числі об'єднаних територіальних громад, які відповідно до законодавства провадять діяльність з надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових та житлових прав дітей.

Безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на служби у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, сільських, селищних рад об'єднаних територіальних громад.

Статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Декларація прав дитини (прийнята резолюцією 1386 (XIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року) передбачає, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та ; під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості.

Згідно ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в редакції зі змінами, схваленими резолюцією від 21 грудня 1995 року, ратифікованої Постановою BP №789-ХІІ від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини

Крім того, ст. 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки не піклуються про дитину.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Рекомендацією Rec(2006)19 Комітету Ради Європи «Про політику на підтримку позитивного виховання дітей батьками», прийнятою 13 грудня 2006 року, у програмах і заходах з підтримки виховання дітей батьками має враховуватися важливість забезпечення певних стандартів матеріально-побутових умов, достатніх для реалізації завдань позитивного виховання дітей. Урядам належить подбати і про те, щоб діти та батьки мали доступ до належного обсягу різноманітних ресурсів (матеріальних, психологічних, соціальних і культурних). Виходячи з інтересів дитини, необхідно також приділяти першорядну увагу забезпеченню таких прав батьків, як право на відповідну підтримку з боку державних органів у виконанні своїх батьківських обов'язків. Особливу увагу слід приділяти сім'ям, які опинилися в складних соціально-економічних умовах і потребують більш конкретної підтримки. Необхідно також, щоб загальні програми доповнювалися адресними цільовими заходами.

Згідно ст. 1 Закону України «Про соціальні послуги», соціальні послуги - комплекс заходів з надання допомоги особам, окремим соціальним групам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати, з метою розв'язання їхніх життєвих проблем; складні життєві обставини - обставини, спричинені інвалідністю, віком, станом здоров'я, соціальним становищем, життєвими звичками і способом життя, внаслідок яких особа частково або повністю не має здатності чи можливості самостійно піклуватися про особисте життя та брати участь у суспільному житті; тимчасовий притулок для неповнолітніх - організація тимчасового проживання, виховання, утримання безпритульних дітей, дітей, позбавлених батьківського піклування, які зазнали жорстокості, насильства та постраждали від торгівлі дітьми або з інших причин потребують соціального захисту.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ст. 166 Сімейного Кодексу України особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

Судом встановлено, що сторони по справі: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі з 11.04.2009 року, який рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 11 листопада 2019 року було розірвано. Рішення суду набрало законної сили 12.12.2019 року(а.с. 7-9).

Від шлюбу мають неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( а.с. 12).

Копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 , виданої 05 травня 2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Марганецького міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 172 підтверджується, що батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є: батьком - ОСОБА_3 , матір'ю - ОСОБА_1 (а.с. 12).

Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2019 року з відповідача на користь позивача були стягнуті аліменти на утримання доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Сторони проживають окремо, дитина проживає разом із матір'ю та знаходиться на повному її утриманні.

Довідкою про склад сім'ї від 15 грудня 2020 року № 292, виданою головою квартального комітету 51 кварталу Марганецької міської ради підтверджується, що дитина ОСОБА_2 проживає разом із матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с. 16).

Батько дитини - ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , її вихованням не займається, матеріально дитину не забезпечує, про дитину не піклується, участі в житті дитини не приймає.

Як встановлено у судовому засіданні, вихованням, навчанням, забезпечення всім необхідним для життя та розвитку дитини займається лише мати дитини - ОСОБА_1 .

З характеристики наданої Марганецькою загальноосвітньою школою I-III ступенів № 7 Марганецької міської ради Дніпропетровської області 22.09.2020 року на ученицю 6-а класу ОСОБА_2 вбачається, що дівчинка за період навчання зарекомендувала себе старанною, дисциплінованою та працелюбною ученицею. Вона має добрий загальний розвиток, багато читає. На уроках уважна, активна, допомагає товаришам. Приймає активну участь у громадському житті школи та класу. Має авторитет серед товаришів. ЇЇ вихованням займається мама, яка активно співпрацює з класним керівником та батьківським комітетом, цікавиться життям дитини, уважно слідкує за її навчанням. Батько дитини ОСОБА_3 з сім'єю не проживає, вихованням доньки не займається, до школи ніколи не з'являвся, впливу на доньку не має ( а.с. 14).

Згідно інформації КНП "Марганецький центр первинної медико-санітарної допомоги» батько з дитиною до сімейного лікаря ніколи не проходив ( а.с. 15).

Із довідки Марганецького міського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції ( м. Дніпро) від 02.10.2020 року № 17.21-34/29121 вбачається, що ОСОБА_3 станом на 01.10.2020 року має заборгованість зі сплати аліментів в розмірі - 32562,12 гривень (а.с.17), що підтверджує ухилення боржника від виконання рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області про сплату аліментів на утримання дитини.

Згідно письмових пояснень сусідів позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . ОСОБА_6 , дитина ОСОБА_2 проживає разом із матір'ю ОСОБА_1 . Батько дитини ОСОБА_3 вихованням дитини не займається, дитиною він не цікавиться, матеріально не допомагає (а.с.18-20).

Згідно висновку виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області від 08.12.2020 року №15/20-1728, орган опіки та піклування Марганецької міської ради з метою проведення подальших заходів щодо соціального захисту дитини та реалізації її права на зростання у сімейному оточені, вважає за доцільне позбавити батьківських прав громадянина ОСОБА_3 по відношенню до дитини: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.13).

Враховуючи всі наведені обставини суд вважає, що відповідач ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та приходить до висновку, що у даній ситуації існують виключні обставини, за яких ОСОБА_3 може бути позбавлений батьківських прав відносно дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і це не буде суперечити статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 1, 9 Конвенції про права дитини.

Враховуючи вище наведене, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача щодо позбавлення відповідача батьківських прав повністю знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і з урахуванням соціального захисту дитини та реалізації її прав на зростання у сімейному оточенні якнайкращих інтересів дитини, є такими, що підлягають задоволенню, оскільки беззаперечно встановлено факт свідомого ухилення відповідачем від виконання своїх батьківських обов'язків нехтування відповідачем своїми батьківськими обов'язками по відношенню до його дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, тобто 420,40 гривень, решту - стягнути з відповідача на її користь.

Керуючись ст.ст. 2,3,4,6,9,18,76,81,142,200,206,247,258,259,263-265,273, 352,354-355 ЦПК України, ст.ст.164,165,166 СК України, - суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Марганецької міської ради, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (паспорт НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) позбавити батьківських прав по відношенню до неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис про народження № 172).

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (паспорт НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_4 ), проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 420 ( чотириста двадцять) гривень 40 копійок.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_4 ), проживаючої за адресою: Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Нікопольська, буд. з державного бюджету (отримувач коштів УК у м. Марганець; код ЄДРПОУ 37857392; рахунок (IBAN) UA828999980313111206000004565 код класифікації доходів бюджету 22030101) 50 відсотків судового збору, сплаченого 15 грудня 2020 року за квитанцією № 146 20 через філію Дніпропетровського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України», а саме: 420 ( чотириста двадцять) гривень 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Марганецький міський суд Дніпропетровської області.

Суддя: О. С. Янжула

Попередній документ
96664812
Наступний документ
96664814
Інформація про рішення:
№ рішення: 96664813
№ справи: 180/2049/20
Дата рішення: 22.04.2021
Дата публікації: 05.05.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Марганецький міський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про позбавлення батьківських прав
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (16.12.2020)
Дата надходження: 16.12.2020
Предмет позову: про позбавлення батьківських прав
Розклад засідань:
04.02.2021 10:30 Марганецький міський суд Дніпропетровської області
15.03.2021 09:00 Марганецький міський суд Дніпропетровської області
22.04.2021 10:00 Марганецький міський суд Дніпропетровської області